28.07.2020 року м.Дніпро Справа № 904/3253/19
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чус О.В. (доповідач),
суддів Кощеєва І.М., Кузнецової І.Л.,
секретар судового засідання Охота В.В.,
представники сторін:
від позивача: Рябченко М.М., довіреність №2-343д від 17.12.2019 р., адвокат;
вільний слухач: Шевцов О.А., паспорт серії АН 972084 від 12.08.2011р.
від відповідача: не з"явився; про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду, апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Бурове управління "Укрбургаз" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2019 (суддя Ліпинський О.В.; повне рішення складено 24.12.2019) у справі № 904/3253/19
за позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Бурове управління "Укрбургаз", м. Красноград, Харківської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтосервіс", м. Дніпро
про стягнення штрафних санкцій у розмірі 1997920,45 грн, -
1. Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.
Акціонерне товариство "Укргазвидобування" в особі філії Бурове управління "Укрбургаз" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтосервіс" штрафних санкцій у розмірі 1997920,45 грн, з яких 642078,96 грн - пеня, 1355841,49 грн - штраф.
Заявлені вимоги мотивовані неналежним виконанням умов договору поставки № УБГ215/015-18 від 29.03.2018 в частині дотримання строків поставки товару.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2019 у справі № 904/3253/19 у задоволенні позову відмовлено.
Рішення місцевого господарського суду мотивовано недоведеністю виконання покупцем умов пункту 5.2 договору поставки щодо направлення постачальнику рознарядки про відвантаження товару, отримання якої є передумовою виконання обов'язку з відвантаження товару, що зумовило прострочення кредитора.
2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.
Акціонерне товариство "Укргазвидобування" в особі Бурового управління "Укрбургаз" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2019 у справі № 904/3253/19 і ухвалити нове, яким позов задовольнити.
Апеляційна скарга мотивована неповним з'ясуванням обставин справи, порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, у зв'язку з чим місцевий господарський суд ухвалив неправомірне рішення.
Скаржник зазначає, що рознарядка не встановлює погоджених сторонами у підписаній специфікації строків поставки товару, тому її відсутність не зупиняє строків поставки, оскільки пунктом 6.3.11 договору встановлено, що постачальник зобов'язаний поставити товар у встановлені договором та специфікацією строки.
На думку скаржника, місцевий господарський суд не надав належної правової оцінки визначеним специфікацією № 1 строкам поставки товару, сплив яких відповідно до умов договору є підставою для застосування до постачальника неустойки у вигляді штрафу та пені.
Скаржник вважає, що ухвалюючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд помилково ототожнив поняття "рознарядка на поставку" з поняттям "строк поставки", що суперечить природі договірних відносин, які склалися між сторонами на підставі договору поставки № УБГ215/015-18 від 29.03.2018.
Скаржник звертає увагу, що предметом доказування у даній справі є поставка товару з додержанням встановлених специфікацією строків, а не наявність чи відсутність рознарядки, оскільки рознарядка лише закріплює обсяг і місце поставки товару.
3. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.
У відзиві на апеляційну скаргу, з урахуванням пояснень № 002 від 10.06.2020, Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтосервіс" заперечує проти її доводів, просить залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Відповідач зазначає, що відвантаження товару без попередньо надісланої покупцем постачальнику рознарядки заборонено умовами договору поставки.
На думку відповідача, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку, що відповідно до положень пунктів 5.2, 11.7 договору поставки, направлення рознарядки на відвантаження товару вважається здійсненим належним чином, якщо її направлено на зазначену у розділі ХІV договору електронну адресу постачальника або за його юридичною адресою, в той час як доказів направлення покупцем рознарядки у визначений умовами договору спосіб матеріали справи не містять.
Крім того, надана в якості доказу направлення рознарядки на електронну адресу відповідача роздруківка електронного листування, не містить кваліфікованого електронного підпису, у зв'язку з чим не може бути належним доказом надсилання такої рознарядки відповідачу.
Невиконання умови щодо надання рознарядки на отримання товару відповідачу, на думку останнього, є простроченням кредитора, що в силу положень статті 613 Цивільного кодексу України, є підставою для відстрочення виконання зобов'язання боржником на час такого прострочення.
4. Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.01.2020 колегією суддів у складі головуючого судді Чус О.В. (доповідач), суддів Кощеєва І.М., Кузнецової І.Л. відкрито провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Укргазвидобування» в особі філії Бурове управління "Укрбургаз" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2019 у справі № 904/3253/19.
У зв'язку з встановленням постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 на території країни карантинних заходів, розгляд скарги, призначений у судове засідання на 26.03.2020, не відбувся.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2020 розгляд апеляційної скарги призначений на 11.06.2020.
В судовому засіданні 11.06.2020 оголошено перерву до 28.07.2020.
Після перерви, у судовому засіданні 28.07.2020 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
5. Встановлені судом першої та апеляційної інстанції обставини справи.
Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" (покупець) 29.03.2018 уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтосервіс" (постачальник) договір поставки № УБГ215/015-18 (далі - Договір).
Відповідно до пункту 1.1 Договору постачальник зобов'язується поставити покупцю товар, зазначений в специфікації (далі - товар), що додається до договору і є його невід'ємною частиною, а покупець - прийняти і оплатити такий товар.
Найменування/асортимент товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю товару та загальна вартість договору вказується у специфікації (далі - специфікація) (пункт 1.2 Договору).
Вартість товару вказується в специфікації в гривнях з урахуванням ПДВ (пункт 3.1 Договору).
Загальна ціна договору визначається загальною вартістю товару, вказаного в специфікації до цього договору (пункт 3.2 Договору).
Згідно з пунктом 4.1 Договору, розрахунки проводяться шляхом:
- оплати покупцем 45% загальної вартості товару, яка здійснюється на підставі рахунку, наданого постачальником у розмірі 12691323,00 грн;
- решта 55% загальної вартості товару у розмірі 15511617,00 грн сплачується покупцем по факту поставки після пред'явлення постачальником рахунка на оплату товару та підписаного сторонами акту приймання-передачі товару або видаткової накладної, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника, на умовах, зазначених у специфікації.
Пунктом 5.1 договору визначено, що строк поставки, умови та місце поставки товару, інформація про вантажовідправників і вантажоодержувачів вказується в специфікації до цього договору.
Обсяг поставки товару (кожної партії товару) визначається в рознарядках покупця та узгоджується до поставки товару. Відвантаження товару проводиться тільки після отримання постачальником рознарядки. Відвантаження товару без рознарядки забороняється. Рознарядка постачальнику може направлятися покупцем в електронному вигляді на електронну адресу постачальника, вказану в розділі XIV даного договору (пункт 5.2 Договору).
Датою поставки товару є дата підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі товару або видаткової накладної (пункт 5.3 Договору).
Пунктом 5.4 Договору визначено, що постачальник за 15 днів до дати відвантаження товару зобов'язаний надати покупцю (факсом або електронною поштою) наступну інформацію:
- номенклатуру товару;
- вартість товару;
- кількість місць;
- габарити товару;
- вага нетто/брутто.
Згідно з пунктом 7.11 Договору у разі невиконання постачальником взятих на себе зобов'язань з поставки товару у строки, зазначені у специфікації до даного договору, останній сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1 % від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару.
Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін (за наявності), за умови надання постачальником забезпечення виконання своїх зобов'язань по договору, які відповідають вимогам, вказаним у пункті 10.2 цього договору і діє до повного виконання сторонами зобов'язань (пункт 10.1 Договору).
Сторони 29.03.2018 підписали специфікацію № 1 до договору поставки № УБГ215/015-18 від 29.03.2018, в якій погоджено поставку товару загальною вартістю 28202940,00 грн з ПДВ, з яких:
1) труба обсадна 177,8х11,51 у кількості 120 т, вартістю 9453168,00 грн;
2) труба обсадна 177,8х12,65 у кількості 185 т, вартістю 14751012,00 грн;
3) труба обсадна 177,8х13,72 у кількості 50 т, вартістю 3998760,00 грн.
Специфікацією № 1 від 29.03.2018 також визначено умови поставки товару: DDP - станція (склад) призначення вантажоодержувача.
Строк поставки товару:
Позиція № 1 - 60 т граничний строк поставки 90 календарних днів з дати укладання договору, 60 т граничний строк поставки 120 календарних днів з дати укладання договору;
Позиція № 2 та № 3 - граничний строк поставки 120 календарних днів з дати укладання договору;
Відвантаження товару згідно рознарядки замовника (поштову адресу отримувача замовник вказує в рознарядці).
Як зазначає Позивач в своєму позові, відповідно до умов п. 5.2 договору, 06.07.2018 постачальнику направлено рознарядку на відвантаження товару на електронну адресу директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтосервіс" Бєліченка А.О. (a.byelichenko@gmail.com).
В підтвердження направлення рознарядки позивачем надано копію супровідного листа № 030-03-7786-2 від 06.07.2018, копію рознарядки, копію витягу з журналу реєстрації вихідної кореспонденції, а також паперові копії електронних доказів - скріншоти сторінок електронного листа (а.с. 86-91).
На виконання умов Договору та специфікації № 1 до нього, постачальником здійснено наступні поставки товару, що підтверджується підписаним сторонами актами приймання-передачі товару:
- № 24/07/1 від 24.07.18 на суму 1370790,92 грн з ПДВ;
- № 24/07/2 від 24.07.18 на суму 1238895,83 грн з ПДВ;
- № 24/07/3 від 24.07.18 на суму 1362777,41 грн з ПДВ;
- № 28/08/1 від 28.08.18 на суму 1724991,31 грн з ПДВ;
- № 28/08/2 віл 28.08.18 на суму 1232865,66 грн з ПДВ;
- № 28/08/3 від 28.08.18 на суму 1729855,16 грн з ПДВ;
- № 28/08/4 від 28.08.18 на суму 1729615,96 грн з ПДВ;
- № 28/08/5 від 28.08.18 на суму 1731449,87 грн з ПДВ;
- № 28/08/6 від 28.08.18 на суму 1715582,57 грн з ПДВ;
- № 03/09/3 від 03.09.18 на суму 1629388,81 грн з ПДВ;
- № 04/09/1 від 04.09.18 на суму 1735516,37 грн з ПДВ;
- № 04/09/2 від 04.09.18 на суму 1486024,92 грн з ПДВ;
- № 30/08/2 від 30.08.18 на суму 1576630,87 грн з ПДВ;
- № 30/08/3 від 30.08.18 на суму 1619170,13 грн з ПДВ;
- № 30/08/4 від 30.08.18 на суму 1638076,46 грн з ПДВ;
- № 30/08/5 від 30.08.18 на суму 1349439,73 грн з ПДВ;
- № 30/08/6 від 30.08.18 на суму 1557173,10 грн з ПДВ.
Позивач зазначає, що з урахуванням погоджених сторонами умов договору, поставка товару мала бути здійснена в наступні строки: по позиції № 1 - 60 т граничний строк поставки до 27.06.2018, 60 т граничний строк до 27.07.2018; позиція № 2 та № 3 - граничний строк поставки встановлено до 27.07.2018.
Вважаючи порушеним визначений специфікацією № 1 строк поставки товару, враховуючи умови пункту 7.11 Договору поставки, позивач розрахував та просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 642078,96 грн та штраф у сумі 1355841,49 грн.
6. Оцінка доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Правовідносини сторін у даній справі виникли на підставі Договору поставки.
Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд виходив того, що покупцем не виконано умови пункту 5.2 Договору щодо направлення постачальнику рознарядки, в якій зазначаються обсяг поставки товару, за відсутності якої постачальник не має право здійснювати відвантаження товару.
Апеляційний господарський суд зазначає, що враховуючи умови пункту 5.2 Договору процедура поставки товару передбачає узгодження обсягів поставки покупцем у рознарядках до поставки товару та подальше відвантаження товару постачальником тільки після отримання відповідної рознарядки на поставку товару. Відвантаження товару без рознарядки забороняється.
Враховуючи відсутність у матеріалах справи належних доказів погодження покупцем обсягів поставки товару, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що постачальник не мав можливості здійснити поставку товару та його відвантаження.
Водночас, поза увагою місцевого господарського суду залишились ті обставини, що постачальник частково здійснив поставку товару за відсутності отриманої від покупця рознарядки, про що зазначив відповідач у відзиві на позовну заяву від 12.09.2019.
Як зазначив відповідач у відзиві від 12.09.2019, враховуючи довгострокові партнерські відносини з позивачем, він здійснив поставку товару 24.07.2018 за відсутності рознарядки. Інші поставки відповідачем здійснені після отримання 27.08.2018 на телефон керівника підприємства за допомогою програми Viber фото рознарядки.
Враховуючи умови пункту 5.2 Договору, за відсутності інформації у постачальника щодо обсягу поставки товару, останній не міг поставляти товар 24.07.2018, однак, як зазначає сам відповідач, поставку товару здійснено незважаючи на відсутність у нього отриманої від позивача рознарядки.
Дії постачальника з поставки товару за відсутності рознарядки можуть свідчити про обізнаність постачальника про обсяг поставки товару, який вказується у рознарядках.
Таким чином, висновок місцевого господарського суду про відсутність у постачальника інформації щодо обсягу поставки товару, яка вказується у рознарядках, не є обґрунтованим, враховуючи наявність обставин поставки товару за відсутності рознарядки.
Крім того умовами пункту 5.4 Договору встановлено, що постачальник за 15 днів до дати відвантаження товару зобов'язаний надати покупцю (факсом або електронною поштою) інформацію: номенклатуру товару; вартість товару; кількість місць; габарити товару; вагу нетто/брутто.
Тобто, вказаним пунктом договору на постачальника покладено обов'язок повідомляти покупця інформацію про товар та дату відвантаження. При цьому такий обов'язок не ставиться у залежність від вимоги покупця.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У статті 611 Цивільного кодексу України закріплено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до пункту 7.11 Договору, у разі невиконання постачальником взятих на себе зобов'язань з поставки товару у строки, зазначені у специфікації до даного Договору, останній сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару.
Таким чином, апеляційний господарський суд доходить висновку щодо обґрунтованості позовних вимог про стягнення передбаченої умовами Договору неустойки за прострочення виконання зобов'язання з поставки товару.
Водночас, згідно зі статтею 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Право суду зменшувати розмір неустойки передбачене також частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України.
Зі змісту зазначених норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи із інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначного прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може лягати непомірним тягарем для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Така правова позиція викладена і в рішенні Конституційного Суду України № 7-рп/2013 від 11.07.2013.
Відповідно до частини 1 статті 73, частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Однак, позивач під час вирішення спору у даній справі не надав доказів, які підтверджують понесення ним збитків або можливість їх понесення у зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем прийнятих на себе зобов'язань.
Крім того, апеляційний господарський суд зазначає, що проблеми з виконанням зобов'язання поставки товару пов'язані з суперечливим викладенням умов Договору стосовно процедури поставки товару, відповідно до яких строк поставки за умовами Договору зазначається у специфікації, якою початок відліку цього строку встановлено з дати підписання Договору, в той час як відвантаження товару ставиться у залежність від отримання постачальником від покупця рознарядки на кожну партію товару.
Враховуючи загальні засади цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, апеляційний господарський суд доходить висновку, що постачальник, не зважаючи на суперечливі умови Договору, з урахуванням встановлених обставин справи щодо поставки товару за відсутності передбаченої умовами договору рознарядки, мав виконати зобов'язання з поставки товару, водночас, сума нарахованої покупцем внаслідок неналежного виконання зобов'язань неустойки, апеляційним господарським судом розцінюється як джерело отримання невиправданих додаткових прибутків, через що підлягає зменшенню.
При цьому, чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі 86 Господарського процесуального кодексу України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на передбачене законом право суду на зменшення розміру штрафних санкцій та віднесення законом визнання розміру, до якого вони підлягають зменшенню, на розсуд суду, апеляційний господарський суд вважає за необхідне зменшити розмір нарахованої позивачем неустойки на 90%, частково задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача 199792,03 грн, з яких: 64 207,89 грн пені та 135 584,14 грн штрафу за неналежне виконання зобов'язань за Договором.
7. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
За таких обставин, наявні передбачені статтею 277 Господарського процесуального кодексу України підстави для часткового задоволення апеляційної скарги і скасування рішення суду та ухвалення нового рішення у справі про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд покладає на Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтосервіс" судові витрати за розгляд справи у суді першої (29968,80 грн) та апеляційної (44953,21 грн) інстанцій.
Керуючись статтями 129, 269, 275, 277, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укргазвидобування» в особі філії Бурове управління "Укрбургаз" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2019 у справі № 904/3253/19 задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2019 у справі № 904/3253/19 скасувати і ухвалити нове.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтосервіс" (49000, м. Дніпро, вул. Ю. Кондратюка, 58, код ЄДРПОУ 32233161) на користь Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, код ЄДРПОУ 30019775) в особі філії Бурове управління "Укрбургаз" (63304, Харківська область, м. Красноград, вул. Полтавська, 86; код ЄДРПОУ 00156392) 64 207 грн 89 коп. (шістдесят чотири тисячі двісті сім гривень 89 копійок) пені та 135 584 грн 14 коп. (сто тридцять п'ять тисяч п'ятсот вісімдесят чотири гривні 14 копійок) штрафу.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтосервіс" (вул. Ю. Кондратюка, 58, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 32233161) на користь Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (вул. Кудрявська, 26/28, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 30019775) в особі філії Бурове управління "Укрбургаз" (63304, м. Красноград, Харківської області, вул. Полтавська, 86; код ЄДРПОУ 00156392) 74922,01 (сімдесят чотири тисячі дев'ятсот двадцять дві) грн 01 коп. витрат на сплату судового збору за розгляд справи у суді першої та апеляційної інстанціях.
Видачу наказу доручити Господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 05.08.2020.
Головуючий суддя О.В. Чус
Суддя І.М. Кощеєв
Суддя І.Л. Кузнецова