ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
04 серпня 2020 року м. Київ № 640/18060/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомПриватного акціонерного товариства «КОМПАНІЯ РОСТОК»
доГоловного управління ДФС у м. Києві
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Приватне акціонерне товариство «КОМПАНІЯ РОСТОК» (далі також - позивач, ПрАТ «КОМПАНІЯ РОСТОК») з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі також - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.08.2019 №0688031212.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на порушення контролюючим органом законодавчо встановленого порядку прийняття спірного податкового повідомлень-рішень, оскільки таке було прийняте з простроченням строку (а саме - через 25 днів після складання акта перевірки) та без врахування обставини не розгляду по суті заперечень платника на висновки такого акта перевірки. Крім того, позивач зазначив, що податкове повідомлення-рішення було підписано начальником відділу застосування штрафних санкцій Пригожинською Н. , як уповноваженою особою. Проте, остання на той час не мала на вчинення таких дій відповідних повноважень.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження у справі №640/18060/19 за вказаним позовом та дану справу призначено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Представником відповідача до канцелярії суду подано відзив на позовну заяву, разом з доказами направлення копії такого позивачу та копією документу (доручення на представництво інтересів) на підтвердження повноважень особи, що подала відзив. Свої заперечення відповідач мотивував тим, що в ході проведеної камеральної перевірки контролюючим органом встановлені випадки несвоєчасної сплати позивачем орендної плати з юридичних осіб. За наслідками проведення такої перевірки складений акт від 26.07.2019 №7545/26-15-12-12-12/00227560 та відповідно до п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України прийняті відповідні податкові повідомлення-рішення.
Однак інші документи, що витребовувалися від відповідача ухвалою суду від 15.10.2019, відповідачем з невідомих причин до суду не були подані.
Розглянувши подані представниками сторін документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
26.07.2019 працівником ГУ ДФС у м. Києві проведена камеральна перевірка, предметом якої було питання дотримання ПрАТ «КОМПАНІЯ РОСТОК» вимог податкового законодавства в частині своєчасної сплати до бюджету орендної плати за землю. За результатами такої перевірки складений акт від 26.07.2019 №7545/26-15-12-12-12 (далі - акт камеральної перевірки), за висновком якого позивач порушив граничні строки сплати узгоджених сум грошових зобов'язань з орендної плати за землю, визначених платником податку згідно податних розрахунків земельного податку реєстр. №9022812629 від 15.02.2018, №9175394327 від 20.08.2018, №9255582689 від 19.11.2018, №9019795838 від 13.02.2019.
16.08.2019 на підставі цього акта камеральної перевірки ГУ ДФС у м. Києві прийняло оспорюване у справі податкове повідомлення-рішення форми «Ш» за №0688031212, яким на підставі ст. 126 Податкового кодексу України за порушення позивачем граничного строку сплати суми грошового зобов'язання за платежем «орендна плата з юридичних осіб» (код « 18010600») у розмірі 2250780,70 грн. всього на строк від 21 до 2 календарних днів, нарахувало позивачу штраф у сумі 225 078,07 грн. (що, складає 10% від суми несвоєчасно сплаченого грошового зобов'язання). Вказане податкове повідомлення-рішення підписано начальником відділу застосування штрафних санкцій ГУ ДФС у м. Києві Пригожинська Н., як уповноважена особа Головного управління.
У тексті свого позову представник позивача зазначив, що вказаний акт перевірки Акціонерне товариство отримало 01.08.2019, а податкове повідомлення-рішення від 16.08.2019 №0688031212 - 23.08.2019.
При цьому, 25.08.2019 ПрАТ «КОМПАНІЯ РОСТОК» подало до контролюючого органу письмові заперечення на висновки акта камеральної перевірки, проте на розгляд таких заперечень керівника платника податку не було запрошено.
Вважаючи податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся із даним позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.
За змістом норм п.76.1 ст.76 Податкового кодексу України порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
Так, згідно п. 86.2 ст. 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Пунктом 86.7 ст. 86 ПК України передбачено, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.
У разі якщо платник податків виявив бажання брати участь у розгляді його заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів, зазначивши про це в запереченні та/або листі про надання додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, контролюючий орган зобов'язаний повідомити такому платнику податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень та/або листа про надання додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду. Повідомлення має бути надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Участь керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов'язковою. Такі заперечення є невід'ємною частиною акта (довідки) перевірки.
Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.
Зі змісту наведених вище норм Кодексу можна дійти висновків, що разом з підписаним примірником акта перевірки або окремо у строки, передбачені ПК України, платник податків має право надати свої зауваження (заперечення). Такі заперечення є неодмінною складовою акта (довідки) перевірки.
Строки для подання заперечення - 10 робочих днів з дня, що настає за днем отримання акта. Строк розгляду заперечення - протягом 7 робочих днів, що настають за днем їх отримання. Про бажання взяти участь у розгляді заперечень (підстави участі) платник має зазначити у запереченнях.
Обов'язок контролюючого органу - повідомити такому платнику податків про місце і час проведення такого розгляду. Вимоги до листування між ПП та контролюючим органом - повідомлення має бути надіслане в порядку, визначеному ст. 42 ПК України.
Учасниками розгляду заперечень є: керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу (обов'язковий учасник), постій на комісія з розгляду спірних питань при відповідному контролюючому органі та уповноважена особа платника податків та/або представник.
За результатами розгляду заперечень складається висновок. На підставі висновку складається обґрунтована письмова відповідь щодо результатів розгляду заперечень та/ або додаткових документів, яку підписує керівник контролюючого органу (його заступник або уповноважена особа), та надсилається ПП у порядку, встановленому абз. 2 цього пункту.
Відповідно до п. 86.8 ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Дослідивши та проаналізувавши зміст позову та подані сторонами документи суд дійшов висновку, що оспорюване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем у межах встановленого п. 86.8 ст. 86 ПК України строку. При цьому, оскільки станом на 15.08.2019 платником (позивачем) відповідні заперечення на акт камеральної перевірки не були подані, то у контролюючого органу не виникало обов'язку щодо їх розгляду перед прийняттям податкового повідомлення-рішення.
Що стосується посилання позивача на те, що податкове повідомлення-рішення від 16.08.2019 №0688031212 підписано неуповноваженою на те посадовою особою відповідача, то останнє спростовуються відомостями з офіційного веб-сайту ГУ ДФС у м. Києві. Так, на сторінці «Уповноважені особи ГУ ДФС у м. Києві» (що доступна для ознайомлення за наступним посиланням: http://kyiv.sfs.gov.ua/dfs-u-regioni/upovnovajeni-osobi/print-73192.html) вказані відомості осіб, які були уповноважені від імені ГУ ДФС у м. Києві вчиняти певні дії. Зокрема, начальника відділу застосування штрафних санкцій управління податків і зборів з юридичних осіб Пригожинську Наталію Віталіївну за погодженням ГУ ДФС у м. Києві 13.11.2017 №30762/7/99-99-12-03-08-17 та відповідно до наказу ГУ ДФС у м. Києві від 24.11.2017 №13743 було уповноважено на вчинення ряду дій, в т.ч. винесення податкових повідомлень-рішень за формами «Ш» про визначення штрафних (фінансових) санкцій за результатами камеральних перевірок, передбачених статтями Кодексу, а саме: ст. 126 «Порушення правил сплати (перерахування) податків». Такі повноваження Пригожинської Н.В. припинені на підставі наказу ГУ ДПС у м. Києві від 30.08.2019 №75.
Тобто, зі змісту офіційно оприлюднених відповідачем даних вбачається, що Пригожинська Н.В. мала повноваження на підписання оспорюваного податкового повідомлення-рішення.
Поряд з цим, надаючи правову оцінку обґрунтованості висновків акта камеральної перевірки, що покладені в основу оспорюваного податкового повідомлення-рішення, суд виходив з наступного.
За загальним правилом нарахування та сплати податків, визначеним в абз. 1 п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 31.1 і п. 31.3 ст. 31 ПК України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному додатковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою. Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо.
Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1 ст. 38 ПК України).
У силу приписів п. 20.1.19 ст. 20 ПК України, контролюючі органи наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені (п. 111.2 ст. 111 ПК України).
Зокрема, згідно з п. 126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Дослідивши та проаналізувавши зміст акта перевірки, що став підставою для прийняття ГУ ДФС у м. Києві оспорюваного податкового повідомлення-рішення від 16.08.2019, суд встановив, що в основу такого акта покладені висновки про несвоєчасне погашення платником податку (позивачем) узгоджених грошових зобов?язань з орендної плати, визначених самим платником у поданих до органу ДФС податкових розрахунках земельного податку.
Суд своєю ухвалою від 15.10.2019 зобов?язав відповідача документально підтвердити висновки акта перевірки, шляхом подання до суду витягів з інтегрованої картки платника (позивача) з відповідного податку за 2018 - 2019 роки. Проте відповідач вимоги даної ухвали суду не виконав та письмові пояснення про причини відсутності у нього запитуваних матеріалів не надав.
У контексті з наведеним суд враховує положення Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422, за змістом яких «інтегрована картка платника» (далі - ІКП) є формою оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.
З метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.
ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.
Тобто, в інтегрованій картці платника відображаються відомості про нараховані самостійно визначені платником та/або визначені контролюючим органом суми зобов'язань, штрафних санкцій та пені за податками, зборами, митними платежами, а також відомості щодо погашення таких зобов?язань. При цьому, нарахування податків в інтегрованій картці платника здійснюються відповідно до звітності, що подається платником до територіального контролюючого органу, а нарахування узгоджених сум грошових зобов'язань за податками, нарахованих до сплати, в інтегрованій картці платника здійснюється датою граничного строку сплати таких нарахувань.
Під час судового розгляду даної справи відповідач (суб'єкт владних повноважень) всупереч вимог ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України не надав суду витяги з інтегрованої картки платника орендної плати з юридичних осіб (позивача) та інших документальних доказів на підтвердження наведених у тексті акта камеральної перевірки обставин та висновку, та. відповідно, не довів суду наявність правових підстав для застосування до ПрАТ «КОМПАНІЯ РОСТОК» штрафних санкцій за несвоєчасну сплату сум узгоджених грошових зобов?язань.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, перевіривши та проаналізувавши матеріали справи і надані сторонами докази за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Наявним у матеріалах справи платіжним дорученням від 18.09.2019 №2225 підтверджено, що ПрАТ «КОМПАНІЯ РОСТОК» під час звернення до суду із цим позовом сплатило судовий збір у загальному розмірі 3 380 грн. Разом з тим, враховуючи розмір заявленої позивачем у позові майнової позовної вимоги (тобто, суму штрафу за податковим повідомленням-рішенням), суд дійшов висновку, що він мав сплатити при поданні цього позову судовий збір лише у сумі 3 376,17 грн.
Таким чином, суд вказує про присудження на користь позивача судових витрат по сплаті судового збору у зазначеній сумі за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у м. Києві.
Що стосується питання щодо порядку повернення позивачу надміру сплаченої суми коштів у розмірі 4,51 грн., то останнє підлягає розгляду на підставі окремо поданої заяви, в порядку ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 257 - 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -
Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «КОМПАНІЯ РОСТОК» до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 16.08.2019 №0688031212.
Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «КОМПАНІЯ РОСТОК» (ідентифікаційний код 00227560, адреса: 03067, м. Київ, бульв. Вацлава Гавела, 4) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 376,17 грн. (три тисячі триста сімдесят шість гривень 17 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (ідентифікаційний код 39439980, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).
Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.О. Скочок