ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позову без розгляду
04 серпня 2020 року м. Київ№ 640/23455/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Балась Т.П., за участю секретаря судового засідання Кузьмич М.Б.,
представника позивача: не з'явився,
представника відповідача: Суховій О.В.,
представника третьої особи: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Нова-Пак»
до третя особаМіністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Державна податкова служба України
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова-Пак» (далі - позивач або ТОВ «Нова-Пак») з позовом до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (далі - відповідач), у якому позивач просить суд:
- визнати бездіяльність Міністерства економічного розвитку і торгівлі України щодо не скасування застосованої спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова-Пак», яка мала б бути скасована на підставі клопотання позивача протиправною;
- зобов'язати відповідача скасувати застосовану спеціальну санкцію - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова-Пак».
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.01.2020 відкрито спрощене позовне провадження у справі №640/23455/19, залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійний вимог на предмет спору Державну фіскальну службу України та призначено справу до розгляду в судовому засіданні.
Судом протокольною ухвалою замінено Державну фіскальну службу України на Державну податкову службу України, а Міністерство економічного розвитку і торгівлі України
10.02.2020 до суду від представника відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
Мотивуючи заявлене клопотання представник відповідача зазначив, що Мінекономіки, керуючись частиною третьою статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», за поданням Державної фіскальної служби України від 10.06.2016 № 10053/5/99-99-14-06-16 наказом від 04.08.2016 № 1268 застосувало до ТОВ «Нова-Пак» спеціальну санкцію - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності. Проте, з позовом ТОВ «Нова-Пак» звернулося до суду лише у листопаді 2019 року, тобто поза межами шестимісячного строку звернення до суду.
Відповідач звертає увагу, що позивач знав про застосування до нього наказу від 04.08.2016 № 1268, яким до ТОВ «Нова-Пак» було застосовано спеціальну санкцію - індивідуальний режим ліцензування, оскільки на підставі звернення позивача про скасування санкції вих. №334 від 15.09.2016 Мінекономіки надало відповідь від 26.09.2016 № 4102-13/30885-07 та на звернення позивача про скасування санкції вих. № 353 від 30.09.2016 Мінекономіки видало наказ від 11.10.2016 № 1715.
Надаючи правову оцінку заявленому клопотанню, суд зважає на наступне.
Відповідно до ч.1, 2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Статтею 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. У свою чергу, перебіг процесуального строку, згідно з приписами ст.120 КАС України починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок, останнім же днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день.
Відповідно до абз.1 ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
День, коли особа дізналася про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, - день, коли мало бути прийняте рішення (вчинено дію), якщо таке рішення (дія) не було прийняте (не була вчинена).
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників процесу та своєчасного виконання ними передбачених процесуальним законом певних процесуальних дій. Інститут строків у судовому процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах.
Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово звертав увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Законодавче обмеження строку звернення до суду з позовом, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України»).
Таким чином, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду з відповідним позовом.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку, позивач наголошував на тому, що з метою скасування спеціальної санкції ТОВ «Нова-Пак» звернулось із відповідним клопотанням про скасування дії спеціальної санкції вих. №147 ВІД 24.07.2019, за результатами розгляду якого відповідач видав наказ, яким заявлене клопотання позивача наказом від 14.08.2019 № 1400 залишив без задоволення. Позивач вважає, що не пропустив строк звернення до суду, оскільки оскаржує бездіяльність Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України після отримання відмови на його звернення, викладеної відповідачем у наказі від 14.08.2019 № 1400.
Проте такі доводи не можуть братися судом до уваги з огляду на те, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів. Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є її дії, спрямовані на захист порушених прав, зокрема, оскарження рішення (дії чи бездіяльність), письмові звернення з цього приводу.
Суд зазначає, що протягом більше трьох років ТОВ «Нова-Пак» не було вчинено дій, спрямованих на оскарження протиправної, на його думку, бездіяльності Міністерства економічного розвитку і торгівлі України що скасування спеціальної санкції, при цьому позивач не був позбавлений можливості своєчасно оскаржити наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі від 04.08.2016 № 1268, яким до позивача було застосовано оскаржувану спеціальну санкцію в суді, а також бездіяльність щодо не скасування наказу.
Окрім того, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про існування об'єктивних та поважних причин, які зумовили несвоєчасне звернення до суду.
З врахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про порушення позивачем строку звернення до суду, встановленого статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Поряд з цим, суд зауважує, що у судове засідання, призначене на 19.02.2020, з'явився представник відповідача.
Позивач у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.
У зв'язку з неявкою у судове засідання позивача, протокольною ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.02.2020 розгляд справи відкладено на 15.04.2020.
Конверт з вказаною повісткою був вручений уповноваженому представнику позивача 26.02.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення зі штрих-кодовим ідентифікатором № 0315069346767 (том 2 а.с. 136).
У зв'язку з неявкою уповноважених представників сторін у судове засідання 15.04.2020 в адміністративній справі № 640/23455/19, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, розгляд справи відкладено на 20.05.2020.
Конверт з вказаною повісткою був вручений уповноваженому представнику позивача 27.04.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення зі штрих-кодовим ідентифікатором № 0315069877673 (том 2 а.с. 152).
У зв'язку з неявкою уповноважених представників сторін у судове засідання 20.05.2020 в адміністративній справі № 640/23455/19, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, розгляд справи відкладено.
Повістку з викликом у судове засідання, призначене на 04.08.2020, було направлено позивачеві за зареєстрованим місцезнаходженням.
Конверт з вказаною повісткою був вручений уповноваженому представнику позивача 25.05.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення зі штрих-кодовим ідентифікатором № 0315070568803 (том 2 а.с. 168).
У судове засідання, призначене на 04.08.2020, позивач не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.
Таким чином матеріалами справи підтверджується, що позивач, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, тричі поспіль, без поважних причин не прибув у судове засідання.
Суд зазначає, що будучи ініціатором судового розгляду справи позивач, у першу чергу, має активно використовувати власні процесуальні права, не зловживаючи ними, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права йому надані. Натомість визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи та дотримання процесуальних строків.
Наведене узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який у рішенні у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до частини 5 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи.
До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Аналогічні приписи містяться у пункті 4 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно із якою, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Беручи до уваги викладене в сукупності та зважаючи на третю поспіль неявку позивача у судове засідання без поважних причин, а також те, що неявка позивача у судове засідання перешкоджає розгляду справи та від позивача не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності, суд дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви без розгляду.
Суд звертає увагу позивача, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Керуючись статтями 205, 240-243, 248, 256 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова-Пак" до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державна податкова служба України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, - залишити без розгляду.
2. Ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду надіслати сторонам.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.
Суддя Балась Т.П.
Повний текст ухвали складено та підписано 05.08.2020.