05 серпня 2020 року справа № 580/1693/20
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Білоноженко М.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області до Мирного дошкільного навчального закладу “Ягідка” Чорнобаївської районної ради Черкаської області про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду,
15.05.2020р. до Черкаського окружного адміністративного суду звернулось Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області (далі - позивач) з адміністративним позовом до Мирного дошкільного навчального закладу “Ягідка” Чорнобаївської районної ради Черкаської області (далі - відповідач), в якому просить:
- застосувати заходи реагування у вигляді повної зупинки експлуатації Мирного дошкільного навчального закладу “Ягідка” Чорнобаївської районної ради Черкаської області, шляхом знеструмлення електроживлення, та припинення експлуатації об'єкту до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.
В обгрунтування позовних вимог, зазначених у позовній заяві вказано, що за результатом проведення позапланового заходу державного нагляду щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, були виявлені порушення вимог нормативних актів у сфері пожежної і техногенної безпеки, про що складено відповідний акт.
У зв'язку з цим, посилаючись на норми Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, Кодексу цивільного захисту України, управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області просить суд застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю).
Ухвалою від 20.05.2020р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
12.06.2020р. представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог. В обгрунтування вказаної позиції зазначено, що частина виявлених порушень було усунуто відповідачем у добровільному порядку, решту порушень буде усунуто після надходження коштів, в зв'язку із чим просив не застосовувати заходи реагування.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
На виконання наказу Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області від 11.12.2019р. №234, на підставі посвідчення виданого на проведення позапланової перевірки Мирного дошкільного навчального закладу “Ягідка” Чорнобаївської районної ради Черкаської області від 11.12.2019р. №8992, у період з 13 по 14 січня 2020 року головним інспектором Чорнобаївського районного відділу Управління ДСНС України у Черкаській області Головня В.А. здійснено позаплановий захід державного нагляду щодо дотримання Мирним ДНЗ “Ягідка” Чорнобаївської районної ради Черкаської області за адресою: Черкаська область, Чорнобаївський район, с. Мирне, вул. Шевченка, 12, вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
За результатами позапланового заходу державного нагляду щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки складено Акт №2 від 14.01.2020р. (далі - Акт).
Зазначеним Актом встановлені порушення Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року №1417 (зі змінами внесеними наказом МВС України від 31.07.2017 № 657 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 серпня 2017 р. за № 1048/30916), зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 р. за № 252/26697 (далі - ППБУ), ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (далі -ДБН В.2.5-56:2014), Постанови Кабінету Міністрів України № 1200 від 19 серпня 2002 року «Про затвердження Порядку забезпечення населення і працівників формувань та спеціалізованих служб цивільного захисту засобами індивідуального захисту, приладами радіаційної та хімічної розвідки, дозиметричного і хімічного контролю» (далі - Постанова КМУ №1200), які створюють пряму та/або опосередковану загрозу життю та/або здоров'ю людей, а саме:
1) дерев'яні конструкції горища НВК не оброблені вогнезахисним розчином (п. 2.5. розділу ІІІ ППБУ);
2) на будівлі ДНЗ відсутній адресний вказівник (п. 2.22 розділу ІІІ ППБУ);
3) шляхи евакуації не забезпечені світловими покажчиками «вихід» (п. 2.32 розділу ІІІ ППБУ);
4) приміщення дитсадка не обладнано автоматичною пожежною сигналізацією (п. 1.2 розділу V ППБУ);
5) не обладнано територію дитячого садка засобами захисту від прямих попадань блискавки (п. 1.21 розділу IV ППБУ);
6) посадовими особами не пройдено навчання з питань пожежної безпеки з отриманням посвідчення (п. 15,16,20 розділу ІІ ППБУ);
7) приміщення дитячого садка не забезпечені відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ІБО 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір (п. 8 розділу ІІ ППБУ);
8) не закриті електричні лампи розжарення скляними плафонами закритого виконання в приміщенні котельні (п. 1.18 розділу IV ППБУ);
9) допускається улаштування та експлуатація тимчасових електромереж (п. 1.8 глави 1 розділу IV ППБУ);
10) допускається улаштування на шляхах евакуації порогів, виступів (п. 2.37 глави 2 розділу ІІІ ППБУ);
11) коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей (п. 2.31 глави 2 розділу ІІІ ППБУ);
12) облицювання стін коридору школи виконано з матеріалів з вищою пожежною небезпекою, ніж Г2, В2, Д2, Т2 (п. 2.17 розділу ІІІ ППБУ);
13) електророзетки, вимикачі, перемикачі та інші подібні апарати не встановлені на не горючі основи (конструкції) або з підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра (п. 1.17 глави 1 розділу IV ППБУ)
Позивач, на підставі ст. 7 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” звернувся із даним адміністративним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” від 05 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон № 877-V).
Статтею 1 Закону 877-V визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Частиною сьомою статті 7 Закону 877-V передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Згідно абзацу 1 частини п'ятої статті 4 Закону 877-V, виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.
Відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності регулює та визначає Кодекс цивільного захисту України (далі - КЦЗ України).
Відповідно до статті 64 КЦЗ України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.
Згідно статті 66 КЦЗ України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
Статтею 67 КЦЗ України передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: - здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб'єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; - складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; - звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Відповідно до Указу Президента України від 16 січня 2013 року №20/2013 “Деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій”, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України (далі - Міністр).
ДСНС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності.
Основними завданнями ДСНС України є: реалізація державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.
ДСНС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення).
Крім цього, у відповідності до Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1052, основними завданнями ДСНС України є, зокрема: реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб; внесення на розгляд Міністра внутрішніх справ пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у зазначених сферах; реалізація в межах повноважень, передбачених законом, державної політики у сфері волонтерської діяльності.
ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Аналогічного змісту норми наведені і в Положенні про Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області, затвердженого наказом ДСНС України від 21.09.2017 №507.
Таким чином, Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а тому воно наділене повноваженнями здійснювати державний нагляд (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки і звертатись до суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Відповідно до частини 3 статті 55 КЦЗ України, забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.
Згідно частин 1-3 статті 68 КЦЗ України, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.
У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Відповідно до статті 70 КЦЗ України, підставами для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів у є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; порушення правил поводження з небезпечними речовинами; відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; неготовність до викорисзаявленому розмірі.
Вирішуючи питання про наявність підстав для вжиття заходів реагування до відповідача, суд зазначає наступне. Так, представником відповідача у відзиві на адміністративний позов зазначено, що відповідачем усунуто перелік порушень, а саме: - будівля дитячого садка має захист від прямих попадань блискавки, що убезпечує зовнішні установки від прямих ударів блискавки та захист від вторинних дій блискавки у випадку удару блискавки в будівельні конструкції; - приміщення дитячого садка забезпечено відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення відповідають ДСТУ ІSО 6309:2007 „Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір”; - електрична лампа розжарення в приміщенні котельні закрита скляним плафоном закритого виконання; - відсутнє улаштування та експлуатація тимчасових електромереж, якими користувалися при роботі з принтером у учительській. На даний момент принтер стоїть у зручному місці поблизу електророзетки; - вимикач у котельні встановлено на негорючу основу; - замовлено адресний вказівник на будівлю Мирного ДНЗ „Ягідка” за рахунок спонсорських коштів. До відзиву також додано фотоматеріали у форматі А4, з яких судом вбачається здійснення відповідачем заходів щодо усунення порушень встановлених п.п. 5, 7-9 Акту перевірки. Представником відповідача зазначено, що решта порушень не усунуто, у зв'язку із необхідністю значного фінансування для їх усунення та зазначено, що фінансування закладу здійснюється за рахунок коштів районної ради. З урахуванням наданих пояснень відповідача та наданих ним доказів, суд доходить висновку що відповідачем здійснено дії для усунення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки встановлених у п.п. 5, 7-9 Акту перевірки. Разом з тим, суд звертає увагу, що жодних доказів усунення порушень встановлених у п.п. 1-4,6, 10-13 Акту перевірки до суду не надано. При цьому, відповідачем не надано до суду жодних доказів виділення коштів для усунення п.п. 1-4,6, 10-13 Акту перевірки, як і не надано жодних доказів звернення до розпорядника коштів щодо їх виділення. З урахуванням зазначеного, беручи до уваги надані представником відповідача докази, суд доходить висновку про не усунення у повному обсязі порушень у сфері техногенної та пожежної безпеки, виявлених у Акті перевірки №2 від 14.01.2020р. З аналізу статей 68, 70 КЦЗ України вбачається, що повне або часткове зупинення роботи підприємства є заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо встановлене порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки створює загрозу життю та здоров'ю людей. Враховуючи аналіз норм чинного законодавства, суд вважає, що порушення, встановлені позивачем під час перевірки створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей та у разі їх не усунення, можуть призвести до незворотних наслідків. Пожежа, як небезпечна подія за своїми наслідками становить загрозу життю або здоров'ю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків. Статтею 3 Конституції України закріплено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Вирішуючи питання про наявність підстав для вжиття заходів реагування, Верховний Суд у постанові від 16.05.2019р. №812/1296/18 зазначив, що забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров'я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення. Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов'язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов'язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів. Недодержання суб'єктом до якого застосовуються вимоги у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення. При цьому, суд враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення Мирним ДНЗ “Ягідка” Чорнобаївської районної ради Черкаської області виявлених у Акті перевірки порушень. Крім того, застосований до скаржника захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері пожежної безпеки. Цей захід не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення. Згідно з п.1, 2 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 р. №1417, ці Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд. Правила є обов'язковими для виконання суб'єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах. Станом на час прийняття рішення у справі, відповідачем не надано до суду належних доказів усунення порушень у п.п. 1-4,6, 10-13 Акту перевірки, виявлених за результатами проведеної позапланової перевірки щодо додержання (виконання) вимог нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері техногенної та пожежної безпеки. Отже, у зв'язку з тим, що встановлені п.п. 1-4,6, 10-13 Акту перевірки порушення не усунуто відповідачем і свідчать про наявність реальної загрози життю та здоров'ю людей, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих підстав для застосування до відповідача заходів реагування. Разом з тим, суд бере до уваги посилання представника відповідача про те, що у приміщенні ДНЗ розміщено сільську бібліотеку та фельдшерський пункт, які з'єднані єдиною системою електрообладнання, у зв'язку із чим застосування до ДНЗ заходів реагування шляхом знеструмлення електроживлення призведе до залишення села без бібліотеки та фельдшерського пункту. Суд, проаналізувавши зазначені обставини, вбачає, що застосувавши заявлений позивачем захід реагування у вигляді знеструмлення електроживлення ДНЗ призведе до зупинки діяльності не лише ДНЗ, в якому встановлено порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки а і державних установ, діяльність яких, в свою чергу, забезпечують належний стан життя та здоров'я жителів села. Суд зазначає, що при прийнятті рішення, суд зобов'язаний встановити чи пропорційно застосовано, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія). З урахуванням зазначено, суд доходить висновку про недоцільність застосування заходу реагування у вигляді знеструмлення електроживлення ДНЗ, оскільки це може призвести до більш несприятливих наслідків для прав, свобод та інтересів невизначеного кола осіб ніж забезпечить захист прав осіб, на досягнення яких спрямований заявлений захід реагування. На підставі вищевикладеного, суд доходить висновку про часткову обгрунтованість позовних вимог та доцільність застосування заходів реагування у вигляді повної зупинки експлуатації Мирного дошкільного навчального закладу “Ягідка” Чорнобаївської районної ради Черкаської області, шляхом припинення експлуатації об'єкту до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки. Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 14, 72, 76 - 79, 90, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд Адміністративний позов задовольнити частково. Застосувати заходи реагування до Мирного дошкільного навчального закладу “Ягідка” Чорнобаївської районної ради Черкаської області (19955, Черкаська область, Чорнобаївський район, с. Мирне, вул. Шевченка, 12, код ЄДРПОУ - 36782803) у вигляді повної зупинки експлуатації, шляхом припинення експлуатації об'єкту до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити. Копію рішення направити учасникам справи. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень, частини 3 Розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя М.А. БілоноженкоВИРІШИВ: