ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
06 листопада 2019 року м. Київ № 640/6780/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А., секретар судового засідання Новаковська І.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бюро Вин" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
за участю представників:
позивача - адвокат Геля І.А.;
відповідача - Скляров О.Г.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Бюро Вин" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення Офісу великих платників ДФС форми "С" від 26.03.2019 №0001831403.
Ухвалами суду: від 23.04.2019 - відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати судовий розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання, встановлено строки для подання заяв по суті; від 24.06.2019 - закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що перевірка проведена без належних правових підстав, акт перевірки містить відомості про здійснення заходів контролю до фактичного початку перевірки позивача, акт перевірки складений з порушенням "Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів позапланових перевірок окремих видів діяльності суб'єктів господарювання", затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 21.08.2009 №453.
Відповідачем подано відзив, в якому позов не визнається. У відзиві зазначено, що перевіркою встановлено порушення позивачем статті 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва обігу спирту етилового коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів" та пункту 226.6 статті 226 Податкового кодексу України.
Представником позивача подано відповідь на відзив, відповідно до якого при здійсненні митного контролю при переміщенні пляшок вина зазначених в додатках №1-4 до акту перевірки, через митний кордон України уповноваженими контролюючими органами здійснено відповідні заходи контролю, факт переміщення зазначеного товару через митний кордон України свідчить про його відповідність вимогам чинного законодавства, в тому числі щодо сплати акцизного податку.
Під час судового розгляду справи представник позивача позов підтримала, представник відповідача проти позовних вимог заперечила.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд установив.
На підставі направлень від 06.02.2019 №16, №17, виданих ДФС України та на підставі наказу ДФС України від 05.02.2019 №83, проведена фактична перевірка ТОВ "Бюро Вин" з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пального.
За результатами проведеної перевірки Державною фіскальною службою України складено акт від 18.02.2019 №8/12-01-02/34817341, яким встановлені порушення: вимог статті 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів" від 19.12.1995 №481/95-ВР - реалізація однієї пляшки вина виноградного натурального солодкого білого "Шато Лафон 2015" місткістю 0,75л., міцністю 13,5% об., дата виробництва 13.02.2018, без марки акцизного податку встановленого зразка, за ціною 759,00 грн.; порушення вимог пункту 226.6 статті 226 Податкового кодексу України, статті 11 Закону України Про державне регулювання виробництва обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів" щодо зберігання у торговому залі з метою подальшої реалізації алкогольних напоїв, зазначених в додатках від 06.02.2018 №1, 2, 3, 4 до акта перевірки.
Платником податків подано заперечення від 12.03.2019 на акт (довідку) перевірки від 18.02.2019 №8/12-01-02/34817341.
Листом від 21.03.2019 №13409/6/99-99-12-01-02-15 Державна фіскальна служба України залишила без змін висновки акта від 18.02.2019 №8/12-01-02/34817341.
На підставі акта перевірки від 18.02.2019 №8/12-01-02/34817341 Офісом великих платників податків ДФС прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.03.2019 №0001831403, відповідно до якого застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі, за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 2.117.921,74 грн.
Вважаючи протиправним вказане податкове повідомлення-рішення від 26.03.2019 №0001831403, позивач звернувся до суду з позовом.
Вирішуючи спір, суд ураховує таке.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (у редакції чинній, на час виникнення спірних відносин, ПК України).
Відповідно до пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право:
проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення (підпункт 20.1.4).
здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб'єктами господарювання установлених законодавством обов'язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів (підпункт 20.1.10).
Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (підпункт 75.1.3).
Як установлено судом, контролюючим органом проведено фактичну перевірку на підставі наказу ДФС України від 05.02.2019 №83 та направлень від 06.02.2019 №16, №17, виданих ДФС України, за результатами якої складено акт від 18.02.2019 №8/12-01-02/34817341.
Підставою для проведення перевірки згідно з наказом від 05.02.2019 №83 зазначено підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, за яким фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Суд констатує, що наказ ДФС України від 05.02.2019 №83 містить належну правову підставу для проведення фактичної перевірки, проте відповідачем не надано доказів, які б підтверджували наявність обставин для прийняття наказу з метою проведення фактичної перевірки з підстав наявності інформації про порушення ТОВ "Бюро Вин" вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
У відзиві відсутні обґрунтування підстав проведення перевірки згідно з наказом від 05.02.2019 №83, доказів на підтвердження обставин наявності підстав для проведення фактичної перевірки відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України відповідачем не надано, клопотань з цього приводу не заявлено.
З огляду на наведене правове регулювання та встановлені обставини, суд доходить висновку про недоведеність відповідачем наявності правових підстав для призначення фактичної перевірки ТОВ "Бюро Вин" (наприклад, постанова Верховного Суду від 18.05.2018 справа №813/3977/16), що є підставою для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Зважаючи на різну практику Верховного Суду щодо можливості врахування під час судового розгляду обставин призначення перевірки без достатніх правових підстав у разі допуску платником податку контролюючого органу до перевірки та її проведення (наприклад, постанова Верховного Суду від 16.10.2019 справа №820/11291/15), суд вважає за необхідне розглянути інші підстави позову та заперечень, встановити обставини справи, надавши їм правову оцінку.
Однією з підстав позову вказано, що контрольна касова операція з придбання пляшки вина здійснена до початку проведення фактичної перевірки, тому така операція не може бути підставою для визначення платнику податків грошового зобов'язання.
Як убачається з копії журналу реєстрації перевірок ТОВ "Бюро Вин" ДФС України 06.02.2019 розпочато проведення фактичної перевірки. В акті перевірки від 18.02.2019 №8/12-01-02/34817341 зазначено, що фактична перевірка розпочата о 12:11 год.
Позивачем додано фіскальний чек ТОВ "Бюро Вин" каса 01 від 06.02.2019 11:57 год. №000308653 00077 щодо придбання вина " Шато Лафон 2015" 0,75 л. на суму зі знижкою 759,00 грн., який зазначений в акті перевірки як доказ контрольної розрахункової операції.
Отже, обставина придбання товару посадовими особами контролюючого органу до початку проведення фактичної перевірки підтверджується наведеними доказами.
Відповідно до пункту 80.4 статті 80 ПК України перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.
На думку суду, доводи представника позивача про відсутність правових підстав для здійснення контрольної розрахункової операції посадовими особами контролюючого органу до початку фактичної перевірки є помилковими, оскільки такі повноваження визначені наведеною нормою. В даному випадку і щодо перевірки з питань додержання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пального.
Судом зазначалось, що актом перевірки від 18.02.2019 №8/12-01-02/34817341, встановлено порушення:
статті 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів" від 19.12.1995 №481/95-ВР щодо реалізація однієї пляшки вина виноградного натурального солодкого білого "Шато Лафон 2015" місткістю 0,75л., міцністю 13,5% об., дата виробництва 13.02.2018, без марки акцизного податку встановленого зразка, за ціною 759,00 грн.;
пункту 226.6 статті 226 ПК України, статті 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів" щодо зберігання у торговому залі з метою подальшої реалізації алкогольних зазначених в додатках від 06.02.2018 №1, 2, 3, 4 до акта перевірки.
Статтею 226 ПК України встановлено:
в разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару (пункт 226.1);
наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів (пункт 226.2);
маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об'ємних одиниць. Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового до 8,5 відсотка об'ємних одиниць не здійснюється (пункт 226.6).
Згідно з абзацом третім частини четвертої статті 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів" від 19.12.1995 №481/95-ВР (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
Як убачається з акту перевірки від 18.02.2019 №8/12-01-02/34817341 та відзиву відповідача, 06.02.2019 позивачем реалізовано одну пляшку вина виноградного натурального солодкого білого "Шато Лафон 2015" місткістю 0,75 л., міцністю 13,5% об., дата виробництва 13.02.2018, без марки акцизного податку встановленого зразка, за ціною 759,00 грн.
На підтвердження зазначених обставин до матеріалів справи надано фіскальний чек від 06.02.2019 №000308653 00077, пояснювальну записку касира торгівельного залу ОСОБА_2 від 06.02.2019.
Касир в поясненнях зазначила, що 06.02.2019 об 11:57 год. відпустила за касовим чеком №308653 одну пляшку вина "Шато Лафон 2015" місткістю 0,75 л., вартістю 759,78 грн., загальна сума чека 759,00 грн., в присутності чи відсутності акцизної марки не впевнена.
Представником позивача надано пояснення касира торгівельного залу ОСОБА_2. від 07.02.2019, відповідно до яких реалізована пляшка вина була з маркою акцизного податку.
На думку суду, пояснення касира є суперечливими, однак не дають змоги стверджувати про визнання касиром обставини здійснення касової операції з реалізації пляшки вина без марки акцизного податку.
До позову додано пояснення від 07.02.2019 комплектувальника товарів ТОВ "Бюро Вин" ОСОБА_5 (наказ від 30.10.2018), яка пояснила що вся партія товару "Вино Шато Лафон 2015" ємністю 0,75 л станом на 25.01.2019 під час передачі товару зі складу до торгівельного залу була маркована марками акцизного збору. Як убачається з посадової інструкції комплектувальника товарів, затвердженої 03.01.2013, до посадових обов'язків комплектувальника віднесено, зокрема, організовує переміщення товарів з підсобних приміщень до торгівельного залу.
Зі змісту акта перевірки вбачається, що додатками зазначено фіскальний чек від 06.02.2019 №00077 ФН 3000214836, пояснення касира від 06.02.2019, інші чотири додатки по одному аркушу (перелік алкогольних напоїв без марок акцизного податку, який складений за наслідками перевірки). У відзиві не конкретизовано, якими доказами, крім акту перевірки, фіскального чеку та пояснень касира підтверджується обставина відсутності марки акцизного збору під час здійснення контрольної касової операції з придбання підакцизного товару.
Адвокатом додано акт від 19.02.2019 №4/99-99-12-01-02, в якому зафіксовано відмову від підписання акту фактичної перевірки від 18.02.2019 №8/12-01-02/34817341 посадовими особами ТОВ "Бюро Вин". Також представником позивача додано зображення пляшки Chateau Lafon, Sauternes без марки акцизного податку з фіскальним чеком від 06.02.2019 №00030865300077 щодо реалізації пляшки вина "Шато Лафон 2015" місткістю 0,75 л., сума чека 759,00 грн. Вказані докази отримані на адвокатський запит.
На думку суду, додане адвокатом зображення не є достатнім для висновку про реалізацію пляшки вина "Шато Лафон 2015" місткістю 0,75 л., сума чека 759,00 грн. без марки акцизного збору.
Як уже зазначалось, наведене зображення не згадується в акті перевірки, відсутнє серд додатків. Зі змісту зображення неможливо зробити висновок про наявність/відсутність акцизної марки на місці знаходження в торгівельному залі, до здійснення контрольної розрахункової операції, не зазначено час проведення фотофіксації, відсутня інформацію про посадову особу контролюючого органу, яка здійснювала фотофіксацію, присутність інших посадових осіб та свідків. Під час судового розгляду справи представники відповідач не зазначали вказане зображення як доказ фіксації придбання підакцизного товару без марки акцизного податку, не повідомили суд про інші обставини, свідків, які б підтверджували відсутність марки акцизного податку на момент здійснення контрольної закупівлі, клопотань з цього приводу не заявлено.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем реалізації пляшки вина "Шато Лафон 2015" місткістю 0,75 л., сума чека 759,00 грн. на підставі фіскального чеку від 06.02.2019 без марки акцизного податку.
Як уже зазначалось, актом перевірки від 18.02.2019 №8/12-01-02/34817341 зафіксовано порушення вимог пункту 226.6 статті 226 ПК України щодо зберігання у торговому залі з метою подальшої реалізації алкогольних напоїв зазначених в додатках від 06.02.2018 №1, 2, 3, 4 до акта перевірки без марок акцизного податку.
Згідно з підпунктом "в" пункту 227.1 статті 227 ПК України суб'єкти господарювання - юридичні та фізичні особи, які уклали з іноземними виробниками або іншими нерезидентами контракт (договір) про постачання в Україну алкогольних напоїв і тютюнових виробів, мають право ввозити на митну територію України імпортні алкогольні напої і тютюнові вироби, якщо: алкогольні напої в автомобільних і залізничних цистернах, а також у баках, бачках та інших ємностях місткістю більш як 5 літрів ввозяться в Україну з метою продажу або обміну на митній території України та не підлягають маркуванню. У такому разі податок сплачується до або під час митного оформлення. Контроль за його сплатою здійснюється митними органами.
Під час розгляду справи представник позивача наголосила, що алкогольні напої зазначені в додатках №1-4 до акта перевірки від 18.02.2019 №8/12-01-02/34817341 перебували в ємностях (пляшках) більше 5 літрів, вироблені поза межами України, імпортовані на митну територію України позивачем та іншими імпортерами, що підтверджується документами митного оформлення, тому відсутні підстави для застосування статті 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів" та підпункту 226.6 статті 226 ПК України.
Обставина щодо ввезення на митну територію України імпортних алкогольних напоїв, які зафіксовані в додатках до акта перевірки відповідачем не заперечувалась. Також не висловлено заперечень щодо митних декларацій, доданих представником позивача щодо ввезення алкогольних напоїв на митну територію України, зокрема з назвами, які зазначенні в додатках до акта фактичної перевірки.
На думку суду, обґрунтованими є доводи позивача про відсутність правових підстав для застосування санкцій, передбачених статтею 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів", внаслідок встановлення контролюючим органом знаходження в торгівельному залі алкогольних напоїв в ємностях більше 5 літрів без марок акцизного податку (наприклад, постанова Верховного Суду від 20.11.2018 №812/537/16).
Як убачається з додатків до акта перевірки від 06.02.2019 (т. 1 а.с. 61-64), переважна більшість зафіксованих алкогольних напоїв без марок акцизного податку знаходились у ємностях більше 5 літрів. Водночас, згідно з додатками до акта перевірки від 06.02.2019 (т. 1 а.с. 63) встановлено відсутність марок акцизного податку товарів, зокрема: шампанське Cuvee des Caudalies АОС, місткість 0,75 л., 12,5% (номер накладної 408095); вино виноградне Petrolo Galatrona, місткість 3 л., 13,5% (номер накладної 411229); вино виноградне Le Macchiole Messorio 2013, місткість 3 л., 15% (номер накладної 408427).
До позову додано пояснення від 07.02.2019 ОСОБА_6 , менеджера із зовнішньоекономічної діяльності (накази від 20.05.2009 №17-о/д та від 14.08.2014 №58 о/д), в яких зазначено, що на момент проведення фактичної в торгівельному залі підакцизні товари не могли знаходитись без маркування. Аналогічні пояснення надані 15.04.2019 сомельє ОСОБА_7 та адміністратором торгівельного залу ОСОБА_8 .
У поясненнях від 15.04.2019 комплектувальника ОСОБА_5. зазначено, що нею здійснювалась перевірка наявності акцизних марок на підакцизних товарах під час передачі товару зі складу то торгівельного залу, тому в торгівельному залі не могли знаходитись не марковані підакцизні товари.
Наведені пояснення надані адвокату Гелі І.А .
На думку суду наведені пояснення працівників ТОВ "Бюро Вин" не можуть бути розцінені судом як покази свідків, оскільки відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 №5076-VI адвокату не надано повноваження допитувати свідків поза межами судового засідання в адміністративному судочинстві, відсутні такі повноваження і в Кодексі адміністративного судочинства України. Однак за змістом пункту 7 частини першої статті 20 цього Закону під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, опитувати осіб за їх згодою.
Отже, наведені пояснення можуть бути засобами доказування (письмові докази) в адміністративному судочинстві. Як убачається зі змісту відзиву, відповідачем заперечень щодо наведених пояснень не висловлено.
На думку суду, оскільки пояснення надані саме працівниками позивача, адвокатом не заявлялось клопотання про виклик їх в якості свідків, такі докази не можуть бути достатньою підставою для висновку про спростування обставин зафіксованих в акті перевірки. Однак такі пояснення ставлять під сумнів твердження контролюючого органу, який в силу частини другої статті 77 КАС України щодо покладення на суб'єкта владних повноважень обов'язку доказування правомірності оскаржуваного рішення, повинен був надати докази, повідомити про їх існування або заявити клопотання про їх витребування для підтвердження обставин знаходження під час фактичної перевірки в торгівельному залі ТОВ "Бюро Вин" підакцизних товарів без марок акцизного податку. При цьому, за висновком суду, були відсутні підстави для застосування принципу офіційного з'ясування обставин справи шляхом реалізації процесуальних прав суб'єкта владних повноважень щодо витребування доказів, допиту свідків. Доходячи такого висновку суд врахував, що за змістом статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист особи у спорах з суб'єктом владних повноважень.
В акті фактичної перевірки не зазначено додатків на підтвердження фіксування в будь-який спосіб у торгівельному залі алкогольних напоїв без маркування, не вказано свідків фіксування відповідних обставин, представник відповідача не заявляв клопотань про виклик в якості свідків посадових осіб контролюючого органу, які проводили фактичну перевірку.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про недоведеність відповідачем обставин щодо відсутності акцизних марок акцизного податку на пляшках з алкогольними напоями зазначених у додатках 1-4 до акту фактичної перевірки, зокрема щодо тих, у яких ємність менша 5 літрів.
Підставами позову зазначено недотримання "Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів позапланових перевірок окремих видів діяльності суб'єктів господарювання", затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 21.08.2009 №453.
Розглядаючи цю підставу, суд зазначає про відсутність окремого порядку проведення фактичних перевірок та оформлення їх результатів на відміну від інших видів перевірок, щодо яких існує "Порядок оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами", затвердженого Наказ Міністерства фінансів України від 20.08.2015 №727, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за №1300/27745. Такий стан речей може суттєво утруднити реалізацію посадовими особами контролюючого органу своїх повноважень під час проведення фактичної перевірки. Однак, суд вважає, що зазначені Методичні рекомендації, які не є нормативно-правовим актом, затверджені до ухвалення ПК України, не можуть бути підставою для правової оцінки оскаржуваного рішення відповідача, тому такий довід суд відхиляє.
З огляду на наведене, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги, тому податкове повідомлення рішення Офісу великих платників Державної фіскальної служби форми "С" від 26.03.2019 №0001831403 підлягає скасуванню.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 19.210,00 грн. (платіжне доручення від 16.04.2019 №8591). Оскільки, позов задоволено повністю, то на користь позивача слід присудити понесені ним судові витрати в розмірі 19.210,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань призначених для Офісу великих платників Державної фіскальної служби.
Керуючись статтею 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників Державної фіскальної служби форми "С" від 26 березня 2019 року №0001831403.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бюро Вин" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 19210,00 грн. (дев'ятнадцять тисяч двісті десять гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників Державної фіскальної служби.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Бюро Вин" (ідентифікаційний код 34817341, місцезнаходження: 01133, місто Київ, вулиця Мечникова, будинок 9).
Відповідач - Офіс великих платників Державної фіскальної служби (ідентифікаційний код 39440996, місцезнаходження 04119, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 11г).
Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. З дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Пунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147- VIIІ передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Повний текст рішення складено 03 серпня 2020 року.
Суддя В.А. Донець