вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
30.07.2020м. ДніпроСправа № 904/1650/20
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Татарчука В.О. за участю секретаря судового засідання Нечепоренко Є.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Акрілат-Хімконтракт» (м. Київ)
до товариства з обмеженою відповідальністю «Сінергія-Груп» (м. Дніпро)
про стягнення заборгованості
Представники:
від позивача: Жук Л.В.
від відповідача: не з'явився
Приватне підприємство «Акрілат-Хімконтракт» звернулось з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Сінергія-Груп» про стягнення (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) 166209,11грн - основного боргу, 45201,64грн - пені, 73748грн - штрафу, 6603,11грн - 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки хімічної продукції №06111А від 06.11.2012 в частині повної та своєчасної оплати.
Також, позивач подав до суду попередній орієнтовний розрахунок судових витрат, які він поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи: судовий збір - 7183,25грн, 42000грн - за надану адвокатом правову допомогу і 2500грн - кошти витрачені на одне відрядження та зазначає, що докази розміру судових витрат будуть надані у відповідності до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2020 вирішено перейти від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 904/1650/20 за правилами загального позовного провадження.
Відповідач відзив на позов не надав та не забезпечив явку представника у судові засідання.
Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.
Так, згідно з матеріалами справи відповідач зареєстрований за адресою: 49000, м. Дніпро, вул. Данила Галицького (Будьоного) буд. 2-А.
Саме на вказану адресу відповідача надсилались ухвали суду по справі.
Відповідачем було отримано ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2020, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення від 16.06.2020.
Також, відповідачем було отримано ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2020 про закриття підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду по суті на 21.07.2020, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення від 16.07.2020.
В судовому засіданні 30.07.2020 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -
06.11.2012 між ТОВ «Акрілат-Хімконтракт» (продавець) та ТОВ «Сінергія-Груп» (покупець) укладений договір поставки № 06111А.
Згідно з п. 1.1 вказаного договору, «продавець» зобов'язується передати у власність «покупця», а «покупець» прийняти та оплатити хімічну продукцію (далі - «товар») в асортименті та кількості згідно зі «специфікацією» та/або рахунку-фактури до цього договору, які є його невід'ємною частиною.
Відповідно до п. 3.1 договору «покупець» передає «продавцю» запит (далі - «заявка») на постачання певного асортименту та кількості товару. На основі заявки «продавець» складає «специфікацію» та/або рахунок-фактуру із зазначенням ціни, кількості, графіка, умов поставки кожної партії, графіка оплати товару.
Постачання товару здійснюється на умовах доставки товару на склад «покупця» (п. 3.2 договору).
Доказом передачі партії товару у власність «покупця» є оформлені належним чином відвантажувальні документи, а також наявність довіреності на отримання партії товару (п. 3.3 договору).
Датою фактичного відвантаження товару є дата оформлення видаткової накладної (п. 3.4 договору).
Предметом спору у даній справі є стягнення передоплати та пені за порушення строків поставки товару відповідачем за договором поставки № 06111А від 06.11.2012.
Предметом доказування у даній справі є обставини щодо укладання вказаного договору поставки, здійснення передплати, поставки або не поставки товару, вартості поставленого товару, наявності чи відсутності прострочення поставки товару відповідачем.
Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги з таких підстав.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:
- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;
- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Як вказано вище, між сторонами по справі було укладено договір поставки № 06111А від 06.11.2012.
На виконання вказаного договору ПП «Акрілат-Хімконтракт» поставило на адресу ТОВ «Сінергія-груп» хімічну продукцію на загальну суму 508740грн, що підтверджується підписаними сторонами копіями видаткових накладних від 09.10.2019 №98804 на суму 70200грн, від 17.10.2019 №98816 - 120810грн, від 29.10.2019 № 99185 - 134280грн, від 13.11.2019 №99403 - 99450грн, від 20.12.2019 №00190 - 63360грн, від 20.01.2020 № 100554 - 20640грн.
Також, в матеріалах справи містяться копії довіреностей відповідача на отримання ТМЦ від 17.01.2020 №29, від 18.12.2019 №1275, від 07.11.2019 №1128, від 25.10.2019 № 1095, від 09.10.2019 №1038, від 16.10.2019 №1050.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п. 4.2 договору оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок «продавця» за умови відстрочки платежу з моменту передачі партії товару у власність «покупця» - 30 (тридцять) календарних днів.
Однак, відповідачем несвоєчасно та не в повному обсязі здійснено оплату за поставлену хімічну продукцію та сплачено лише 342530,89грн, що підтверджується банківською випискою за період з 13.01.2020 - 23.06.2020.
Станом на 20.07.2020 сума основного боргу складала 166209,11грн.
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Пунктом 8.2 передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати партії товару «покупець» за кожен день прострочення сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від не сплаченої в строк суми за відповідною специфікацією та/або видатковою накладною.
Відповідно до розрахунку позивача, пеня за період з 12.11.2019 по 20.07.2020 становить 45201,64грн.
У разі невиконання або неналежного виконання даного договору винна сторона сплачує на користь іншої сторони штраф у розмірі 20% від невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. (п. 8.8 договору).
За розрахунком позивача штраф у розмірі 20% складає 73748грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з розрахунком позивача 3% річних за період з 12.11.2019 по 20.07.2020 складають 6603,11грн.
Таким чином, неналежне виконання відповідачем умов договору є підставою для задоволення позову в повному обсязі.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає про таке.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.
Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04), заявник має право на відшкодування витрат у розмірі, який був необхідний та розумний і дійсно понесений (справа Немайстер проти Австрії), у рішенні «Лавентс проти Латвії» також зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених витрат на послуги адвоката позивачем надані: договір про надання правової допомоги № 01 від 29.05.2020, укладений між позивачем та адвокатом Жук Л.В., додаток №1 до вказаного договору, якими погоджена вартість послуг адвоката в сумі 42000грн (визначений перелік наданих послуг на суму 42000грн), свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю серії КС № 8946/10 видане 29.05.2020 на ім'я адвоката Жук Л.В.
Відповідачем не подано заперечень щодо заявленого до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, а тому суд задовольняє вимоги позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 42000грн.
Щодо витрат на відрядження суд зазначає наступне.
Позивачем у попередньому розрахунку є посилання на те, що кошти витрачені на одне відрядження - 2500грн.
Доказів вказаних витрат та розрахунку до суду не надано.
Згідно з частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
На час вирішення спору позивачем не зазначено чіткої суми витрат на відрядження та не надано доказів таких витрат, що унеможливлює їх реальний розподіл при прийнятті судового рішення.
Суд враховує, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, у зв'язку з чим, витрати на сплату судового збору в розмірі 7183,25грн покладаються на останнього згідно з ч. 9 ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 231, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов приватного підприємства «Акрілат-Хімконтракт» до товариства з обмеженою відповідальністю «Сінергія-Груп» про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Сінергія-Груп» (49000 м. Дніпро, вул. Данила Галицького, буд. 2А, ідентифікаційний код 36441431) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Акрілат-Хімконтракт» (04212 м. Київ, вул. Богатирська, буд. 3-Г, ідентифікаційний код 24744461) 166209,11грн - основного боргу, 45201,64грн - пені, 73748грн - штрафу, 6603,11грн - 3% річних, 7183,25грн - витрат по сплаті судового збору, 42000грн - судових витрат на професійну правничу допомогу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено: 05.08.2020
Суддя В.О. Татарчук