Справа № 522/19726/18
Провадження № 2/522/1542/20
21 липня 2020 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси, у складі :
головуючого - судді Науменко А.В.,
за участю секретаря - Полегенького В.С.,
розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - Державного реєстратора Київської філії Комунального підприємства Вишеньківської сільської ради «Добробут-Гарант» м. Київ, ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення та витребування майна з чужого незаконного володіння,
ОСОБА_4 звернулася до Приморського районного суду м. Одеси з уточненою позовною заявою до ОСОБА_2 - Державного реєстратора Київської філії Комунального підприємства Вишеньківської сільської ради «Добробут-Гарант» м. Київ, ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення та витребування майна з чужого незаконного володіння.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 червня ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянка ОСОБА_5 набула право власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору дарування, зареєстрованому у реєстрі за № 6-1035 (вартість квартири, згідно з договором складає 8498 грн.)
05.11.2018 року позивач випадково дізналась, що квартира, за адресою: АДРЕСА_1 належить невідомій їй особі ОСОБА_3 на підставі Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 42674045 від 23.08.2018 08:06:05, зареєстрованого державним реєстратором Київської філії Комунального підприємства Вишеньківської сільської ради «Добробут-Гарант» Бойко Олегом Миколайовичем. Дане рішення було прийняте відповідачем на підставі рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 01.07.2014 року серія та номер: 255/2538/14-ц. Також позивач зазначила, що з 2004 року позивач не була а ні позивачем, а ні відповідачем у будь-яких судових справах, тим більше у м. Донецьку. Крім того, вказаного рішення немає у електронному реєстрі судових рішень, який діє на території всієї України
Також у позові зазначено, що з 7 липня 2014 року в зв'язку з проведенням АТО, можливою загрозою для життя і здоров'я громадян та працівників суду, та на підставі рішення загальних зборів та розпорядження голови - Ворошиловський районний суд міста Донецька призупинив роботу по відправленню правосуддя, з 01. 07. 2014 р. у держреєстрі судових рішень взагалі відсутні дані про судові рішення головуючого судді за копією спірного рішення. Згідно з Розпорядженням Голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.09.2014 №.27/0/38-14 розгляд справ, підсудних Ворошиловському районному суду м. Донецька, здійснюється Селидівським міським судом, який мав увійти в Покровський окружний суд Донецької області в Покровському районі.
Будь яких відносин із відповідачем ОСОБА_3 , позивач не має та взагалі не знайома із нею.
Позивачем було отримано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, з якої стало відомо про те, що 22.08.2018 року на підставі Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 42674045 від 23.08.2018 08:06:05, зареєстрованого державним реєстратором Київської філії Комунального підприємства Вишеньківської сільської ради «Добробут-Гарант» Бойко Олегом Миколайовичем був змінений власник квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 з ОСОБА_1 на ОСОБА_3 . В реєстрі зазначено про те, що підставою виникнення права власності ОСОБА_3 послугувало рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 01.07.2014 року серія та номер: 255/2538/14-ц. Проте, в Єдиному державному реєстрі судових рішень зазначене вище рішення відсутнє.
Відповідно до інформації, розміщеної на сайті Міністерства юстиції України, 28 серпня 2018 року скасовано акредитацію як суб'єкта державної реєстрації Київській філії Вишеньківської сільської ради КП «Добробут- Гарант», а також скасовано акредитацію реєстратору Бойко О.М.
Державний реєстратор Київській філії Вишеньківської сільської ради КП «Добробут-Гарант» Бойко О.М. порушив вимоги абз.1 ч. 5. ст. З Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” де зазначено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться незалежно від місцезнаходження нерухомого майна в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя. Тобто, за вказаними правовими положеннями Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у даному випадку державна реєстрація зміни права власності щодо квартири у м. Одесі повинна була проводитися незалежно від місцезнаходження нерухомого майна в межах лише Одеської області і відсутні будь-які підстави для ухвалення рішення та вчинення державної реєстрації щодо зміни права власності стосовно квартири у м. Одесі державним реєстратором Київської філії комунального підприємства Вишенківської сільської ради Бориспільського району Київської області «Добробут-Гарант», що знаходиться за межами Одеської області.
Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , значиться відповідач - ОСОБА_3 .
Позивач просить суд визнати протиправними та скасувати рішення державного реєстратора Київської філії Комунального підприємства Вишеньківської сільської ради «Добробут-Гарант» Бойко Олега Миколайовича «Про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 42674045 від 23.08.2018 08:06:05; Визнати за ОСОБА_6 право власності на нерухоме майно, а саме квартиру за адресою: АДРЕСА_2 ; Зобов'язати Державне підприємство «Центр обслуговування громадян» зареєструвати за ОСОБА_6 право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач та його представник - адвокат Панько М.М. в судове засідання не зявилися, від представника позивача надійшла заява, в якій він просив уточненні позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі та розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Під час розгляду справи, 10.06.2020 року до суду від відповідача ОСОБА_3 був поданий відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому вона просила відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що вона вважає себе добросовісним володільцем, оскільки обставини у зв'язку з якими у нього виникло володіння спірною квартирою, не викликають сумніву щодо правомірності набуття майна. Документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових доказів прав на нерухоме майно є рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
Відповідач ОСОБА_2 . Державний реєстратор Київської філії Комунального підприємства Вишеньківської сільської ради «Добробут-Гарант» м. Київ у судове засідання не з'явився, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив. Відповідач ОСОБА_3 звернулася з заявою про відкладення розгляду справи посилаючись на COVID-19.
Європейський суд у своїх рішеннях наголошує, що сторони, які задіяні в ході судового розгляду, зобов'язані з розумним інтервалом часу самі цікавитись провадженням у справі, добросовісно користуватись належними процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
У той же час, Європейський суду своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
Крім того, враховуючи нормативне регулювання даного питання національним та європейським законодавством, суд вважає, що позивач (представник позивача) не з'являючись у судові засідання, не даючи суду можливості своїми діями у встановлений законом строк вирішити справу, зловживає своїми процесуальними правами.
Це пов'язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Крім того, таке положення закону пов'язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950 р.).
Пунктом 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 р. № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» вказано на те, що строки, встановлені ЦПК України, є обов'язковими для судів та учасників судових процесів.
Також варто відзначити, що відповідач посилається на неявку у зв'язку з встановленим карантином, втім доказів на підтвердження обставин необхідності дотримання будь-яких обмежень при умовах адаптивного карантину не надає.
Враховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що за такий тривалий час слухання справи, відповідач мала змогу подати всі докази, що стосуються предмета доказування, суд відмовляє у задоволенні заяви про відкладення розгляду справи на іншу дату.
Суд, ознайомившись з матеріалами справи, оцінивши надані та отримані під час розгляду справи докази у відповідності до положень ст. 89 ЦПК України та у сукупності з положеннями законодавчих актів, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - Державного реєстратора Київської філії Комунального підприємства Вишеньківської сільської ради «Добробут-Гарант» м. Київ, ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення та витребування майна з чужого незаконного володіння підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1. ст.4 ЦПК України).
Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. (ч. 1. ст.13 ЦПК України)
При розгляді справи встановлені наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 2004 р ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянка ОСОБА_5 набула право власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору дарування, зареєстрованому у реєстрі за № 6-1035 (вартість квартири, згідно з договором складає 8498 грн.) 05.11.2018 року позивачу стало відомо, що квартира, за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 42674045 від 23.08.2018 08:06:05, зареєстрованого державним реєстратором Київської філії Комунального підприємства Вишеньківської сільської ради «Добробут-Гарант» Бойко Олегом Миколайовичем. Дане рішення було прийняте відповідачем на підставі рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 01.07.2014 року серія та номер: 255/2538/14-ц.
Позивач у позові зазначила, що з 2004 року позивач не була а ні позивачем, а ні відповідачем у будь-яких судових справах, тим більше у м. Донецьку. Крім того, вказаного рішення немає у електронному реєстрі судових рішень, який діє на території всієї України. Крім того, з 7 липня 2014 року в зв'язку з проведенням АТО, можливою загрозою для життя і здоров'я громадян та працівників суду, та на підставі рішення загальних зборів та розпорядження голови - Ворошиловський районний суд міста Донецька призупинив роботу по відправленню правосуддя, з 01. 07. 2014 р. у держреєстрі судових рішень взагалі відсутні дані про судові рішення головуючого судді за копією цього рішення.
Зазначені твердження позивача не спростовані жодним доказом з боку відповідача ОСОБА_3 .
Згідно з Розпорядженням Голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.09.2014 №.27/0/38-14 розгляд справ, підсудних Ворошиловському районному суду м. Донецька, здійснюється Селидівським міським судом, який мав увійти в Покровський окружний суд Донецької області в Покровському районі.
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, встановлено, що 22.08.2018 року на підставі Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 42674045 від 23.08.2018 08:06:05, зареєстрованого державним реєстратором Київської філії Комунального підприємства Вишеньківської сільської ради «Добробут-Гарант» Бойко Олегом Миколайовичем був змінений власник квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 з ОСОБА_1 на ОСОБА_3 . В реєстрі зазначено, що підставою виникнення права власності ОСОБА_3 послугувало рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 01.07.2014 року серія та номер: 255/2538/14-ц. Проте, в Єдиному державному реєстрі судових рішень зазначене вище рішення відсутнє.
Згідно Листа ДСА України (а.с. 66) на виконання ухвали суду про витребування доказів, надано інформацію, що відсутні відомості щодо існування рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 01.07.2014 року серія та номер 255/2538/14-ц.
Абзацем II п. 12 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (з наступними змінами та доповненнями), встановлено, що під час розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор обов'язково використовує відомості Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, які є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, а також відомості з інших інформаційних систем, доступ до яких передбачено відповідно до законодавства, у тому числі відомості з Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру документів.
З метою забезпечення відкритості діяльності судів загальної юрисдикції, прогнозованості судових рішень та сприяння однаковому застосуванню законодавства, 22 грудня 2005 року прийнято Закон України «Про доступ до судових рішень», що набув чинності з 1 червня 2006 року, який регулює відносини щодо забезпечення доступу до судових рішень (рішень, судових наказів, постанов, вироків, ухвал), ухвалених судами загальної юрисдикції та ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.
З метою мінімізації злочинних випадків здійснення державної реєстрації прав та їх обтяжень на підставі підробленого рішення суду, 01 листопада 2016 року в офіційному друкованому засобі масової інформації Верховної Ради України «Голос України» № 207 (6461) опубліковано Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності від 6 жовтня 2016 року № 1666-УІІІ, яким внесено відповідні зміни до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року № 1952-ІУ (далі - Закон) який доповнено новою статтею 31-1 «Особливості проведення реєстраційних дій на підставі рішень судів».
Згідно з нормами цієї статті, Державна судова адміністрація України у день набрання рішенням суду законної сили, яке передбачає набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора, забезпечує передачу до Державного реєстру прав примірника такого судового рішення. Такі рішення суду буде реєструвати виключно державний реєстратор, що перебуває у трудових відносинах із суб'єктом Державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі за місцезнаходженням відповідного майна (відповідні районні державні адміністрації або виконавчі комітети міських рад обласного значення).
Державний реєстратор прав на нерухоме майно з метою встановлення набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на підставі поданого рішення суду обов'язково використовує відомості Єдиного державного реєстру судових рішень за допомогою офіційного веб-порталу судової влади України щодо наявності такого рішення у відповідному реєстрі в електронній формі, відповідності його за документарною інформацією та реквізитами.
У разі відсутності рішення суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень, державний реєстратор прав на нерухоме майно запитує копію такого рішення суду, засвідчену в установленому порядку, від відповідного суду. Направлення запиту до суду про отримання копії рішення суду є підставою для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Тобто, вищевказаними нормами закону визначено обов'язок уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації прав при проведенні державної реєстрації права власності та інших речових прав на підставі рішення суду, що набуло законної сили, перевіряти дійсність судового рішення шляхом отримання електронної копії такого судового рішення з Єдиного державного реєстру судових рішень, а у випадку відсутності його в реєстрі - надсилати запит до відповідного суду про підтвердження дійсності судового рішення.
З огляду на такі нормативні положення та вимоги відповідач грубо порушив абзац II п. 12 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та ст. 31-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» встановлено, що рішення, дії або бездіяльність державного суб'єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до суду.
Відповідно до інформації, розміщеної на сайті Міністерства юстиції України, 28 серпня 2018 року скасовано акредитацію як суб'єкта державної реєстрації Київській філії Вишеньківської сільської ради КП «Добробут- Гарант», а також скасовано акредитацію реєстратору Бойко О.М.
Судом встановлено, що державним реєстратором Київській філії Вишеньківської сільської ради КП «Добробут-Гарант» Бойко О.М. порушено вимоги абз.1 ч. 5. ст. З Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” де зазначено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться незалежно від місцезнаходження нерухомого майна в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя. Тобто, за вказаними правовими положеннями Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у даному випадку державна реєстрація зміни права власності щодо квартири у м. Одесі повинна була проводитися незалежно від місцезнаходження нерухомого майна в межах лише Одеської області і відсутні будь-які підстави для ухвалення рішення та вчинення державної реєстрації щодо зміни права власності стосовно квартири у м. Одесі державним реєстратором Київської філії комунального підприємства Вишенківської сільської ради Бориспільського району Київської області «Добробут-Гарант», що знаходиться за межами Одеської області.
Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , значиться відповідач - ОСОБА_3 .
Загальна декларація прав людини, яка у ст. 8 гарантує право кожної людини на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом.
Відповідно до ч.І ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За ч.1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона існює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі осіб.
У відповідності до ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається їм майном на власний розсуд.
Згідно ч.І ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
У відповідності до ч.І ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, не що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, їй засвідчує його право власності (ч.І ст.392 ЦК України).
Згідно п. 37 Пленуму ВССУ №5 від 07.02.2014 року про судову практику в справах з захист права власності та інших речових прав, з урахуванням положень частини першої 15 та статті 392 ЦК власник майна має право пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати м документа, який засвідчує його право власності.
Тобто виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб'єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.
Таким чином суд вважає позовні вимоги позивача щодо визнання за ОСОБА_6 права власності на нерухоме майно, а саме квартири за адресою: АДРЕСА_2 підлягають задоволенню., оскільки відповідач ОСОБА_3 не визнає право позивача, про що вказала у відзиві.
Відповідно до ч.І ст.26 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав.
Згідно ч.2 зазначеної статті, у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
Згідно абз.1 ч. 5. ст. З Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, державна реєстрація права власності та інших речових прав водиться незалежно від місцезнаходження нерухомого майна в межах Автономної публіки Крим, області, міст Києва та Севастополя.
Відповідно до вимог ст. 9 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, здійснювати визначені у цій статті повноваження суб'єктів державної реєстрації прав в повному обсязі можуть акредитовані суб'єкти.
З врахуванням встановлених обставин справи, суд, керуючись принципом змагальності, оцінюючи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними та скасування рішення державного реєстратора Київської філії Комунального підприємства Вишеньківської сільської ради «Добробут-Гарант» Бойко Олега Миколайовича «Про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 42674045 від 23.08.2018 08:06:05 підлягають до задоволення, оскільки державним реєстратором Київській філії Вишеньківської сільської ради КП «Добробут-Гарант» Бойко О.М. порушено вимоги абз.1 ч. 5. ст. З Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” де зазначено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться незалежно від місцезнаходження нерухомого майна в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя.
З конструкції заявлених позовних вимог убачається, що вимога про визнання за ОСОБА_6 право власності на нерухоме майно, є основною позовною вимогою, а інші позовні вимоги - похідними.
Враховуючи зазначене вище, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме в частині визнання за ОСОБА_6 право власності на нерухоме майно, а саме квартиру за адресою: АДРЕСА_2 та визнання протиправними та скасування рішення державного реєстратора Київської філії Комунального підприємства Вишеньківської сільської ради «Добробут-Гарант» Бойко Олега Миколайовича «Про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 42674045 від 23.08.2018 08:06:05.
Разом з тим, позовні вимоги в частині зобов'язати Державне підприємство «Центр обслуговування громадян» зареєструвати за ОСОБА_6 право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 задоволенню не підлягають, оскільки
ДП «Центр обслуговування громадян» не є відповідачем по справі, а наявні відповідачі, зазначені позивачем, не є належними.
У відповідності до вимог ст.141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача ОСОБА_1 слід стягнути судові витрати в сумі 352,40 гривень пропорційно до задоволених вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1, 2, 5, 11, 76-81, 206, 241, 247, 258, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - Державного реєстратора Київської філії Комунального підприємства Вишеньківської сільської ради «Добробут-Гарант» м. Київ, ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення та витребування майна з чужого незаконного володіння - задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати рішення державного реєстратора Київської філії Комунального підприємства Вишеньківської сільської ради «Добробут-Гарант» Бойко Олега Миколайовича «Про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 42674045 від 23.08.2018 08:06:05.
Визнати за Тимофєєвою ОСОБА_7 (реєстраційний номер облікової ставки картки платника податків НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) право власності на нерухоме майно, а саме квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 - Державного реєстратора Київської філії Комунального підприємства Вишеньківської сільської ради «Добробут-Гарант» м. Київ на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання позову у розмірі 352,40 гривень.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання позову у розмірі 352,40 гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України.
Повний текст рішення суду виготовлено 31.07.2020 року.
Суддя: А.В. Науменко
21.07.20