Рішення від 05.08.2020 по справі 580/1731/20

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2020 року справа № 580/1731/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до комунального некомерційного підприємства "Черкаський обласний наркологічний диспансер Черкаської обласної ради" про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) подав позов до комунального некомерційного підприємства "Черкаський обласний наркологічний диспансер Черкаської обласної ради" (далі - диспансер, відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність КНП "Черкаський обласний наркологічний диспансер Черкаської обласної ради" щодо ненадання публічної інформації за запитом від 31.03.2020;

- визнати протиправною бездіяльність КНП "Черкаський обласний наркологічний диспансер Черкаської обласної ради" щодо недотримання встановленого законом п'ятиденного строку надання інформації на запит на інформацію;

- зобов'язати КНП "Черкаський обласний наркологічний диспансер Черкаської обласної ради" розглянути запит від 31.03.2020 про надання публічної інформації;

- визнати вчинення порушення КНП "Черкаський обласний наркологічний диспансер Черкаської обласної ради" щодо ОСОБА_1 - ч. 1 ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 31.03.2020 звернувся до відповідача з запитом про надання публічної інформації. Запит відповідачем отримано 09.04.2020, разом з тим диспансер не надав відповідь на запит впродовж п'яти робочих днів з дня отримання запиту, що є порушенням частини 1 статті 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 25 травня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

04 червня 2020 року позивач надіслав до суду додаткові пояснення у справі, в яких зазначив, що належним доказом надіслання суб'єктом владних повноважень відповідь на запит позивача є квитанція або касовий чек, в якому зазначено найменування оператора та об'єкта поштового зв'язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість.

09 червня 2020 року відповідач подав до суду письмовий відзив на адміністративний позов, в якому просив в задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що 21 квітня 2020 року листом № 01-34/488 із додатками відповідач направив запитувану інформацію позивачеві. Вказана відповідь направлена оператором поштового зв'язку "Укрпошта" - лист із номером відправлення № 1802806346600 і 24.04.2020 о 11:01:00 позивач отримав листи із відповіддю на запитувану ним інформацію.

Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розпочато через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Суд встановив, що позивач звернувся до КНП "Черкаський обласний наркологічний диспансер Черкаської обласної ради" із запитом на публічну інформацію від 31.03.2020.

У запиті, посилаючись на норми Закону України "Про доступ до публічної інформації" та Закону України "Про інформацію" позивач просив:

- надати копію штатного розпису КНП "Черкаський обласний наркологічний диспансер Черкаської обласної ради" станом на 30.03.2020 із зазначенням прізвища, ім'я та по-батькові працівника, який займає відповідну штатну посаду;

- відповідь просив надіслати за адресою: АДРЕСА_1 .

Як зазначає позивач, станом на 18.05.2020 відповідач не надав запитуваної інформації і такі дії відповідача є протиправними, а тому позивач звернувся до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів.

Під час вирішення спору по суті суд зазначає таке.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначає Закон України "Про доступ до публічної інформації" від 13 січня 2011 року № 2939-VI (далі - Закон № 2939-VI).

Відповідно до статті 1 Закону № 2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтею 12 Закону № 2939-VI суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Пункт 1 частини 1 статті 13 Закону № 2939-VI передбачає, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 14 Закону № 2939-VI розпорядники інформації зобов'язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 19 Закону № 2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Частиною 1 статті 20 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

Як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до КНП "Черкаський обласний наркологічний диспансер Черкаської області із запитом на отримання публічної інформації від 31.03.2020.

21 квітня 2020 року відповідач супровідним листом № 01-34/488 направив на адресу ОСОБА_1 копію штатного розпису станом на 30.03.2020 та список працівників КНП "Черкаський обласний наркологічний диспансер Черкаської обласної ради". Вказане підтверджується копією фіскального чеку № ПН 215600426655 від 21.04.2020.

Отже, відповідь на запит позивача була надана в повній мірі та доповнень не передбачала.

Стосовно строків, встановлених частиною 1 статті 20 Закону № 2939-VI, суд зазначає таке.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11 березня 2020 року № 211 на всій території України встановлено карантин у період, зокрема, з 12.03.2020 по 22.06.2020.

Вказаною постановою (в редакції чинній станом на день виникнення спірних відносин), зокрема рекомендовано центральним і місцевим органам виконавчої влади, іншим державним органам, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям забезпечити організацію позмінної роботи працівників, а за технічної можливості - також роботи в режимі реального часу через Інтернет.

У зв'язку з введенням заходів запобігання розповсюдження коронавірусу в Україні, відповідач не став виключенням у виконанні вказаної постанови.

Як зазначає відповідач, співробітники КНП "ЧОНД Черкаської обласної ради", які компетентні надавати відповіді на запитувану інформацію позивачем, зробили все можливе та необхідне за для того, щоби ОСОБА_1 отримав відповідь та не залишився поза увагою.

Суд враховує, що відповідачем порушені строки надання відповіді на запитувану позивачем інформацію, встановлені частиною 1 статті 20 Закону № 2939-VI, однак не вважає, що КНП "Черкаський наркологічний диспансер Черкаської обласної ради" допустив бездіяльність, яку суд може визнати протиправною, враховуючи ситуацію, як склалася у всьому Світі та, зокрема в Україні у зв'язку із розповсюдженням коронавірусу.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини 5 статті 139 вказаного Кодексу у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Зважаючи на те, що позовні вимоги ОСОБА_1 , який звільнений від сплати судових витрат, не підлягають задоволенню, а відповідач не надав доказів понесення ним судових витрат, то підстави для їх розподілу відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 - 246, 255, 295, підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

1) позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

2) відповідач - комунальне некомерційне підприємство "Черкаський обласний наркологічний диспансер Черкаської обласної ради" (18028, м. Черкаси, проспект Хіміків, 62, код ЄДРПОУ 05540451).

Рішення складене у повному обсязі та підписане 05.08.2020.

Суддя В.О. Гаврилюк

Попередній документ
90782105
Наступний документ
90782107
Інформація про рішення:
№ рішення: 90782106
№ справи: 580/1731/20
Дата рішення: 05.08.2020
Дата публікації: 07.08.2020
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Черкаський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; забезпечення права особи на доступ до публічної інформації
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (13.08.2020)
Дата надходження: 13.08.2020
Предмет позову: про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії