ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
05 серпня 2020 року м. Київ № 640/24232/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Балась Т.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач або ОСОБА_1 ) з позовом до Головного управління Держпраці у Київській області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу №КВ1628/1721/АВ/ТД/ФС-608 від 08.10.2019.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач дійшов безпідставних висновків про використання ФОП ОСОБА_1 праці ОСОБА_2 без укладення трудового договору. Як зазначає позивач, ОСОБА_2 офіційно працевлаштована у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з 20.09.2019, у зв'язку з чим підстави для притягнення позивача до відповідальності за порушення законодавства про працю відсутні.
Крім того позивач зауважує, що відповідачем установлено факт допуску позивачем до роботи фізичної особи ОСОБА_2 17.09.2019, у той час як у направленні на проведення заходу державного контролю та акті інспекційного відвідування зазначений період проведення перевірки з 26.09.2019 по 30.09.2019.
Відповідач позов не визнав, у відзиві на позовну заяву зазначив, що у ході інспекційного відвідування посадовими особами Головного управління Держпраці у Київській області було виявлено фізичну особу ОСОБА_2 , яка виконувала трудові обов'язки у ФОП ОСОБА_1 без укладення трудового договору.
За таких обставин відповідач вважає, що обґрунтовано притягнув позивача до юридичної відповідальності у вигляді штрафу за порушення законодавства про працю.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.12.2019 відкрито спрощене позовне провадження у справі №640/24232/19 та вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення (виклику) учасників справи та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З клопотаннями про розгляд справи у судовому засіданні учасники справи не звертались.
Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.
З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 з 29.06.2000 зареєстрований як фізична особа-підприємець, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
У період з 26.09.2019 по 30.09.2019 Головним управлінням Держпраці у Київській області відповідно до наказу від 24.09.2019 № 4670 та направлення на проведення інспекційного відвідування від 24.09.2019 №1628 було проведене інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 на предмет дотримання вимог законодавства про працю, а саме не оформлення трудових відносин.
Результати інспекційного відвідування оформлені актом від 30.09.2019 №КВ1628/1721/АВ (далі - Акт інспекційного відвідування).
У ході інспекційного відвідування відповідачем встановлено, що ФОП ОСОБА_1 допущено 17.09.2019 до роботи фізичну особу ОСОБА_2 без оформлення трудових відносин відповідно до чинного законодавства України.
Таких висновків відповідач дійшов встановивши у ході проведення інспекційного відвідування ПрАТ «Дніпровський ринок», що ОСОБА_2 працює у вбиральні, розташованій на території ПрАТ «Дніпровський ринок», на посаді прибиральниці з тривалістю робочого дня з 08:00 до 18:00, як оформлена не знає, працює по змінах 14-15 змін на місяць, заробітну плату у розмірі 4200,00 грн. отримує двічі на тиждень. У акті зазначено, що на момент опитування ОСОБА_2 виконувала певну роботу, приймала готівкові кошти від відвідувачів та давала решту. Також у ході перевірки встановлено, що вбиральню, у якій працювала ОСОБА_2 , передано в оренду ФОП ОСОБА_1 на підставі договору оренди торговельно-складського місця від 01.09.2019.
Розглянувши матеріали інспекційного відвідування на підставі обставин, зазначених в Акті інспекційного відвідування, Головне управління Держпраці у Київській області дійшло висновку про порушення ФОП ОСОБА_1 вимог частини 1 статті 21, частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України у зв'язку з допущенням 17.09.2019 ОСОБА_2 до роботи без належного оформлення трудових відносин відповідно до чинного законодавства України.
За порушення позивачем вимог частини 1 статті 21, частини 3 статті 24 Кодексу адміністративного судочинства України Головним управлінням Держпраці у Київській області прийнято постанову №КВ1628/1721/АВ/ТД/ФС-608 від 08.10.2019, якою на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України позивачеві визначений штраф у розмірі 125 190,00 грн.
Судом встановлено, що не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач звернувся зі скаргою до начальника Головного управління Держпраці у Київській області.
За результатами розгляду скарги позивача повідомлено про можливість оскарження постанови у судовому порядку.
Не погоджуючись із застосованими штрафними санкціями, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до частин 1, 3 та 11 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб'єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Плановий чи позаплановий захід щодо суб'єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.
Частиною 1 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
Згідно з частиною 2 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
Відповідно до частини 5 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.
Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.
Згідно з частиною 3 статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
За наведених правових норм, проведенню інспекційного відвідування передує винесення відповідного рішення керівником органу контролю про здійснення планового або позапланового заходу органу державного нагляду (контролю).
Судом установлено, що наказом Головного управління Держпраці у Київській області від 24.09.2019 № 4670 «Про проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 на підставі рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої з інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством наказано начальнику (інспектору праці) управління з питань праці Головного управління Держпраці у Київській області Шаботинському В.В. організувати проведення інспекційного відвідування на предмет не оформлення трудових відносин ФОП ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , юридична адреса: АДРЕСА_1 . Інспекційне відвідування наказано провести з 26.09.2019 по 09.10.2019 (а.с. 26).
24.09.2019 Головним управлінням Держпраці у Київській області було видано направлення № 1628 на проведення інспекційного відвідування на предмет не оформлення трудових відносин ФОП ОСОБА_1 (а.с.50).
У направленні на проведення заходу державного контролю від 24.09.2019 № 1628 чітко визначено дату початку та закінчення заходу з 26.09.2019 по 09.10.2019.
Разом з тим, з Акта інспекційного відвідування убачається, що інспектором праці встановлено 17.09.2019 допущення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 до роботи ОСОБА_2 без належного оформлення трудових відносин.
Судом установлено, що державні інспектори здійснили 17.09.2019 інспекційне відвідування ПрАТ «Дніпровський ринок», після чого по факту виявлених ними порушень 24.09.2019 було видано наказ на проведення інспекційного відвідування та направлення на проведення заходу державного контролю фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , а 26.09.2019 вручено позивачу направлення та 30.09.2019 складено акт інспекційного відвідування.
Разом з тим, частиною 2 статті 8 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено, що органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов'язані, зокрема: повно, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом; не допускати здійснення заходів державного нагляду (контролю) та інших заходів, що не відповідають або не встановлені цим Законом; дотримуватися встановлених законом принципів, вимог та порядку здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Зазначені обов'язки відповідачем були повністю проігноровані, позаяк інспекційне відвідування проведено з порушенням процедури його проведення, оскільки 17.09.2019 у державних інспекторів були відсутні повноваження на проведення інспекційного відвідування, на відбирання від будь-яких осіб пояснень, отримання документів тощо.
Серед принципів здійснення державного нагляду (контролю) відповідно до статті 3 Закону визначені, зокрема: гарантування прав та законних інтересів кожного суб'єкта господарювання; об'єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб'єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв; здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю); презумпції правомірності діяльності суб'єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків суб'єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб'єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.
Стосовно суті викладених у акті порушень, суд зазначає, що аналіз змісту статті 262 Кодексу законів про працю України та положень Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 17.07.2013 №509, дозволяє дійти висновку про можливість накладення штрафу на суб'єкта господарювання саме за фактичний допуск працівника до виконання службових обов'язків без укладення трудового договору та лише за умови встановлення факту вчинення порушення вимог частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України.
Єдиною підставою для винесення оскаржуваної постанови від 08.10.2019 №КВ1628/1721/АВ/ТД/ФС-608 про накладення штрафу у розмірі 125 190,00 грн. є твердження суб'єкта владних повноважень про існування між ФОП ОСОБА_1 та фізичною особою ОСОБА_2 трудових відносин без укладання трудового договору.
Між тим, суд звертає увагу, що в матеріалах справи міститься копія трудової книжки ОСОБА_2 , де зафіксовано відомості про прийняття працівника на роботу, повідомлення про прийняття працівника на роботу від 20.09.2019 №24812 (а.с.14, 15).
Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт укладення між позивачем та ОСОБА_2 трудового договору 20.09.2019. Про вказані обставини позивач також повідомив контролюючий орган під час подання скарги на постанову про накладення штрафу, що, в свою чергу, не заперечувалось у відзиві на позовну заяву відповідачем.
Судом встановлено, що висновки контролюючого органу про порушення ФОП ОСОБА_1 трудового законодавства були зроблені на підставі письмових пояснень фізичної особи ОСОБА_2 від 17.09.2019.
Утім, надані представником відповідача копії пояснень ОСОБА_2 від 17.09.2019 не можуть бути належними та допустимими доказами, оскільки одержані за відсутності повноважень на відібрання пояснень.
Частиною першою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
За таких обставин суд розцінює письмові пояснення ОСОБА_2 як недопустимий доказ, внаслідок чого не бере їх до уваги.
Отже, виявлені 17.09.2019 та зафіксовані у акті інспекційного відвідування від 30.09.2019 № КВ1628/1721/АВ порушення вимог законодавства не відповідають дійсності та спростовані матеріалами справи.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що постанова Головного управління Держпраці у Київській області від 08.10.2019 №КВ1628/1721/АВ/ТД/ФС-608 про накладення штрафу у розмірі 125 190,00 грн. є протиправною та підлягає скасуванню.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач під час розгляду справи не надав.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні з адміністративним позовом до суду було сплачено судовий збір в розмірі 1921,00 грн., що підтверджується квитанцією від 02.12.2019 № 40329 (а.с.5).
Враховуючи задоволення позовних вимог, сплачений позивачем за звернення з позовною заявою судовий збір у сумі 1921,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок Головного управління Держпраці у Київській області.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Київській області від 08.10.2019 №КВ1628/1721/АВ/ТД/ФС-608 про накладення штрафу у розмірі 125 190,00 грн.
3. Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце знаходження: АДРЕСА_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Київській області (ідентифікаційний код: 39794214, місцезнаходження: 04060, м. Київ, вул. Вавілових, буд. 10) судовий збір у розмірі 1 921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.
Суддя Т.П. Балась