04 серпня 2020 року Справа № 160/8682/20
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Віхрова В.С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) до Офісу генерального прокурора (вул. Різницька, 13/15, м. Київ, 01011, код ЄДРПОУ 00034051), Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора (кадрової комісії 1) (вул. Різницька, 13/15, м. Київ, 01011) та Прокуратури Дніпропетровської області (пр-т. Дмитра Яворницького, 38, м. Дніпро, 49044, код ЄДРПОУ 02609938) про визнання протиправним та скасування рішення, -
29.07.2020 р., засобами поштового зв'язку, до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Офісу генерального прокурора, Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора (кадрової комісії 1) та Прокуратури Дніпропетровської області в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення № 122 Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора ( кадрової комісії №1) від 02 квітня 2020 року «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора», яким було визначено, що ОСОБА_1 не успішно пройшов атестацію;
- визнати протиправним та скасувати наказ прокурора Дніпропетровської області від 30.04.2020 року за № 412к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Дніпропетровської області та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» з 14 травня 2020 року;
- поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Дніпропетровської області або на іншій аналогічній посаді в органах прокуратури, зокрема в Офісі Генерального прокурора чи відповідній обласній прокуратурі.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду справа №160/8682/20 передана до розгляду судді Віхровій В.С. 30.07.2020 р.
Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до суду.
Розглядаючи дану заяву суд виходить з наступного.
В обґрунтування заяви позивач зазначає, що дана позовна заява була подана позивачем повторно. Первинна позовна заява, була подана позивач у встановлений законом тридцятиденний строк, однак з технічних причин була повернута позивачу.
Крім того, за правилами частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом 10-ти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
У силу вимог частини 2 вказаної статті якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Тобто, дотримання строків на подання позовної заяви є однією з умов дисциплінування учасників судового процесу.
У випадку ж пропуску строку, підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду із позовом визнаються лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Досліджуючи матеріали справи суд встановив, що позивач не відносився байдужо до своїх прав, він активними своїми діями намагається захистити своє право, надає пояснення щодо порушення свого права.
Європейським судом з прав людини у справі «Мушта проти України» зазначено, що не можуть бути встановлені обмеження щодо реалізації права на судовий захист у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено; ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.
При цьому, суворе застосування строку без урахування обставин справи може бути непропорційним щодо цілі забезпечення правової визначеності та належного здійснення правосуддя, а також перешкоджати використанню доступних засобів правового захисту (справа «Станьо проти Бельгії»).
Отже, суворе застосування строку без урахування обставин справи може бути непропорційним щодо цілі здійснення справедливого правосуддя.
Так, встановлення строків звернення до суду має на меті дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій, натомість дана мета не може перешкоджати основній меті - здійснення справедливого судочинства.
Тому не можна застосовувати формальні підходи для вирішення питання щодо пропуску строку звернення до суду, в порівнянні з метою - здійснення справедливого судочинства.
Суд вважає за необхідне зазначити, що питання доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини.
Відповідно до вимог ч. 2 ст.6 КАС України - суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У справі «Іліан проти Туреччини» Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
Таким чином, вказані обставини справи свідчать про необхідність надати позивачу можливість захистити своє право в суді.
На переконання суду в питаннях оцінки поважності причин пропуску строку звернення до суду, необхідно уникати вияву надмірного формалізму, що може розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи; ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ст. 76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування; питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 78 КАС України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини 2 статті 171 КАС України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Підставою для звернення позивача до суду з позовною заявою стало, на його думку, протиправне рішення № 122 Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора ( кадрової комісії №1) від 02 квітня 2020 року «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора» та протиправний наказ прокурора Дніпропетровської області від 30.04.2020 року за № 412к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора.
Спір належить до юрисдикції адміністративного суду, має розглядатись в порядку адміністративного судочинства та підсудний Дніпропетровському окружному адміністративному суду.
Перешкоди для відкриття провадження в адміністративній справі відсутні, підстав для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження у справі немає.
На підставі вищезазначеного, суд дійшов висновку, що розгляд даної справи належить здійснювати в порядку загального позовного провадження та з метою виконання вимог, передбачених статті 173 КАС України, розпочати підготовче провадження та призначити підготовче судове засідання.
Питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п'яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви (ч.8 ст. 171 КАС України).
Керуючись статтями 160, 161, 168, 171, 173, 174, 175, 241, 243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
Заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду, - задовольнити.
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу генерального прокурора, Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора (кадрової комісії 1) та Прокуратури Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування рішення.
Справа буде розглядатися одноособово суддею Віхровою В.С. за правилами загального позовного провадження.
Призначити підготовче судове засідання на 19.08.2020 р. об 11 год. 20 хв. у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: 49089, м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, зала судових засідань № 8.
Встановити відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України. Копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, з документом, що підтверджує його надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив до суду, з направленням її копії іншим учасникам справи, а також доказів його направлення (надіслання) вручення.
Встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення до суду, з направленням її копії іншим учасникам справи, а також доказів його направлення (надіслання) вручення.
Попередити учасників справи про зобов'язання вчасно повідомити суд у разі неможливості прибути до суду про причини та їх поважність відповідно до статті 131 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали, повістки про виклик до суду надіслати особам, які беруть участь у справі, відповідачу ухвала надсилається разом із копією позовної заяви з додатками.
Інформацію щодо адміністративної справи учасники справи можуть отримати на офіційному порталі судової влади України у мережі Інтернет (веб-адреса сторінки: https://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/gromadyanam).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає, за винятком оскарження відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності. Ухвала про відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України..
Суддя В.С. Віхрова