61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
іменем України
04.08.2020 Справа № 905/62/20
Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.
при секретарі судового засідання Пузіковій Ю.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали
за позовом: Акціонерного товариства "Українська залізниця" (код ЄДРПОУ 40075815; адреса: 03680, м.Київ, вул. Тверська 5) в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (код ЄДРПОУ 00282049; адреса: 84404, Донецька область, м. Лиман, вул. Привокзальна 22)
до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Веско" (код ЄДРПОУ 00282049; адреса: 84295, Донецька область, м.Дружківка, вул. Індустріальна 2)
про: стягнення 3110,30 грн.
за участю представників сторін
від позивача: не з'явились
від відповідача: не з'явились
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Веско" плати за користування вагонами в сумі 3110,30 грн., яка виникла на підставі договору № 08400/ДОН-2018 від 12.02.2018 про надання послуг.
На підтвердження вимог надано суду: витяг з договору № 08400/ДОН-2018 від 12.02.2018 про надання послуг та додаткову угоду № 1 від 26.02.2019 до нього, відомість плати за користування вагонами № 18070742 з відміткою представника вантажовласника про відмову від підпису, акт загальної форми № 444 від 18.07.2019 (форма ГУ-23), акт загальної форми № 1080 від 16.07.2019 (форма ГУ-23), пам'ятку про подавання вагонів № 1258 від 11.07.2019 (форма ГУ-45), пам'ятку про забирання вагонів № 3666 від 17.07.2019 (форма ГУ-45), довіреності ПрАТ «Веско» № 449-19 від 03.04.2019, № 457-19 від 26.02.2019, № 458-19 від 26.02.2019, довідки № 2612 від 18.07.2019 та № 2610 від 18.07.2019 по вагону 65905861, витяг з книги пред'явлення вагонів вантажного парку до технічного обслуговування ст.Дружківка (форма ВУ-14), протокол оперативної наради станції Дружківка Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» від 17.10.2019, лист станції Дружківка Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» № 413 від 10.10.2019, лист АТ «Веско» вих. № 3071 від 17.10.2019, претензію від 12.11.2019 на суму 3110,30 грн. з ПДВ, відповідь на претензію вих.№3569 від 03.12.2019, розрахунок плати за користування вагоном № 65905861 згідно відомості № 18070742, правовстановлюючі документи представника позивача, копії яких долучено до матеріалів справи.
Ухвалою від 14.01.2020 відкрито провадження у справі № 905/62/20; постановлено розглядати справу в порядку спрощеного провадження; судове засідання призначено на 13.02.2020; визнано явку уповноважених представників сторін не обов'язковою; визначено сторонам строк для вчинення дій процесуального характеру (надання відзиву відповідачем, відповіді на відзив (за наявності) - позивачем, тощо).
Така ухвала суду отримана позивачем 21.01.2020, відповідачем - 20.01.2020, про що свідчать наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.
03.02.2020 відповідач надіслав поштою на адресу суду відзив на позовну заяву (вх..№2619/20 від 05.02.20), в якому викладено заперечення проти задоволення позову.
Відповідач стверджує, що позивачем порушено умови 2.3.7-2.3.9 договору № 08400/ДОН-2018 від 12.02.2018 щодо надання вагонів в технічно справному стані для виконання вантажних операцій замовника. Порожній вагон №65905861, який прямував за шляхом Генічеськ Придніпровської залізниці - Словечно БЧ, був переадресований на шляху прямування по станції Дружківка Донецької залізниці наказом № 1142 від 11.07.2019 філії «Центр транспортної логістики» АТ «Укрзалізниця» на адресу ПрАТ «Веско» для технічного огляду робітниками вагонного господарства та розмічений під навантаження глини вогнетривкої з призначенням на Білорусію.
Однак, вагон №65905861 прибув на станцію Дружківка Донецької залізниці 11.07.2019 в несправному стані, тому не був навантажений глиною вогнетривкою, тобто вагон при забиранні його залишався порожнім, про що свідчить графа № 3 «Стан вагону» пам'ятки №3666 від 17.07.2019 Форми ГУ-46.
Відповідач вказує, що пам'ятка №1258 від 11.07.2019 складена з порушенням, оскільки до неї було внесено вагон, що не придатний для відправки в навантаженому стані. Також відповідач посилається на рішення Ради на залізничному транспорті держав-учасниць Співдружності (п.5.11 Протоколу від 19-20.10.2017 № 67) щодо зменшення залишкового міжремонтного нормативу подачі вантажних вагонів під навантаження в міжнародному сполученні з 10 тис.км. до 5 тис.км. та внесення відповідних змін до нормативної документації та встановлення 30 діб до закінчення міжремонтного нормативу за календарем, що регламентує експлуатацію вантажних вагонів у міжнародному сполученні.
Отже відповідач вважає, що послуги у спірному питанні позивачем не надані, у зв'язку з чим заборгованість відповідача перед ним відсутня.
До відзиву додано правовстановлюючі документи підприємства та докази надсилання відзиву на адресу позивача 03.02.2020 листом з описом вкладення.
Ухвалою від 13.02.2020 розгляд справи відкладено на 05.03.2020; визнано явку представників сторін необов'язковою; запропоновано сторонам надати суду додаткові документи та пояснення.
У відповіді на відзив, що надійшла до суду 24.02.2020 за вх.№4031/20, позивач доводи відповідача відхилив, наполягає на задоволенні позову.
Позивач вказує, що вагон № 65905861 без будь-яких зауважень був прийнятий відповідачем під навантаження 11.07.2019 о 13год.00хв. призначенням на Білорусію на підставі пам'ятки про подавання вагонів (ф. ГУ-45) № 1258, яка підписана прийомоздавальником вантажу та багажу ПрАТ «Веско» Пиляк М.В. (довіреність від 26.02.2019 № 457-19) і будь-яких зауважень щодо технічного стану вагону в ній не міститься. Відповідач, будучі обізнаним зі змінами, внесеними пунктом 5.11 Протоколу від 19-20.10.2017 № 67, мав можливість не приймати вагон № 65905861 під навантаження 11.07.2019 призначенням на Білорусію і не підписувати пам'ятку про подавання вагонів. Позивач також зазначає, що навіть після забирання цього вагону під навантаження і з'ясування про невідповідність розмітки в книзі ВУ-14 та фактичного календарного строку до деповського ремонту, відповідач повинен був і мав можливість відразу повернути вагон № 65905861 на станцію Дружківка, а не тримати його під навантаженням 6 (шість) діб, при цьому будь-яких обґрунтованих доводів тримання цього вагону протягом 6 діб відповідач у відзиві не надає.
Позивач вважає, що відповідач безпідставно не завантажив 11.07.2019 вагон № 65905861 і не відправив призначенням на Білорусію, а протримавши його 6 діб і протермінувавши всі строки, повернув цей вагон у порожньому стані. На переконання позивача, затримка цього вагону на 6 діб на його під'їзних коліях сталася виключно з вини відповідача, і залізниця до цього не має відношення.
До відповіді на відзив додано: інформацію з перевізного документу № 47697990, довідки № 2612 та № 2610 від 18.07.2019, договір № 08400/Дон-2018 про надання послуг, копії яких долучено до матеріалів справи.
Ухвалою суду від 05.03.2020 постановлено справу № 905/62/20 розглядати за правилами загального позовного провадження, стадія - відкриття провадження; призначено підготовче засідання на 24.03.2020; визнано явку уповноважених представників сторін не обов'язковою.
Ухвалою від 24.03.2020 підготовче засідання відкладено на 16.04.2020.
У додаткових поясненнях до відповіді на відзив (вх..№7102/20 від 09.04.2020) позивач вказував, що телеграфна вказівка № ЦЦТех-5/867 від 20.11.2017 адресована лише внутрішнім адресатам (філіям та відокремленим підрозділам) ПАТ «Укрзалізниця» і відповідно до п.1 встановлено мінімальний норматив подачі під навантаження вантажних вагонів всіх форм власності призначенням станції залізниць СНД …: 5 тис.км до закінчення міжремонтного нормативу за фактично виконаним обсягом робіт або 30 діб до закінчення міжремонтного нормативу за календарем. Тобто, мінімальним нормативом є не тільки « 30 діб до закінчення міжремонтного нормативу за календарем», а й « 5 тис.км. до закінчення міжремонтного нормативу за фактично виконаним обсягом робіт». Таким чином, у разі навантаження відповідачем вагону № 65905861 і передачі залізниці у навантаженому стані навіть 17.07.2019, залізниця мала б достатньо часу для доставлення його від станції Дружківка Донецької залізниці (491408) до станції Бережесть експорт (348303) - пункту переходу в країну Білорусь на відстань, яка складає 956 км, протягом 5 діб (по 200 км за добу), а саме 22-23.07.2019, без порушення термінів експлуатації спірного вагону, до наступного деповського ремонту - 26.07.2019.
До пояснень додано: телеграфну вказівку № ЦЦТех-5/867 від 20.11.2017, лист від 19.03.2020 № В Дон філія-2003/1352, копії яких долучено до матеріалів справи.
Ухвалою від 16.04.2020 закрито підготовче провадження у справі № 905/62/20; призначено розгляд справи по суті на 12.05.2020; явка сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась.
Така ухвала отримана позивачем 24.04.2020, відповідачем - 28.04.2020.
Судове засідання 12.05.2020 було відкладено на 03.06.2020, у зв'язку з неявкою представників позивача та відповідача, відсутністю клопотань щодо проведення судового засідання без участі їх представників та з метою дотримання основних засад господарського судочинства, вжиття заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків, пов'язаних з епідеміологічними обставинами (постановою Кабінету Міністрів України від №211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (з подальшими змінами) з 12 березня 2020 року на усій території України установлено карантин), про що сторін повідомлено відповідною ухвалою.
Ухвала суду від 12.05.2020 по справі № 905/62/20 отримана позивачем 19.05.2020, відповідачем - 20.05.2020 (відповідні рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення містяться в матеріалах справи).
Судове засідання 03.06.2020, у зв'язку з неявкою представників позивача та відповідача, відсутністю клопотань щодо проведення судового засідання без участі їх представників, з метою дотримання основних засад господарського судочинства, вжиття заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків, пов'язаних з епідеміологічними обставинами, було відкладено на 30.06.2020, викликано уповноважених представників в судове засідання.
Ухвала суду від 03.06.2020 отримана позивачем 09.06.2020, відповідачем - 10.06.2020 (відповідні рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення містяться в матеріалах справи).
12.06.2020 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи 30.06.2020 без участі його представника за наявними матеріалами, на задоволенні позовних вимог наполягає. Клопотання мотивоване відсутністю можливості направити представника у зв'язку з відпусткою.
Ухвалою від 30.06.2020, у зв'язку з неявкою представників сторін, явка яких судом визнана обов'язковою, судове засідання відкладено на 04.08.2020.
Така ухвала отримана позивачем 07.07.2020, відповідачем - 06.07.2020 (відповідні рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення містяться в матеріалах справи).
В судове засідання 04.08.2020 позивач та відповідач своїх представників не направили, про причини суд не повідомили.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 120 ГПК України.
Відповідно до частини першої ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (ч.3 ст. 202 ГПК України).
Суд виходить з того, що правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин (ст.7 ГПК України). Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (ст. 14 ГПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ст.13 ГПК України).
Відповідно до статті 42 ГПК України, участь в судовому засіданні є правом сторони, яким така сторона розпоряджається на власний розсуд.
Суд також враховує, що згідно Указу Президента України від 13 березня 2020 року № 87/2020 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року "Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (з подальшими змінами та доповненнями), з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19, на всій території України установлено карантин.
Законом України від 30.03.2020 № 540-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", що набрав чинності 02.04.2020, внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України, а саме, розділ Х "Прикінцеві положення" доповнено пунктом 4 такого змісту:
"4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційного скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.
Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".
Згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 N 291, від 04.05.2020 N 343 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", якими продовжено карантин на території України до 22 травня 2020 року.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 N 392 дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", продовжено на всій території України з урахуванням епідемічної ситуації в регіоні з 22 травня 2020 року до 22 червня 2020 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 N 500 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України", що набрала чинності з 22 червня 2020 р., строк дії карантину, встановленого у постанові Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 р. N 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 р. N 480, продовжено до 31 липня 2020 року.
17.07.2020 набрав чинності Закон України від 18.06.2020 № 731-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19», яким внесено зміни зокрема до пункту 4 розділу Х «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України та викладено його в такій редакції:
« 4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом) поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином».
Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» продовжено на всій території України дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та від 20 травня 2020 р. № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", з 1 серпня до 31 серпня 2020 року.
На час судового засідання 04.08.2020 дію карантину не скасовано. Разом з тим, Господарський процесуальний кодекс України в редакції Закону України від 18.06.2020 № 731-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19» перебіг процесуальних строків не ставить у залежність від скасування карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Більш того, розділом ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 18.06.2020 № 731-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19» визначено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Згідно статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи судом (п.10. ч.3 ст.2 ГПК України).
Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства (ч.2 ст.114 ГПК України).
Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Більше того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).
Враховуючи, що сторони повідомлені про хід розгляду справи у встановленому ст. 120 ГПК України порядку, беручи до уваги відсутність будь-яких клопотань сторін, в яких останні заперечували проти розгляду даної справи по суті, а також зважаючи на принципи змагальності та диспозитивності судового процесу, суд дійшов висновку про можливість вирішення по суті наведеної справи за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
Між Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» (далі - перевізник, позивач) та Публічним акціонерним товариством «Веско» (у подальшому змінено назву на Приватне акціонерне товариство «Веско») (далі - замовник, відповідач) укладено договір № 08400/ДОН-2018 від 12.02.2018 про надання послуг (а.с.88).
Предметом цього договору є здійснення перевезення вантажів, надання ватажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги.
У розумінні цього договору користування вагоном не є орендою майна, а плата за користування вагоном перевізника не є орендною платою (п.1.1 договору).
Перевезення - послуга, в процесі надання якої перевізник зобов'язується доставити довірений замовником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а замовник зобов'язується оплатити послуги у передбаченому цим договором порядку. Перевезення оформлюється залізничною накладною відповідно до цього договору, Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 зі змінами та доповненнями, Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, який затверджено наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 № 317, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за № 340/16356, Правил перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 09.12.2002 № 873, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2009 за № 1030/7318, Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення, Конвенції про міжнародні залізничні перевезення відповідно (п.1.2 договору).
Надання послуг за цим договором може підтверджуватись залізничною накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю та іншими документами (п.1.3 договору).
У розділі 2 «Права та обов'язки сторін» договору сторони обумовили, що замовник зобов'язаний: надавати або організовувати надання місячних замовлень на перевезення відповідно до Правил планування перевезень вантажів через АС «Месплан» (п.2.1.1); за три доби до дати навантаження вагонів проставляти або організовувати проставляння електронної заявки на подачу вантажних вагонів відповідно до плану перевезень (п.2.1.2); оплачувати перевізнику послуги, пов'язані з організацією та перевезенням вантажів та інші надані послуги з сум внесеної передоплати за кодом платника (п.2.1.6); негайно інформувати перевізника про всі обставини, які перешкоджають відправленню та просуванню вагонів з причин, які не залежать від перевізника (п.2.1.15); приймати вагони, які подані за заявкою замовника. Відмова замовника від прийняття вагонів допускається лише у випадках, якщо виключається можливість використання замовником вагонів під перевезення вантажу внаслідок їх технічної або комерційної непридатності, на підставі відповідних документів (форм ГУ-23, ВУ-23). У разі відмови замовника від раніше замовлених спеціалізованих вагонів перевізника, що прибули на станцію навантаження, замовник письмово повідомляє станцію про відмову та сплачує плату за пробіг цих вагонів від станції, з якої вони були відправлені, до станції навантаження. Ця плата стягується за накопичувальною карткою на підставі акта загальної форми та перевізного документу по якому прибули вагони за тарифною схемою 14 (п.2.1.16 договору).
У свою чергу перевізник зобов'язався: розглядати замовлення замовника на перевезення вантажів. Узгоджувати замовлення замовника на перевезення вантажів у вагонах замовника. Узгоджувати, у разі можливості, замовлення замовника на перевезення вантажів у вагонах перевізника (п.2.3.1); приймати до перевезення вантажі у вагонах (контейнерах) замовника або у вагонах (контейнерах) перевізника, надавати вагони (контейнери) перевізника для навантаження вантажів згідно із затвердженими планами і заявками замовника згідно інформації АС «Месплан», доставляти вантаж до станції призначення та видавати його одержувачу, надавати додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначається в додатках до цього договору (п.2.3.2); надавати вагони в технічно справному стані для виконання вантажних операцій замовником (п.2.3.7); забезпечувати проведення капітального і деповського ремонтів вагонів перевізника на території України (п.2.3.8); видати довіреність на право організації здійснення усунення технічних несправностей вагонів перевізника, які виникли в процесі експлуатації на території інших держав на ім'я замовника або юридичної особи (нерезидента України), вказаної замовником (п.2.3.9).
Розмір плати за перевезення вантажу у вагоні перевізника складається з плати за перевезення навантаженого вагону перевізника, яка визначається за тарифом, визначеним у Збірнику тарифів встановленим для власного вагону перевізника; компенсації витрат на перевезення у порожньому стані вагону перевізника, яка визначається за тарифною схемою 14 Збірника тарифів за тарифну відстань перевезення вантажу, скориговану на коефіцієнт порожнього пробігу, зазначеного в додатку 3 до цього договору; плати за використання вагону перевізника у вантажному та порожньому рейсах за нормативний термін доставки (п.3.2 договору).
Розрахунки за цим договором здійснюються через філію «Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень» ПАТ «Укрзалізниця» (п.4.1 договору). Оплата послуг відповідно до договору здійснюється у національній валюті України на умовах попередньої оплати шляхом перерахування коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання перевізника, вказаний в пункті 14.2 розділу 14 договору (п.4.2). Датою надходження платежів вважається дата зарахування сум обслуговуючим банком на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання перевізника (п.4.4). По мірі виконання перевезень та надання послуг, перевізником відображається в особовому рахунку використання замовником коштів за добу для оплати: вартості послуг за перевезення, зазначеної в накладній; додаткових зборів (плату за користування вагонами (контейнерами), подавання, забирання вагонів, маневрову роботу, зберігання вантажів, інших додаткових послуг); додаткових послуг за вільними тарифами; плати за користування вагонами за межами України, наведеної у зведеній відомості, що формується на підставі інформаційних повідомлень; штрафів та пені на підставі відповідних перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами (контейнерами) (п.4.5). Замовник протягом 5 робочих днів з дня отримання зведеної відомості зобов'язаний передати перевізнику підписану зведену відомість або підписати її з зауваженнями. У випадку підписання зведеної відомості із зауваженнями між замовником та перевізником здійснюється перевірка наданих послуг та за результатами перевірки проводиться коригування, яке відображається в наступних зведених відомостях. У випадку якщо одна із сторін не підписала зведену відомість протягом 15 днів з дня її отримання без письмового обґрунтування, зведена відомість вважається підписаною обома сторонами. Датою отримання зведеної відомості вважається відмітка поштової служби на повідомленні про вручення рекомендованого листа або дата календарного штемпеля поштової служби у разі повернення відправлення у зв'язку із закінченням терміну зберігання, не находження абонента за адресою (за зазначеною адресою не проживає), з відмовою адресата від одержання (п.4.7). При незгоді із сумою нарахувань та стягнених платежів замовник для проведення перевірки письмово повідомляє перевізника на адресу, вказану в п.14.2 договору (п.4.9). У разі виявлення перевізником неправильного нарахування платежів, здійснюється перерахунок, після чого надлишок стягнутої суми перераховується на особовий рахунок замовника, як оплата за майбутні перевезення або ж додатково з сум внесеної попередньої оплати стягуються недоотримані грошові суми (п.4.10). Наявність підписаної зведеної відомості не позбавляє перевізника права здійснити донарахування не врахованої плати за надані послуги за минулі періоди (п.4.11).
Сторони домовились про використання електронного документообігу (п.8.1 договору).
Строк дії договору - з 20.02.2018 до 31.12.2018. Якщо жодна зі сторін не звернеться письмово за один місяць до закінчення дії договору з пропозицією до іншої сторони про припинення його дії, то цей договір діє до надходження такої пропозиції і здійснення всіх розрахунків за виконані перевезення та надані послуги (п.12.1). Договір вважається припиненим з моменті підписання сторонами додаткової угоди або з дати визначеної сторонами у додатковій угоді (п.12.2).
Договір № 08400/ДОН-2018 від 12.02.2018 про надання послуг з додатками до нього підписаний обома сторонами без заперечень.
Доказів припинення цього договору у порядку обумовленому ним матеріали справи не містять.
В матеріалах справи відсутні і сторонами не надавалось доказів надання відповідачем позивачу місячних замовлень на перевезення відповідно до Правил планування перевезень вантажів через АС «Месплан» (п.2.1.1 договору); а також доказів за три доби до дати навантаження вагонів проставляти або організовувати проставляння електронної заявки на подачу вантажних вагонів відповідно до плану перевезень (п.2.1.2 договору).
З матеріалів справи вбачається і сторонами не оспорюється, що 11.07.2019 на станцію Дружківка Донецької залізниці прибув порожній вагон № 65905861 за накладною № 47697990 Генічеськ Придніпровської залізниці - Словечно БЧ, який був переадресований на шляху прямування по станції Дружківка Донецької залізниці наказом від 11.07.2019 № 1142 філії «Центр транспортної логістики» АТ «Укрзалізниця» на адресу підприємства ПрАТ «Веско» (а.с.86)
Вагон № 65905861 11.07.2019 пред'явлений робітниками вагонного господарства до технічного огляду.
Згідно Книги пред'явлення вагонів вантажного парку до технічного обслуговування Форми ВУ-14 вагон № 65905861 був розмічений придатним під навантаження глини вогнетривкої призначенням на Білорусію, з приміткою 25 днів до деповського ремонту (а.с.20-21).
Даний вагон був поданий під навантаження ПрАТ «Веско» 11.07.2019 о 13год. 00хв. призначенням на Білорусію згідно Пам'ятки про подавання вагонів № 1258 (а.с.14), яка підписана прийомоздавальником вантажу та багажу ПрАТ «Веско» Пиляк М.В. (довіреність №457-19 від 26.02.2019, а.с.17).
17.07.2019 о 8год. 00хв. ПрАТ «Веско» пред'явлений до перевезення в порожньому стані вагон № 65905861, про що свідчить Пам'ятка про забирання вагонів № 3666 (а.с.15), яка підписана прийомоздавальником вантажу та багажу позивача Соловйовою Л.О. (довіреність №458-19 від 26.02.2019, а.с.18).
18.07.2019 сформовано Відомість плати за користування вагонами № 18070742 (а.с.11) на суму 2591,99 грн. за вагон № 65905861 належності «БЧ».
Прийомоздавальник вантажу та багажу ПрАТ «Веско» Баданова Н.В., яка діє на підставі довіреності № 449-19 від 03.04.2019 (а.с.16), відмовилась від підпису відомості та написала застереження: «невідповідність розмітки в Книзі ВУ-14 (пригодний під навантаження на Білорусію) і фактичної календарної дати деповського ремонту, яка складає на дату розмітки менше 30 діб, що забороняє експлуатацію в міждержавному сполученні».
У зв'язку з цим агентами комерційними залізниці Христенко І.П. , Колошиною І.С. та за участю прийомоздавальника вантажу ПрАТ «Веско» Баданової Н.В. складено акт загальної форми (ГУ-23) № 444 від 18.07.2019 (а.с.12).
Згідно з довідками залізниці від 18.07.2019 № 2516 та № 2612 вагон 65905861 є власністю Беларусі (БЕЛ ж.д.), призначенням в міжнародному сполученні (в напрямку СНД), конструктивне навантаження на вісь - 23,5 т; останні ремонти: капітальний - 06.08.2016, деповський - 21.07.2014, поточний ТР2 - 10.04.2019; несправності: 440 - ослаблення кріплення труб повітропроводу та гальмувального обладнання; наступний ремонт - 06.08.2019 деповський; пробіг на 07.07.2019 - 118.051 км., норма пробігу - 160.000 км, залишилось - 41.949 км; норма жовтого порогу - 165.000 км, залишилось 35.949 км.; вагон обладнано датчиками (а.с.19).
Як вбачається, станцією Дружківка Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» спрямовано ПрАТ «Веско» листа від 10.10.2019 № 413 з проханням сплатити 2591,88 грн. за користування вагоном № 65905861, у відповідь на який відповідач листом вих.№3071 від 17.10.2019 відмовив, посилаючись на складення Пам'ятки № 1258 від 11.07.2019 з порушенням, так як до неї внесено вагон, що завідома був не придатним для відправки в навантаженому стані (а.с.24,25).
Позивач звертався до відповідача з претензією від 12.11.2019 № Ж-Дон.Філія-2007/4824 на суму 3110,30 грн. з ПДВ за користування вагоном № 65905861 (а.с.26), але у відповіді на претензію вих.№3569 від 03.12.2019 (а.с.28) відповідач вимоги залізниці відхилив, посилаючись на п.5.11 Протоколу від 19-20.10.2017 № 67 Ради на залізничному транспорті держав-учасниць Співдружності.
Такі обставини стали підставою для звернення Залізниці до суду з цим позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Веско" плати за користування вагонами в сумі 3110,30 грн. з ПДВ.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.
Огляд норм чинного законодавства свідчить про наступне.
Відповідно до положень частини 5 статті 307 Господарського кодексу України, яка кореспондується з положеннями частини другої статті 908 та статті 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Відповідно до статті 71 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року № 457, з подальшими змінами (далі - Статут), взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).
Відповідно до статті 46 Статуту одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
Згідно зі статтею 6 Статуту залізниці України вантаж - матеріальні цінності, які перевозяться залізничним транспортом у спеціально призначеному для цього вантажному рухомому складі.
Завантаження вантажів у вагони (контейнери), а також вивантаження з них здійснюється відправниками та одержувачами (ст.30 Статуту).
Статтею 31 Статуту встановлено, що залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери.
Придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається:
вагонів - відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці;
контейнерів, цистерн та бункерних напіввагонів - відправником.
За приписами статті 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.
Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
Зазначена плата стягується також з вантажовідправників, вантажоодержувачів у разі затримки вагонів (контейнерів), пов'язаної з митним оформленням.
Вантажовласники, порти відшкодовують залізницям плату за користування вагонами інших держав від часу прийому цих вагонів від залізниці до повернення їх після виконання вантажних операцій у порядку, визначеному Укрзалізницею відповідно до міжнародних договорів України з цих питань.
Якщо подання вантажовідправнику на його замовлення порожніх спеціальних вагонів затримується з вини вантажовідправника, з нього стягується плата за весь час затримки вагонів на станції навантаження.
Якщо вантажовідправник заявить про відмову від цих вагонів, плата нараховується до моменту одержання відмови.
У разі відмови від раніше замовлених спеціальних вагонів, з вантажовідправника стягується плата за пробіг цих вагонів від станції, з якої вони були відправлені, до станції навантаження, але не більш як за 300 кілометрів. Зазначена плата не стягується, якщо ці вагони були використані на станції навантаження іншим вантажовідправником протягом доби з моменту їх прибуття.
Порядок розрахунків та перелік операцій з вагонами (контейнерами), за час виконання яких не стягується плата, встановлюється Правилами.
У розрахунках затримка до 30 хвилин не враховується, затримка 30 хвилин і більше враховується як повна година.
Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25 лютого 1999 року N 113 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 15 березня 1999 р. за N 165/3458, встановлено, що облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), Пам'яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), Актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6). За договором між вантажовласником і залізницею всі ці документи можуть оформлятися і надаватися в електронному вигляді. Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги (п.3 Правил).
Згідно з п.5 Правил, плата за користування нараховується за кожний вагон і контейнер після прийняття його залізницею від вантажовласника. У разі неповернення залізниці вантажовласником вагона (контейнера) протягом 15 діб після прийняття їх вантажовласником плата за користування за ці 15 діб, а потім за кожні 5 діб стягується, не очікуючи повернення вагона (контейнера).
Пунктом 6 Правил встановлено, що час користування обчислюється окремо для кожного вагона і контейнера за його номером. Номерному обліку часу користування підлягають усі вагони і контейнери, подані під вантажні операції на місцях загального користування, а на місцях незагального користування - вагони і контейнери парку залізниць України й інших держав, передані на під'їзні колії або орендовані ділянки колій.
Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.
Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година. Причини, які є підставою для нарахування плати за користування вагонами в разі затримки їх на підходах до припортових станцій призначення, зазначаються в актах про затримку вагонів (п.12 Правил).
Згідно з п.13 Правил, плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці.
Пунктом 16 Правил встановлено, що вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами: а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи; б) у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником; в) у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред'явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами). Причина звільнення від плати за користування вагонами і контейнерами зазначається у графі "Примітки" відомості плати за користування вагонами (контейнерами).
Згідно п. 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 N 334 (далі за текстом - Правила № 334), акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності: утрати документів, прикладених відправником до накладної; затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства; неочищення вагонів від залишків вантажу та сміття після вивантаження засобами одержувача; неочищення зовнішньої поверхні цистерн та бункерних напіввагонів після наливу і зливу; подачі залізницею неочищених вагонів під завантаження засобами відправника, порту, пристані; відсутності пломб, запірно-пломбувальних пристроїв (далі - ЗПП) на вагоні (контейнері), якщо в перевізних документах є відмітка про пломби (ЗПП), пошкодження пломб (ЗПП) або заміни їх, а також виявлення в процесі перевезення або на станції призначення пломб (ЗПП) на вагонах (контейнерах) з нечіткими відбитками; пошкодження або втрата наданих залізницею перевізних пристосувань; відмови вантажовласника від підписання: облікової картки виконання плану перевезень вантажів, накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами (контейнерами); самовільного зайняття залізницею вагонів і контейнерів, що належать підприємствам, організаціям, установам або орендовані ними; затримки вагонів (контейнерів), пов'язаної з митним оформленням вантажу, а також затримки через недодання чи неналежне оформлення відправником документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил; в інших випадках для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта.
Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами. Один примірник акта загальної форми, складеного під час перевезення, додається до перевізних документів, другий залишається на станції, яка його склала.
Відповідно до Протоколу про затвердження Положення про Раду щодо залізничного транспорту держав - учасниць Співдружності і Положення про дирекцію Ради щодо залізничного транспорту держав - учасниць Співдружності (дата підписання Україною - 20.03.92 р., дата набуття чинності для України - 20.03.92 р.), на виконання Угоди про координаційні органи залізничного транспорту Співдружності Незалежних Держав від 14 лютого 1992 р. Уряди Азербайджанської Республіки, Республіки Вірменія, Республіки Білорусь, Республіки Казахстан, Республіки Киргизстан, Республіки Молдова, Російської Федерації, Республіки Таджикистан, Туркменістану, Республіки Узбекистан, України, маючи на увазі, що до кінця 1992 року буде здійснений поділ спільного парку вантажних вагонів і контейнерів, домовилися затвердити Положення про Раду щодо залізничного транспорту держав - учасниць Співдружності. Встановлено, що Положення діє на невизначений термін.
Суд враховує, що Статут залізниць України та Правила експлуатації, номерного обліку і розрахунків за користування вантажними вагонами власності інших держав, затверджені 24 травня 1996 року згідно з дорученням Ради по залізничному транспорту, держав - учасниць Співдружності, Латвійської, Литовської і Естонської Республік, надають право залізницям України використовувати вагони, що належать власникам, розташованим за межами України, для перевезення вантажів у внутрішньодержавному сполученні. Вимоги щодо такого використання вагонів містяться в розділі 1 згаданих Правил.
Вантажовласники, порти на підставі статті 119 Статуту залізниць України повинні відшкодовувати залізницям плату за користування вагонами інших держав від часу прийому цих вагонів від залізниці до повернення їх після виконання вантажних операцій у порядку, визначеному Укрзалізницею відповідно до міжнародних договорів України з цих питань. Відповідний порядок встановлено Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.99 N 113, якими передбачено, зокрема, що ці Правила визначають порядок і умови користування вагонами і контейнерами парку залізниць інших держав.
У пункті 1.15 Правил експлуатації, номерного обліку і розрахунків за користування вантажними вагонами власності інших держав встановлено, що залізницею до передачі мають пред'являтись вагони, які повністю відповідають технічним, технологічним та іншим вимогам, заздалегідь оглянуті та визнані нею придатними в технічному і комерційному відношеннях для слідування в міждержавному сполученні, і обладнані всіма необхідними документами.
До обігу як у державі, так і за її межами допускаються вагони всіх типів, що належать залізничним адміністраціям держав - учасниць Угоди про сумісне використання парку вантажних вагонів і контейнерів, а також власні вантажні вагони підприємств, організацій і фізичних осіб, які мають право виходу на шляхи загального користування, що відповідають вимогам, викладеним в розділі 2 цих Правил (п.1.28).
Допускаються до передачі завантажені та порожні вагони, які мають незначні пошкодження, що не впливають на безпеку руху, збереженість вантажів, що перевозяться, та придатні до перевезення, в тому числі: платформи з відсутніми бортами; цільнометалеві криті вагони з частковою відсутністю внутрішньої обшиви кузову; вагони з відсутньою тягою стояночного гальма; вагони зі справною гальмівною системою але зі знятим авторежимом і встановленою заглушкою та перемикальною рукояткою на робочій камері; вагони з простроченими плановими видами ремонту, що повертаються залізничним адміністраціям - власникам; завантажені вагони зі спливом міжремонтного нормативу на шляху слідування: з простроченими за календарним нормативом плановими видами ремонту, а також їх пропуск до місця призначення, якщо при слідуванні до станції призначення прострочка календарного нормативу складе не більше 30 діб; з відпрацьованим нормативом пробігу, а також їх пропуск до місця призначення, якщо «перепробіг» понад норматив на шляху слідування до місця призначення складе не більше 10 тис.км. (п.п. 2.5 - 2.5.7 Правил).
Протоколом шістдесят сьомого засідання Ради на залізничному транспорті держав - учасниць Співдружності від 19-20.10.2017 (а.с.104 - 115, також доступно за посиланням https://www.sovetgt.org) затверджено та введено у дію зокрема Повідомлення 32 ЦВ 40-2017 про зміни Інструкції по технічному обслуговуванню вагонів в експлуатації (інструкція оглядальнику вагонів), затвердженої рішенням п'ятдесятого засідання Ради 21-22 травня 2009 року (додаток № 14).
Згідно розділу 2.5 «Технічне обслуговування вантажних вагонів при підготовці їх до перевезення» Інструкції по технічному обслуговуванню вагонів в експлуатації (інструкція оглядальнику вагонів) з урахуванням вищенаведених змін (доступно за посиланням https://www.sovetgt.org/ed/upload-files/docs/o_sovete/ustavnie_dokumenti/Instrukciya_po_TO_vag_v_expl_N808-2017_PKB_CB.pdf), всі вагони перед подачею під навантаження мають пред'являтись робітниками станції до технічного огляду з зазначенням пункту, залізниці, держави призначення, держави-власника, найменування вантажу та записом про це в книзі пред'явлення вагонів форми ВУ-14.
Визначення технічного стану та справності ходових частин, колісних пар, буксового вузла, рами та кузову вагона, гальмівного обладнання, автозчепного обладнання вантажних вагонів здійснюється працівниками ПТО.
Технічний стан зовнішнього та внутрішнього обладнання вантажних вагонів … з'ємного і нез'ємного спеціалізованого обладнання платформ, що призначено для кріплення вантажу, визначає вантажовідправник (п.2.5.2 Інструкції).
Забороняється готувати та подавати вагони під навантаження вантажу: без пред'явлення до технічного обслуговування та запису в книзі форми ВУ-14 про визнання їх технічно справними; з відпрацьованим міжремонтним нормативом за пробігом або календарному строку; якщо до спливу міжремонтного нормативу залишається менш ніж 30 діб по календарному строку або 5 тис.км. за пробігом при перевезенні в міжнародному сполученні (при перевезенні у внутрішньодержавному сполученні залізнична адміністрація вправі встановити інші умови); при відсутності трафаретів про ремонт вагонів, з викривленою або подвійною нумерацією, при відсутності коду держави-власника, не зареєстровані в картотеці АБД ПВ.
Як вже встановлено судом та не оспорюється сторонами, 11.07.2019 вагон № 65905861 пред'явлений робітниками вагонного господарства до технічного огляду.
Згідно Книги пред'явлення вагонів вантажного парку до технічного обслуговування Форми ВУ-14 вагон № 65905861 був розмічений придатним під навантаження глини вогнетривкої призначенням на Білорусію, з приміткою 25 днів до деповського ремонту (а.с.20-21).
Вагон № 65905861 був поданий залізницею під навантаження ПрАТ «Веско» 11.07.2019 о 13год. 00хв. призначенням на Білорусію згідно Пам'ятки про подавання вагонів № 1258 (а.с.14), яка підписана прийомоздавальником вантажу та багажу ПрАТ «Веско» Пиляк М.В. (довіреність №457-19 від 26.02.2019, а.с.17).
17.07.2019 о 8год. 00хв. ПрАТ «Веско» пред'явлений до перевезення в порожньому стані вагон № 65905861, про що свідчить Пам'ятка про забирання вагонів № 3666 (а.с.15), яка підписана прийомоздавальником вантажу та багажу позивача Соловйовою Л.О. (довіреність №458-19 від 26.02.2019, а.с.18).
18.07.2019 сформовано Відомість плати за користування вагонами № 18070742 (а.с.11) на суму 2591,99 грн. без ПДВ за вагон № 65905861 належності «БЧ».
Прийомоздавальник вантажу та багажу ПрАТ «Веско» Баданова Н.В., яка діє на підставі довіреності № 449-19 від 03.04.2019 (а.с.16), відмовилась від підпису відомості та написала застереження: «невідповідність розмітки в Книзі ВУ-14 (пригодний під навантаження на Білорусію) і фактичної календарної дати деповського ремонту, яка складає на дату розмітки менше 30 діб, що забороняє експлуатацію в міждержавному сполученні».
У зв'язку з цим агентами комерційними залізниці Христенко І.П. , Колошиною І.С. та за участю прийомоздавальника вантажу ПрАТ «Веско» Баданової Н.В. складено акт загальної форми (ГУ-23) № 444 від 18.07.2019 (а.с.12).
Відповідно до ст. 31 Статуту Залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери.
Натомість, Залізниця подала Відповідачу під завантаження вагон № 65905861 з відпрацьованим міжремонтним нормативом по календарному строку, який залишився менш ніж 30 діб до спливу міжремонтного нормативу для перевезення в міждержавному сполученні, що є порушенням п.2.5.3 Інструкції по технічному обслуговуванню вагонів в експлуатації (інструкція оглядальнику вагонів) в редакції рішення шістдесят сьомого засідання Ради на залізничному транспорті держав - учасниць Співдружності від 19-20.10.2017.
Суд вважає не переконливими та відхиляє доводи позивача про те, що відповідачем підписано пам'ятки про подавання і забирання спірного вагону без заперечень, з огляду на наступне.
На момент забирання вагонів згідно пам'ятки № 1258 від 11.07.2019 ПрАТ "Веско" не було відомо про те, що такий вагон має відпрацьований міжремонтний норматив по календарному строку («жовтий поріг пробігу»). Протилежного позивачем не доведено.
Що таке "жовтий поріг пробігу", можна зрозуміти із розпорядження №ЦЦТех-5/867 від 20.11.2017, відповідно до якого встановлено мінімальний норматив подачі під навантаження вантажних вагонів всіх форм власності призначенням станцій залізниць СНД, Грузії, Латвійської Республіки, Літовської Республіки, Естонської Республіки: 5 тис.км. до закінчення міжремонтного нормативу за фактично виконаним обсягом робіт або 30 діб до закінчення міжремонтного нормативу за календарем. Контроль за виконанням цього розпорядження покладено на регіональні філії, керівників філій та департаментів по колу обов'язків (а.с.117).
За поясненнями Регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця», ця вказівка є внутрішнім документом Позивача.
Отже, зі змістом розпорядження №ЦЦТех-5/867 від 20.11.2017 Відповідач не мав можливості ознайомитись. Відповідач не має інформації щодо пробігу кожного вагону та відпрацьованого міжремонтного нормативу по календарному строку (вказана інформація доступна лише Позивачу).
Жодної інформації про непридатність спірного вагона під навантаження за календарем у пам'ятці № 1258 від 11.07.2019 Залізницею зазначено не було.
Чинним законодавством заборонено оформлення перевізного документу та постановку до складу поїзду вагонів призначенням станцій залізниць СНД, Грузії, Латвійської Республіки, Літовської Республіки, Естонської Республіки, якщо до закінчення міжремонтного нормативу за календарем складає менш ніж 30 діб.
В той же час, не зважаючи на вказане, 11.07.2019 Залізниця подала спірний вагон Відповідачу під навантаження, що підтверджується пам'яткою про подавання вагонів форми ГУ-45 № 1258.
Отже, Позивач, завідомо знаючи, що вагон № 65905861 має відпрацьований міжремонтний норматив по календарному строку, який залишився менш ніж 30 діб до спливу міжремонтного нормативу для перевезення в міждержавному сполученні, тобто є непридатним для подачі його під вантажні операції, в порушення вимог п.2.5.3 Інструкції по технічному обслуговуванню вагонів в експлуатації (інструкція оглядальнику вагонів) в редакції рішення шістдесят сьомого засідання Ради на залізничному транспорті держав - учасниць Співдружності від 19-20.10.2017 та ст. 31 Статуту передав спірний вагон Відповідачу.
Пам'ятка № 3666 про забирання вагонів (17.07.2019) також була підписана Відповідачем без заперечень, оскільки Відповідач жодним чином не заперечував проти того, щоб непридатний вагон було забрано Залізницею.
Згідно з п.13 Правил, плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці.
Фактично ПрАТ "Веско" був позбавлений можливості використовувати спірний вагон за призначенням починаючи з 11.07.2019, у зв'язку із комерційною непридатністю вагону № 65905861, проте, Залізниця протиправно, не повідомивши про непридатність, передала цей вагон для користування ПрАТ "Веско" та нарахувала за період з 11.07.2019 по 17.07.2019 плату за користування Відповідачем вагоном у розмірі 2591,88 грн. без ПДВ.
Таким чином, факт підписання Відповідачем пам'яток № 1258 та № 3666 про подавання і забирання спірного вагону № 65905861 без заперечень жодним чином не підтверджує придатність спірного вагону для перевезення вантажу у міжнародному сполученні, як в комерційному, так і в технічному відношенні, а тому не підтверджує вину саме Відповідача у простої вагону та обов'язок останнього сплатити плату за користування даним вагоном в період з 11.07.2019 по 17.07.2019.
Також позивачем не надано доказів використання відповідачем цього вагону у вказаний період по території України.
З огляду на викладене, у суду відсутні законні підстави для стягнення з Відповідача плати за користування вагоном, передбаченої ст. 119 Статуту.
Тягар доказування (доведення обставин справи) покладається законом на сторону, яка висуває певні вимоги або заявляє заперечення. І в даному випадку цей обов'язок позивачем не виконаний, оскільки ним не доведено належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог, що зумовлює відмову в задоволенні позовних вимог.
Судовий збір у відповідності до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на Позивача.
Керуючись ст.ст. 73-86, 91, 123, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.
Повний текст рішення підписано 04.08.2020.
Суддя Н.В. Величко