ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
05 серпня 2020 року м. Київ № 640/25558/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Балась Т.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області про визнання протиправним та скасування рішення,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач або ОСОБА_1 ) з позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області №80111500004071 про скасування посвідки на тимчасове проживання НОМЕР_2, виданої 16.09.2019 громадянину Республіки Таджикистан ОСОБА_1 , орган, що видав: 8011.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірне рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки інформація, яка міститься у поданні Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області не свідчить про те, що посвідку видано позивачу на підставі неправдивих відомостей, підроблених чи недійсних документів.
Позивач вказує, що станом на час подання документів для оформлення посвідки був одружений з громадянкою України, шлюб з якою не визнаний фіктивним чи недійсним, тобто подані останнім документи для отримання посвідки на тимчасове проживання відповідали реальним обставинам справи.
Відповідач позов не визнав, у відзиві на позовну заяву зазначив, що за результатами розгляду подання Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області про скасування посвідки на тимчасове проживання в Україні громадянину Республіки Таджикистан ОСОБА_1 , відповідачем з'ясовано, що позивач при поданні заяви на отримання посвідки на тимчасове проживання в Україні свідомо надав неправдиві відомості та підроблені документи з метою легалізації на території України та отримання відповідних документів. Зокрема, позивачем було укладено фіктивний шлюб з громадянкою України та надано до районного органу юстиції підроблений документ, що стало підставою для набуття позивачем певних суб'єктивних прав.
У зв'язку з цим відповідач вважає, що спірне рішення прийняте з урахуванням вимог чинного законодавства, в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.01.2020 відкрито спрощене позовне провадження у справі №640/25558/19 та вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення (виклику) учасників справи та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.02.2020 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.02.2020 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Головне управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області.
Третя особа надала пояснення по суті спору, у яких просила відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог та зазначила, що підставою для отримання позивачем посвідки на тимчасове проживання в Україні став шлюб з ознаками фіктивності, що зареєстрований з використанням підроблених документів. Як зазначає третя особа, суспільна небезпечність вказаних дій полягає у протиправній зміні статусу фізичної особи за рахунок використання підробленого офіційного документу, що не тільки порушує діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, і й може завдати істотної шкоди правам і законним інтересам фізичних чи юридичних осіб, а також може сприяти у подальшому вчиненню інших більш тяжких злочинів.
Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З клопотаннями про розгляд справи у судовому засіданні учасники справи не звертались.
Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.
З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином Республіки Таджикистан.
28.02.2017 між позивачем та громадянкою України ОСОБА_2 укладено шлюб, про що складено відповідний актовий запис № 284 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .
13.09.2019 Управлінням ДМС України в Київській області видано посвідку позивачу на тимчасове проживання № НОМЕР_2. Термін дії тимчасової посвідки до 13.09.2020.
В подальшому, до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області надійшло подання Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області від 29.10.2019 №51/9/2-47384 про скасування посвідки на тимчасове проживання в Україні громадянину Республіки Таджикистан ОСОБА_1 на підставі пункту 1, 4 частини 63 Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 №322.
На підставі підпункту 1 пункту 63 Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 №322 Центральне міжрегіональне управлінням Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області 05.11.2019 прийняло рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання громадянину Республіки Таджикистан ОСОБА_1 .
Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовий статус, основні права, свободи та обов'язки іноземців та осіб без громадянства, які проживають або тимчасово перебувають в Україні і порядок вирішення питань, пов'язаних з їх в'їздом в Україну або виїздом з України регулюється Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 №3773- VI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 7 частини першої статті 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» передбачено, що іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, - іноземці та особи без громадянства, які в установленому законодавством чи міжнародним договором України порядку в'їхали в Україну та постійно або тимчасово проживають на її території, або тимчасово перебувають в Україні.
Відповідно до частини чотирнадцятої статті 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою возз'єднання сім'ї з особами, які є громадянами України, або під час перебування на законних підставах на території України у випадках, зазначених у частинах третій-дванадцятій цієї статті, уклали шлюб з громадянами України та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період до отримання дозволу на імміграцію.
Приписами частини третьої статі 5 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» передбачено, що іноземці та особи без громадянства, зазначені у частинах четвертій-п'ятнадцятій та сімнадцятій статті 4 цього Закону, отримують посвідку на тимчасове проживання.
Згідно з частиною чотирнадцятою статті 5 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому частиною чотирнадцятою статті 4 цього Закону, є заява іноземця або особи без громадянства і документ, що підтверджує факт перебування у шлюбі з громадянином України, дійсний поліс медичного страхування. Якщо шлюб між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства було укладено за межами України відповідно до права іноземної держави, дійсність такого шлюбу визначається згідно із Законом України «Про міжнародне приватне право».
Частиною вісімнадцятою статті 5 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» передбачено, що технічний опис, зразки бланків посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, порядок їх оформлення, виготовлення та видачі встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 322 затверджено Порядок оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання (далі - Порядок № 322, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Підпунктом 1 пункту 63 Порядку №322 передбачено, що посвідка скасовується територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, який її видав, у разі отримання від Національної поліції, СБУ, іншого державного органу, який у межах наданих йому повноважень забезпечує дотримання вимог законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, інформації про те, що посвідку видано на підставі неправдивих відомостей, підроблених чи недійсних документів.
Відповідно до пункту 64 Порядку №322 рішення про скасування посвідки приймається керівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС чи його заступником протягом п'яти робочих днів з дня надходження відомостей, які є підставою для її скасування.
Копія рішення про скасування посвідки видається територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, який прийняв таке рішення, іноземцеві або особі без громадянства під розписку або надсилається такій особі і приймаючій стороні рекомендованим листом не пізніше ніж через п'ять робочих днів з дня його прийняття (пункт 65 Порядку № 322).
Згідно з пунктом 77 Порядку №322 рішення про скасування посвідки може бути оскаржено іноземцем або особою без громадянства в адміністративному порядку або до суду в установленому порядку.
Статтею 2 Закону України «Про Службу безпеки України» (чинного, на час спірних правовідносин) на Службу безпеки України покладається у межах визначеної законодавством компетенції захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, економічного, науково-технічного і оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб, а також забезпечення охорони державної таємниці.
Відповідно до пункту 13 статті 24 Закону України «Про Службу безпеки України» служба безпеки України відповідно до своїх основних завдань зобов'язана брати участь у розробці заходів і вирішенні питань, що стосуються в'їзду в Україну та виїзду за кордон, перебування на її території іноземців та осіб без громадянства, прикордонного режиму і митних правил, приймати рішення про заборону в'їзду в Україну іноземцю або особі без громадянства, про скорочення строку тимчасового перебування іноземця та особи без громадянства на території України, про примусове повернення іноземця або особи без громадянства в країну походження або третю країну.
Аналіз наведених норм законодавства вказує на те, що посвідка на тимчасове проживання може бути скасована територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, який її видав за наявності підстав, визначених Порядком № 322, зокрема, отримання від отримання від Національної поліції, СБУ, іншого державного органу, який у межах наданих йому повноважень забезпечує дотримання вимог законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, інформації про те, що посвідку видано на підставі неправдивих відомостей, підроблених чи недійсних документів.
Таким чином, дана норма чітко визначає, що посвідка на тимчасове проживання може бути скасована у разі подання іноземцем неправдивих відомостей, підроблених чи недійсних документів.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач, на підставі заяви іноземця або особи без громадянства для отримання посвідки на тимчасове проживання, свідоцтва про шлюб, актового запису про шлюб № 284 від 28.02.2017 та договору добровільного медичного страхування отримав посвідку на тимчасове проживання НОМЕР_2.
У вказаній заяві позивач зазначив, що підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання є возз'єднання сім'ї з громадянином України (на підставі шлюбу).
Суд зазначає, відомості про факт перебування у шлюбі позивачем з громадянином України є важливим елементом заяви іноземця або особи без громадянства для отримання посвідки на тимчасове проживання, оскільки підтверджують законність перебування позивача на території України.
Поданням Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області від 29.10.2019 № 51/9/2-47384 установлено, що в ході проведення контррозвідувальних заходів, спрямованих на протидію незаконній легалізації на території України іноземних громадян шляхом оформлення фіктивних шлюбів з використанням підроблених документів було з'ясовано, що ОСОБА_1 з метою незаконної легалізації на території України 28.02.2017 уклав шлюб, що має ознаки фіктивності з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянка України) у Дарницькому районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві.
Зі змісту подання убачається, що з метою скорочення місячного терміну реєстрації шлюбу, вказані особи надали до органів РАЦСу відповідну заяву, а також довідку про вагітність ОСОБА_2 , видану КНП «КДЦ» Деснянського району м. Києва. Зазначені документи є підставою для реєстрації шлюбу за скороченою процедурою, а саме у термін від одного до декількох днів.
В ході перевірки встановлено, що ОСОБА_2 на обліку у зв'язку з вагітністю в зазначеному медичному закладі не перебувала та довідку про вагітність не отримувала. Вказана інформація підтверджується листом установи.
Таким чином, в діях вказаних осіб можуть вбачатись ознаки злочину, передбаченого ст. 358 КК України («Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів»), а підставою отримання посвідки на постійне проживання в Україні став шлюб з ознаками фіктивності, що зареєстрований з використанням підроблених документів.
Тому, Головне управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області просило у встановленому законом порядку розглянути питання щодо скасування ОСОБА_1 посвідки на тимчасове проживання в Україні.
При цьому Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області не наділене повноваженнями оцінювати правомірність та обґрунтованість подання Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області.
Сам факт подання позивачем завідомо неправдивих відомостей щодо перебування у шлюбі під час оформлення посвідки на тимчасове проживання в Україні вже є тим юридичним фактом, з яким пов'язаний обов'язок відповідача скасувати рішення.
Відомостей щодо його оскарження позивачем до суду не надано, як і відсутні відповідні посилання на такі обставини у його позовній заяві.
За наведених обставин суд дійшов висновку, що рішення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області від 05.11.2019 №80111500004071 про скасування посвідки на тимчасове проживання від 13.09.2019 НОМЕР_2 прийняте відповідачем в межах повноважень та у спосіб, встановлений законом.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.
Беручи до уваги висновок суду про відмову у задоволенні позову, понесені позивачем витрати, пов'язані з розглядом справи, відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області (ідентифікаційний код: 42552598, місцезнаходження: 02152, м. Київ, вул. Березняківська, буд. 4-А) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області (ідентифікаційний код: 20001792, місцезнаходження: 01010, м. Київ, вул. Аскольдів, 3-А) про визнання протиправним та скасування рішення, - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.
Суддя Т.П. Балась