Справа 127/16435/20
Провадження 1-кс/127/7290/20
31 липня 2020 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання начальника 2 відділення слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області підполковника юстиції ОСОБА_6 , в рамках кримінального провадження № 22020020000000006 внесеного до ЄРДР 11.01.2020, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився в м. Бахмут (Артемівськ) Донецької області, українець, громадянин України, не одружений, раніше не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258 - 3 КК України, -
31.07.2020 до Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання начальника 2 відділення слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області підполковника юстиції ОСОБА_6 , яке погоджене з прокурором, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 ..
Клопотання мотивовано тим, що слідчим провадиться досудове розслідування кримінального провадження № 22020020000000006, у ході слідства якого повідомлено про підозру ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, в ході розслідування якого виникла необхідність у застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_9 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В ході розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що ОСОБА_8 перебуваючи у м. Єнакієво Донецької області, приблизно у січні 2020 року вступила у змову з ОСОБА_10 для спільного вчинення злочинних дій, пов'язаних із легалізацією паспортних документів, надання послуг по незаконному отриманню пенсійних і соціальних виплат на території підконтрольній українській владі, з метою з сприянням учасникам терористичної організації «ДНР» , поняття якої визначено ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», під назвою «Донецька народна республіка» (в подальшому - ДНР) - тобто стійкого об'єднання невизначеної кількості осіб (більше трьох), що створене з метою здійснення терористичної діяльності, у межах якого здійснено розподіл функцій, встановлено правила поведінки, обов'язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів.
Терористичну організацію «ДНР» утворено на початку квітня 2014 року на території Донецької області, одним із основних завдань якої є зміна меж території та державного кордону України в спосіб, що суперечить порядку, встановленому Конституцією України. Вказана терористична організація є стійкою, має чітку ієрархію та структуру, яка складається з політичного та силового блоків, має розподіл функцій між її учасниками, на яких покладені відповідні обов'язки згідно з планом спільних злочинних дій.
«ДНР» має стабільний склад лідерів вказаної терористичної організації, які підтримують між собою тісні стосунки, централізоване підпорядкування учасників політичного та силового блоку лідерам організації, а також план злочинної діяльності та чіткий розподіл функцій учасників щодо його досягнення.
При цьому на керівників та учасників силового блоку покладається забезпечення стійкості терористичної організації шляхом вчинення збройного опору, незаконної протидії та перешкоджання виконанню службових обов'язків співробітниками правоохоронних органів і військовослужбовцями Збройних Сил України. У свою чергу, на представників політичного блоку покладаються організація збору та отримання матеріальної і фінансової допомоги від інших учасників терористичної організації та осіб, лояльно налаштованих до терористичної діяльності, чим також забезпечується існування вказаної терористичної організації.
Так, на учасників політичного блоку, відповідно до плану спільних злочинних дій, покладаються наступні обов'язки: створення так званих органів державної влади «Донецької народної республіки» та організація їх діяльності; видання так званих нормативно-правових актів від імені нелегітимних органів державної влади «Донецької народної республіки»; організація та проведення незаконного референдуму на території Донецької області про визнання суверенітету незаконного державного утворення «Донецької народної республіки»; проведення агітаційної роботи серед населення щодо діяльності терористичної організації «Донецька народна республіка» з метою схиляння їх до участі у вказаній терористичній організації та отримання підтримки власної діяльності серед мешканців східних регіонів України; організація збору, отримання матеріальної і фінансової допомоги від інших учасників терористичної організації та осіб, лояльно налаштованих до їх діяльності, а також її розподілу; налагодження взаємодії з терористичною організацією «Луганська народна республіка» та її керівниками з метою координації дій, спрямованих на повалення конституційного ладу та захоплення державної влади в Україні, а також дій, направлених на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України; налагодження взаємодії з прихильниками злочинної діяльності терористичної організації «Донецька народна республіка», що перебувають за кордоном з метою координації дій, отримання матеріальної і гуманітарної допомоги та озброєння, а також залучення іноземних громадян для протидії правоохоронним органам України та Збройним Силам України; налагодження взаємодії з місцевими та закордонними засобами масової інформації з метою їх використання для агітації, висвітлення діяльності «Донецької народної республіки», дискредитації діяльності органів державної влади України та осіб, задіяних у ході проведення антитерористичної операції та формування думки серед населення про законність власних дій, а також вчинення за їх допомогою викликів до повалення конституційного ладу і захоплення державної влади в Україні та дій, направлених на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України; надання матеріальної та організаційної допомоги учасникам силового блоку Донецької народної республіки» (не передбачених законом збройних формувань) для забезпечення їх протиправної діяльності; забезпечення учасників «Донецької народної республіки» транспортом, символікою та агітаційними матеріалами.
Вказане свідчить про те, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» - «ДНР» є терористичною організацією, яка здійснює цілеспрямовану суспільно-небезпечну діяльність.
Усвідомлюючи всі вказані обставини, діючи умисно, у січні 2020 року з метою отримання незаконних прибутків від надання посередницьких послуг учасникам терористичної організації «ДНР» та окремим жителям тимчасово окупованих території Донецької області (далі - ТОТ) по незаконному отриманню пенсійних і соціальних виплат, ОСОБА_8 , діючи під керівництвом ОСОБА_10 , вступила у змову із працівником АТ «Державний ощадний банк України» (м. Бахмут Донецької області) ОСОБА_4 .
Відповідно до розподілу обов'язків, ОСОБА_10 , та ОСОБА_8 , здійснювали пошук осіб, які не можуть виїхати на територію контрольовану українською владою та зацікавлені в отриманні документів або грошових коштів на підконтрольній українській владі території, організовували отримання документів, що посвідчують особу, їх переміщення через лінію розмежування, незаконне оформлення на території ТОТ нотаріальних доручень. До вказаної протиправної діяльності ОСОБА_10 , та ОСОБА_8 залучили ОСОБА_7 , який отримував грошові кошти в установах АТ «Державний ощадний банк України», здійснював переміщення через лінію розмежування документів, банківських карток, та незаконно отриманих грошових коштів. У свою чергу, ОСОБА_4 здійснював моніторинг внутрішніх банківських баз даних на предмет нарахування значних грошових сум громадянам, передавав вказані відомості ОСОБА_10 , та ОСОБА_8 , забезпечував у порушення вимог Постанови КМУ № 637 від 05.11.2014 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», проведення ідентифікації громадян за фактичної їх відсутності, забезпечував безперешкодне зняття грошових коштів у касах банку.
Так, члени злочинної групи, з метою сприяння окремим учасникам терористичної організації «ДНР» з 23.01.2020 почали підготовку злочинних дій зі сприяння у відкритті банківського рахунку та зняття грошових коштів для учасника політичного блоку терористичної організації «ДНР» ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - заступника голови «державної адміністрації ДНР» у м. Жданівка Донецької області. У продовж лютого - березня 2020 року учасниками групи вживались спільні, узгодженні дії направлені на підготовку документів для незаконного отримання коштів для ОСОБА_11 - ОСОБА_8 спільно з ОСОБА_10 організувала незаконне оформлення нотаріального доручення, отримала паспортні документи, які передали через ОСОБА_7 у роботу ОСОБА_4 . У свою чергу, ОСОБА_4 , підготував документи для зняття блокування банківського рахунку ОСОБА_11 і подальшого безперешкодного зняття коштів для представника терористичної організації без його особистої присутності.
У аналогічний спосіб, на початку лютого 2020 року учасники групи почали підготовку до злочинних дій направлених на сприяння у відкритті банківського рахунку та зняття грошових коштів для учасника незаконних збройних формувань терористичної організації «ДНР» ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно розподілу ролей, на виконання вказівок ОСОБА_10 , ОСОБА_8 на території підконтрольній «ДНР» організувала оформлення доручення на свої ім'я від ОСОБА_12 , яке ОСОБА_7 передав ОСОБА_4
05.02.2020 у Бахмутському відділенні АТ «Ощадбанк» ОСОБА_4 , діючи спільно з ОСОБА_13 , відкрив банківський рахунок на ім'я ОСОБА_14 та зобов'язався передати у місцевий відділ Пенсійного фонду України персональні данні ОСОБА_14 для нарахування пенсії. Про виконання вказаних злочинних дій ОСОБА_8 доповіла ОСОБА_10 .
Протягом 23-25 березня 2020 року за допомогою ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , спільно з ОСОБА_7 зняли кошти з банківського рахунку ОСОБА_14 , та розподілили між собою винагороду за здійснене сприяння названому учаснику терористичної організації «ДНР».
Таким чином, своїми діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 258-3 КК України - сприяння діяльності терористичної організації.
ОСОБА_4 29.07.2020 затриманий в порядку ст. 208 КПК України та того ж дня йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України.
Вина підозрюваного ОСОБА_4 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними в ході досудового слідства доказами: протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, протоколом обшуку транспортного засобу ОСОБА_7 , протоколом обшуку Бахмутського відділення АТ «Ощадбанк», протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , протоколом затримання підозрюваного ОСОБА_4 та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, який становить значну суспільну небезпеку, санкцією ч. 1 ст. 258-3 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.
На даний час існують наступні обґрунтовані ризики:
- ОСОБА_4 розуміючи суть пред'явленої підозри та тяжкість покарання за вказане кримінальне правопорушення, перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, в тому числі шляхом незаконного перетину лінії розмежування та переходу на території непідконтрольні українській владі (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України);
- ОСОБА_4 , на даний час не відсторонений від займаної посади у Бахмутському відділенні АТ «Ощадбанк», а тому враховуючи те, що інкриміноване йому кримінальне правопорушення вчинене ним із використанням свого службового становища, існує обґрунтований ризик, що перебуваючи на волі, останній може знищити, сховати, або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України).
- триває встановлення з метою подальшого допиту усіх осіб, які можуть бути причетні до вчинення кримінального правопорушення та/або яким відомі обставини, що підлягають доказуванню. ОСОБА_4 , розуміючи суть пред'явленої підозри, може впливати на свідків та інших осіб, причетних до вчинення даного кримінального правопорушення, з метою зміни, спотворення їх майбутніх показань, а також надання ними доказів (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України);
- згідно здобутих у ході досудового розслідування доказів, в тому числі результатів проведення негласних слідчих (розшукових) дій, встановлено, що ОСОБА_4 здійснює свою протиправну діяльність тривалий час та наразі продовжує її, що свідчить про наявний ризик у продовженні вчинення кримінальних правопорушень (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).
З огляду на викладене, наявні реальні підстави вважати, що ОСОБА_4 можуть бути вчиненні дії, визначені п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що у свою чергу дає підстави для застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді взяття під варту. Жоден з більш м'яких запобіжних заходів, передбачених пунктами 1-4 ч. 1 ст. 176 КПК України не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до вимог пункту 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Окрім того, враховуючи тяжкість та характер вчинених злочинів, їх корисливий мотив, наявність аргументованих ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, сторона обвинувачення вважає, що розмір застави, який достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним, покладених на нього обов'язків, має становити 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі вищевикладеного слідчий, просив слідчого суддю клопотання задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, слідчому судді пояснив, що по кримінальному провадженні існують ризики, зокрема те, що ОСОБА_4 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, тому може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, що унеможливлює обрання йому менш суворого запобіжного заходу.
Захисник та підозрюваний в судовому засіданні заперечили щодо задоволення клопотання слідчого, просили слідчого суддю застосувати більш м'який запобіжний захід не пов'язаний із позбавленням волі.
Слідчий суддя, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши та проаналізувавши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.
Стаття 177 КПК України, передбачає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Стаття 183 КПК України, передбачає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.
Відповідно до вимог ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків в даному кримінальному провадженні, продовжити свою злочинну діяльність, а також іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводяться наданні сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.
Вирішуючи питання про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вік та стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання останнього та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
Зокрема, слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_4 на даний час не відсторонений від займаної посади у Бахмутському відділенні АТ «Ощадбанк», а тому враховуючи те, що інкриміноване йому кримінальне правопорушення вчинене ним із використанням свого службового становища, з огляду на це існує обґрунтований ризик, що перебуваючи на волі, останній може знищити, сховати, або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення
Крім того, органом досудового розслідування обґрунтовано наявність низки ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
На теперішній час органом досудового розслідування ОСОБА_4 оголошено про підозру у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, враховуючи обставини кримінального правопорушення, його наслідки, тяжкість покарання за злочин, особу підозрюваної, відсутність у неї соціально стримуючих факторів та соціальних зв'язків, а тому слідчий суддя під час розгляду клопотання дійшов обґрунтованого висновку, що підозрюваний ОСОБА_4 перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, продовжити свою злочинну діяльність, незаконно впливати на потерпілих та свідків в даному кримінальному провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює обрання йому більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
При цьому, підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу ОСОБА_4 слідчий суддя не вбачає.
На час розгляду даного клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. ст. 258-3 КК України - обґрунтована.
З огляду на вищенаведене, враховуючи те, що прокурором в ході розгляду даного клопотання доведено, що вказані в клопотанні ризики, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів в даному випадку є недоцільним та не можливим і саме - тримання під вартою може запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам, а тому дане клопотання слідчий суддя вважає обґрунтованим, доведеним, та таким, що підлягає до задоволення.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, тому слідчий суддя вважає, що, з метою надання права на альтернативний вид запобіжного заходу, з урахуванням обставин кримінального правопорушення та клопотання слідчого, підозрюваному ОСОБА_4 необхідно визначити заставу.
На підставі наведеного, керуючись ст. 176, 177, 178, 183, 184, 186, 193, 196, 197, 400 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання начальника 2 відділення слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області підполковника юстиції ОСОБА_6 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді - тримання під вартою.
Строк тримання під вартою діє протягом 60 (шістдесяти) днів з моменту затримання ОСОБА_4 , тобто до 19 години 10 хвилин 26 вересня 2020 року.
Строк дії ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 26 вересня 2020 року.
Визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі 659 100 (шістсот п'ятдесят дев'ять тисяч сто) гривень, які необхідно внести на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У разі внесення застави на ОСОБА_4 будуть покладені наступні обов'язки:
повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;
утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні, а саме ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , а також свідками;
здати на зберігання свій паспорт для виїзду за кордон, паспорт громадянина України, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
носити електронний засіб контролю.
Якщо ОСОБА_4 не виконає покладені на нього обов'язки, то застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.
У разі внесення застави та покладення обов'язків на підозрюваного ОСОБА_4 - визначити термін їх дії відповідно до ч. 6 ст. 194 КПК України, тобто в межах строку досудового розслідування на час покладення обов'язків.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя