Справа № 560/4181/20
05 серпня 2020 рокум. Хмельницький
Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Ковальчук О.К., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 23.01.2020 року №Ф-326-10 про сплату боргу з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Строки звернення до суду визначені статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Строк оскарження вимоги про сплату боргу за платежем єдиного соціального внеску передбачений статтею 25 закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року №2464-VI (далі Закону №2464-VI).
Згідно з абзацами 3, 4 частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно до абзацу 9 частини четвертої статті 25 Закону №2464-VI у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
Отже, вказаними положеннями визначений порядок дій платника в частині непогодження із отриманою вимогою, яким є адміністративний чи судовий вид оскарження.
До суду з позовом про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу від 23.01.2020 року №Ф-326-10 позивачка звернулась 31 липня 2020 року, тобто з пропуском 10-денного строку звернення до суду, який встановлений Законом №2464-VI.
В позовній заяві позивачка вказує, що дізналась про наявність оскаржуваної вимоги в березні 2020 року, отримавши пенсію в зменшеному розмірі, у зв'язку з чим звернулась до відповідача за роз'ясненнями, на що Головне управління ДПС у Хмельницькій області пояснило, що утримання з пенсії здійснюється згідно з постанови державного виконавця. В подальшому позивачка звернулась до Другого відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції про отримання копії вимоги від 23.01.2020 року №Ф-326-10. До суду з вказаним позовом позивачка звернулась 31 липня 2020 року. В обґрунтування причин пропуску строку звернення до адміністративного суду вказує, що постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11.03.2020 №211 (із змінами та доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України), з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на усій території України установлений карантин, який наразі продовжений до 31 серпня 2020 року. Тому, згідно з пунктом 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України строк звернення до суду продовжується на період дії карантину.
Обставини, якими позивачка обґрунтовує поважність пропуску строку звернення до суду за захистом своїх прав суд вважає неповажними. У позовній заяві позивачка просить скасування вимогу відповідача від 23.01.2020 року, строк на оскарження якої 10 днів. При цьому, карантин установлений постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" з 11.03.2020. Отже, строк на оскарження вказаної вимоги закінчився до встановлення карантину. Крім того, позивачка не надала докази, які підтверджують дату отримання нею спірної вимоги саме в березні 2020 року, під час дії карантину. Інші докази поважності причин пропуску строку звернення до суду позивачка не надала.
Документи, що додаються до позовної заяви визначені статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За змістом частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" передбачено, що розмір прожиткового мінімуму з 01.01.2020 встановлений у розмірі 2102,00 грн.
Згідно з частиною 2 статті 4 закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем сплачується 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом цього позову є вимога майнового характеру (скасування вимоги від 23.01.2020 року №Ф-326-10 про сплату боргу сумі 3229,51 грн).
Всупереч вимог Кодексу адміністративного судочинства України, позивачка не надала документ про сплату судового збору.
У позовній заяві позивачка заявила клопотання про відстрочення сплати судового збору до завершення розгляду справи по суті.
Згідно з частиною першою статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду.
В обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору позивачка не вказала жодних підстав та не надала доказів, які б підтверджували її скрутне матеріальне становище та неспроможність сплатити судовий збір в розмірі, визначеному законом України "Про судовий збір".
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справа Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
Суд вважає, що обставини зазначені позивачкою в клопотанні про відстрочення сплати судового збору, а саме, що позивачка є пенсіонеркою, не можуть слугувати самостійною підставою для відстрочення його сплати без доведення нею скрутного матеріального становища. Тому, підстави для відстрочення сплати судового збору відсутні. Позивачка зобов'язана додати до позовної заяви документ про сплату судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру.
За змістом частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання документально обґрунтованих пояснень щодо інших підстав для поновлення строку звернення до суду, та доказів сплати судового збору за вимогу майнового характеру в розмірі 840,80 грн або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Визнати підстави пропуску строку звернення до суду неповажними.
Позовну заяву ОСОБА_1 , залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддяО.К. Ковальчук