05 серпня 2020 року справа № 580/1413/20
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Білоноженко М.А. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
27.04.2020р. до Черкаського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі-позивач) з позовною заявою до Головного управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області (далі-відповідач) в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;
- зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту 5 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» періоди роботи з 01.01.1992 року по 08.01.2002 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області призначити пенсію за віком на пільгових умовах.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначила, що їй неправомірно відмовлено в призначенні та виплаті пенсії за віком на пільгових умовах. Звернула увагу, що відповідачем необгрунтовано не зараховано до пільгового стажу періоди її роботи на посаді свинарки з 01.01.1992р. по 08.01.2002р. у військовому сільськогосподарському підприємстві «Придніпровське», оскільки зазначений період роботи підтверджується записами трудової книжки та архівною довідкою №144 від 03.05.2017р.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 29.04.2020р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
25.05.2020р., від відповідача до суду надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому відповідач просив в задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що при перевірці достовірності наданих позивачем довідок для призначення пенсії на пільгових умовах, встановлено, що документи про виконання встановлених норм обслуговування тварин за період роботи з 01.01.1992р. по 08.01.2002р. на посаді свинарки відсутні, в зв'язку з чим підстави для зарахування зазначеного періоду в якості пільгового та як наслідок призначення пільгової пенсії позивачу відсутні.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Згідно даних паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно відомостей Трудової книжки колгоспника НОМЕР_2 , (запис №1) ОСОБА_1 01.12.1988 р. призначена свинаркою свинокомплексу «Кожарки» (наказ №20 від 30.11.1988р.).
Відповідно до запису №2 Трудової книжки колгоспника НОМЕР_2, позивач звільнена згідно ст. 38 КзПП України за власним бажанням і виведена з членів ВСП «Придніпровське».
22.11.2019р. позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.5 ч.2 ст. 114 Закону України «Про Загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
07.02.2020р. Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області листом №2300-0302-8/2133 (а.с. 12) повідомлено позивачу, що згідно наданих нею документів загальний страховий стаж становить 37 років, 1 день, в тому числі 16 років 10 місяців 00 днів пільгового стажу, у зв'язку з чим зазначено:
«Отже, прийнято рішення (протокол №232450000629 від 26.12.2019р.) про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.5 ч.2 ст. 114 Закону України «Про Загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», так як немає 20 років пільгового стажу».
Вважаючи вказану відмову протиправною, позивач звернулась до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України гарантоване право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV, на пільгових умовах пенсія за віком призначається жінкам, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності стажу на зазначених роботах не менше 20 років, за умови виконання встановлених норм обслуговування.
Норми обслуговування для цих цілей встановлюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними віку, встановленого абзацами третім - тринадцятим пункту 2 частини другої цієї статті.
Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У пунктах 1, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок №637) зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовно жінок, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами на підприємствах сільського господарства (в тому числі в колгоспах) - про виконання встановлених норм обслуговування.
При вирішенні даного спору по суті, суд зазначає наступне.
Як встановлено судом із відзиву на адміністративний позов, відповідачем не зараховано до пільгового стажу період роботи позивача з 01.01.1992р. по 08.01.2002р. на посаді свинарки у зв'язку із відсутністю документів про виконання встановлених норм обслуговування.
Таким чином, встановленню права позивачки на зарахування до її пільгового стажу в ході розгляду даної справи належать період її роботи з 01.01.1992р. по 08.01.2002р.
Суд зазначає, що відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Як вже встановлено судом, згідно записів Трудової книжки колгоспника НОМЕР_2, ОСОБА_1 :
- 01.12.1988р. призначена свинаркою свинокомплексу «Кожарки» (наказ №20 від 30.11.1988р.).
- позивач звільнена згідно ст. 38 КзПП України за власним бажанням і виведена з членів ВСП «Придніпровське» (наказ №192-к від 08.01.2002р.).
Відповідно до записів трудової книжки:
- Колгосп «Прапор комунізму» перейменований у «Придніпровський» відповідно до наказу 1 зб.уп. від 08.01.1992р.
-10.02.1996р. колгосп «Придніпровський» реорганізований у КСП «Придніпровське» на підставі наказу 1 зб. від 10.02.1996р.
- 10.03.1998р. КСП «Придніпровське» реорганізовано у ВСГП «Придніпровське» на підставі наказу 1 зб. від 06.03.1998р.
Відповідно до записів трудової книжки (ст.18 книжки, а.с. 11) колгоспом прийнято річний мінімум трудової участі в загальному хазяйстві, з 1992 року по 2000 рік - 180 днів, 2001 рік - 160 днів.
При цьому, ОСОБА_1 виконано річний мінімум трудової участі в загальному хазяйстві на рівні: 1992 рік - 198 днів, 1993 рік - 217 днів, 1994 рік - 192 днів, 1995 рік - 245 днів, 1996 рік - 254 днів, 1997 рік - 189 днів, 1998 рік - 258 днів, 1999 рік - 254 днів, 2000 рік - 246 днів, 2001 рік - 345 днів.
Згідно архівної довідки від 03.05.2017р. №144 підрозділу комунального підприємства «Єдиний розрахунковий центр» Чигиринської міської ради Трудовий Архів, вбачається, що у документах архівного фонду Колгоспу «Прапор комунізму» перейменований у колгосп «Придніпровський» з 08.01.1992р., реорганізований у КСП «Придніпровське», в свою чергу реорганізованого у ВСГП «Придніпровське» у книгах обліку трудового стажу і заробітку колгоспників наявні відомості про роботу, а саме, кількість відпрацьованих людино-днів: 1992 рік - 198 днів, 1993 рік - 217 днів, 1994 рік - 192 днів, 1995 рік - 245 днів, 1996 рік - 254 днів, 1997 рік - 189 днів, 1998 рік - 258 днів, 1999 рік - 254 днів, 2000 рік - 246 днів, 2001 рік - 345 днів.
Суд зазначає, що відомості зазначеної архівної довідки відповідають записам трудової книжки позивача.
Крім того, архівні довідки від 22.05.2017р. №171, 171/1, 171/2 (а.с. 15-17) містять відомості про заробітну плату позивача.
Вищевказані первинні документи недоліків в оформленні не мають.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Зазначене кореспондується із Пунктом 1 Порядку Порядок №637, відповідно до якого основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Згідно з п. 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20 липня 1974 року № 162 та Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 №58, до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
Положеннями вказаних Інструкцій визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів.
Пунктом 20 Порядку №637, передбачено, що уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу, приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років.
Відповідно до висновків Верховного Суду у постановах від 13.06.2019р. в справі №195/443/17 та від 22.05.2018р. в справі №683/977/17, право на зарахування до стажу для призначення особі пільгової пенсії підтверджується зокрема відомостями трудової книжки.
Посилання відповідача про відсутність документів про виконання встановлених норм обслуговування за період роботи з 01.01.1992р. по 08.01.2002р. на посаді свинарки, суд вважає необґрунтованим, оскільки відомості про посаду позивача, що дає право на зарахування зазначеного періоду до пільгового стажу позивача внесені належними записами до трудової книжки колгоспника.
Суд зазначає, що надання уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників для підтвердження спеціального трудового стажу (показань свідків) необхідно лише у випадку відсутності трудової книжки або коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах.
Вказана позиція також узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 22.03.2018р. по справі №208/235/17 (2-а/208/105/17) та постанові від 17.04.2018р. по справі №668/3386/15-а.
В свою чергу, Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993, на який послався відповідач, було прийнято з метою створення юридичних механізмів підтвердження трудового стажу працівників з метою належної реалізації ними права на пенсійне забезпечення у разі відсутності трудової книжки або ж відповідних записів у ній.
Крім того суд зазначає, що підтвердженням виконання позивачем встановлених норм обслуговування слугує кількість відпрацьованих позивачем людино-днів, кількість яких більша за річний мінімум за весь період з 01.01.1992р. по 08.01.2002р., про що свідчать як уже зазначалось судом належні записи в трудовій книжці та відомості зазначені в довідці від 03.05.2017р. №144.
Враховуючи встановлені, в ході розгляду даної справи, обставини та положення статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пунктів 1, 3, 20 Порядку № 637, оскільки факт роботи позивача на посаді, що дає право на пенсію на пільгових умовах у період з 01.01.1992р. по 08.01.2002р. підтверджується належними доказами та беручи до уваги, що позивач досяг відповідного віку, та має відповідний стаж роботи, на посаді свинарки більше 20 років, суд доходить висновку що оспорюваний період роботи позивача підлягає включенню до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, відповідно до п. 5 ч.2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та як наслідок про протиправність дій відповідача щодо відмови позивачу у призначені пенсії за віком на пільгових умовах.
Разом з тим, беручи до уваги дискреційність повноважень органів Пенсійного фонду з питань призначення громадянам пенсійних виплат, суд вважає, що для відновлення порушених прав позивача слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повторно розглянути питання про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 5 ч.2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 22.11.2019р., з урахуванням висновків суду викладених у мотивувальній частині судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Згідно частин 1,3 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позов належить задовольнити частково, а позивачем понесено судові витрати із сплати судового збору у сумі 840,80 грн, що підтверджується оригіналом квитанції від 16.03.2020р. №30, наявної у матеріалах справи, суд дійшов висновку про стягнення частини понесених позивачем судових витрат пропорційно частині задоволених позовних вимог за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача у сумі 420,40 грн.
Керуючись ст. 2, 5, 6, 14, 77, 134, 241-246, 255, 263, 295, 370 КАС України суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРПОУ - 21366538) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту 5 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» період роботи з 01.01.1992 року по 08.01.2002 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРПОУ - 21366538) повторно розглянути питання про призначення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 5 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» з 22.11.2019р., з урахуванням висновків суду викладених у мотивувальній частині судового рішення.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРПОУ - 21366538) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень, частини 3 Розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.А. Білоноженко