вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
04.08.2020м. ДніпроСправа № 904/3173/20
За позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз", м. Дніпро
до Державного професійно-технічного навчального закладу "Томаківський професійний аграрний ліцей", смт. Томаківка Дніпропетровської області
про стягнення заборгованості за розподіл природного газу та штрафних санкцій за договором у розмірі 18 325, 80 грн
Суддя Ярошенко В.І.
Без виклику (повідомлення) учасників справи
Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державного професійно-технічного навчального закладу "Томаківський професійний аграрний ліцей" стягнення заборгованості за розподіл природного газу та штрафних санкцій за договором у розмірі 18 325, 80 грн, з них: 16840, 97 грн - сума основного боргу, 1293, 51 грн - пеня, 191, 32 - грн 3% річних.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Від відповідача 22.06.2020 надійшли пояснення по справі, які за своїм змістом є відзивом на позов.
Згідно зі ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято рішення у справі.
Позиція позивача
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору розподілу природного газу № 42ВВ490-239-19-ТЕ-5 від 18.01.2019 в частині своєчасної оплати за послуги розподілу природного газу, надані в грудні 2019 року.
Позиція відповідача
Відповідач зазначає, що загальна сума договору № 42ВВ490-239-19-ТЕ-5 від 18.01.2019 становить 48 770, 40 грн, у 2019 році отримано послуг на суму 66 414, 99грн (акт звірки). Різниця, яка перевищує договірні відносини, - 17 644, 59 грн.
Згідно з поясненнями відповідача, навчальний заклад звертався до постачальника листом № 456 від 06.12.2019 "Про збільшення договірних відносин" на 2019 рік, але постачальник проігнорував вказаний лист. Акт виконаних робіт ДГП 89015517 від 31.12.2019 року на суму 15 356, 99 грн надано в січні 2020 року без додаткової угоди на збільшення договірних відносин.
Сума по акту 15 356, 99 грн не була сплачена відповідачем з метою недопущення нецільового використання бюджетних коштів, оскільки без договірних відносин взяття таких зобов'язань є порушенням бюджетного законодавства.
Тож, відповідач просить відхилити вимоги позивача в частині стягнення сум пені та 3% у зв'язку з тим, що несплата виникла не з вини навчального закладу.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
18.01.2019 між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз", як оператором ГРМ, та Державним професійно-технічним навчальним закладом "Томаківський професійний аграрний ліцей", як споживачем, було укладено договір розподілу природного газу № 42ВВ490-239-19 (далі - договір) на основі типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) № 2498 від 30.09.2015.
Згідно з пунктом 1.1 договору цей типовий договір розподілу природного газу є публічним, регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.
Цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк (пункт 1.3 договору).
Відповідно до п. 2.1 договору Оператор ГРМ (Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз") зобов'язався надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов'язався прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.
Пунктом 6.1 договору передбачено, що оплата вартості послуг Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за потужність (абонентська плата), з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.
Тариф, встановлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу, є обов'язковим для сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо його встановлення.
До встановлення тарифів на послуги розподілу природного газу, виходячи з величини приєднаної потужності об'єкта споживача відповідно до Кодексу газорозподільних систем, оплата послуг здійснюється за тарифами, встановленими Регулятором для Оператора ГРМ, за фізичний обсяг розподілу природного газу (п. 6.2 договору).
Згідно з пунктом 6.3 договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
Оплата вартості послуги з розподілу газу за цим договором здійснюється Споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством Споживач має сплачувати Оператору ГРМ за послуги розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання Споживача на поточний рахунок Оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
Оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється Споживачем, який не є побутовим, до 05 числа (включно) місяця, в якому надаються послуги з розподілу природного газу, на підставі рахунка Оператора ГРМ.
Оплата здійснюється виключно грошовими коштами на поточний рахунок Оператора ГРМ.
Дата оплати визначається датою, на яку були зараховані кошти на рахунок Оператора ГРМ.
Споживач має право здійснювати оплату за договором розподілу природного газу через банківську платіжну систему, онлайн-переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу Оператора ГРМ та в інший не заборонений законодавством спосіб (п. 6.4 договору).
Надання Оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу Споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем (п. 6.6 договору).
Відповідно до п. 7.2 договору Оператор ГРМ має право отримувати від Споживача оплату за цим договором.
Споживач за умовами п. 7.4 договору зобов'язується здійснювати розрахунки в розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.
Додатковою угодою № 1 від 21.01.2019 до договору сторони домовились внести зміни до Додатку № 2 Заяви-приєднання № 42ВВ490-239-19 до умов договору розподілу природного газу, а саме: п. 6 викласти в наступній редакції:
"6. Інша інформація, передбачена вимогами чинного законодавства, а саме:
- загальна ціна договору - 48 770,40 грн. (Сорок вісім тисяч сімсот сімдесят грн. 40 коп.) з ПДВ
- обсяги розподілу природного газу - 70,0 тис. метрів кубічних;
- вартість тарифу (на послуги з розподілу природного газу) - 676, 72 грн. за 1000 м3 з ПДВ (станом на 01.01.2019р.);
- строк надання послуг - "01" січня 2019р. по "31" грудня 2019р.".
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у грудні 2019 року було надано відповідачу послуги з розподілу природного газу в обсязі 22 040, 61 м3 на суму 15 356, 14 грн, що підтверджується актом № ДГП89015517 від 31.12.2019 за договором № 42ВВ490-239-19 (арк. с. 13).
За змістом пункту 6.4 договору відповідач повинен був остаточно розрахуватися за послуги, надані йому у грудні 2019 року, до 10.01.2020 (включно).
Як стверджує позивач, відповідач у порушення умов договору не здійснив оплату вартості наданих йому у грудні 2019 року послуг з розподілу природного газу.
Тому позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення заборгованості в розмірі 15 356, 14 грн, а також пені та 3% річних за прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання.
Відповідач факту надання йому послуг з розподілу природного газу у грудні 2019 року на суму 15 356,14 грн не заперечує. Але стверджує факт відсутності своєї вини у невиконанні зобов'язання з оплати послуг з огляду на перевищення ціни договору та, як наслідок, на відсутність бюджетних асигнувань для оплати цих послуг. У зв'язку з цим відповідач заперечує проти позову в частині вимог про стягнення пені та 3% річних.
Наведені обставини і стали причиною виникнення даного спору.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо правовідносин сторін
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (стаття 901 Цивільного кодексу України).
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (стаття 903 Цивільного кодексу України).
З огляду на наявний у матеріалах справи договір та обставини справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини з надання послуг.
Щодо суми основного боргу
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За приписами частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Як встановлено судом вище, строк оплати наданих позивачем відповідачу у грудні 2019 року послуг з розподілу природного газу на суму 15 356, 14 грн є таким, що настав.
Згідно з нормами статей 202 Господарського кодексу України та 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості за договором у сумі 15 356, 14 грн відповідачем суду не надано.
При цьому, акт наданих послуг з розподілу природного газу № ДГП89015517 від 31.12.2019 на суму 15 356, 14 грн підписано відповідачем без заперечень та зауважень, у тому числі щодо надання цих послуг із перевищенням загальної ціни договору. Сума заборгованості також підтверджується підписаним сторонами актом звіряння взаємних розрахунків за договором за період 2019 року (арк. с. 13), копія якого міститься у матеріалах справи.
Доводи відповідача про причини невиконання зобов'язання по оплаті наданих йому послуг не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки відсутність бюджетних асигнувань або порушенням розпорядником бюджетних коштів норм, установлених Бюджетним кодексом України, не є підставою припинення взятих на себе зобов'язань за підписаним чинним договором. Крім того, законодавство, на яке посилається відповідач, стосується лише обов'язку відповідача не брати на себе зобов'язання поза межами бюджетних асигнувань, установлених кошторисами (планами використання бюджетних коштів).
Тому позовна вимога про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 15 356, 14 грн підлягає задоволенню.
Щодо нарахування пені
Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Стаття 549 Цивільного кодексу України визначає, що неустойкою (пенею, штрафом) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За умовами пункту 8.2 договору, у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором, він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
У зв'язку з несвоєчасною оплатою відповідачем вартості наданих послуг позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача пені в розмірі 1 293, 51 грн за період з 10.01.2020 по 09.06.2020.
Перевіркою наведеного в позові розрахунку пені судом виявлено помилку у визначенні початкової дати періоду її нарахування.
Датою початку періоду нарахування пені позивачем визначено 10.01.2020, що не відповідає умовам пункту 6.4 договору. Відповідно до пункту 6.4 договору відповідач повинен був здійснити остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги до десятого числа місяця, наступного за звітним, тобто в строк до 10.01.2020 включно. А отже, право на нарахування пені за прострочення виконання відповідачем зобов'язання по оплаті виникло у позивача лише 11.01.2020.
Тож, після здійсненого судом перерахунку за період з 11.01.2020 по 09.06.2020 пеня становить 1 282, 20 грн.
Стосовно клопотання відповідача про відхилення вимоги позивача про стягнення пені, викладеного у поясненнях по справі, яке слід розцінювати як заяву про зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки (до якої віднесено штраф і пеню) встановлюється договором або актом цивільного законодавства і може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Стаття 233 Господарського кодексу України також встановлює, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. У разі, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Таким чином, розгляд питання про зменшення сум штрафних санкцій, заявлених до стягнення, є правом господарського суду, яке може бути реалізовано судом, у тому числі за власною ініціативою, з урахуванням усіх обставин конкретної справи.
Як вбачається, відповідач є заснованою на державній формі власності непідприємницькою установою, а саме - закладом професійно-технічної освіти, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійній (професійно-технічній) освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров'я. Згідно з положеннями Закону України "Про професійну (професійно-технічну) освіту), фінансування відповідача здійснюється за рахунок коштів державного бюджету та в порядку, визначеному Бюджетним кодексу України.
Тож, з урахуванням всіх обставин даної справи, суд вважає за доцільне зменшити належну до стягнення з відповідача пеню на 90%.
Така позиція суду ґрунтується на тому, що відповідач є непідприємницькою установою, яка фінансується за рахунок бюджетних асигнувань, призначених для здійснення статутної освітньої діяльності. Тому можливість отримання відповідачем у майбутніх періодах прибутку для покриття сум нарахованих штрафних санкцій виключається, що призведе лише до зниження платоспроможності закладу перед постачальниками, зокрема комунальних та інших супутніх послуг. Відтак, накопичення відповідачем заборгованості за рахунок штрафних санкцій призведе лише до уповільнення погашення сум наявної основної заборгованості, в тому числі й перед позивачем за послуги розподілу природного газу, та до нових порушень ним поточних зобов'язань. А отже, покладення на відповідача додаткових зобов'язань у вигляді штрафних санкцій не матиме позитивного економічного ефекту. Таким чином, враховуючи часткове покриття майнових втрат позивача за рахунок стягнення 3% річних з відповідача за час прострочення виконання ним грошового зобов'язання за договором, суд вважає, що зменшення суми стягуваної пені на 90% цілком узгоджується із завданнями та засадами господарського судочинства, а також принципами добросовісності, розумності і справедливості.
Тому суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог про стягнення пені в розмірі 128, 22 грн, з відмовою в частині стягнення пені в розмірі 1 165, 29 грн.
Щодо суми 3% річних
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 191, 32 грн за період з 10.01.2020 по 09.06.2020.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних, суд вияв помилку у початкові даті періоду нарахування, аналогічну тій, що допущена в розрахунку пені.
За результатами здійсненого судом перерахунку 3% річних за період з 11.01.2020 по 09.06.2020 становлять 190, 06 грн.
А тому, вимога позивача про стягнення з відповідача 3% підлягає задоволенню частковому задоволенню в розмірі 190, 06 грн.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати з оплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 2 100, 43 грн (без урахування зменшення судом розміру пені, яке не впливає на відшкодування відповідачем позивачу судових витрат).
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 252, п. 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 731-IX від 18.06.2020, господарський суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Державного професійно-технічного закладу "Томаківський професійний аграрний ліцей" (53500, Дніпропетровська область, смт. Томаківка, вул. Шосейна, 10; ідентифікаційний код 02541852) на користь на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" (49000, м. Дніпро, вул. Шевченка, 2; ідентифікаційний код 03340920) суму основного боргу в розмірі 15 356, 14 грн, пеню у розмірі 128, 22 грн, 3% річних у розмірі 190, 06 грн та 2 100, 43 грн витрат із оплати судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відмовити у задоволенні вимог про стягнення пені в розмірі 1 165, 29 грн. та 3% річних у розмірі 1, 26 грн.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області в строки, передбачені статтею 256 Господарського процесуального кодексу України (з урахуванням приписів пункту 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України № 540-ІХ від 30.03.2020 та положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 731-IX від 18.06.2020).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 04.08.2020.
Суддя В.І. Ярошенко