05 серпня 2020 року Чернігів Справа № 620/2907/20
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Житняк Л.О. перевіривши виконання вимог ст. ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України при поданні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, в якому просить: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу вихідної допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати; стягнути з відповідача на користь позивача вихідну допомогу у розмірі середньомісячної заробітної плати; стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку.
Відповідно до ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ) суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст.160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Так, ч.3 ст.161 КАСУ визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Розмір та ставки судового збору, об'єкти справляння судового збору та пільги визначені Законом України від 08.07.2011 №3674 «Про судовий збір».
Як вбачається з позовної заяви, позивач, як на підставу для звільнення від сплати судового збору, посилається на п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Водночас, суддя зауважує, що стягнення з роботодавця вихідної допомоги та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні не є заробітною платою, оскільки вихідна допомога є соціальною гарантією, а середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні є спеціальним видом відповідальності роботодавця, відповідно на вказані вимоги позивача не поширюються положення п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», за яким від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. При цьому вказані вимоги є майновими.
Аналогічна правова позиція також висловлена Верховним Судом у постанові від 30.01.2019 у справі №910/4518/16, висновки якого, в силу вимог ч.5 ст.242 КАСУ, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Втім, позивачем не надано суду належного доказу, який свідчив би про сплату судового збору у встановленому розмірі. Такі обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам законодавства України.
При цьому суд позбавлений можливості визначити суму судового збору, оскільки позивачем не визначена сума, яка підлягає стягненню.
Отже для визначення суми судового збору позивачу необхідно визначити ціну позову (суми вихідної допомоги та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, які підлягають стягненню), після чого сплатити судовий збір, відповідно до положень частини 2 статті 4 Закону №3674-VІ, у такому розмірі - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (Реквізити для сплати з 01.01.2020: рахунок UА028999980313161206084025002, отримувач - УК у м. Чернігові/м. Чернігів/22030101, код ЄДРПОУ - 38054398, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП).
Також суддя звертає увагу позивача, що у прохальній частині адміністративного позову нею заявлено клопотання, відповідно до ст.80 КАСУ, у зв'язку з неможливістю самостійного надання, витребувати у відповідача копію наказу від 23.12.2019 № 548/2 про звільнення позивача з роботи та довідку про розмір середньомісячного заробітку і розмір середньоденного заробітку.
Разом з тим позивачем не зазначено заходи, яких вона вжила для отримання цих доказів самостійно, не надано докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цих доказів, що передбачено п.4 ч.2 статті 80 КАСУ.
За таких обставин суддя дійшла висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку на усунення вказаних недоліків шляхом надання належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та належному розмірі, а також доказів неможливості самостійного отримання документів, які позивач просить суд витребувати у відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.160, 161, 169, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів - залишити без руху.
Надати позивачу 10-денний термін з дня вручення копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху для надання до суду належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та належному розмірі, а також доказів неможливості самостійного отримання документів, які позивач просить суд витребувати у відповідача.
Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків у вказаний судом строк позовна заява буде їй повернута.
Копію ухвали суду надіслати позивачу для виконання.
Відповідно до ч.2 ст.256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та згідно ст.294 КАС України оскарженню не підлягає.
Суддя Л.О. Житняк