номер провадження справи 35/63/20
28.07.2020 Справа № 908/1146/20
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі: головуючий суддя - Топчій О.А.,
за участю секретаря судового засідання Осоцькому Д.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні господарську справу
за позовом Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” (71504, Запорізька обл., м. Енергодар, вул. Промислова, б. 133)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорожметалресурс” (69063, м. Запоріжжя, вул. Благовіщенська, б. 31-В)
про стягнення коштів
за участю представників сторін:
від позивача: Нинюк Л.О., довіреність б/н від 02.09.2019;
від відповідача: не з'явився.
08.05.2020 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорожметалресурс” про стягнення пені в розмірі 3178,39 грн.
08.05.2020 автоматизованою системою документообігу Господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справі присвоєно єдиний унікальний номер 908/1146/20, справу передано на розгляд судді Топчій О.А.
Ухвалою суду від 13.05.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №908/1146/20, присвоєно справі номер провадження 35/63/20. Розгляд справи визначено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 09.06.2020. Ухвалою суду від 03.06.2020 судове засідання перенесено на 10.06.2020, у зв'язку з перебуванням судді Топчій О.А. 09.06.2020 у відпустці. Ухвалою суду від 10.06.2020 відкладено розгляд справи у порядку спрощеного провадження на 02.07.2020.
У зв'язку з перебуванням судді Топчій О.А. на лікарняному, судове засідання, призначене на 02.07.2020 не відбулось. На адресу сторін направлено повідомлення про неможливість проведення судового засідання.
Ухвалою суду від 06.07.2020 призначено судове засідання по розгляду справи по суті на 23.07.2020 о 10:30.
У зв'язку з перебуванням судді Топчій О.А. на лікарняному, судове засідання, призначене на 23.07.2020 не відбулось. На адресу сторін направлено повідомлення про неможливість проведення судового засідання.
Ухвалою суду від 27.07.2020 судове засідання призначено на 28.07.2020
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань за договором поставки №567(2)19УК від 22.11.2019 щодо несвоєчасної поставки товару. За несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язання позивач просить стягнути пеню в сумі 3 178,39 грн.
В судовому засіданні 28.07.2020 представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав зазначених у позові.
Відповідач у призначене судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив. Про час та місце слухання справи повідомлявся у встановленому порядку шляхом направлення на адресу відповідних ухвал. Клопотань про розгляд справи без уповноваженого представника або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Вимоги ухвали суду не виконані, відзив на позов не надано.
Про отримання відповідачем ухвали суду про відкриття провадження управі свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (п. 2).
Отже, враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце призначеного судового засідання, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними в матеріалах справи документами.
Розгляд справи відповідно до вимог ст. 222 ГПК України здійснювався за допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме програмно - апаратного комплексу «Акорд».
В судому засіданні 28.07.2020 судом, в порядку ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення, судом оголошено, що повний текст рішення буде складено протягом 5 днів.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд
22.11.2019 між ТОВ «Запорожметалресурс» - постачальник та ВП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «ЗАЕС» - покупець укладено договір поставки товару №567(2)19УК (далі за текстом - договорі), за умовами п. 1.1. якого постачальник зобов'язався поставити, а покупець прийняти та оплатити товар на загальну суму 1 069 999,44 грн з ПДВ.
Строк поставки товару - листопад 2019 року (п. 1.2. договору).
Пунктом 4.2. договору визначено, що поставка товару відбувається в строк згідно п. 1.2. договору.
Розділом 3 договору сторони обумовили умови і порядок розрахунків.
28.11.2019 до Договору поставки товару № 567(2)19 УК від 11.11.2019 була укладена Додаткова угода № 1, згідно з якою п. 1.2 Договору викладений у новій редакції, а саме: «Строк поставки товару: поз. 2,3 пункту 1.1 - листопад 2019, по поз. 1, 4-16 пункту 1.1 - до 20.12.2019».
Пунктом 4.1 Договору встановлено, що поставка продукції відбувається відповідно до Правил Інкотермс-2010 на умовах ООР - м. Енергодар. Одержувач продукції: Запорізьке відділення ВП «Складське господарство» ДП НАЕК «Енергоатом», м. Енергодар, вул. Промислова, 133, (склади).
Відповідно до п. 11.1 договору, договір вважається укладеним з моменту підписання сторонами і діє протягом 12 місяців зх. моменту підписання.
На виконання умов Договору ТОВ «Запорожметалресурс» на адресу ВП ЗАЕС поставило продукцію на загальну суму і 069 999,45 грн. за наступними видатковими накладними:
- видаткова накладна № 22 від 01.12.2019 на суму 25 373,42 грн.;
- видаткова накладна № 25 від 03.12.2019 на суму 34 512,00 грн.;
- видаткова накладна № 28 від 19.12.2019 на суму 303 674,70 грн.;
- видаткова накладна № 29 від 19.12.2019 на суму 247 390,21 грн.;
- видаткова накладна № ЗО від 19.12.2019 на суму 328 775,12 грн.;
- видаткова накладна № 35 від 26.12.2019 на суму 9 939,82 грн. (прострочення склало 5 днів: з 21.12.2019 по 25.12.2019 включно);
- видаткова накладна № 3 від 16.01.2020 на суму 120 334,18 грн. (прострочення склало 26 днів: з 21.12.2019 по 15.01.2020 включно).
Позивач звернувся до відповідача з претензією №28-22/921/87 від 15.01.2020 щодо сплати пені за порушення строків поставки товару.
Відповіді на претензію не надано.
Неналежне виконання виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором стало підставою звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача суми штрафних санкції в примусовому порядку.
За порушення відповідачем строків поставки продукції позивачем нараховано пеню у сумі 3 178,39 грн.
Згідно з приписами ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України підставами виникнення зобов'язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України).
Статтею 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За приписами ч. 1 ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З урахуванням вимог ст. 638 Цивільного кодексу України, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору а відтак договір є укладеним.
Доказів розірвання договору, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, або визнання недійсним договору внаслідок недодержання сторонами в момент його вчинення вимог чинного законодавства України, сторонами у справі не надано. Не надано також і доказів того, що сторони відмовились від виконання договору в силу певних об'єктивних обставин.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду. У разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб'єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За умовами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
В той же час відповідно до ч. 1 ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
За приписами ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: … за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
За умовами п. 7.2. договору, за порушення зазначених строків постачання або недопоставку товару, постачальник зобов'язаний сплатити покупцеві пеню в розмірі 0,1 вартості товару, по якому допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення більш 30 днів, постачальник додатково сплачує покупцеві штраф у розмірі 7% від вартості недопоставленого товару. Нарахування штрафних санкцій здійснюється за весь час прострочення виконання зобов'язання.
Перевіривши надані позивачем розрахунки пені, судом встановлено, що розрахунки виконано вірно, відтак стягненню підлягає пеня у сумі 3 178,39 грн.
Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Позивачем надано всі належні та допустимі докази на підтвердження своїх вимог. При цьому відповідач правом участі у судовому засіданні та правом наданні відзиву на позов не скористався, доказів належного виконання зобов'язань за договором не надав.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73, 86, 202, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позовні вимоги Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорожметалресурс» про стягнення коштів задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорожметалресурс» (69063, м. Запоріжжя, вул. Благовіщенська, б. 31-В, ідентифікаційний код юридичної особи 40898748) на користь Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» (71504, Запорізька обл., м. Енергодар, вул. Промислова, б. 133, ідентифікаційний код юридичної особи 24584661) пеню в сумі 3 178,39 грн (три тисячі сто сімдесят вісім гривень 39 коп.), судовий збір у розмірі 2 102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.).
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 05.08.2020.
Суддя О.А. Топчій