Справа № 495/9812/19
№ провадження 2/495/1038/2020
ІМЕНЕМ УКрАЇНи
04 серпня 2020 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого одноособово - судді Прийомової О.Ю.,
за участю секретаря Іванченко А.С.,
справа № 495/9812/19,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Білгород-Дністровському Одеської області цивільну справу за позовом Комунального підприємства "Одеській обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі" до ОСОБА_1 про розірвання кредитного договору, стягнення суми заборгованості,
05 листопада 2019 року представник позивача Комунального підприємства "Одеській обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі", звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , про розірвання кредитного договору, стягнення суми заборгованості, просить суд: розірвати кредитний договір та стягнути з відповідача на його користь заборгованість та витрати по сплаті судового збору.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до укладеного кредитного договору № 2094 від 21.03.2013 року ОСОБА_1 отримала від КП "Одеській обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі" кредит у розмірі 40 000 грн, на придбання житлового будинку АДРЕСА_1 , терміном 30 років зі сплатою 3 % річних. Позивач вказує, що свої зобов'язання за договором виконав належним чином, надавши ОСОБА_1 26.03.2013 року - 10 000 грн.; 20.08.2013 року - 10 000 грн.; 12.09.2013 року - 20 000 грн.
Натомість, зобов'язання по сплаті процентів за користування кредитом та повернення кредитних коштів відповідачкою не виконуються. Вимогу про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором, ОСОБА_1 отримала особисто в руки в сільській раді. Таким чином, оскільки відповідачем зобов'язання за кредитним договором не виконуються, існують усі правові підстави для стягнення з неї усієї заборгованості разом із процентами та пенею, вказує позивач.
08 листопада 2019 року Ухвалою Білгород - Дністровського міськрайонного суду по вказаній справі було відкрито спрощене позовне провадження та вона призначена до судового розгляду по сутті.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, надавши клопотання про розгляд справи за відсутності позивача, з проханням позовні вимоги задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась у відповідності до ч.1 п.2 ст. 131 ЦПК України належним чином, про причину неявки суду не сповістила.
Так, у відповідності до ч.1 п.2 ст. 131 ЦПК України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться..
Зі згоди представника позивача, про що свідчить клопотання представника позивача, суд Ухвалою від 04 серпня 2020 року перейшов до заочного розгляду справи, що відповідає положенням ст. ст. 280 -281 ЦПК України.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється. Вивчивши матеріали справи, судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Матеріалами справи встановлено, що дійсно 21.03.2013 року між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір № 2094.
Згідно п.1.1. Договору, КП "Одеській обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі" надав ОСОБА_1 кредит терміном на 30 років на суму 40 000 грн.
За умовами п.1.2. Договору, за користування кредитом встановлювалась плата в розмірі 3 % річних.
Відповідно до п.2.1 Договору, кредит надавався позичальнику шляхом перерахування грошових коштів на особистий рахунок позичальника, відкритий ним у банку, що обслуговує кредитно-фінансові операції «Фонду».
Як вбачається з матеріалів справи, згідно платіжного доручення № 70, 20.08.2013 перерахована на рахунок позичальника -10 000 грн, платіжним дорученням № 25 від 26.03.2013 року підтверджено перерахування на рахунок позичальника ще 10000 грн, та відповідно до платіжного доручення № 115 від 12.09.2013 року позичальнику перераховано останню суму кредиту у розмірі 20 00 0 грн.
Згідно п.3.4.4. Договору, ОСОБА_1 зобов'язалась сплачувати до 25 числа щомісячно грошовими коштами на розрахунковий рахунок Фонду відсотки за користування кредитом, починаючи з дати видачі першої частини кредиту і до моменту погашення всієї суми кредиту.
За умовами п. 4.2., 4.3 Договору, у випадку порушення позичальником умов кредитного договору, Фонд має право розірвати договір і достроково стягнути кредит зі сплатою штрафу в розмірі 10 відсотків від суми фактично отриманого кредитку. За порушення термінів повернення кредиту та відсотків за користування кредитом позичальник сплачує «Фонду» пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, за кожен день прострочки від невнесеної в строк суми платежів.
Вимогою про дострокове /протягом тридцяти днів/ погашення заборгованості за кредитним договором, процентів та штрафних санкцій, яка була вручена спеціалістами Шабівської сільської ради особисто в руки відповідачу/згідно листа № 1497/05-19, 1405/05-18/3202 від 09.09.2019 року/, ОСОБА_1 була повідомлена про факт виникнення заборгованості та необхідність дострокового повернення кредиту.
Однак, вказана досудова вимога залишилась поза увагою відповідача.
Станом на момент звернення до суду з позовом борг ОСОБА_1 не повернуто.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним чином боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Цивільно-правове зобов'язання - це правовідношення, в якому одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші та ін.) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку .
З цього визначення випливає, що цивільно-правове зобов'язання - це таке правовідношення, в якому управомочна особа діє як кредитор, а зобов'язана особа - як боржник.
В силу ч.1 ст.14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Згідно ч.2 ст. 612 ЦК України, боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Відповідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 статті 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
У зв'язку з неналежним виконанням своїх зобов'язань за кредитним договором № 2094 від 21.03.2013 року, у позичальника утворилась заборгованість, яка згідно розрахунку заборгованості станом на 21.10.2019 становила 46 288,92 грн, з яких: 35 206 грн - сума кредиту до повного погашення, 1789,99 грн - заборгованість по пені по кредиту, 3934,87 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом, 1358,06 грн - заборгованість по пені процентам за користування кредитом, 4 000 грн - штраф у розмірі 10 % /згідно п. 4.2. Договору/.
Даючи правову оцінку дослідженим в судовому засіданні доказам, суд доходить висновку, що в дійсності у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість по сплаті кредиту, оскільки відповідач не в повному обсязі виконує прийняті на себе відповідно до договору № 2094 від 21.03.2013 року зобов'язання, що у відповідності до п. 4.2. Договору є підставою для його розірвання, тому суд, не виходячи за межі позовних вимог, вважає за можливе позов Комунального підприємства "Одеській обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі" до ОСОБА_1 про розірвання кредитного договору, стягнення суми заборгованості задовольнити.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку із обґрунтованістю позовних вимог, вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача суми судового збору у розмірі 1921також підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 530,549,553, 554,629,1050,1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 83, 263, 264, 265,280 ЦПК України , суд, -
Позовну заяву Комунального підприємства "Одеській обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі" до ОСОБА_1 про розірвання кредитного договору, стягнення суми заборгованості - задовольнити.
Кредитний договір № 2094 від 21.03.2013 року, укладений між ОСОБА_1 та Комунальним підприємством "Одеській обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі" - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства "Одеській обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі" заборгованість за кредитним договором № 2094 від 21.03.2013 року в сумі 46 288,92 грн. , з яких: 35 206 грн. - сума кредиту до повного погашення, 1789,99 грн - заборгованість по пені по кредиту, 3934,87 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом, 1358,06 грн - заборгованість по пені процентам за користування кредитом, 4000 грн - штраф у розмірі 10 %/згідно п. 4.2. Договору/.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства "Одеській обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі" витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його підписання.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення, (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Позивач: Комунальне підприємство "Одеській обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі", код ЄДРПОУ: 25042554, р/р НОМЕР_1 , МФО 300346, що знаходиться за адресою: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83 каб. 1003.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , ІПН: НОМЕР_3 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складений 04 серпня 2020 року.