04 серпня 2020 року Справа № 160/3457/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Ількова В.В.,
при секретарі: Мартіросян Г.А.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу №160/3457/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "ДТЗ" до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення від 18.02.2020 року №UA110000/2020/000097/2,-
І. ПРОЦЕДУРА
1. 27.03.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "ДТЗ" до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення від 18.02.2020 року №UA110000/2020/000097/2, в якій позивач просив суд:
- визнати протиправними та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товару від 18.02.2020 року №UА110000/2020/000097/2.
2. Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу між суддями від 27.03.2020 року ця справа була розподілена судді Ількову В.В.
3. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.03.2020 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "ДТЗ" до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення від 18.02.2020 року № UA110000/2020/000097/2, було залишено без руху, з підстав передбачених ст.ст. 160.161 КАС України .
4. 16.04.2020 року, на виконання вимог ухвали суду від 30.03.2020 року, позивачем не у повному обсязі були усунуті недоліки, викладені в ухвалі суду від 30.03.2020 року.
5. Ухвалою суду від 22.04.2020 року було продовжено строк для усунення недоліків адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "ДТЗ" до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення від 18.02.2020 року №UA110000/2020/000097/2, згідно положень ст.121 КАС України.
6. 04.06.2020 року позивачем були усунуті недоліки позовної заяви, викладені в ухвалі суду від 30.03.2020 року.
7. Ухвалою суду від 05.06.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі №160/3457/20 та призначено її розгляд по суті за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, в порядку положень ст. 262 КАС України.
8. Також, ухвалою суду від 05.06.2020 року було витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії таких документів, а саме:
- рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товару від 18.02.2020 року №UА110000/2020/000097/2;
- електронної митної декларація №UA110150/2020/002361;
- листа №01-18/02 від 18.02.2020 року;
- МД №UA110150/2020/002707 від 20.02.2020 року;
- картки-відмови №UA110150/2020/00024;
- повідомлення митниці та інші наявні докази щодо суті спору.
9. 01.07.2020 року від відповідача до канцелярії суду надійшов відзив на адміністративний позов з додатками та доказами направлення позивачу, а також із витребуваними судом доказами по справі.
10. 20.07.2020 року позивачем до суду була подана письмова відповідь на відзив на позовну заяву.
11. За приписами статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
12. Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
13. У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
14. Отже, рішення у цій справі приймається судом 04.08.2020 року, тобто у межах строку встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.
ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА
15. У позовній заяві, позивач зазначив, що 14.02.2020 року ТОВ «ПК «ДТЗ» задекларувало на митному пості "Дніпро-Правобережний" Дніпровської митниці товар - оприскувачі ТМ «ZIRKA» в кількості 1921 штуки та насадку для оприскувача в кількості 1 штука, що надійшли в Україну, згідно контракту №MENH-1-2020 від 29.10.2019 року та на підставі специфікації №1 від 28.11.2019 року, коносаменту №MRFB19120967 від 13.12.19 року.
16. Електронна митна декларація зареєстрована за № UA110150/2020/002361.
17. Для підтвердження вартості товару, яка повинна бути сплачена продавцю, підприємство надало митниці документи, передбачені частинами 2, 3 ст.53 Митного кодексу України: декларацію митної вартості; зовнішньоекономічний контракт №MENH-1-2020 від 29.10.2019 року; специфікацію №1 від 28.11.2019 року до контракту; інвойс №ТZМН20191101-SY01 від 05.12.2019 року; пакувальний лист; прайс-лист виробника б/н від 29.10.2019 (надано листом від 18.02.2020 року № 01-18/02); комерційну пропозицію від виробника б/н від 20.11.2019 (повторно надано листом від 18.02.2020 року № 01-18/02); технічний опис (характеристики) товару (надано листом від 18.02.2020 року № 01-18/02).
18. Також, для підтвердження транспортних витрат (фрахту) до кордону України підприємством було надано: договір №1510/912/2019 від 15.10.2019 року перевезення вантажу морським транспортом; заявку на перевезення №1/6 від 29.11.2019 року; коносамент № МRFB19120967 від 13.12.2019 року; рахунок №L30278 від 03.02.2020 на оплату морського фрахту; акт виконаних робіт від 03.02.2020 року (повторно надано листом від 18.02.2020 року № 01-18/02).
19. На думку товариства, надані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, відповідно не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
20. Ціна товару та загальна вартість, зазначена у додатку (специфікації) від 28.11.2019 року №1 до контракту підтверджується рахунком-фактурою (інвойсом) №TZMH20191101-SY01 від 05.12.2019 року, співпадає з ціною, зазначеною підприємством-виробником у комерційній пропозиції та прайс-листі.
21. Транспортні витрати також підтверджуються наданими товариством документами, а саме договором №1510/912/2019 від 15.10.2019 року перевезення вантажу морським транспортом, заявкою на перевезення №1/6 від 29.11.2019 року, у якій сторонами узгоджена сума 1040 дол. США за фрахт, коносаментом №MRFB19120967 від 13.12.2019 року, який підтверджує факт здійснення перевезення, рахунком №L30278 від 03.02.2020 року на оплату морського фрахту, актом виконаних робіт від 03.02.2020, у якому зазначена загальна сума транспортних витрат 1040 дол. США.
22. За результатами здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, митницею були витребувані додаткові документи.
23. 18.02.202 року між позивачем та митницею проходило листування щодо визначених митницею розбіжностей в відомостях, зазначених у наданих документах.
24. Листом від 18.02.2020 року №01-18/02 підприємство додатково надало та зазначило: копії прайс-листа, комерційної пропозиції виробника товару, акту виконаних робіт та технічної документації виробника; свої пояснення щодо висунутих зауважень; пояснення щодо неможливості надання інших додаткових документів з огляду на те, що усі наявні у підприємства документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, надані митниці разом з митною декларацією, вони повною мірою підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару; прохання до митниці надати під час проведення консультацій представнику підприємства інформацію та документи (витяги з бази) щодо раніше оформлених товарів, тобто інформацію та витяги з бази щодо ЕМД, які будуть використані митницею в процесі коригування заявленої митної вартості, для ознайомлення та відповідного реагування.
25. Позивач зазначає, що у частині прохання ознайомити представника підприємства з попередньою митною оцінкою під час проведення консультацій, митницею не додержано прав та охоронюваних законом інтересів декларанта - інформація та документи (витяги з бази) щодо раніше оформлених товарів не надавалися для ознайомлення та реагування.
26. 18.02.2020 року відповідачем було прийнято Рішення про коригування митної вартості №UА110000/2020/000097/2, яким була визначена митна вартість на товар №1 -«оприскувачі ТМ «ZIRKA».
27. У гр.33 Рішення про коригування митної вартості №UА110000/2020/000104/2 від 24.02.2020 року митний орган зазначає, що «В інформаційних ресурсах митниці наявна інформація про митне оформлення товару за кодом згідно УКТЗЕД 8424813000 (товар №1 за ЕМД) «Переносні пристосування для розбризкування та розпилення рідин, для садівництва: обприскувач садовий акумуляторний», країна виробництва та відправлення - Китай, митне оформлення якого здійснено за ціною угоди та випущеного у вільний обіг у наближений час за ЕМД від 29.01.2020 року №UA110140/2020/856 - 41,0388 дол.США/шт. З урахуванням вищезазначеного митна вартість товару №1 скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-г -резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МК України, та ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) органом доходів та зборів митній вартості товару, співставного з оцінюваним з урахуванням опису, країни відправлення та походження, обсягів поставки, ваги одиниці товару, митне оформлення якого здійснено за ціною угоди за ЕМД від 29.01.2020 №UА110140/2020/856 -41,0388 дол. США/штука».
28. На думку товариства, вказане рішення контролюючого органу є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки митниця, на думку позивача, витребувавши у підприємства додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості, прийняла рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним методом на підставі необґрунтованих та необ'єктивних зауважень.
29. Товариство вважає, що надані ними документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
30. На думку позивача, рішення про коригування митної вартості, посадовою особою митного органу було оформлено з порушенням положень абз. 4, 5 розділу "Графа 33„Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості "Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року, № 598, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 року, за № 883/21195 (Правила), відповідно до яких, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг парти ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
31. Однак, в порушення зазначених вище норм, відповідачем у гр. 33 оскаржуваного рішення не зазначено загальну кількість раніше оформлених партій товару, вага одиниці товару, не наведені торгова марка та технічні характеристики раніше оформленого товару, що має значення, оскільки у випадку позивача ціна товару за контрактом встановлювалась виходячи з його характеристик. Ідентифікація раніше оформленого митницею товару, на підставі лише зазначених у рішенні відомостей, не можлива.
32. Крім того, на думку товариства, відповідач всупереч вимог чинного законодавства, висновків Верховного Суду, безпідставно витребує у товариства додаткові документи, а не здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, хоча мав можливість перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України, і ці документи не містили дійсних розбіжностей, які б давали привід для обґрунтованого сумніву у правильності заявленої митної вартості.
33. Товариство додатково зазначили, що скориставшись правом, передбаченим положеннями пункту 2 частини 3 ст.52 МК України, 20.02.2020 року, позивачем було задекларовано зазначені товари, а митниця випустила товар у вільний обіг за МД №UA110150/2020/002707. Різниця митних платежів (ПДВ) від митної вартості, визначеної підприємством та скоригованої митницею склала 260017,52 гривень.
ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА
34. Відповідач позов не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позову.
35. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що у відповідності до ст.337 МК України, при проведенні перевірки документів, які надані у підтвердження заявленої митної вартості товарів, виявлено такі обставини.
36. ТОВ «ПК «ДТЗ» до митного контролю та оформлення 14.02.2020 року за ЕМД №UА110150/2020/002361 заявлено партію товару, імпортовану за угодою з виробником (код 4104 в гр. 44) від 29.10.2019 року № МЕNН-1-2020 з «Taizhou MengHui Machinery» Со., LTD., за Специфікацією №1 від 28.11.2019 року, рахунком-інвойсом №TZMN20191101-SY від 05.12.2019 року. У графі 44 ЕМД наявні документи з позначкою «d», які неможливо відкрити: пропозиція б/н від 20.11.2019 року, Акт б/н від 03.02.2020 року, Лист підприємства № 02-14/02 від 14.02.2020 року, каталог б/н від 14.02.2020 року.
37. Відповідно до відомостей наданих до митного оформлення документів, поставка оцінюваного товару здійснюється на комерційних умовах поставки FОВ - Ningbo, China, згідно Інкотермс. Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів (Інкотермс-2010) за терміном FОВ, Продавець зобов'язаний доставити товар на борт судна в названому порту відвантаження. За умовами терміна FОВ на продавця покладається обов'язок по митному очищенню товару для експорту.
38. Відповідно до п. 4.2 контракту від 29.10.2019 року № МENH-1-2020 у ціну товару включена вартість пакування та маркування. Надані до митного оформлення комерційні документи (специфікація, інвойс) не містять інформації стосовно вартості послуг навантаження чи включення вказаних витрат до ціни товару.
39. Враховуючи заявлений характер зовнішньоекономічної угоди - контракт з виробником, умови поставки FОВ, пункт 3.1.1 Контракту від 29.10.2019 року № МENH -1-2020, продавцем здійснено митні формальності у країні відправлення. Документального підтвердження умов здійснення експортної операції із вивезення оцінюваної партії товарів (вартості, умов поставки, ваги) не надано.
40. Також, відповідно п. 5.2 контракту від 29.10.2019 року № МENH -1-2020 умови оплати кожної партії товару зазначаються у відповідних Специфікаціях до Контракту. У наданій декларантом Специфікації №1 від 28.11.2019 року зазначено, що оплата товару здійснюється протягом 90 днів від дати фактичного отримання товару. Відповідно до статті VII ГАТТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару. Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.
41. З метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової декларантом було надано: Договір ТЕО № 1510/912/2019 від 15.10.2019 з Перевізником «Containet Lines Latvija SIA»; рахунок про надання ТЕО від 03.02.2020 року № L30278, Заявку №1/6 від 29.11.2019 року. Згідно відомостей ЕМД поставка оцінюваної партії товару здійснено у контейнері MRKU438724 на морському судні МАЕRSK BATUR за коносаментом
№ МRFВ19120967 від 13.12.2019 року.
42. У наданому рахунку про надання ТЕО від 03.02.2020 року № L30278 зазначена вартість ТЕО за межами України та вартість морського фрахту контейнеру №MRKU438724, включаючи всі надбавки, перевантаження, БАФ, КАФ, дод. збір за безпеку на загальну суму - 1040 дол.США.
43. При цьому, у наданій до митного оформлення заявці від 29.11.2019 року №1/6 містяться різні відомості про включення додаткових витрат, а саме в п.11 вартість послуг (виключаючи додаткові витрати), при цьому вартість фрахту по маршруту вказана з урахуванням перевантаження на загальну суму 1040 дол.США. Відомості щодо включення надбавок, БАФ, КАФ, дод. збір за безпеку до загальної вартості фрахту в Заявці № 1/6 - відсутні.
44. Відповідач дійшов висновків, що у наданих документах містяться суперечні відомості щодо включення додаткових витрат надбавок до загальної вартості транспортування, що є складовими митної вартості у розумінні ч. 10 ст. 58 МК України.
45. Враховуючи визначений маршрут перевезення згідно Заявки від 29.11.2019 року №1/6 (Рогt Ningbo, Сhina-рогt Рivdennyi - сity Dnipro, Ukraine) та відмітки на коносаменті №МRFB19120967 від 13.12.2019 року (за яким було здійснено поставку оцінюваної партії товару) Одеської митниці ДФС - 09.02.2020 року, Дніпропетровської митниці ДФС - 12.02.2020 року, Рахунок про надання ТЕО від 03.02.2020 № L30278 - складено до моменту фактичної поставки товару, що не дає можливості перевірити наявність додаткових витрат та включення їх до загальної вартості наданих послуг.
46. У рахунку про надання ТЕО від 03.02.2020 року № L30278 визначено термін оплати: 27.02.2020 року. У разі здійснення оплати прошу надати банківські платіжні документи.
47. На думку відповідача, зазначене викликає обґрунтовані сумніви у правильності визначення митної вартості товарів, що є підставою для здійснення поглибленої перевірки відомостей і документів наданих для підтвердження заявленої митної вартості.
48. Декларантом не надано належних документів, які підтверджують митну вартість, надано неповні відомості щодо митної вартості товару відповідно до вимог ч. 6 ст. 54 МК України.
49. Відповідач вважає, що надані документи не містили усіх відомостей для підтвердження заявленої декларантом митної вартості товарів, у зв'язку із чим митниця правомірно витребувала додаткові документи відповідно до своєї компетенції.
50. У подальшому 18.02.2020 декларантом засобами електронного зв'язку було надіслано до митниці лист ТОВ «ПК «ДТЗ» від 18.02.2020 року №01-18/02 із поясненнями, додатково для підтвердження заявленої митної вартості надіслано такі додаткові документи: прайс-лист від 29.10.2019 року, акт виконаних робіт від 03.02.2020 року, комерційна пропозиція від 20.11.2019 року, три сторінки керівництва з експлуатації оприскувача акумуляторного «ZIRKA ОА-716».
51. Також, листом ТОВ «ПК «ДТЗ» від 18.02.2020 року № 01-18/02 повідомлено, що «інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого за ЕМД №UA110150/2020/002361 товару у 10-денний термін надаватись не будуть у зв'язку з чим просили здійснити митне оформлення за наявними документами».
52. За результатами розгляду наданих пояснень та додаткових документів відповідачем повідомлено декларанта про таке.
53. Щодо повноти включення транспортної складової до митної вартості товарів.
54. У повідомлення № 1 митниці зазначено, що в Заявці від 29.11.2019 року № 1/6 містяться різні відомості про включення додаткових витрат, а саме в п. 11 вартість послуг (виключаючи додаткові витрати), при цьому вартість фрахту по маршруту вказана з урахуванням перевантаження на загальну суму 1040 дол.США. Відомості щодо включення надбавок, БАФ, КАФ, дод. збір за безпеку до загальної вартості фрахту в заявці №1/6 -відсутні.
55. У листі ТОВ «ПК «ДТЗ» від 18.02.2020 року № 01-18/02 зазначено, що «за умовами договору № 1510/912/2019 від 15.10.2019 року до вартості фрахту входять всі витрати і збори під час перевезення, а також транзиту або перевантаження вантажу, до його прибуття в узгоджений порт призначення, що підтверджується наданими документами про вартість фрахту».
56. Пункт 4.3 Договору ТЕО передбачено лише включення витрат на перевантаження контейнерів в проміжних портах до загальності вартості морського перевезення, що зазначаються в рахунку та акті виконаних робіт.
57. У наданому 18.02.2020 року декларантом акті виконаних робіт від 03.02.2020 року № б/н зазначена вартість морського перевезення вантажу у контейнері №MRKU4438724 на рівні 1040 дол.США.
58. Відомості щодо включення надбавок, БАФ, КАФ, дод. збір за безпеку до загальної вартості фрахту в заявці № 1/6 та акті виконаних робіт від 03.02.2020 року № б/н - відсутні.
59. Також, вказано, що декларантом не надано документального підтвердження включення додаткових витрат або спростування виявлених невідповідностей. Враховуючи вищезазначене, у наданих документах містяться суперечні відомості щодо включення додаткових витрат на надбавок до загальної вартості транспортування, що є складовими митної вартості у розумінні ч. 10 ст. 58 МК України.
60. Банківські платіжні документи щодо здійснення оплати послуг транспортування декларантом не надавалися.
61. Також, вказано, що18.02.2020 року декларантом надано комерційну пропозицію від 20.11.2019 року; прайс-лист від 29.10.2019 року.
62. Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. На практиці термін «прейскурант» частіше використовується для зазначення цін на перелік послуг. Наданий прайс-лист містить умови поставки тотожні заявленим за ЕМД № UА110150/2020/002361. За формою та змістом повторюючи надану комерційну пропозицію, що не відповідає вимогам п. 2 ч. 2 ст. 52 МК України.
63. Інших документів, згідно сформованого списку у повідомленні № 1 митниці, декларантом не надано.
64. Враховуючи зазначені у повідомленні митниці результати перевірки документів, наданих до митного оформлення оцінюваної партії товару за ЕМД від 14.02.2020 №UА110150/2020/002361, відмова декларанта від надання додаткових документів, ненадання документів у спростування виявлених невідповідностей, що унеможливлює перевірити числове значення вартості заявленого товару, відсутність документального підтвердження повноти включення складових митної вартості, відсутність документального підтвердження ціни, що фактично сплачена, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований відповідно ч. 2 ст. 58, ч. 6 ст.54 МК України.
65. Отже, відповідач зазначає, що декларантом не були надані до митниці достовірні відомості про визначення митної вартості, які базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, зазначені розбіжності не було усунуто.
66. У інформаційних ресурсах митниці наявна інформація про митне оформлення товару за кодом згідно УКТЗЕД 8424813000 (товар № 1 за ЕМД) «Переносні пристосування для розбризкування та розпилення рідин, для садівництва: обприскувач садовий акумуляторний», країна виробництва та відправлення - Китай, митне оформлення якого здійснено за ціною угоди та випущеного у вільний обіг у наближений час за ЕМД від 29.01.2020 № UА110140/2020/856 на рівні - 41,0388 дол.США/штуку.
67. З урахуванням вищезазначеного митна вартість товару № 1 була скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-ґ - резервний метод, згідно з положеннями ст. 64 МК України, та ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митним органом митній вартості товару, співставного з оцінюваним з урахуванням опису, країни відправлення та походження, обсягів поставки, ваги одиниці товару, митне оформлення якого здійснено за ціною угоди за ЕМД від 29.01.2020 року №UА110140/2020/856 - 41,0388 дол.США/штуку.
68. На думку відповідача, митницею, з урахуванням наявної інформації, було обґрунтовано та правомірно прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 18.02.2020 року №UА110000/2020/000097/2 із застосуванням другорядного методу №2ґ (резервний).
69. Таким чином, відповідач вважає, що посадові особи митниці при прийнятті спірного рішення про коригування митної вартості, заявленого позивачем товару, діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.
ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
70. Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що 29.10.2019 року ТОВ «ПК «ДТЗ» (м.Дніпро) уклало з компанією Taizhou MengHui Machinery Co., LTD зовнішньоекономічний контракт № MENH-1-2020 на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікаціях (Додатках), які є невід'ємною частиною цього контракту.
71. 14.02.2020 року ТОВ «ПК «ДТЗ» було задекларувано на митному пості "Дніпро-Правобережний" Дніпровської митниці товар - оприскувачі ТМ «ZIRKA» в кількості 1921 штуки та насадку для оприскувача в кількості 1 штуки, що надійшли в Україну згідно зазначеного контракту на підставі специфікації №1 від 28.11.2019 року, коносаменту №MRFB19120967 від 13.12.2019 року.
72. Електронна митна декларація зареєстрована за № UA110150/2020/002361.
73. Митна вартість товару заявлена за ціною договору (основний метод) відповідно до ст. 58 МК України.
74. Для підтвердження вартості товару, яка повинна бути сплачена продавцю, підприємство надало митниці документи, передбачені частинами 2, 3 ст.53 Митного кодексу України:
- декларацію митної вартості;
- зовнішньоекономічний контракт №MENH-1-2020 від 29.10.19 року;
- специфікацію №1 від 28.11.2019 року до контракту;
- інвойс №ТZМН20191101-SY01 від 05.12.2019 року;
- пакувальний лист;
- прайс-лист виробника б/н від 29.10.2019 (надано листом від 18.02.2020 року №01-18/02);
- комерційну пропозицію від виробника б/н від 20.11.2019 року (повторно надано листом від 18.02.2020 року № 01-18/02);
- технічний опис (характеристики) товару (надано листом від 18.02.2020 року №01-18/02).
75. Для підтвердження транспортних витрат (фрахту) до кордону України підприємством було надано:
- договір №1510/912/2019 від 15.10.2019 року перевезення вантажу морським транспортом;
- заявку на перевезення №1/6 від 29.11.2019 року;
- коносамент № МRFB19120967 від 13.12.2019 року;
- рахунок №L30278 від 03.02.2020 року на оплату морського фрахту;
- акт виконаних робіт від 03.02.2020 року (повторно надано листом від 18.02.2020 року № 01-18/02).
76. Транспортні витрати також підтверджуються такими документами:
- договором №1510/912/2019 від 15.10.2019 року перевезення вантажу морським транспортом;
- заявкою на перевезення №1/6 від 29.11.2019 року, у якій сторонами узгоджена сума 1040 дол. США за фрахт;
- коносаментом №MRFB19120967 від 13.12.2019 року, який підтверджує факт здійснення перевезення;
- рахунком №L30278 від 03.02.2020 року на оплату морського фрахту;
- актом виконаних робіт від 03.02.2020, у якому зазначена загальна сума транспортних витрат 1040 дол. США.
77. За результатами здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МК України митницею були додатково витребувані у позивача наступні документи:
- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару;
- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (заявка);
- виписку з бухгалтерської документації;
- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару;
- копію митної декларації країни відправника;
- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
78. Листом від 18.02.2020 року №01-18/02 позивачем було додатково надано:
- копії прайс-листа, комерційної пропозиції виробника товару, акту виконаних робіт та технічної документації виробника;
- свої пояснення щодо висунутих зауважень;
- пояснення щодо неможливості надання інших додаткових документів з огляду на те, що усі наявні у підприємства документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, надані митниці разом з митною декларацією, вони повною мірою підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару;
- прохання до митниці надати під час проведення консультацій представнику підприємства інформацію та документи (витяги з бази) щодо раніше оформлених товарів, тобто інформацію та витяги з бази щодо ЕМД, які будуть використані митницею в процесі коригування заявленої митної вартості, для ознайомлення та відповідного реагування.
79. З урахуванням наявної у митниці інформації, митна вартість на товар №1 - «оприскувачі ТМ «ZIRKA» скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-г - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МК України, та ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) органом доходів та зборів митній вартості товару, враховуючи країну виробництва та експорту, опис товару та призначення:
- митна вартість товару №1 скоригована на підставі інформації ЕМД від 29.01.2020 року №UА110140/2020/856 на рівні - 41,0388 дол. США/штуку.
80. Митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості від 18.02.2020 року №UА110000/2020/000097/2.
81. Також, на підставі цього рішення відповідачем прийнята картка відмови у митному оформленні товарів №UA110150/2020/00024 від 18.02.2020 року.
82. У відповідності до ст. 52 МК України 20.02.2020 року товар випущено у вільний обіг за МД № UА110150/2020/002707.
83. Різниця митних платежів (ПДВ) від митної вартості, визначеної підприємством та скоригованої митницею склала 260017,52 гривень.
84. Не погодившись із зазначеним вище рішенням про коригування митної вартості від 18.02.2020 року №UА110000/2020/000097/2, позивач звернувся до суду із цим позовом, та просить суд визнати протиправним та скасувати рішення митного органу.
85. Оцінюючи рішення про коригуванням митної вартості товару на предмет їх відповідності закону суд виходить з наступного.
V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
86. Порядок та методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлені розділом III Митного кодексу України (надалі - МК України) і базуються на положеннях Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі.
87. Відповідно до Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості з точки зору її повноти і прав (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).
88. Відповідно до статті VII ГАТТ оцінка ввезеного товару для митних повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару або вартості аналогічного товару.
89. З метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, відповідно до положень частини п'ятої ст.54 МК України, митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.
90. Дані про митну вартість і її складові повинні піддаватися обчисленню (частина друга ст.52 МК України).
91. З урахуванням положень ст.52 МК України, відомості про складові митної в повинні бути документально підтверджені.
92. Згідно з частиною п'ятою ст.54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має застосовувати різні форми контролю, передбачені МК України.
93. Однією з форм контролю, відповідно до частини першої ст.336 МК України є перевірка документів та відомостей, які надаються під час переміщення т через митний кордон України.
94. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу визначених у частині першій статті 58 МК України.
95. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування.
96. Частиною 1 статті 7 МК України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.
97. Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п.24 ч.1 ст.4 МК України).
98. Відповідно ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
99. Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
100. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
101. Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 Митного кодексу України.
102. Приписами ст. 337 МК України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато - логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.
103. Згідно п.1 ч.4 ст.54 МК України контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
104. Відповідно до ч.6 ст.54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
105. Згідно ч.1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч.6 ст.54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
106. Частиною 2 ст.55 МК України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
107. Передбачене частиною п'ятою статті 54 МК України право митного органу на витребування у декларанта додаткових документів реалізується виключно з підстав, які передбачені частиною третьою статті 53 МК України, - надання декларантом документів, які містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
108. Тобто, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
109. У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, а відтак суперечності (розбіжності) між відомостями які не впливають на ціну товару та інші складові митної вартості не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару та витребування додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 МК України.
VІ. ОЦІНКА СУДУ
110. Дослідивши докази по справі, встановлено, що оскаржуваним рішенням, митну вартість товару скориговано за результатами проведення перевірки документів, як надані на підтвердження заявленої митної вартості товару у відповідності до ст. 337 МК України.
111. Відносно ЕМД №UA110150/2020/002361 митницею встановлені такі розбіжності. ТОВ «ПК «ДТЗ» до митного контролю та оформлення 14.02.2020 року за ЕМД №UА110150/2020/002361 заявлено партію товару, імпортовану за угодою з виробником (код 4104 в гр. 44) від 29.10.2019 року № МЕNН-1-2020 з «Taizhou MengHui Machinery» Со., LTD., за Специфікацією № 1 від 28.11.2019 року, рахунком-інвойсом №TZMN20191101-SY від 05.12.2019 року. У графі 44 ЕМД наявні документи з позначкою «d», які неможливо відкрити: пропозиція б/н від 20.11.2019 року, Акт б/н від 03.02.2020 року, Лист підприємства № 02-14/02 від 14.02.2020 року, каталог б/н від 14.02.2020 року.
112. Відповідно до відомостей наданих до митного оформлення документів, поставка оцінюваного товару здійснюється на комерційних умовах поставки FОВ - Ningbo, China, згідно Інкотермс. Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів (Інкотермс-2010) за терміном FОВ, Продавець зобов'язаний доставити товар на борт судна в названому порту відвантаження. За умовами терміна FОВ на продавця покладається обов'язок по митному оформленню товару для експорту.
113. Відповідно до п. 4.2 контракту від 29.10.2019 року № МENH-1-2020 у ціну товару включена вартість пакування та маркування. Надані до митного оформлення комерційні документи (специфікація, інвойс) не містить інформації стосовно вартості послуг навантаження чи включення вказаних витрат до ціни товару.
114. Враховуючи заявлений характер зовнішньоекономічної угоди, - контракт з виробником, умови поставки FОВ, пункт 3.1.1 Контракту від 29.10.2019 року № МENH -1-2020, продавцем здійснено митні формальності у країні відправлення. Документального підтвердження умов здійснення експортної операції із вивезення оцінюваної партії товарів (вартості, умов поставки, ваги) не надано.
115. Також, відповідно п. 5.2 контракту від 29.10.2019 року № МENH -1-2020 умови оплати кожної партії товару зазначаються у відповідних Специфікаціях до Контракту. У наданій декларантом Специфікації №1 від 28.11.2019 року зазначено, що оплата товару здійснюється протягом 90 днів від дати фактичного отримання товару.
116. Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (далі - ГАТТ) оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару. Під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.
117. Якщо рахунок сплачено, документами, що підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (п.2 ст.53 МК України). Декларантом не надано банківські платіжні документи, що підтверджують оплату оцінюваної партії товару.
118. Відповідно до частини четвертої ст.54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
119. Згідно з частиною десятою ст. 58 МК України при визначенні митної вартості товарів до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до порту або іншого місця ввезення на митну територію України та витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрати на страхування цих товарів.
120. З метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової декларантом було надано: Договір ТЕО №1510/912/2019 від 15.10.2019 з Перевізником «Containet Lines Latvija SIA»; рахунок про надання ТЕО від 03.02.2020 року № L30278, Заявку №1/6 від 29.11.2019 року. Згідно відомостей ЕМД поставка оцінюваної партії товару здійснено у контейнері MRKU438724 на морському судні МАЕRSK BATUR за коносаментом №МRFВ19120967 від 13.12.2019 року.
121. У рахунку про надання ТЕО від 03.02.2020 року №L30278 зазначена вартість ТЕО за межами України та вартість морського фрахту контейнеру №MRKU438724, включаючи всі надбавки, перевантаження, БАФ, КАФ, дод. збір за безпеку на загальну суму - 1040 дол.США.
122. При цьому, у наданій до митного оформлення заявці від 29.11.2019 року №1/6 містяться різні відомості про включення додаткових витрат, а саме в п.11 вартість послуг (виключаючи додаткові витрати), при цьому вартість фрахту по маршруту вказана з урахуванням перевантаження на загальну суму 1040 дол.США. Відомості щодо включення надбавок, БАФ, КАФ, дод. збір за безпеку до загальної вартості фрахту в Заявці № 1/6 - відсутні.
123. Враховуючи вищезазначене, відповідач дійшов висновків, що у документах містяться суперечні відомості щодо включення додаткових витрат надбавок до загальної вартості транспортування, що є складовими митної вартості у розумінні ч. 10 ст. 58 МК України.
124. Враховуючи визначений маршрут перевезення згідно Заявки від 29.11.2019 року №1/6 (Рогt Ningbo, Сhina-рогt Рivdennyi - сity Dnipro, Ukraine) та відмітки на коносаменті №МRFB19120967 від 13.12.2019 року (за яким було здійснено поставку оцінюваної партії товару) Одеської митниці ДФС - 09.02.2020 року, Дніпропетровської митниці ДФС - 12.02.2020 року, Рахунок про надання ТЕО від 03.02.2020 № L30278 складено до моменту фактичної поставки товару, що не дає можливості перевірити наявність додаткових витрат та включення їх до загальної вартості наданих послуг.
125. У рахунку про надання ТЕО від 03.02.2020 року № L30278 визначено термін оплати: 27.02.2020 року. У разі здійснення оплати прошу надати банківські платіжні документи.
126. На думку відповідача, зазначене викликає обґрунтовані сумніви у правильності визначення митної вартості товарів, що є підставою для здійснення поглибленої перевірки відомостей і документів наданих для підтвердження заявленої митної вартості.
127. Контролюючий орган вказує на те, що декларантом не надано належних документів, які підтверджують митну вартість, надано неповні відомості щодо митної вартості товару відповідно до вимог ч. 6 ст. 54 МК України. Надані документи не містять усіх відомостей для підтвердження заявленої декларантом митної вартості товарів.
128. Результати контролю направлено декларанту електронним повідомленням, яке серед іншого містило перелік документів, необхідних для надання на вимогу митниці. Так, декларанта зобов'язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
2) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
3) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
6) копію митної декларації країни відправлення;
7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
129. У відповідь на повідомлення митниці листом від 18.02.2020 року №01-18/02 ТОВ "ПК "ДТЗ" додатково надіслано засобами електронного зв'язку поясненнями, додатково для підтвердження заявленої митної вартості надано такі додаткові документи:
- прайс-лист від 29.10.2019 року, акт виконаних робіт від 03.02.2020 року, комерційна пропозиція від 20.11.2019 року, три сторінки керівництва з експлуатації оприскувача акумуляторного «ZIRKA OA-716».
130. Також, листом ТОВ «ПК «ДТЗ» від 18.02.2020 № 01-18/02 повідомлено, що «інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого за ЕМД №UА110150/2020/002361 товару у 10-денний термін надаватись не будуть у зв'язку з чим просили здійснити митне оформлення за наявними документами».
131. Крім того, підприємство надавало свої обґрунтування на зауваження посадової особи митниці, після розгляду листа підприємства, посадовою особою митниці.
132. Щодо повноти включення транспортної складової до митної вартості товарів.
133. У повідомлення № 1 митниці зазначено, що в Заявці від 29.11.2019 року № 1/6 містяться різні відомості про включення додаткових витрат, а саме в п. 11 вартість послуг (виключаючи додаткові витрати), при цьому вартість фрахту по маршруту вказана з урахуванням перевантаження на загальну суму 1040 дол.США. Відомості щодо включення надбавок, БАФ, КАФ, дод. збір за безпеку до загальної вартості фрахту в заявці №1/6 -відсутні.
134. У листі ТОВ «ПК «ДТЗ» від 18.02.2020 року № 01-18/02 зазначено, що «за умовами договору № 1510/912/2019 від 15.10.2019 року до вартості фрахту входять всі витрати і збори під час перевезення, а також транзиту або перевантаження вантажу, до його прибуття в узгоджений порт призначення, що підтверджується наданими документами про вартість фрахту».
135. Пункт 4.3 Договору ТЕО передбачено лише включення витрат на перевантаження контейнерів в проміжних портах до загальності вартості морського перевезення, що зазначаються в рахунку та акті виконаних робіт.
136. У наданому 18.02.2020 року декларантом акті виконаних робіт від 03.02.2020 року №б/н зазначена вартість морського перевезення вантажу у контейнері №МRKU4438724 на рівні 1040 дол.США.
137. Відомості щодо включення надбавок, БАФ, КАФ, додатковий збір за безпеку до загальної вартості фрахту в заявці № 1/6 та акті виконаних робіт від 03.02.2020 року №б/н - відсутні.
138. Декларантом не надано документального підтвердження включення додаткових витрат або спростування виявлених невідповідностей.
139. Враховуючи вищезазначене, контролюючий орган дійшов висновку, що у наданих документах містяться суперечні відомості щодо включення додаткових витрат на надбавок до загальної вартості транспортування, що є складовими митної вартості у розумінні ч. 10 ст. 58 МК України.
140. Банківські платіжні документи щодо здійснення оплати послуг транспортування декларантом не надавалися.
141. Також, зазначено, що 18.02.2020 року декларантом надано комерційну пропозицію від 20.11.2019 року прайс-лист від 29.10.2019 року.
142. Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. На практиці термін «прейскурант» частіше використовується для зазначення цін на перелік послуг. Наданий прайс-лист містить умови поставки тотожні заявленим за ЕМД № UА110150/2020/002361. За формою та змістом повторюючи надану комерційну пропозицію, що не відповідає вимогам п. 2 ч. 2 ст. 52 МК України.
143. Інших документів, згідно сформованого списку у повідомленні № 1 митниці, декларантом не надано. Імпортером у листі від 18.02.2020 року № 01-18/02 було повідомлено, що будь-які інші документи у ході митного оформлення товару, задекларованого за ЕМД №UА110150/2020/002361 у 10-денний термін надаватись не будуть.
144. Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів у разі відсутності у наданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
145. Відповідно до ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
146. Враховуючи зазначені у повідомленні митниці результати перевірки документів, наданих до митного оформлення оцінюваної партії товару за ЕМД від 14.02.2020 №UА110150/2020/002361, відмова декларанта від надання додаткових документів, ненадання документів у спростування виявлених невідповідностей, що унеможливлює перевірити числове значення вартості заявленого товару, відсутність документального підтвердження повноти включення складових митної вартості, відсутність документального підтвердження ціни, що фактично сплачена, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований відповідно ч. 2 ст. 58, ч. 6 ст.54 МК України.
147. Посадовою особою митниці розглянуто питання послідовного застосування другорядних методів визначення митної вартості, про що зазначено у гр.33 МД.
148. Відносно зазначених вище обставин, що слугували підставою для коригування митної вартості товару оскаржуваним рішенням №UА110000/2020/000097/2 від 18.02.2020 року, суд зазначає про таке.
149. Партія товару поставлялась на умовах FOB - Ningbo (КНР) згідно правил ІНКОТЕРМС 2010. Базис поставки FOB Інкотермс 2010 покладає на продавця обов'язок по виконанню експортних митних процедур для вивезення товару з оплатою експортних мит і інших зборів у країні відправлення, однак продавець не зобов'язаний виконувати митні формальності для ввезення товару, сплачувати імпортні мита або виконувати інші імпортні митні процедури при ввезенні.
150. Покупець зобов'язаний оплатити фрахт судна, розвантажити в порту прибуття, виконати імпортне митне оформлення з оплатою імпортних мит і зборів, і доставити товар до місця призначення.
151. Ціна FOB (FOB price) означає, що контрактна (інвойсна або митна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення.
152. Таким чином, складовими митної вартості товару є інвойсна вартість товару та вартість перевезення (фрахту) товару в порт призначення (до кордону України).
153. Для підтвердження вартості товару, яка повинна бути сплачена продавцю, підприємство надало митниці документи, передбачені частинами 2, 3 ст.53 Митного кодексу України:
- декларацію митної вартості;
- зовнішньоекономічний контракт №MENH-1-2020 від 29.10.19 року;
- специфікацію №1 від 28.11.2019 року до контракту;
- інвойс №ТZМН20191101-SY01 від 05.12.2019 року;
- пакувальний лист;
- прайс-лист виробника б/н від 29.10.2019 року (надано листом від 18.02.2020 року №01-18/02);
- комерційну пропозицію від виробника б/н від 20.11.2019 року (повторно надано листом від 18.02.2020 року № 01-18/02);
- технічний опис (характеристики) товару (надано листом від 18.02.2020 року № 01-18/02).
154. Враховуючи умови оплати за специфікацією від 28.11.19 №1 (відстрочення на 90 днів з моменту фактичного отримання товару) термін оплати на момент декларування не сплинув.
155. Для підтвердження транспортних витрат (фрахту) до кордону України підприємством було надано:
- договір №1510/912/2019 від 15.10.2019 року перевезення вантажу морським транспортом;
- заявку на перевезення №1/6 від 29.11.2019 року;
- коносамент № МRFB19120967 від 13.12.2019 року;
- рахунок №L30278 від 03.02.2020 на оплату морського фрахту;
- акт виконаних робіт від 03.02.2020 року (повторно надано листом від 18.02.2020 року № 01-18/02).
156. На момент декларування товару термін оплати фрахту за рахунком № L30278 не сплинув.
157. Надані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
158. Ціна товару та загальна вартість, зазначена у додатку (специфікації) від 28.11.2019р №1 до контракту підтверджується рахунком-фактурою (інвойсом) №TZMH20191101-SY01 від 05.12.2019 року, співпадає з ціною, зазначеною підприємством-виробником у комерційній пропозиції та прайс-листі.
159. Транспортні витрати також підтверджуються такими документами:
- договором №1510/912/2019 від 15.10.2019 року перевезення вантажу морським транспортом,
- заявкою на перевезення №1/6 від 29.11.2019 року, у якій сторонами узгоджена сума 1040 дол. США за фрахт,
- коносаментом №MRFB19120967 від 13.12.2019 року, який підтверджує факт здійснення перевезення,
- рахунком №L30278 від 03.02.2020 року на оплату морського фрахту,
- актом виконаних робіт від 03.02.2020, у якому зазначена загальна сума транспортних витрат 1040 дол. США.
160. Згідно матеріалів справи, у рішенні про коригування митної вартості митниця зазначає виявлені розбіжності, які на її думку унеможливили митне оформлення за основним методом і стали підставою для витребування додаткових документів та здійснення коригування.
161. Щодо посилання контролюючого органу, що у графі 44 ЕМД наявні документи з позначкою «d», які неможливо відкрити: пропозиція б/н від 20.11.2019 року, Акт б/н від 03.02.2020, Лист підп-рва №02-14/02 від 14.02.2020 року, каталог б/н від 14.02.2020 року.
162. Вказані зауваження в гр. 33 оскаржуваного рішення про коригування є неналежними.
163. Крім того, вказані вище документи перелічені самим відповідачем і в гр.18 «Додаткова інформація/Подані документи» оскаржуваного Рішення про коригування митної вартості, що підтверджує ознайомлення митницею зі змістом цих матеріалів.
164. Листом від 18.02.2020 року № 01-18/02 товариство повторно надали контролюючому органу пропозицію б/н від 20.11.2019 року та Акт б/н від 03.02.2020 року.
165. Щодо документального підтвердження умов здійснення експортної операції із вивезення оцінюваної партії товарів (вартості, умов поставки, ваги).
166. Згідно з частиною 3 ст.53 МК України надання додаткових документів на вимогу митниці не є безумовним обов'язком декларанта. Умовою виконання вимоги митниці є наявність додаткових документів у підприємства. Копія митної декларації країни відправлення у підприємства відсутня, в зв'язку з чим надання її є неможливим.
167. Відповідно до частини 2 ст.53 МК України митна декларація країни відправлення не передбачена у переліку документів, які декларант обов'язково повинен подавати митному органу щодо підтвердження митної вартості товарів і обраного методу її визначення, а лише може надаватись підприємством (за наявності) на вимогу митним органом у разі, якщо документи , передбачені ч.2 ст.53 МК України мають розбіжності, що впливають на числові значення митної вартості..
168. Верховний Суд в постанові від 19.03.2019 року по справі №810/4116/17 висловив наступну правову позицію щодо ненадання декларації країни відправлення.
169. Неподання позивачем митної декларації країни відправлення не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання такої митної декларації не є обов'язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару".
170. Таким чином, зауваження митниці щодо ненадання копії митної декларації країни відправлення як розбіжність, яка впливає на числові значення митної вартості та її розрахунок, та твердження про наявність у декларанта експортної декларації та небажання декларанта надати її митному органу не мають під собою правового підґрунтя.
171. Щодо доводів відповідача про ненадання декларантом банківські платіжні документи, що підтверджують оплату оцінюваної партії товару.
172. Митницею зазначено, що згідно наданої декларантом Специфікації № 1 від 28.11.2019 року оплата товару здійснюється протягом 90 днів з дати фактичного отримання товару.
173. Термін сплати коштів за товар в день декларування товару (14.02.2020 року) не сплинув.
174. Відповідно до частини 2 ст.53 МК України банківські платіжні документи надаються за умови сплати рахунку.
175. У цьому випадку рахунок не було сплачено, у зв'язку з чим надання платіжних документів було є неможливим.
176. Верховний Суд щодо умов оплати висловив таку правову позицію, викладену у постанові від 11.04.2018 року по справі №804/4680/16.
177. У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв'язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
178. Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.
179. Щодо посилання відповідача про те, що з метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової декларантом надано: Договір ТЕО №1510/912/2019 від 15.10.2019 року з Перевізником «Global Container Lines Latvija SІA»; рахунок про надання ТЕО від 03.02.2020 року № L30278, Заявку №1/6 від 29.11.2019 року. У наданому рахунку про надання ТЕО від 03.02.2020 року №L30218 зазначена вартість ТЕО за межами України та вартість морського фрахту контейнеру №MRKU4438724, включаючи всі надбавки, перевантаження, БЛФ, КАФ, дод. збір за безпеку на загальну суму - 1040 дол.США. При цьому, у наданій до митного оформлення Заявці №1/6 від 29.11.2019 року містяться різні відомості про включення додаткових витрат, а саме в п.11 вартість послуг (виключаючи додаткові витрати), при цьому вартість фрахту по маршруту вказана з урахуванням перевантаження на загальну суму 1040 дол.США. Відомості щодо включення надбавок, БАФ, КАФ, дод. збір за безпеку до загальної вартості фрахту в заявці №1/6 - відсутні. Враховуючи вищезазначене, в наданих документах містяться суперечні відомості щодо включення додаткових витрат на надбавок до загальної вартості транспортування, що є складовими митної вартості у розумінні ч.1 ст. 58 МК України.
180. З метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової декларантом надано до ЕМД № UА110150/2020/0023 61 від 14.02.2020 року надавався договір перевезення вантажу морським транспортом (фрахту) №1510/912/2019 від 15.10.2019 року, а не ТЕО, як вказує митниця. Договір перевезення (фрахту) по своїй суті не є договором ТЕО, а до ЕМД № UА110150/2020/002361 від 14.02.2020 року надавався інвойс від 03.02.2020 року №L30278 на оплату виключно фрахту, а не послуг з ТЕО та фрахту, як зазначає відповідач.
181. Послуги з ТЕО здійснені не були, а лише фрахт.
182. Щодо питання включення надбавок, БАФ, КАФ, дод. збору за безпеку до загальної вартості фрахту згідно рахунку за перевезення вантажу № L30278 від 03.02.2020 року, то вказане відповідає умовам договору № 1510/912/2019 від 15.10.2019 року - загальна сума договору складається з сум, що наведені в рахунках та/або актах виконаних робіт, що виставлені Перевізником Замовнику; до вартості фрахту входять всі витрати і збори під час перевезення, а також транзиту або перевантаження вантажу, до його прибуття в узгоджений порт призначення.
183. Загальна сума наданої послуги згідно Акту виконаних робіт №б/н від 03.02.2020 року відповідає загальній сумі згідно рахунку за перевезення, при цьому складові вартості перевезення відображені у рахунку в описі наданої послуги.
184. Відмінності в оформленні заявки на перевезення та рахунку за перевезення пов'язані з тим, що форма документів та їх зміст регулюється надавачом послуги перевезення відповідно до національного законодавства (Латвія), що відповідно не свідчить про не підтвердження числових складових митної вартості.
185. Щодо посилання відповідача, про те, що у рахунку про надання ТЕО від 03.02.2020 року №L30278 визначено термін оплати: 27.02.2020 року. Банківські платіжні документи щодо здійснення оплати послуг транспортування декларантом не надавалися.
186. Митницею зазначено, що термін оплати - 27.02.2020 року.
187. Таким чином, термін оплати фрахту в день декларування (14.02.2020 року) не сплинув.
188. Відповідно до частини 2 ст.53 МК України банківські платіжні документи надаються за умови сплати рахунку.
189. У даному випадку рахунок не було сплачено, у зв'язку з чим надання платіжних документів було не можливо.
190. Щодо доводів контролюючого органу про те, що 18.02.2020 року декларантом надано комерційну пропозицію від 20.11.2019 року; прайс-лист від 29.10.2019 року. Наданий прайс-лист містить умови поставки тотожні заявленим за ЕМД №UA110150/2020/002361. За формою та змістом повторюючи надану комерційну пропозицію, що не відповідає вимогам п.2 ч.2 статті 52 МК України.
191. Так, слід зазначити, що такі зауваження контролюючого органу не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), оскільки вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару
192. Положенням пункту 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України закріплено таку загальну засаду цивільного законодавства, як свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом. Із наведеної засади випливає свобода способів ініціювання підприємницьких цивільних правовідносин, у тому числі свобода форми та змісту прайс-листа та комерційної пропозиції. Отже, з огляду на засаду свободи підприємницької діяльності органам доходів і зборів заборонено втручатися у підприємницьку діяльність декларантів шляхом відмови взяти до уваги прайс-лист чи комерційну пропозицію з мотивів їх недопустимості.
193. Крім того, зауваження митниці стосовно того, що прайс-лист за змістом та формою повторює комерційну пропозицію всупереч вимогам ч.2 п.2 статті 52 МК України, не підтверджені.
194. Зміст прайс-листа та комерційної пропозиції не співпадає, зокрема комерційна пропозиція, на відміну від прайс-листа, містить інформацію щодо кількості товару та партії, а прайс-лист, на відміну від комерційної пропозиції, передбачає термін дії.
195. Пунктом 2 ч.2 статті 52 МК України не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листа чи комерційної пропозиції, взагалі не регулює питання оформлення прайс-листів чи комерційних пропозицій, тому посилання митниці на цю норму в контексті даного зауваження є неналежними.
196. Таким чином, з урахуванням наведеного вище, слід дійти висновків, що зазначені твердження контролюючого органу не можуть вважатись розбіжністю у розумінні ч.3 ст.53 МК України та відповідно і коригування митної вартості.
197. Щодо доводів позивача про порушення відповідачем Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року № 598 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 1 червня 2012 р. за № 883/21195.
198. Рішення про коригування митної вартості заповнюються посадовою особою митниці відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів (далі - Правила), затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року № 598 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 1 червня 2012 року за №883/21195.
199. Згідно п.1.3 Правил, Рішення заповнюється посадовою особою митного органу, що здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, в електронному вигляді за затвердженою наказом формою:
200. У графі 31 „Код методу визначення вартості митного органу'' зазначається порядковий номер методу визначення митної вартості, що був застосований митним органом при визначенні митної вартості товару;
201. У графі 33 "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу зазначається посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
202. Відповідно п.2.3 Правил, Рішення надсилається декларанту або уповноваженій ним особі у формі електронного документа у порядку, передбаченому Митним кодексом, для електронного декларування.
203. Згідно матеріалів справи, у рішенні про коригування митної вартості у гр.33 митний орган зазначає , що "У інформаційних ресурсах митниці наявна інформація про митне оформлення товару за кодом згідно УКТЗЕД 8424813000 (товар №1 за ЕМД) «Переносні пристосування для розбризкування та розпилення рідин, для садівництва: обприскувач садовий акумуляторний», країна виробництва та відправлення - Китай, митне оформлення якого здійснено за ціною угоди та випущеного у вільний обіг у наближений час за ЕМД від 29.01.2020 року №UA110140/2020/856 - 41,0388 дол.США/шт. З урахуванням вищезазначеного митна вартість товару №1 скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-г - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МК України, та ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) органом доходів та зборів митній вартості товару, співставного з оцінюваним з урахуванням опису, країни відправлення та походження, обсягів поставки, ваги одиниці товару, митне оформлення якого здійснено за ціною угоди за ЕМД від 29.01.2020 року №UА110140/2020/856 -41,0388 дол. США/штука».
204. При оформленні гр.33 цього Рішення митницею порушено положення абз. 4,5 розділу "Графа 33 „Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року, № 598, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 року, за № 883/21195 (Правила), відповідно до яких, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг парти ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
205. Однак, у порушення зазначених вище вимог, Митницею в гр. 33 даного Рішення не зазначена загальна кількість раніше оформлених партій товару, вага одиниці товару, не наведені торгова марка та технічні характеристики раніше оформленого товару, що має значення, оскільки у випадку Позивача ціна товару за контрактом встановлювалась виходячи з його характеристик. Ідентифікація раніше оформленого митницею товару, на підставі лише зазначених у Рішенні відомостей, не можлива.
206. Окрім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, неодноразово висловленої у постановах: від 30.01.2018 року, по справі № 813/7903/14, від 18.12.2018 року, по справі №826/15706/13-а, від 29.01.2019 року, по справі № 815/6827/17, від 16.04.2019 року, по справі №815/6698/17, митна вартість товарів, відкоригована за резервним методом має ґрунтуватися на митній вартості, раніше визнаній (визначеній) митними органами, що міститься в Єдиній автоматизованій інформаційній системі (далі - ЄАІС).
207. При цьому, у такій ситуації митний орган повинен не просто зазначити, зокрема, обставину відсутності в нього інформації щодо оформлення ідентичних та подібних товарів (як на підставу незастосування методів за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів), а навести цінову інформацію з ЄАІС про оформлення товарів, що мають ознаки, найбільш схожі на ознаки задекларованих товарів та пояснити з урахуванням положень статей 59, 60 МК України, чому ця інформація не може бути взята за основу для визначення митної вартості, чого в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості, відповідач не зазначив.
208. Таким чином, факт того, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, сам собою не може бути підставою для витребування додаткових документів; цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів. І лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів.
209. Аналогічний підхід закріплено і у Методичних рекомендаціях щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби від 11.09.2015 року № 689. Так, у пункті 8 розділу 2 цих Методичних рекомендацій зазначено, що у випадках спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв'язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до частин третьої - четвертої статті 53 Кодексу здійснює запит додаткових документів. У випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Кодексу та частиною першою статті 55 Кодексу, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, приймає рішення про коригування митної вартості товарів. Тобто при відповідному спрацюванні автоматизованої системи аналізу та управління ризиками митний орган повинен насамперед здійснити перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, і лише після цього у разі виявлення підстав може витребувати у декларанта додаткові документи, що повністю співпадає з правовим висновком, висловленим Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, по справі №809/453/17 від 03.04.2018р.
210. Підсумовуючи викладене, слід дійти висновку про надання позивачем митниці належного та достатнього пакету документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару, визначеної за основним методом, а відповідачем не підтверджено належними доводами наявність у поданих декларантом документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.
211. У свою чергу, відповідачем не надано обґрунтованих пояснень відносно безпосереднього впливу вказаних ним зауважень на числові значення митної вартості товару та її розрахунок.
212. По суті вказані митним органом зауваження носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не вказує про наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.
213. Також слід зазначити, що вказувати про можливі порушення позивачем та/або припущення з боку суб'єкта владних повноважень є неприпустимим.
214. Крім того, суд з аналогічних підстав не враховує доводи митного органу, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.
215. Відповідно до ч.1 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.
216. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч.2 ст.57 МК України).
217. Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч.3 ст.57 МК України).
218. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч.6 ст.57 МК України).
219. Відповідно до п.4 ст.57 МК України у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п.2 ч.1 ст.57 МК України.
220. При цьому, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями ст. 59 та 60 МК України. Під час консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
221. Згідно ч.8 ст.57 МК України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
222. Частиною 1 ст.58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); не впливають значною мірою на вартість товару; щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
223. Відповідно до ч.2 ст.58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
224. Аналіз положень ч.3 ст.53, ч.1, 2 та 5 ст.54, ст.58 МК України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст.58 МК України.
225. Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов'язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.
226. Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності мають стосуватися лише числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.
227. Згідно з оскаржуваного рішення підставою для їх прийняття є результат опрацювання всіх поданих декларантом документів, у ході якого встановлено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
228. Відповідно до ч.3, 4 ст.53 МК України, право органу доходів і зборів на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення згідно ч.2 ст.53 МК України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв'язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.
229. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
230. Отже, сам факт подання декларантом не всіх додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.
231. Разом з тим, митний орган, встановивши вищевказані розбіжності, належним чином не обґрунтовує, яким чином зазначені розбіжності, позбавляють митний орган можливості перевірити заявлену митну вартість імпортованого товару.
232. З доказів, наявних в матеріалах справи видно, що позивачем надано необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
233. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
234. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
235. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
236. Відтак, наведені приписи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
237. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.
238. У свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
239. Такий висновок, також узгоджується з правовою позицією, викладеній Верховним Судом України в постанові від 31.03.2015 року у справі № 21-127а15, який має враховуватись при застосуванні норм права у подібних правовідносинах відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
240. Згідно наданих доказів по справі, встановлено, що позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені частиною 2 статті 53 МК України, та відповідно до статті 49 МК України визначена митна вартість базується на ціні, що фактично сплачена за ці товари.
241. Подані документи містили числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами ч.ч.4, 5 статті 58 МК України, до митної вартості додані фактичні витрати, понесені на оплату перевезення транспортом.
242. Таким чином, з системного аналізу матеріалів справи та наведених норм законодавства слід дійти висновку про обґрунтованість та доведеність заявленого позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "ДТЗ" до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення від 18.02.2020 року № UA110000/2020/000097/2.
VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ
243. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
244. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
245. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
246. Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Рисовський проти України" (№ 29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов'язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб'єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу "доброго врядування".
247. Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах "Beyeler v. Italy" № 33202/96, "Oneryildiz v.Turkey" №48939/99, "Moskal v. Poland" № 10373/05).
248. Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі "Hasan and Chaush v. Bulgaria" №30985/96).
249. Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
250. Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
251. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
252. Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що контролюючим органом не було доведено належними та допустимими доказами щодо правомірності прийнятого рішення.
253. Отже, з урахуванням вищевикладеного, та з системного аналізу матеріалів справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову, у зв'язку із чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "ДТЗ" до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення від 18.02.2020 року № UA110000/2020/000097/2, підлягають задоволенню та визнанню протиправним та скасуванню рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товару від 18.02.2020 року №UА110000/2020/000097/2.
254. Щодо розплоду судових витрат.
255. Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
256. Відповідно до приписів статті 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 9481,17 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
257. Керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
258. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "ДТЗ" до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення від 18.02.2020 року № UA110000/2020/000097/2 - задовольнити.
259. Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товару від 18.02.2020 року №UА110000/2020/000097/2.
260. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "ДТЗ" судові витрати у розмірі 9481,17 гривень.
261. Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "ДТЗ" (49000, м. Дніпро, вул. Н. Алексєєнко, 100, прим.1, код ЄДРПОУ 42634661).
262. Відповідач: Дніпровська митниця Держмитслужби (49038, м. Дніпро, вул.Княгині Ольги, 22, код ЄДРПОУ 43350935).
263. Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
264. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
265. Повний текст рішення складено 04.08.2020 року.
Суддя В.В Ільков