04 серпня 2020 року Справа 160/8768/20
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Віхрова В.С., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до виконавчого комітету Тернівської районної у м.Кривий Ріг ради населення (вул. Короленко, 1А, 50083, код ЄДРПОУ 04052554) про визнання бездіяльності протиправною, -
29.07.2020 р., засобами поштового зв'язку, до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради населення в якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради населення, яка виявилась у порушення права позивача бути присутнім при розгляді заяви (запиту) від 17.01.20 р. вх С-37, права на державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії, у не визначенності способу соціального захисту інтересів позивача та способу захисту його прав на свободу пересування і свободу вибору місця проживання до правової позиції ст. 3, 33 Конституції України та постановити окрему ухвалу згідно 249 КАСУ;
- визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради населення, яка виявилась у непідкоренні ст 3, 9, 19, 21, 33, 46, 48, 59, 92 Конституції України, ч. 1 ст. 11 Міжнародного пакту про економічні соціальні і культурні права держави, ч. 1 ст. 12 Пакту про громадянські та політичні права ООН від 16.12.1966 р. відповідно до звернення позивача від 17.01.20 р. вх С-37;
- визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради населення, яка не надала рішення, постанову, тобто правовий акт складений за підсумком всебічного розгляду заяви 17.01.20 р. вх С-37.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду матеріали справи №160/8768/20 передані судді Віхровій В.С. 30.07.2020 р.
Одночасно з позовною заявою позивачем була надана до суду заява про звільнення від сплати судового збору та поновлення строку звернення до суду.
Згідно зі ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви, з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши їх зміст, суд виходить з наступного.
Пунктом 5 ч.1 вищевказаної статті також передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
В частині заяви позивача про звільнення його від сплати судового збору, що долучена до позовної заяви, суд зазначає наступне.
Згідно ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно ч.ч.1-2 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» визначені пільги щодо сплати судового збору.
Також, відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» визначені умови, за яких суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 вказаної статті визначені ставки судового збору.
Так, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою сплачується ставка судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на дату подання позову складає 840,80 грн.
У п.8 ч.5 ст.160 КАС України вказано, що якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
Суд зазначає, що при вирішення питання можливості звільнення від сплати судового збору суд повинен виходити із того, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
В обґрунтування підстав звільнення від сплати судового збору позивач посилається на скрутний фінансовий стан, що підтверджує довідкою управління праці та соціального захисту населення Тернівського району м. Кривий Ріг від 01.07.2020 р. №3931 про те, що він отримує щомісячну компенсаційну виплату непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за особою з інвалідністю першої групи.
Проте, вищевказана довідка не є документом, що підтверджує майновий стан позивача та не відображує в повному обсязі його річний прибуток. Така довідка відображає виключно компенсаційні виплати, які позивач отримує як додатковий прибуток спрямований на догляд за особою з інвалідністю першої групи, про що зазначено в самому тексті документу.
За таких обставин, враховуючи що інших належних та достатніх доказів в обґрунтування заяви про звільнення від сплати судового збору позивачем не наведено, відповідних доказів не долучено, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 в частині звільнення від сплати судового збору на зазначених вище підставах, оскільки з її змісту не вбачаються підстави, що беззаперечно вказують на необхідність звільнення позивача від сплати судового збору з огляду на встановлені законом умови.
КАС України не визначає обов'язку суду щодо звільнення від сплати судового збору та обов'язку самостійно збирати докази в обґрунтування та/або підтвердження обґрунтування підстав звільнення на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Подання/зазначення таких доказів або відомостей про них, в тому числі щодо неможливості подання та причин, що зумовили їх неподання, покладається на позивача.
Аналогічних за змістом висновків дійшов Верховний Суд в ухвалі від 17.10.2019 р. по справі №215/3786/18, від 10.10.2019 р. по справі №215/3329/19, від 23.09.2019 р. по справі №215/2132/19.
Згідно ч.1 ст.160 КАС України, вказано, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
В позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору та відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору (ч.9 ст.160 КАС України).
Статтею 167 КАС України, визначено загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення.
Так, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
З аналізу статті 5 КАС України вбачається, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому звернення до суду із позовом щодо захисту порушеного права має індивідуальний характер.
Судом встановлено, що зміст позовної заяви не містить чітких вимог та їх обґрунтування з посиланнями на відповідні докази, не зазначені докази, якими позов обґрунтовано, зміст позовної заяви не містить послідовний розбірливий виклад обставин, що зумовили звернення до суду та на підставі яких позивач звертає до захисту своєї порушені права та законні інтереси.
З огляду на що визначення предмету дослідження у даній справі є ускладненим та потребує уточнень з боку позивача для належного розгляду справи.
В порушення вимог ч.5 ст.160 КАС України, позивачем в позовній заяві не зазначено відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися та не вказано, чи вживались заходи забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви.
Відповідно до ч. 2 ст. 46 КАС України, позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.
Згідно ч. 1 ст. 43 КАС України, здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Відповідно до ч. 2 ст. 43 КАС України, здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Судом встановлено, що позивачем не надано до позовної заяви належним чином завірену копію паспорту громадянина України або іншого посвідчення особи позивача, що суперечить приписам п.1 ч.1 ст. 171 КАС України, оскільки матеріали справи не містять підтверджень адміністративної процесуальної дієздатності особи, яким подано (підписано) позов.
Також, судом встановлено, що позивачем не надано власного письмового підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, що суперечить приписам п. 11 ч.5 ст. 160 КАС України.
Крім того, суд додатково зазначає, що стаття 161 КАС України, містить вимоги щодо документів, що додаються до позовної заяви.
Так, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
У відповідності до положень ст.94 КАС України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Відповідно до п.5.27 «Національного стандарту України. Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003», затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики №55 від 07.04.2003 року, відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23 (підпису).
Судом встановлено, що в якості додатків до позову позивачем наведено лише копію позову для відповідача, інші письмові докази, в тому числі на які робить посилання позивач у тексті позову та заявах, не вказані, копії означених додатків для відповідача до матеріалів справи не долучені.
На зворотному боці усіх інших документів справи викладені інші за змістом документи, в тому числі які даної справи не стосуються.
Суд наголошує на тому, що нормами КАС України, встановлені вимоги щодо заяв і клопотань, які надсилаються суду, порядок їх розгляду та особливості (ст.ст. 166-169 загальні вимоги), які в свою чергу залежать від обумовленого заявою/клопотанням питання та стадії судового розгляду справи та/або матеріалів справи, на якій здійснюється її розгляд.
У статті 2 КАС України вказано, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд звертає увагу на складову, закріплену у статті 6 Конвенції - вимогу щодо законності суду, тобто суду, встановленого законом. Це поняття включає організаційну (організація судової системи повинна регулюватися законами у їх буквальному значенні) та юрисдикційну (суд повинен діяти у спосіб та відповідно до повноважень, передбачених законом, у межах своєї компетенції) складову.
Відповідно до статті 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Таким чином, повноваження кожного органу законодавчої, виконавчої та судової влади не є безмежними, а визначаються Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач оскаржує ненадання відповідачем відповіді на його запит від 17.01.2020 р. вх С-37.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду із позовом визнаються лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
З пояснень наданих позивачем в обґрунтування заяви про поновлення строку звернення до суду не можливо встановити, коли саме в позивача виникло право на адміністративний позов. Позивач зазначає, що не мав можливості вчасно звернутись до суд у зв'язку з неотриманням ним рішення та оригіналу позову по справі №215/1591/20. Однак доказів на підтвердження своїх слів не надає.
Позивачем не надано доказів, які б підтверджували, що зазначені ним причини пропуску строку звернення до суду є непереборними та не залежали від його волевиявлення.
У зв'язку з викладеним, суд вважає заяву позивача про поновлення строку такою, що не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Перевіривши матеріали справи, яка надійшла, судом встановлені недоліки позовної заяви, які унеможливлюють відкриття провадження у справі, та недоліки поданих разом із позовом додатків у вигляді окремих процесуальних документів (заяв) та доказів в обґрунтування позову.
За наведених обставин у сукупності, суд дійшов висновку, що подані відомості недостатні для відкриття провадження у справі, а відтак позовна заява має бути залишена без руху для усунення зазначених судом недоліків з урахуванням висновків суду.
Одночасно суд роз'яснює, що виконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху не має породжувати нових підстав для залишення позовної заяви без руху.
З огляду на що, судом наводиться спосіб виконання даної ухвали з урахуванням виявлених недоліків поданих разом з позовом заяв і клопотань, які не були розглянуті судом, оскільки провадження у даній справі не є відкритим, а також роз'яснені/зазначені норми закону, якими встановлені умови для подання відповідних документів до суду, для нівелювання виникнення спірних питань за наслідками усунення недоліків згідно цієї ухвали.
Таке рішення, на переконання суду, матиме наслідком дотримання основних принципів здійснення судочинства.
Керуючись ст.ст.5, 72-79, 121-123, 132, 133, 160, 161, 167, 169, 171, 248, 256 КАС України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради населення про визнання бездіяльності протиправною, - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду шляхом надання до суду:
- позовної заяви, оформленої у відповідності до вимог ст.ст. 160, 161 КАС України, а саме виклавши зміст позовних вимог і виклад обставин, якими обґрунтовує свої вимоги, зазначивши докази, що підтверджують вказані обставини та перелік документів, інших доказів, що додаються до заяви, в тому числі процесуальних заяв/клопотань (у разі їх наявності) з дотриманням порядку їх подання та оформлення; зазначивши докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначивши відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору та відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
- додання та/або зазначення доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги у відповідній кількості та оформлені, засвідчені належним чином;
- документу (оригіналу або який прирівнюється до оригіналу), що підтверджує сплату судового збору за позов немайнового характеру у розмірі 840,80 грн., сплаченого на наступні реквізити: отримувач коштів: УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37989253, банк отримувач: казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA238999980313131206084004008, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
- документу (належно засвідченої копії), що посвідчує особу позивача та підтверджує його адміністративну процесуальну дієздатність позивача.
- заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин пропуску такого строку;
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.
Роз'яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та оскарженню не підлягає.
Суддя В.С. Віхрова