05 серпня 2020 р. м. ХерсонСправа № 540/1039/20
Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Морська Г.М., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом Приватного підприємства "Позаміський заклад оздоровлення та відпочинку "Романтик" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області про зобов'язання зареєструвати декларацію про готовність об'єкта до експлуатації,
встановив:
Приватне підприємство "Позаміський заклад оздоровлення та відпочинку "Романтик" (далі - позивач) звернулося до суду із адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області (далі - відповідач), у якому просить зобов'язати Державну архітектурно-будівельну інспекцію України зареєструвати декларацію про готовність об'єкта (два басейни 25х16м (для оздоровчого плавання) та 10х16м (для навчання плаванню та водними гірками), що розташований на території ПП "ПЗОВ "Романтик" по пров. Нічика, 8 в м. Скадовськ Херсонської області, до експлуатації.
Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 161 КАС України з наступних підстав.
Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно із ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зі змісту позовної заяви слідує, що позивач просить зобов'язати відповідача зареєструвати декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, яка подана 03.06.2016 р.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 19.09.2016 р. по справі №821/907/16, яка набрала законної сили 01.11.2017 р., визнано протиправним та скасовано рішення Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області № ХС153161670554 від 14.06.2016 р. про повернення на доопрацювання декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
Проте декларація до сьогодні не зареєстрована.
Разом із тим, позов до суду поданий - 22.04.2020 р., тобто після спливу шестимісячного строку звернення до суду.
Варто відмітити, що позивач не зазначив обставин, які можна вважати поважними причинами пропуску строку звернення до суду та не заявив клопотання про поновлення пропущеного строку.
Ухвалою від 24.04.2020р. позовна заява залишена без руху, позивачу наданий строк усунення її недоліків, а саме - надати обґрунтовану заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та вказати обставини, які можуть бути враховані судом, як поважні для поновлення пропущеного строку із наданням відповідних доказів, - десять днів з дня закінчення карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
22.06.2020р. від позивача надійшла заява про усунення недоліків позову та клопотання про поновлення строку звернення до суду.
У зв'язку із продовженням процесуальних строків на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби СОVID-19 (відповідно до п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України) та у зв'язку із перебуванням судді у відпустці із 15.06.2020р. по 02.08.2020р., клопотання розглянуте 05.08.2020р.
Клопотання про поновлення строку звернення до суду мотивоване наступним: «… в діях Відповідача вбачається ознаки триваючого порушення прав. Зокрема, в ст. 11 КК України міститься посилання на «бездіяльність» як на форму вчинення злочину, яке у науково- практичних коментарях до КК України тлумачиться як: «бездіяльність є пасивною поведінкою, в якій так само виражена зовні воля особи і яка спрямована на спричинення негативних наслідків; крім того, обов'язковою ознакою бездіяльності є наявність спеціального обов'язку і реальної можливості запобігти відповідним наслідкам», «бездіяльність - це пасивна форма поведінки особи, що полягає у невчиненні нею конкретної дії (дій), яку вона повинна була і могла вчинити в даних конкретних умовах. Таке тлумачення бездіяльності міститься і у Постанові Верховного Суду України від 24.11.2015 р., де суд зазначив, що: «бездіяльність - це тривала пасивна поведіниа суб'єкта, що виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов'язаний був і міг вчинити». Таким чином, «бездіяльність» має невизначено тривалий характер, тобто вона може здійснюватися як завгодно довго з моменту невчинення певної дії, обов'язок по вчиненню якої був у суб'єкта. Відповідно, правопорушення, які вчиняються у формі бездіяльності, є триваючими правопорушеннями…».
Тобто позивач посилається на вчинення бездіяльності відповідачем щодо не реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, проте позовні вимоги не стосуються визнання бездіяльності протиправною, а стосуються зобов'язання відповідача зареєструвати декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, яка була подана на реєстрацію проте повернена на доопрацювання 14.06.2016р. та вдруге подана на реєстрацію 25.11.2016р. і повернена на доопрацювання 08.12.2016р.
Причину пропуску строку звернення до суду позивач мотивує численними зверненнями до відповідача про роз'яснення причин не реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, разом із тим не надав жодних доказів на підтвердження подання декларації для реєстрації після її повернення відповідачем на доопрацювання листом від 08.12.2016р. № ХС 158163412074.
За таких обставин наявним є факт порушення строку звернення позивача до суду, оскільки позивач надав лист про подання декларації на реєстрацію 25.11.2016р. (зазначена декларація повернена на доопрацювання 08.12.2016р.), тобто саме із останньої дати розпочався відлік строку звернення до суду, а позовна заява подана позивачем 22.04.2020р., тобто через 3 роки і 4 місяці.
Відтак причини пропуску строку звернення до суду, наведені позивачем у клопотанні, є неповажними.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 4. Позовна заява повертається позивачеві, якщо: 1) позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Керуючись ч. 4 ст. 169, 243, 248 КАС України,
ухвалив:
Позовну заяву Приватного підприємства "Позаміський заклад оздоровлення та відпочинку "Романтик" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області про зобов'язання зареєструвати декларацію про готовність об'єкта до експлуатації разом з доданими документами повернути позивачу.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її проголошення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомукаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Якщо ухвалу було постановлено поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею.
Суддя Г.М. Морська