Справа №127/15395/20
Провадження №1-кс/127/6806/20
28 липня 2020 року м. Вінниця
Слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши клопотання захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу, застосованого ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 12.06.2020 у справі №127/ 12496/20 на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в період доби щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця республіки Йорданія, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, одруженого, раніше не судимого, -
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 12 червня 2020 року року до ОСОБА_4 , у справі №127\12496\20 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком 60 (шістдесят) днів. Строк дії ухвали до 21.32 год. 08.08.2020 року.
Використовуючи право подати до суду клопотання про зміну запобіжного заходу, захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 просить змінити міру запобіжного заходу з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, з покладенням на свого підзахисного обов"язків, передбачених ст. 194 КПК України, в зв'язку з тим, що даний запобіжний захід для його підзахисного є занадто суворим, при обранні запобіжного заходу ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою суд першої не дотримався вимог ст.ст. 177, 194 КПК України, та практику Європейського Суду, не врахував ідентифікуючі дані особи підозрюваного ОСОБА_4 , зокрема: не було взято до уваги те, що ОСОБА_4 одружений на ОСОБА_6 , 1999 року народження, яка на даний час вагітна, також ОСОБА_4 має постійне місце проживання, позитивну характеристику з місця проживання на підставі викладених обставин можливо застосувати до нього більш м'який запобіжний захід. Крім цього, підозрюваний ОСОБА_4 зацікавлений в справедливому розслідуванні інкримінованого йому кримінального правопорушення, готовий сприяти розслідуванню, здоров"я ОСОБА_4 дозволяє останньому носити електронний засіб контролю, тому жодних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України на даний час не існує. При цьому посилався на практику Європейського суду з прав людини, Конвенцію про захист прав людини основоположних свобод.
Зазначені факти на думку захисника підозрюваного свідчать про можливість застосувати до нього більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою, а саме домашній арешт, який буде достатнім для досягнення мети, визначеної в ч. 1 ст. 177 КПК України.
В судовому засіданні прокурор заперечив у задоволенні клопотання захисника щодо зміни запобіжного заходу та звільнення підозрюваного ОСОБА_4 з-під варти, вважає, що досі не відпали ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому з метою запобігання ухилення від суду, з метою позбавлення можливості впливати на учасників процесу, слід відмовити у задоволенні даного клопотання.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 клопотання підтримали та просили змінити запобіжний захід на менш суворий, на підставі викладених у клопотанні обставин, додатково суду пояснили, що на протязі місяця жодних слідчих дій з ОСОБА_4 по кримінальному провадженню не проведено, крім того досудовим слідством не доведено, що ОСОБА_4 застосовував насильство, небезпечне для життя та здоров'я будь кого, до затримання ОСОБА_4 не притягувався до кримінальної відповідальності, проживає в зареєстрованому шлюбі з дружиною, яка на даний час вагітна, останній необхідна матеріальна та моральна підтримка, обіцяє виконувати покладені на нього обов"язки.
Вислухавши думку прокурора, підозрюваного, його захисника, дослідивши матеріали клопотання захисника та докази надані захисником, слідчий суддя встановив, що клопотання про зміну запобіжного заходу обгрунтоване та підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Слідчий суддя вважає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Відповідно до вимог пунктів 1, 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини (надалі Конвенція) згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою, а ризик переховування від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.
Слідчий суддя при розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу встановив, що ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 12 червня 2020 року до ОСОБА_4 , у справі №127\12496\20 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком 60 (шістдесят) днів. Строк дії ухвали до 21.32 год. 08.08.2020 року..
Обираючи відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею першої інстанції було враховано наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, крім того в ухвалі суду першої інстанції враховано, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 189 Кримінального кодексу України, тобто у вимозі передачі чужого майна, з погрозою насильства над потерпілим та поєднаним з насильством, небезпечним для життя та здоров'я, вчинене за попередньою змовою групою осіб, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, із конфіскацією майна, ОСОБА_4 не працює, джерело доходів відсутнє,що потенційно збільшує ймовірність залишення місця проживання, також є ризик, що підозрюваний ОСОБА_4 незаконно впливати на потерпілого та інших підозрюваних, які є співучасниками злочину..
Втім, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимог Конвенції заарештована особа має право на перегляд матеріально-правових і процесуальних умов затримання, а рішення суду про продовження строку тримання під вартою, не може базуватись на первісних підставах, що слугували для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання заявника під вартою; і суд має з'ясувати можливість застосування до заявника будь-яких альтернативних запобіжних заходів замість тримання під вартою (рішення ЄСПЛ у справі "Третьяков проти України").
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема п.80 судового рішення ЄСПЛ по справі Харченко проти України, де вказано, що попереднє тримання під вартою заявника тривало два роки і чотири місяці. Необхідно відзначити, що серйозність звинувачень, пред'явлених заявнику і ризик його втечі були висунуті в якості аргументів на етапі вирішення питання взяття заявника під варту. Після цього, прокурори і суди не наводили взагалі ніяких підстав для продовження тримання заявника під вартою та зазначали, що раніше обраний запобіжний захід був правильним. Проте згідно зпунктом 3 статті 5 Конвенції зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і судові органи мають навести інші підстави для продовження тримання під вартою. До того ж такі підстави мають бути чітко вказані національними судами (див. вищенаведену справу «Елоев проти України», п. 60). Інші підстави національні суди в цій справі не вказують. Крім того, національні владні органи не розглядали застосування інших запобіжних заходів, альтернативних утриманню під вартою.
Крім того, п.60 судового рішення ЄСПЛ по справі Елоев проти України та на яке у своєму клопотанні посилається сторона захисту, в якому зазначено, що, хоча переховування заявника протягом одного року було для органів влади достатньою причиною для тримання його під вартою на час попереднього слідства та судового слідства, тяжкість пред'явлених йому обвинувачень та ризик його втечі були єдиними підставами для суду не змінювати обраний заявнику запобіжний захід. Перше судове рішення щодо цього було прийнято через два роки та три місяці після його арешту. Проте згідно з пунктом 3 статті 5 Конвенції зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і судові органи мають навести інші підстави для продовження тримання під вартою. Суду необхідно враховувати, що обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням вимог п.4 ст.5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ у справі «Белевитський проти Росії», пункти 111-112 рішення від 01.03.2007 року).
При вирішенні питання щодо зміни запобіжного заходу, слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його вини у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, враховує, що підозрюваний може ухилятись від суду чи іншим чином перешкоджати правосуддю.
Крім того, суд бере до уваги й обставини, які стали відомі лише на теперішній час та не були предметом дослідження судом першої інстанції, зокрема: наявність у ОСОБА_4 добре налагоджених соціальних зв'язків, а саме: ОСОБА_4 одружений, яка на даний час вагітна, також він має постійне місце проживання, позитивну характеристику з місця проживання, вказані обставини не були дослідженні в судовому засіданні 12.06.2020 року.
Крім того, у суду відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, не зможуть забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду, та їх належну поведінку. Однак, залишається достатньо підстав вважати, що підозрюваний, який має закордонний паспорт, у разі зміни запобіжного заходу, зможе ухилитись від слідства та суду та потенційно підвищує ризик ухилення останнього від кримінальної відповідальності шляхом залишення меж території України, також є ризик, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
За таких обставин, слідчий суддя, з урахуванням зазначених ризиків, приходить до висновку про наявність підстав для зміни запобіжного заходу підозрюваному із тримання під вартою на інший запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою на домашній арешт з визначенням часу з з 22 : 00 години по 07:00 годин щодобово з покладенням на нього обов"язків, передбачених ст. 194 КПК України, зокрема прибувати до слідчого СУ Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, прокурора або судуза першою вимогою;
не відлучатися із м. Вінниці без дозволу слідчого, прокурора або суду;
повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Виходячи з положень ст.ст.176, 178, 331 КПК України, ст.ст.5,6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та враховуючи матеріали кримінального провадження, особу підозрюваного ОСОБА_4 , слідчий суддя вважає за необхідне змінити раніше обраний у відношенні підозрюваного запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.
Згідно ч.5 ст.202 КПК України у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про відмову у продовженні строку тримання під вартою, про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на інший запобіжний захід, про звільнення особи з-під варти у випадку, передбаченому частиною третьою статті 206 цього Кодексу, або у випадку закінчення строку дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою підозрюваний, обвинувачений повинен бути негайно звільнений, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176, 181, 194, 201, 202, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу задоволити.
Змінити щодо ОСОБА_4 , запобіжний захід з тримання під вартою, застосованого ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області у справі №127/ 12496/20 від 12.06.2020 року на запобіжний захід у виді домашнього арешту, а саме:
зобов"язати ОСОБА_4 в період часу доби з 22 : 00 години по 07:00 годин не залишати місце постійного проживання - АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, або суду, в межах досудового розслідування, строком два місяця, а саме: до 28 вересня 2020 року.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов'язки, передбачені ст.194 КПК України:
прибувати до слідчого СУ Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, прокурора або судуза першою вимогою;
не відлучатися із м. Вінниці без дозволу слідчого, прокурора або суду;
повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Звільнити з-під варти ОСОБА_4 з зали суду та зобов"язати його негайно прибути до місця його проживання за адресою АДРЕСА_1 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: