Рішення від 03.08.2020 по справі 902/472/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

"03" серпня 2020 р. м. Вінниця Cправа № 902/472/20

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Міліціанова Р.В., розглянувши без виклику сторін у порядку спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "РДО УКРАЇНА", вул. Житомирське шосе, 6, м. Вінниця, 21022, код - 33720215

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЩЕРБИНИ", вул. Келецька, буд. 64/47-А, офіс 1, м. Вінниця, 21000, код - 40148610

про стягнення 88 907,37 грн

ВСТАНОВИВ:

12.05.2020 року до Господарського суду Вінницької області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "РДО УКРАЇНА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЩЕРБИНИ" про стягнення 88 907,37 грн заборгованості з яких 62 991,59 грн основного боргу, 14 134,98 грн пені, 10 265,45 грн 20% річних, 1 515,35 грн інфляційних втрат за договором поставки запасних частин до сільськогосподарської техніки на умовах розстрочення платежу № 029/19-ЖТ/ЗЧ від 21.01.2019 року.

В якості підстав заявлених позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "ЩЕРБИНИ" зобов'язань за договором поставки запасних частин до сільськогосподарської техніки на умовах розстрочення платежу № 029/19-ЖТ/ЗЧ від 21.01.2019 року, в зв'язку з чим утворилась заборгованість в сумі 88 907,37 грн.

З метою захисту своїх прав та законних інтересів Товариство з обмеженою відповідальністю "РДО УКРАЇНА" звернулось з позовом до суду про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЩЕРБИНИ" 62 991,59 грн основного боргу, 14 134,98 грн пені, 10 265,45 грн 20% річних, 1 515,35 грн інфляційних втрат.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.05.2020 року, позовну заяву з матеріалами розподілено судді Міліціанову Р.В.

Ухвалою суду від 18.05.2020 року відкрито провадження у справі № 902/472/20, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами (без проведення судового засідання).

Вказана ухвала отримана позивачем, що підтверджується рекомендованим повідомленнями про вручення поштових відправлень № 2102201005609, яке наявне в матеріалах справи.

При цьому, конверт з ухвалою суду від 18.05.2020 року, що надісланий на адресу відповідача (Товариства з обмеженою відповідальністю "ЩЕРБИНИ", вул. Келецька, буд. 64/47-А, офіс 1, м. Вінниця, 21000) повернувся до суду з відміткою "інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення".

При повторному направленні ухвали про відкриття провадження у справі відповідачем отримано повідомлення 04.06.2020 року, що підтверджено відомостями сайту ДП "Укрпошта" про вручення поштових відправлень № 2101802761358.

За змістом ст. 248 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно із п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справі "Шульга проти України" та справі "Красношапка проти України" зазначено, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ та організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними.

Відповідачем вимоги ухвали суду не виконано, з клопотанням про продовження процесуальних строків, повідомленнями про неможливість вчинення процесуальних дій внаслідок введених Кабінетом міністрів України карантинних заходів відповідач також не звертався.

Тому, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Як вбачається із позовної заяви позивач в якості підстави позовних вимог посилається на укладення між Товариством з обмеженою відповідальністю "РДО УКРАЇНА" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЩЕРБИНИ" договору поставки запасних частин до сільськогосподарської техніки на умовах розстрочення платежу № 029/19-ЖТ/ЗЧ від 21.01.2019 року.

В зв'язку з неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "ЩЕРБИНИ" договору поставки запасних частин до сільськогосподарської техніки на умовах розстрочення платежу № 029/19-ЖТ/ЗЧ від 21.01.2019 року утворилась заборгованість в сумі 88 907,37 грн.

З метою захисту своїх прав та законних інтересів Товариство з обмеженою відповідальністю "РДО УКРАЇНА" звернулось з позовом до суду про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЩЕРБИНИ" 62 991,59 грн основного боргу, 14 134,98 грн пені, 10 265,45 грн 20% річних, 1 515,35 грн інфляційних втрат.

Матеріали справи не містять відзиву або будь-якої іншої заяви по суті справи зі сторони відповідача, в якому було б викладено процесуальну позицію останнього з приводу заявленого позову.

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що 21.01.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "РДО УКРАЇНА" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЩЕРБИНИ" (Покупець) укладено договір поставки запасних частин до сільськогосподарської техніки на умовах розстрочення платежу № 029/19-ЖТ/ЗЧ (а.с. 12-15, т. 1).

Відповідно п. 1.1 Договору Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця запасні частини до сільськогосподарської техніки (товар), а Покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його ціну, сплативши за нього визначену грошову суму в наступному порядку:

а) за умови придбання товару на загальну суму до: 100 000,00 грн в т.ч. ПДВ - протягом 14 днів з дня отримання кожної партії товару:

б) за умови придбання товару на загальну суму понад 100 000,00 в т.ч. ПДВ (одноразово або частинами) - в день отримання товару на суму, що перевищує вказану в цьому підпункті договору суму.

Примітка: Сторони встановлюють, що зобов'язання по оплаті товару в день його отримання настає, як при факті одноразового отримання товару на суму, що перевищує суму вказану в підпункті б), так і при отриманні частини товару, сума ціни якого та ціни попередньо отриманого, але не оплаченого товару, перевищує вказану в цьому підпункті б).

У разі порушення Покупцем встановленого вище порядку оплати, Постачальник має право притримати товару (або його частину) до повної оплати Покупцем.

Найменування товару, його кількість, номенклатура, асортимент, ціна товару в гривні, вид іноземної валюти (долар США або ЄВРО) та курс іноземної валюти по відношенню до гривні, згідно якої може здійснюватись перерахунок вартості товару в гривні, відповідно до умов цього договору, а також за необхідності додаткові умови, визначаються сторонами у відповідних видаткових накладних, які є невід'ємною частиною цього договору. Сторони погодили, що підписання сторонами видаткових накладних свідчить про належне узгодження між сторонами всіх істотних умов цього договору (в тому числі, але не виключно, переліку товару, його часткового співвідношення (асортименту, номенклатури), ціни товару тощо) (п. 1.2 Договору).

Ціна товару визначається сторонами у відповідній видатковій накладній, та є невід'ємною частиною цього договору (п. 2.1 Договору).

Поставка товару, що знаходиться на складах Постачальника в Україні, може здійснюватись за звичайним, або терміновим замовленням Покупця, яке обробляється Постачальником із усним повідомленням про фактичну наявність товару:

- строк виконання звичайного замовлення - 3 робочих дні з дня отримання повідомлення Постачальника про наявність товару;

- строк виконання термінового замовлення - 1 робочий день з дня отримання повідомлення Постачальника про наявність товару.

Поставка товару, що не знаходиться на складах Постачальника. А в Україні, може здійснюватись за звичайним, або терміновим замовленням Покупця, яке обробляється Постачальником із усним повідомленням про фактичну наявність товару:

- строки виконання звичайного замовлення - 21 робочий день з дня отримання повідомлення Постачальника про наявність товару;

- строки виконання термінового замовлення - 7 робочих днів з дня отримання повідомлення Постачальника про наявність товару, з умовою доплати за експрес-доставку згідно діючих тарифів перевізників (за умови, що товар є в наявності на складах фірми-виробника) (п. 2.3 Договору).

Згідно п. 3.2.1 Договору Покупець зобов'язаний провести оплату за товар в порядку, визначеному договором. При перерахуванні коштів обов'язково вказувати в платіжному дорученні на оплату номер і дату укладення цього договору.

Договір вступає в силу з дня його підписання і діє до 31.12.2019 року, а в частині оплати товару та сплати інших платежів - до повного розрахунку. Якщо жодна зі сторін за 1 місяць до закінчення строку дії цього договору не заявить про намір його розірвати, цей договір автоматично пролонгується на наступний календарний рік (п. 5.1 Договору).

З змістом п. 7.2.1 Договору Покупець несе відповідальність за прострочення з оплатою вартості товару, сплачуючи за вимогою Постачальника на користь Постачальника за кожний день прострочення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу.

У випадку прострочення виконання грошових зобов'язань по оплаті ціни товару, Покупець на вимогу Постачальника сплачує на користь Постачальника відсотки за користування коштами в розмірі 20 відсотків річних з простроченої суми (п. 7.2.2 Договору).

На виконання умов укладеного договору позивачем відповідачу на підставі видаткової накладеної № ВН-10102-02236 від 01.08.2019 року поставлено товар на загальну суму 82 991,59 грн (а.с. 16, т. 1).

Відповідачем здійснено частково розрахунок за поставлений товар в сумі 20 000,00 грн, що підтверджується банківською випискою з особового рахунку за період з 10.10.2019 року по 04.05.2020 року (а.с. 17, т. 1).

Заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар становить 62 991,52 грн.

Несплата відповідачем заборгованості за поставлений товар слугувала підставою звернення позивача з даним позовом до суду.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, заперечень відповідача та надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Частинами 1 та 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до ст. 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України). Згідно зі ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 662 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Згідно положень ч. 1 ст. 692 цього ж кодексу, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Матеріали справи підтверджують неналежне виконання позивачем зобов'язань щодо поставки товару, у встановлений договором строк.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 62 991,59 грн боргу за поставлений товар згідно договору поставки запасних частин до сільськогосподарської техніки на умовах розстрочення платежу № 029/19-ЖТ/ЗЧ від 21.01.2019 року правомірною та обґрунтованою, з огляду на що задовольняє її в повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Також, у зв'язку з неналежним виконання відповідачем зобов'язань, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 10 265,45 грн 20% річних, 1 515,35 грн інфляційних втрат, 14 134,98 грн пені.

Судом встановлено, що вимоги позивача про застосування заходів відповідальності ґрунтуються на погоджених сторонами положеннях договору (п.п. 7.2.1, 7.2.2 Договору)

Слід зазначити, що у відповідності до п. 3 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно із ч. 4 ст. 231 ГК України розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Перевіркою за допомогою інтегрованого в систему інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон Еліт 9.1.5" калькулятора обрахунку пені, відсотків річних та інфляційних втрат судом встановлено, що він виконаний позивачем арифметично вірно з огляду на що вимоги позивача у цих частинах підлягають задоволенню у заявленому розмірі.

Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

При цьому ч. 1 ст. 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 2 вказаної статті).

Натомість відповідачем не надано суду належних доказів на спростовування заявлених позовних вимог, в тому числі щодо проведення розрахунків, не надано власного розрахунку заборгованості, доказів повної сплати боргу тощо.

Як визначає ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За вказаних обставин в сукупності, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "РДО УКРАЇНА" підлягає задоволенню у повному обсязі.

Витрати позивача зі сплати судового збору в сумі 2 102,00 грн підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 113, 118, 123, 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327, ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЩЕРБИНИ" (вул. Келецька, буд. 64/47-А, офіс 1, м. Вінниця, 21000, код - 40148610) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РДО УКРАЇНА" (вул. Житомирське шосе, 6, м. Вінниця, 21022, код - 33720215) - 62 991,59 грн - основного боргу договором поставки запасних частин до сільськогосподарської техніки на умовах розстрочення платежу № 029/19-ЖТ/ЗЧ від 21.01.2019 року, 10 265,45 грн - 20% річних, 1 515,35 грн - інфляційних втрат, 14 134,98 грн - пені та 2 102,00 грн - відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Примірник повного судового рішення надіслати сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, представнику позивача засобами електронного зв'язку: liutkor@rdo.ua.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно - західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Вінницької області.

Повний текст судового рішення складено 05 серпня 2020 р.

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Житомирське шосе, 6, м. Вінниця, 21022)

3 - відповідачу (вул. Келецька, буд. 64/47-А, офіс 1, м. Вінниця, 21000)

Попередній документ
90773432
Наступний документ
90773434
Інформація про рішення:
№ рішення: 90773433
№ справи: 902/472/20
Дата рішення: 03.08.2020
Дата публікації: 06.08.2020
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Вінницької області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; купівлі-продажу; поставки товарів, робіт, послуг
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (12.05.2020)
Дата надходження: 12.05.2020
Предмет позову: про стягнення 88907,37 грн