номер провадження справи 12/60/20
27.07.2020 Справа № 908/571/20
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г.,
За участю секретаря судового засідання Соловйової А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу № 908/571/20
за позовом: Фізичної особи-підприємця Дубкова Артема Володимировича ( АДРЕСА_1 )
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Соколика Олексія Олеговича ( АДРЕСА_2 )
про стягнення 53 537,11 грн.
за участю представників:
від позивача - Дубков Д.В., посвідчення адвоката ЗП№001869 від 05.11.2018
від відповідача - Щаслива М.О., посвідчення адвоката №ЗП001433 від 30.11.2018, адвокат
Згідно із ст. 222 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях 15.06.2020 та 27.07.2020 здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу - комплексу «Акорд».
Фізична особа-підприємець Дубков Артем Володимирович звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою від 27.02.2020 до Фізичної особи-підприємця Соколика Олексія Олеговича про стягнення завданих збитків в сумі 53 537,11 грн.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.03.2020 вищевказану позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.
Ухвалою суду від 05.03.2020 позовну заяву від 27.02.2020 Фізичної особи-підприємця Дубкова Артема Володимировича залишено без руху в порядку приписів ч. 1 ст. 174 ГПК України.
27.03.2020 на адресу суду від позивача надійшла заява від 24.03.2020, відповідно до якої усунуто недоліки, які зумовили залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою суду від 30.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/571/20, присвоєно справі номер провадження 12/60/20, визначено здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання. В даній ухвалі суду зазначалось, що розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі № 908/571/20 та також запропоновано відповідачу надати не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі відзив на позов із урахуванням вимог ст. 165 ГПК України.
23.04.2020 на адресу суду від відповідача у справі - Фізичної особи-підприємця Соколика Олексія Олеговича надійшов відзив на позовну заяву в порядку ст. 165 ГПК України, в якому останній проти позову заперечує, мотивуючи свою позицію наступним:
- рішенням виконавчого комітету Енергодарської міської ради від 20.10.2016 № 346 надано ФОП Соколику О.О. дозволи на розміщення 11 об'єктів зовнішньої реклами (білбордів) загальною площею 198 кв.м. терміном на 5 років;
- 20.10.2016 між виконавчим комітетом Енергодарської міської ради та ФОП Соколиком О.О. укладено договір № 42 на право тимчасового користування місцями розміщення реклами, відповідно до умов якого виконавчий комітет надає ФОП Соколику О.О. у тимчасове платне користування місця, що перебувають у комунальній власності для розміщення об'єктів зовнішньої реклами за адресами і на терміни відповідно до 11 дозволів №№ 823-833 на розміщення зовнішньої реклами, виданих на підставі рішення виконавчого комітету Енергодарської міської ради від 20.10.2016 № 346;
- після підписання цього договору ФОП Соколик О.О. встановив за власні кошти бігборди за 11 адресами;
- між позивачем та відповідачем була досягнута усна домовленість про те, що в місцях за адресою: м. Енергодар, вул. Курчатова в районі храму, м. Енергодар Енергодарське шосе в районі залізничного вокзалу, м. Енергодар на вул. Козацькій в районі перехрестя з вул. Молодіжною, м. Енергодар вул. Курчатова в районі будівлі міської ради будуть знаходитися бігборди відповідача, але позивач буде самостійно займатись діяльністю цих бігбордів - здавати їх в оренду рекламодавцям та отриманий прибуток буде поділятись між сторонами, оскільки вони домовились про такі відносини;
- також сторони домовились, що Дубков А.В. буде відшкодовувати Соколику О.О. кошти по цим чотирьом адресам, які Соколик О.О. сплачує виконавчому комітету Енергодарської міської ради відповідно до умов договору № 42 від 20.10.2016;
- але Дубков А.В. своїх усних обіцянок не виконав, і поставив власну вимогу, що буде сплачувати кошти лише після підписання між сторонами договору позички;
- але й після підписання між сторонами договору безоплатного користування майном Дубков А.В. не сплачував кошти відповідачу в якості відшкодування за договором № 42 від 20.10.2016;
- всі кошти за тимчасове користування місцями розміщення об'єктів зовнішньої реклами, де знаходяться бігборди відповідача, останній сплачує вчасно, без затримок та в повному обсязі;
- між позивачем та відповідачем 01.03.2017 укладено договір безоплатного користування майном, відповідно до якого позивач як наймодавець передає майно в безоплатне тимчасове користування наймачу (відповідачу), а останній зобов'язується повернути те саме майно;
- предметом договору виступає металева конструкція (рекламний двосторонній носій - бігборд (стійка металева, металеві площини розміром 3м*6м у кількості 2 шт.);
- в травні 2019 року за усною домовленістю сторін позивач та відповідач домовились припинити дію договору та погодили, що наймач поверне наймодавцю предмет договору, про що сторони підпишуть акт приймання-передачі майна;
- 20 травня 2019 року в офісному приміщенні позивача сторони дійшли згоди про повернення майна, про що підписали акт приймання-передачі майна, відповідно до якого погодили, що на момент передачі майно знаходиться у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в користування, сторони зауважень один до одного не мають;
- тобто після підписання акту приймання-передачі майна відповідач повернув позивачу майно;
- жодних зустрічей між сторонами 19.06.2019 не відбувалось, ніяких перемовин після підписання акту 20.05.2019 між сторонами не було, всі ці обставини, зазначені у позові, не відповідають дійсності та не доведені позивачем у встановленому законом порядку;
- позивач хибно намагається покласти обов'язок на відповідача за демонтаж і вивіз металевої конструкції, оскільки відповідач не вчиняв жодних дій щодо демонтажу споруд, а позивач не довів протилежного;
- те, що 20.05.2019 позивач та відповідач підписали акт приймання-передачі майна та в цей же день відповідач повернув майно позивачу підтверджується окрім підписаного акту також свідком, який був присутній в день коли сторони укладали акт;
- відповідач, керуючись ст. 88 ГПК України долучив до відзиву заяву свідка;
- позивач помилково вважає, що відповідач наніс йому будь-яку майнову шкоду та до того ж, ознайомившись з позовом та додатками до нього, не вбачається належного обґрунтування такої шкоди;
- фактичною підставою для застосування відповідальності у вигляді майнової шкоди є вчинення особою правопорушення, юридичною підставою для відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка, причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина, відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за шкоду;
- в таких правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою;
- відповідач не погоджується з позицією позивача про те, що розмір завданої шкоди підтверджується копією проектно-кошторисної документації оскільки, до Господарського суду Запорізької області ФОП Дубковим А.В. подано чотири позови до ФОП Соколик О.О. про стягнення збитків, і до усіх цих позовів додані копії однієї й тієї самої проектно-кошторисної документації, проте ця документація підготовлена для виготовлення одного нового бігборду, вартість виготовлення якого складає 53537,11 грн.;
- оскільки предмет позички - бігборд не містить характерних ознак та не є індивідуально визначеним майном, то суд не має об'єктивної можливості перевірити який саме бігборд замовляв ФОП Дубков А.В. та предметом саме якого договору виступає вказане майно;
- позивач не довів той факт, що він поніс будь-які реальні збитки, в договорі безоплатного користування майном від 01.03.2017 відсутня вартість майна, яке передається в безоплатне користування, що не дає змоги встановити реальну вартість цього майна на 2017 рік;
- із тих доказів, що долучив позивач так само неможливо дійти висновку, що позивач взагалі поніс будь-які реальні збитки, ФОП Дубков А.В. не долучив до матеріалів справи жодного доказу сплати за виготовлення одного бігборду;
- позивач не довів наявність шкоди та не обґрунтував її розмір;
- у правовідносинах, що склались між сторонами відсутня будь-яка неправомірна поведінка відповідача;
- майно повернуто позивачу 20.05.2019 і після цього між сторонами припинились будь-які відносини, відповідач не має жодного відношення до майна позивача й не повинен та не може нести відповідальність за обставини, які мали місце після повернення майна;
- звертає увагу суду на те, що позивач в обґрунтування позову на 3 сторінці 4 абзацу зазначає про те, що 07.10.2019 йому стало відомо, що металеві конструкції демонтовані невстановленими особами, за допомогою спеціальних інструментів розрізано на частини, фактично майно знищено та за допомогою спецтехніки вивезено в невідомому напрямку;
- позивач не довів неправомірну поведінку відповідача, останній взагалі не має жодного відношення до будь-якого демонтажу, навіть якщо він й мав місце;
- оскільки відповідач не порушував жодних зобов'язань перед позивачем, а позивачем не доведено зворотного відповідач вважає, що відсутні підстави для стягнення коштів;
- відповідач не є тією особою, яка завдала шкоди, оскільки на момент повернення майна таке майно знаходилось у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі, на момент передачі сторони зауважень одна до іншої не мають, про що сторони уклали акт приймання-передачі;
- до того ж відповідач не причетний жодним чином до демонтажу споруд, оскільки після 20.05.2019 майно перейшло в користування позивача;
- на виконання п. 8 ч. 3 ст. 165 ГПК України відповідач зазначає, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи становить 7000,00 грн. - витрати на професійну правничу допомогу. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі та у разі відмови у задоволенні позову - стягнути з позивача на користь відповідача понесені судові витрати.
23.04.2020 на адресу суду надійшов оригінал заяви свідка в порядку ст. 88 ГПК України.
28.04.2020 на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про витребування доказів в порядку приписів ст. 81 ГПК України, в якому останній просить:
- витребувати у Господарському суді Запорізької області (69001, м. Запоріжжя, вул. Гетьманська, 4) у справі № 908/562/20, головуючий суддя Левкут В.В., належним чином засвідчену копію проектно-кошторисної документації (акт виконаних робіт, договірна ціна, локальний кошторис, довідка про вартість виконаних будівельних робіт, дефектний акт, підсумкова відомість ресурсів, розрахунок загально виробничих затрат, пояснювальна записка, кваліфікаційний сертифікат інженера проектувальника), яку позивач ФОП Дубков А.В. долучав в якості додатку до позовної заяви (додаток 10);
- витребувати у Господарському суді Запорізької області (69001, м. Запоріжжя, вул. Гетьманська, 4) у справі № 908/569/20, головуючий суддя Корсун В.Л., належним чином засвідчену копію проектно-кошторисної документації (акт виконаних робіт, договірна ціна, локальний кошторис, довідка про вартість виконаних будівельних робіт, дефектний акт, підсумкова відомість ресурсів, розрахунок загально виробничих затрат, пояснювальна записка, кваліфікаційний сертифікат інженера проектувальника), яку позивач ФОП Дубков А.В. долучав в якості додатку до позовної заяви (додаток 10);
- витребувати у Господарському суді Запорізької області (69001, м. Запоріжжя, вул. Гетьманська, 4) у справі № 908/566/20, головуючий суддя Азізбекян Т.А., належним чином засвідчену копію проектно-кошторисної документації (акт виконаних робіт, договірна ціна, локальний кошторис, довідка про вартість виконаних будівельних робіт, дефектний акт, підсумкова відомість ресурсів, розрахунок загально виробничих затрат, пояснювальна записка, кваліфікаційний сертифікат інженера проектувальника), яку позивач ФОП Дубков А.В. долучав в якості додатку до позовної заяви (додаток 10).
Ухвалою суду від 30.04.2020 ухвалено перейти до розгляду справи № 908/571/20 за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 29.05.2020 о 14:15.
04.05.2020 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив в порядку ст.. 166 ГПК України, в якій останній додатково зазначає наступне:
- обставини, на які посилається відповідач, не тільки не спростовують фактів, викладених у позовній заяві, а у певній мірі підтверджують їх, при цьому доводи, наведені в запереченнях, не відповідають дійсним обставинами справи, а окремі суперечать главі 5 ГПК України;
- додана до відзиву копія договору № 42 від 20.10.2016, який укладений між відповідачем та Виконавчим комітетом Енергодарської міської ради, повністю підтверджує обов'язок відповідача щодо демонтажу та вивозу рекламної, металевої конструкції, що передбачено п. 2.4. даного договору;
- твердження відповідача щодо відсутності у позивача достовірно встановленої вартості знищеного майна є помилковою, виходячи з наступного: вартість будівельних робіт по виготовленню металевих, рекламних носіїв «бігборда» розрахована інженером - проектувальником, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат, у програмному комплексі АВК 5, підставою для розрахунку стали будівельні креслення, наведені в дозволі на розміщення об'єкта зовнішньої реклами, розділ «Ескіз з конструктивним рішенням рекламного засобу»;
- у разі незгоди з розрахунком вартості позивач не буде заперечувати проти призначення будівельно-технічної експертизи, як для кошторисної документації, так і самої рекламної конструкції;
- в провадженні Господарського суду Запорізької області перебуває чотири справи за позовом ФОП Дубков А.В. до ФОП Соколик О.О., рекламні конструкції виготовлені відповідно до однорідної проектної документації із застосуванням однакових будівельних матеріалів, однією підрядною організацією, відповідно до одного договору підряду, тому і кошториси за всіма конструкціями однорідні, але кожна конструкція має свій кошторис, який в оригіналі в наявності у позивача, та буде наданий на першу вимогу;
- дійсно відповідач всіляко уникав зустрічей з позивачем, не відповідав на телефонні виклики, але позивач направляв відповідачу поштовим зв'язком вимогу про повернення майна від 21.06.2019 та повторно від 02.07.2019;
- відповідачу надано одинадцять місць для розміщення рекламних конструкцій, лише після настання події - знищення рекламних конструкцій позивач самостійно звернувся до відповідних служб, з відповіді яких з'ясувалось про обізнаність відповідача щодо демонтажу та знищення конструкцій, також з'ясувався факт, що останнього повідомили завчасно про настання такої події приписом № 12 від 20.08.2019, але відповідач жодного разу ані поштовим, ані будь-яким іншим зв'язком не повідомив позивача про можливість втрати майна. Просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. До вказаної відповіді на відзив долучена копія припису № 12 від 20.08.2019.
06.05.2020 на адресу суду від відповідача надійшли заперечення в порядку ст. 167 ГПК України, в яких останній зазначає додатково наступне:
- позивач у своїй відповіді на відзив взагалі не спростував, а погодився з тим, що відповідач повернув майно позивачу, а отже з 20.05.2019 між сторонами припинені будь-які відносини;
- як вбачається з тієї проектно-кошторисної документації, що була долучена до позову, підрядником виступала ТОВ «Рекламно-виробнича компанія «Арована», якби позивач дійсно замовляв в 2017 році проектно-кошторисну документацію, то між ним та ТОВ «Рекламно-виробнича компанія «Арована» було укладено договір, але вказаного договору немає в матеріалах справи;
- так само як і не доведено з боку позивача взагалі факт оплати за нібито виготовлення бігборду в розмірі 53537,11 грн.;
- позивач не довів взагалі той факт, що між ним як ФОП та юридичною особою проводились будь-які розрахунки, матеріали справи не містять жодних первинних документів на підтвердження проведених розрахунків, тобто позивач не поніс будь-яких реальних збитків;
- щодо посилання позивача на надіслання вимоги про повернення майна від 21.06.2019 та повторної від 02.07.2019 відповідач вважає, що це листування жодним чином не доводить позовні вимоги, оскільки після травня 2019, коли сторони підписали акт приймання-передачі майна, будь-які відносини між сторонами припинились;
- щодо припису № 12 про усунення порушень від 20.08.2019 відповідач вказує, що вказаний доказ не повинен прийматись судом до уваги, оскільки його подано з порушенням ст. 80 ГПК України, до того ж позивач не ставить перед судом питання про поновлення пропущеного строку для подання відповідного доказу;
- вважає, що припис № 12 від 20.08.2019 жодним чином не доводить будь-яких підстав позову, оскільки, по-перше, вбачається, що саме відповідач вказаний власником об'єктів зовнішньої реклами, жодної мови щодо порушення будь-якого права власності Дубкова А.В. не йдеться, а по-друге, після 20.05.2019 як позивач прийняв майно від відповідача останній не несе відповідальності за майно. Просить долучити до матеріалів справи заперечення та врахувати їх при винесенні рішення, не брати до уваги доказ, долучений до відповіді на відзив, відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
27.05.2020 на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на більш пізній строк у зв'язку із перебуванням адвоката Щасливої М.О. на лікарняному та у зв'язку із запровадженням карантину на усій території України.
28.05.2020 на електронну адресу суду без електронного цифрового підпису від позивача надійшло клопотання, в якому останній просить відкласти розгляд справи на іншу дату у зв'язку з необхідністю участі позивача як представника скаржника в іншій справі, розгляд якої призначено на 29.05.2020 о 13 год. 30 хв. в Оріхівському районному суді Запорізької області.
Вказане клопотання позивача про відкладення судового засідання судом не розглядалось, оскільки не містить електронного цифрового підпису, про що вказано в ухвалі від 29.05.2020.
Ухвалою суду від 29.05.2020 відкладений розгляд справи на 15.06.2020 о 16:15.
12.06.2020 на електронну адресу суду без електронного цифрового підпису від позивача надійшло клопотання про відкладення судового засідання, у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю. При цьому в клопотанні зазначено, що документальне підтвердження перебування на лікарняному буде надано до суду після закриття листка непрацездатності.
15.06.2020 на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, в якому останній просить у разі відмови в задоволенні позову стягнути з позивача на користь відповідача витрати на правову допомогу.
Ухвалою суду від 15.06.2020 відкладений розгляд справи на 25.06.2020 о 14:45.
24.06.2020 та 25.06.2020 на адресу суду від позивача надійшли клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи.
25.06.2020 на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про долучення доказу, в якому останній просить поновити строк для подання письмового доказу - рішення Господарського суду Запорізької області у справі № 908/569/20 від 09.06.2020, долучити до матеріалів справи належним чином засвідчену копію вказаного рішення.
25.06.2020 на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про стягнення судових витрат, в якому останній у разі відмови у позові просить стягнути з позивача на свою користь судові витрати, а саме витрати на правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.
Ухвалою від 25.06.2020 у зв'язку з аварійними роботами в період часу з 11:00 год. до 17:00 год., в результаті яких було припинено подачу електричної енергії у будівлю Господарського суду Запорізької області, судове засідання у справі № 908/571/20 призначено на 27.07.2020 о 16:15.
16.07.2020 на адресу суду від відповідача надійшли письмові пояснення, в яких останній зокрема вказує, що вважає необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню клопотання Дубкова А.В. про приєднання доказів до матеріалів справи, оскільки позивач повинен був подати всі докази разом з позовною заявою, а якщо він не міг подати певні докази разом з позовом, то він зобов'язаний був письмово повідомити про це суд та зазначити: доказ, який не може бути подано, причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк, докази, які підтверджують що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Разом з тим звертає увагу суду на те, що клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи також не містить клопотання про поновлення строку для подання відповідних доказів, а отже у суду відсутні будь-які законні підстави задовольняти вказане клопотання та долучати певні докази. Просить долучити до матеріалів справи письмові пояснення та відмовити у задоволенні клопотань про приєднання доказів до матеріалів справи.
В судове засідання 27.07.2020 з'явилися представники сторін.
Представник позивача в судовому засіданні 27.07.2020 підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні.
Представник відповідача в судовому засіданні 27.07.2020 проти позову заперечив.
Розглянувши клопотання відповідача про витребування доказів суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на наступне.
Приписами ч. 1 ст. 81 ГПК України визначено, що учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Ухвалою суду від 30.03.2020 відповідачу запропоновано не пізніше 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позов. Ухвалу про відкриття провадження від 30.03.2020 відповідач отримав 03.04.2020. Клопотання про витребування доказів подано до суду 28.04.2020 згідно штампу реєстрації вхідної кореспонденції.
Разом з тим, відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-ІХ від 30.03.2020, який набрав винності з 02.04.2020, внесені зміни до розділу Х ГПК України, зокрема зазначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки, в тому числі щодо подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.
З урахуванням викладеного, відповідач подав клопотання про витребування доказів з дотриманням строку.
Частиною 2 ст. 81 ГПК України встановлено, що у клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів);
2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу;
5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
Втім, всупереч приписів ч. 2 ст. 81 ГПК України, відповідачем не надано суду доказів на підтвердження того, що ФОП Соколик О.О. було вжито заходи для отримання доказів, які останній просить витребувати, а також про причини неможливості самостійного отримання ФОП Соколик О.О. (чи його представниками) таких доказів. В наведених відповідачем у клопотанні про витребування доказів справах за №№ 908/562/20, 908/566/20, 908/569/20 сторонами є ті ж самі особи, що і у даній справі (позивач - ФОП Дубков А.В., відповідач - ФОП Соколик О.О., тому відповідач не позбавлений права та можливості особисто або за участі уповноважених ним представників ознайомитись із матеріалами вказаних справ та, за необхідності, зняти відповідні копії документів та подати відповідні докази.
Враховуючи викладене, суд залишає клопотання відповідача про витребування доказів без задоволення.
Дослідивши подані позивачем клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, 24.06.2020 та 25.06.2020 позивачем подані три клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, а саме:
- про приєднання до матеріалів справи завіреної копії договору підряду № 0112/01 від 01.12.2016;
- про приєднання до матеріалів справи копії адвокатського запиту та листування з Виконавчим комітетом Енергодарської міської ради;
- про приєднання до матеріалів справи завіреної копії довідки про тимчасову непрацездатність Дубкова А.В. та копії виписки з медичної карти.
Приписами ч. 2 ст. 80 ГПК України визначено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Частиною 4 ст. 80 ГПК України встановлено, що якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Так, в позовній заяві позивач зазначав, що виготовлення та монтаж металевої конструкції було здійснено на замовлення ФОП Дубкова А.В . підрядником ТОВ «Рекласно-виробнича компанія «Арована». До позову позивач надав проектно-кошторисну документацію, яка містить посилання на договір № 0112/01 від 01.12.2016.
Втім позивач просить долучити як доказ до справи копію договору підряду № 0112/01 від 01.12.2016, який надав суду лише 24.06.2020, тобто з порушенням строку для подачі доказів, встановленого ч. 2 ст. 80 ГПК України.
При цьому позивач при поданні позову до суду в порушення ч. 4 ст. 80 ГПК України не зазначив письмово про неможливість подання вказаного доказу, причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що він здійснив всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Разом з тим, додані позивачем до клопотання про приєднання доказів копії рішень Виконавчого комітету Енергодарської міської ради № 376 від 19.12.2019 та № 183 від 04.07.2019 також подані позивачем з порушенням строку, встановленого ч. 2 ст. 80 ГПК України, без зазначення причин неможливості їх подання разом з позовною заявою.
Оскільки вказані документи подані позивачем з порушенням строку, встановленого приписами ч. 2 ст. 80 ГПК України та з порушенням приписів ч. 4 ст. 80 ГПК України в силу ч. 8 ст. 80 ГПК України вони не приймаються судом до розгляду.
Доданий позивачем до відповіді на відзив припис № 12 від 20.08.2019 про усунення порушень Правил розміщення об'єктів зовнішньої реклами в місті Енергодарі також не приймається судом в якості доказу до справи, оскільки поданий позивачем з порушенням строку, встановленого ч. 2 ст. 80 ГПК України, без зазначення причин неможливості його подання разом з позовною заявою.
З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, враховуючи позицію представника позивача та представника відповідача, суд встановив.
Рішенням Виконавчого комітету Енергодарської міської ради № 346 від 20.10.2016 вирішено надати дозволи фізичній особі-підприємцю Соколик О.О. на розміщення 11 об'єктів зовнішньої реклами (білбордів) загальною площею 198 кв.м., зокрема на вул. Курчатова в районі будівлі міської ради терміном на 5 років.
20.10.2016 між Виконавчим комітетом Енергодарської міської ради (в подальшому «Виконком») та Фізичною особою-підприємцем Соколик О.О. (в подальшому «Користувач» укладений договір № 42 на право тимчасового користування місцями розміщення об'єктів зовнішньої реклами, відповідно до п. 1.1., 1.2. якого (в первісній редакції) Виконком надає Користувачу у тимчасове платне користування місця, що перебуває у комунальній власності, для розміщення об'єктів зовнішньої реклами за адресами і на терміни відповідно до одинадцяти дозволу(ів) №№ 823-833 на розміщення зовнішньої реклами, виданих на підставі рішення Виконавчого комітету Енергодарської міської ради від 20.10.2016 № 346, згідно з Правилами розміщення об'єктів зовнішньої реклами в місті Енергодар, чинними на час видачі дозволів. Користувач використовує надані місця за цільовим призначенням, сплачує вартість користування місцями з дня отримання дозволів на розміщення зовнішньої реклами та звільняє у триденний термін місця, на яких термін дії дозволів припинений (закінчився).
Згідно із п. 4.1. договору № 42 від 20.10.2016 цей договір набирає чинності з моменту прийняття рішення про надання дозволів на розміщення об'єктів зовнішньої реклами та підписання даного договору сторонами і діє протягом строку дії дозволу(ів) №№ 823-833. Строк дії з 20.10.2016 до 20.10.2021.
До вказаного договору № 42 від 20.10.2016 була підписана додаткова угода від 04.07.2019, відповідно до якої викладено п. 1.1. договору в наступній редакції: «Виконком надає Користувачу у тимчасове платне користування місця, що перебувають у комунальній власності, для розміщення об'єктів зовнішньої реклами за адресами і на термін відповідно до дозволу(ів) №№ 825, 826, 828, 830, 831, 832 на розміщення зовнішньої реклами, виданих на підставі рішення Виконавчого комітету Енергодарської міської ради від 20.10.2016 № 346, згідно з Правилами розміщення об'єктів зовнішньої реклами в місті Енергодар, чинними на час видачі дозволів».
Позов мотивовано тим, що 01.03.2017 між Фізичною особою-підприємцем Дубковим Артемом Володимировичем, далі Наймодавець, та Фізичною особою-підприємцем Соколик Олексієм Олеговичем, далі Наймач, укладений договір безоплатного користування майном № 3, далі Договір, за умовами якого (п. 1.1., 1.2.) Наймодавець передає майно в безоплатне тимчасове користування Наймачу, а останній зобов'язується повернути те саме майно. Наймодавець передає у безоплатне тимчасове користування Наймачу майно, а саме: - металеву конструкцію (рекламний двосторонній носій) - білборд (стійка металева, металеві площини розміром 3м*6м у кількості 2 шт.), місце розташування якого: м. Енергодар, на вул. Курчатова в районі будівлі міської ради.
Відповідно до п. 2.1. Договору підписання договору засвідчує факт передачі Майна Наймодавцем Наймачу.
Умовами пунктів 2.2., 2.3. Договору визначено, що передача майна в користування не тягне за собою виникнення у Наймача права власності на це Майно. У разі припинення, цього Договору Майно повертається Наймодавцю. Майно вважається поверненим Наймодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі.
Згідно із п. 3.1. Договору Наймач зобов'язується:
- використовувати Майно, надане в безоплатне тимчасове користування, відповідно до його призначення та умов цього Договору (п.п. 3.1.1. Договору);
- у разі припинення Договору повернути Наймодавцеві Майно у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в користування, з врахуванням нормального фізичного зносу (п.п. 3.1.2. Договору).
Відповідно до п. 3.2. Договору Наймач має право використовувати Майно відповідно до його призначення та умов цього Договору.
Пунктом 3.3. Договору передбачене право Наймодавця контролювати наявність, стан, напрями та ефективність використання Майна, переданого в користування за цим Договором.
Згідно із п. 4.1. Договору цей договір укладено на невизначений строк і кожна із сторін вправі відмовитися від договору в будь-який час, попередивши про це в письмовій формі іншу сторону за один місяць.
Як зазначає позивач в позовній заяві, виготовлення і монтаж металевої конструкції, виробленої з металу було здійснено на замовлення позивача ФОП Дубкова А.В. підрядником ТОВ «Рекламно-виробнича компанія «Арована», на підтвердження чого позивач надав суду копію проектно-кошторисної документації.
Відповідно до довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за січень 2017 від 31.01.2017 вартість металевої конструкції (нового бігборда) складає 53537,11 грн.
Факт встановлення металевої конструкції за адресою: м. Енергодар, вул. Курчатова в районі будівлі міської ради підтверджується виданим на підставі рішення Виконавчого комітету Енергодарської міської ради № 346 від 20.10.2016 дозволом № 829.
Позивач в позовній заяві стверджує, що в червні 2019 звернувся до відповідача з вимогою повернути взяте у безоплатне користування майно, здійснити факт його фактичної передачі, підписати відповідний акт, чим припинити дію Договору. При цьому вказує, що 19.06.2019 сторонами, в офісному приміщенні ФОП Дубкова А.В., узгоджено та підписано як додаток до Договору акт приймання-передачі майна, але без зазначення дати його підписання, та досягнуто усної згоди, що одразу після підписання, але не пізніше наступного дня, майно буде повернуто власнику від ФОП Соколик О.О. у належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі за договором, і тільки тоді сторони зафіксують дату в підписаному акті. Позивач зазначає, що у зазначений ним час відповідач не з'явився та фактично не передав об'єкт користування згідно акту приймання-передачі, ні в цей день, ні в послідуючі дні.
Так, в матеріалах справи міститься акт приймання-передачі майна від 20.05.2019, підписаний сторонами у справі, за змістом якого ФОП Соколик О.О. (Наймач) передав (повернув) ФОП Дубкову А.В. (Наймодавець) майно, а саме: металеву конструкцію (рекламний двосторонній носій) - білборд (стійка металева, металеві площини розміром 3м*6м у кількості 2 шт.), місце розташування якого: м. Енергодар, на вул. Курчатова в районі будівлі міської ради (п. 1).
Відповідно до пунктів 2, 3 акту приймання-передачі майна від 20.05.2019 на момент передачі майно знаходиться у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в користування. На момент передачі сторони зауважень одна до одної не мають.
В матеріалах справи міститься претензія ФОП Дубкова А.В. до ФОП Соколика О.О. від 21.06.2019, в якій ФОП Дубков А.В. вимагав повернути взяте у користування належне майно (металеві конструкції) орієнтовною вартістю 80000,00 грн. за одиницю та підписати новий акт прийому-передачі майна з фактичною датою передачі орендованого майна. В якості доказів направлення вказаної претензії відповідачу позивач надав суду копію фіскального чеку від 21.06.2019 та копії поштових конвертів.
Відповідно до акту обстеження наявності конструкції зовнішньої реклами від 26.06.2019, який підписано ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , підтверджено факт наявності металевої конструкції (рекламний двосторонній носій) біл-борда (стійка металева, металеві площини розміром 3х6 у кількості 2 шт.) місце розташування якого: м. Енергодар, вул. Курчатова в районі будівлі міської ради.
ФОП Дубков А.В. вдруге звернувся до ФОП Соколик О.О. з претензією від 02.07.2019, в якій просив відповідача визначити форму, розмір оплати ФОП Соколик О.О. самостійно на виплатити упущену вигоду з 01.03.2017 по 01.07.2019.
23.10.2019 ФОП Дубков А.В. надіслав ФОП Соколик О.О. претензію від 23.10.2019, в якій зазначив, що вважає подальші відносини між ним та відповідачем неможливими, вимагає розірвати договори безоплатного користування майном (в тому числі договір № 3 від 01.03.2017) та відшкодувати завдані збитки у розмірі вартості знищених металевих конструкцій з розрахунку 55000,00 грн. за одну конструкцію.
Позивач в позові вказує, що 07.10.2019 йому стало відомо, що передані в користування відповідачу металеві конструкції демонтовано невстановленими особами, за допомогою спеціальних інструментів розрізано на частини, фактично майно знищено та за допомогою спецтехніки вивезено в невідомому напрямку. Зазначає, що факт знищення конструкції зафіксовано свідками шляхом відеозйомки. Позивач вказує, що здійснив всі можливі дії для поновлення своїх прав, проте дії відповідача не відповідають законодавству та порушують права позивача, відповідачем не повернуто взяте в користування майно в належному стані, як того вимагав позивач, не вжито дій щодо збереження майна, в результаті чого майно фактично навмисно ним знищено та не може більше використовуватися відповідно до його призначення, не надав відповіді на жодну з претензій та й збитків не відшкодував. Також позивач зазначив, що відповідачем не дотримано умов договору № 3 від 01.03.2017, чим порушено право власності позивача.
Судом дана належна правова оцінка правовідносинам сторін. Так, за своєю правовою природою між сторонами укладений договір найму. Відповідно до вимог Господарського кодексу України договір вважається укладеним у випадку досягнення сторонами умов щодо його предмету, строку та ціни. Сторони досягли всіх істотних умов відносно вказаного виду договору, тобто встановили його предмет, визначили права та обов'язки, умови передачі майна, строк дії договору, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 639, 759 ЦК України та ст. ст. 180, 181 ГК України, він вважається укладеним згідно частини 7 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.
Згідно із ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 760 ЦК України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму.
Частиною 1 ст. 761 ЦК України визначено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.
Відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Предметом спору в даній справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків в розмірі 53537,11 грн. за знищене майно, а саме: металеву конструкцію (рекламний двосторонній носій) - білборд (стійка металева, металеві площини розміром 3м*6м у кількості 2 шт.), місце розташування якого: м. Енергодар, на вул. Курчатова в районі будівлі міської ради.
В якості підстав поданого позову позивач зазначив ст. ст. 224, 225 ГК України, ст. 779, 834, 836, 833 ЦК України.
У частинах 1-3 ст. 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода)(неодержані доходи). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.
Нормою ч. 2 ст. 224 ГК України визначено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно із ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:
вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;
неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;
матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства на час стягнення збитків на позивача покладається обов'язок довести суду згідно із ст. 74 ГПК України наступне:
- по-перше, наявність протиправної поведінки (діяльності або бездіяльності учасника господарських відносин) особи, яка завдала збитки;
- по-друге, факт заподіяння йому збитків;
- по-третє, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов'язань;
- по-третє, причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками.
- по-четверте, вину заподіювача збитків. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення виключає настання відповідальності у вигляді стягнення збитків.
При цьому, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 20.12.2010 у справі № 06/113-38.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що протиправну поведінку відповідача позивач вбачає у неповерненні відповідачем взятого в користування майна, невжитті дій щодо збереження майна, в результаті чого майно знищено внаслідок демонтажу і вивозу.
Частиною 1 ст. 779 ЦК України визначено, що наймач зобов'язаний усунути погіршення речі, які сталися з його вини.
Відповідно до ч. 1 ст. 780 ЦК України шкода, завдана третім особам у зв'язку з користуванням річчю, переданою у найм, відшкодовується наймачем на загальних підставах.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені ст. 1166 ЦК України.
Згідно із ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Так, в матеріалах справи міститься акт приймання-передачі майна від 20.05.2019 (том 1, а.с. 97), підписаний сторонами у справі, за змістом якого ФОП Соколик О.О. (Наймач) передав (повернув) ФОП Дубкову А.В. (Наймодавець) майно, а саме: металеву конструкцію (рекламний двосторонній носій) - білборд (стійка металева, металеві площини розміром 3м*6м у кількості 2 шт.), місце розташування якого: м. Енергодар, на вул. Курчатова в районі будівлі міської ради (п. 1).
Відповідно до пунктів 2, 3 акту приймання-передачі майна від 20.05.2019 на момент передачі майно знаходиться у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в користування. На момент передачі сторони зауважень одна до одної не мають.
З огляду на викладене, враховуючи вказані докази, суд дійшов висновку про те, що майно, яке було передано відповідачу за договором безоплатного користування майна № 3 від 01.03.2017 було повернуто позивачу 20.05.2019.
Матеріали справи не містять доказів того, що вказаний акт був підписаний в наслідок обману чи через погрози насильства однією із сторін.
Враховуючи те, що відповідач згідно акту приймання-передачі майна від 20.05.2019 повернув майно позивачу, відтак договір безоплатного користування майном № 3 від 01.03.2017 припинив свою дію, а тому відповідач не несе будь-якої відповідальності за збереження майна після його повернення.
При цьому дії щодо демонтажу вказаного бігборду були здійснені вже після того, як відповідач 20.05.2019 повернув майно позивачу.
Позивач не довів суду належним та допустимими доказами наявність протиправної поведінки відповідача, а саме: неповернення відповідачем взятого в користування майна, невжиття відповідачем дій щодо збереження майна, а також знищення майна внаслідок демонтажу саме відповідачем.
Разом з тим в матеріалах справи міститься заява свідка - ОСОБА_5 , посвідчена приватним нотаріусом Енергодарського міського нотаріального округу Сірою І.Є. (том 1, а.с. 98), в якій останній викладає відомі йому обставини щодо виконання умов договору безоплатного користування майном № 3 від 01.03.2017.
В якості обґрунтування розміру завданих збитків позивач посилається на проектно-кошторисну документацію, додану до позову, а саме: довідку про вартість виконаних будівельних робіт за січень 2017 від 31.01.2017, підписану між ФОП Дубковим А.В. та ТОВ «Рекламно-виробнича компанія «Арована». У вказаній довідці зазначено, що вартість робіт з виготовлення нового бігборда складає 53573,11 грн.
Втім, в договорі безоплатного користування майном № 3 від 01.03.2017 не вказана вартість майна, яке передається в безоплатне користування, що не дає змоги встановити реальну вартість цього майна на 2017 рік.
При цьому позивач не довів той факт, що він поніс будь-які реальні збитки, оскільки не долучив до матеріалів справи докази сплати за виготовлення бігборду.
Матеріали справи не містять будь-яких первинних документів на підтвердження проведених розрахунків позивачем за виготовлення бігборду.
Докази у справі свідчать про те, що майно повернуто позивачу 20.05.2019 і після цього між сторонами припинились будь-які відносини і відповідач не повинен та не може нести відповідальність за обставини, які мали місце після повернення майна;
Відповідач не є тією особою, яка завдала шкоди, оскільки на момент повернення майна - 20.05.2019 таке майно знаходилось у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі, на момент передачі сторони зауважень одна до іншої не мають, про що сторони склали акт приймання-передачі.
Таким чином відповідач не порушував жодних зобов'язань перед позивачем за договором безоплатного користування майном № 3 від 01.03.2017, що свідчить про відсутність вини відповідача.
Посилання позивача в обґрунтування позовних вимог на усні домовленості з відповідачем не підтверджені будь-якими належними доказами.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили згідно вимог ч. 2 статті 86 ГПК України. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Позивач не довів суду належними та допустимими доказами наявності в діях відповідача складу цивільного правопорушення (всіх елементів), не довів факт порушення свого права власності, відтак не довів підстав для задоволення позову.
Натомість відповідач довів належними доказами факт виконання ним умов укладеного з позивачем договору безоплатного користування майном № 3 від 01.03.2017.
За таких обставин, у задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця Дубкова Артема Володимировича до Фізичної особи-підприємця Соколика Олексія Олеговича про стягнення завданих збитків в сумі 53 537,11 грн. слід відмовити.
Витрати зі сплати судового збору в сумі 2102,00 грн. покладаються на позивача у справі - Фізичну особу-підприємця Дубкова Артема Володимировича згідно із п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України.
В процесі розгляду справи відповідач подав клопотання про стягнення судових витрат, в якому останній у разі відмови у позові просить стягнути з позивача на свою користь судові витрати, а саме витрати на правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.
Розглянувши вказане клопотання суд дійшов висновку про те, що воно підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Згідно із ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно із ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частинами 3, 4 ст. 126 ГПК України встановлено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому судом враховано, що поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" № 5076-VI від 05.07.2012 року, де зазначено, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
В якості підтвердження витрат на послуги адвоката відповідач надав разом із клопотанням копію договору про надання правової допомоги № 4 від 07.04.2020, укладеного між ФОП Соколик О.О. (Замовник) та Адвокатським бюро «Станіслава Гришина» в особі керуючого Гришина С.В. (Виконавець), а також копію договору про надання правової допомоги від 07.04.2020, укладеного між ФОП Соколик О.О. та адвокатом Щасливою М.О.
Так, в пункті 1 договору про надання правової допомоги № 4 від 07.04.2020 зазначено, що Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе обов'язки надавати юридичні послуги (правову допомогу) Замовнику у справі № 908/571/20 за позовом ФОП Дубкова А.В. до ФОП Соколик про стягнення збитків в Господарському суді Запорізької області.
Пунктом 6.1., 6.2. договору про надання правової допомоги № 4 від 07.04.2020 визначено, що за послуги, надані Виконавцем Замовник сплачує грошову винагороду в розмірі 7000 грн. Замовник оплачує послуги Виконавця, а також понесені Виконавцем витрати для здійснення правової допомоги на підставі акту наданих послуг протягом 5 днів з дня підписання акту. Акт підписується обома сторонами і вважається невід'ємною чаcтиною цього договору.
До договору про надання правової допомоги № 4 від 07.04.2020 відповідач надав копію акту прийому-передачі наданих послуг від 24.06.2020, який підписаний сторонами договору. За вказаним актом вартість наданих послуг складає 7000,00 грн. Вказаний акт містить назву послуг, які надавалися за вказаним договором.
Матеріали справи свідчать про те, що відзив на позовну заяву та заперечення оформлені за підписом адвоката Гришина С.В.
Разом з тим адвокат Гришин С.В. був присутній в судовому засіданні 15.06.2020.
Відповідач надав суду копію рахунку-фактури № СФ-4/04/20 від 13.04.2020 на оплату 7000,00 грн. за договором про надання правової допомоги № 4 від 07.04.2020 та копію квитанції № 5418542 від 14.04.2020 на сплату 7000,00 грн.
При цьому, судом враховано, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. У зв'язку з цим суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.
Відповідно до предмету позову в даній справі позивачем було заявлено до стягнення з відповідача збитки в сумі 53537,11 грн.
З огляду на обставини справи (стягнення збитків) справа є не складною, і підготовка до її розгляду не потребує аналізу великої кількості доказів, законодавства, значних затрат часу та зусиль. При цьому, розгляд справи не був тривалим, справа розглянута судом в третьому судовому засіданні. Тому суд дійшов висновку, що витрати порівняно з ціною позову та складністю справи є не співрозмірними та достатньо завищеними.
Приписами ч. 1 ст. 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до ч. 3 ст. 236 ГПК України судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне обмежити розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають сплаті за послуги адвоката, та стягнути з позивача на користь відповідача розумний розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката для даної справи в сумі 5000,00 грн.
У судовому засіданні, яке відбулося 27.07.2020, відповідно до частини 1 статті 240 ГПК України, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.
Керуючись ст. ст. 7, 8, 13, 74, 86, 123, 129, 233, 236, 238, ч. 1 ст. 240, 247-252 ГПК України, суд
1. У задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця Дубкова Артема Володимировича до Фізичної особи-підприємця Соколика Олексія Олеговича про стягнення завданих збитків в сумі 53 537,11 грн. відмовити.
2. Витрати зі сплати судового збору в сумі 2102,00 грн. покласти на позивача у справі - Фізичну особу-підприємця Дубкова Артема Володимировича.
3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Дубкова Артема Володимировича, місце проживання: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , на користь:
- Фізичної особи-підприємця Соколика Олексія Олеговича, АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп., видавши наказ.
Повне рішення складено - 03.08.2020 року
Суддя О.Г. Смірнов
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.