Справа 127/16521/20
Провадження 1-кс/127/7321/20
01 серпня 2020 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_6 , в рамках кримінального провадження № 12020020010001266 внесеного до ЄРДР 12.06.2020, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Уяринці, Тиврівського району Вінницької області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, не одруженого, освіта неповна середня, раніше судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 303 КК України, -
01.08.2020 до Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_6 , яке погоджене з прокурором, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 ..
Клопотання мотивовано тим, що слідчим провадиться досудове розслідування кримінального провадження № 12020020010001266 від 12.06.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 303 КК України, в ході розслідування якого виникла необхідність у застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_4 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В ході розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що з червня місяця 2020 року, точної дати слідством не встановлено, ОСОБА_4 , спільно та за попередньою змовою з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , маючи на меті незаконне збагачення, керуючись жагою наживи, спонукали в м. Вінниці шляхом умовлянь, переконуванні в доцільності та матеріальної вигідності та залучали до надання сексуальних послуг, з метою отримання доходу, осіб жіночої статі, таким чином забезпечуючи зайняття останніми проституцією, тобто надання сексуальних послуг особам чоловічої статі, шляхом здійснення замовлення від клієнтів, звідництві, рекламуванні, наданні приміщення, створенні умови для максимальної сексуальної експлуатації осіб, які займаються проституцією, здійснення контролю, нагляду і опіки над ними, забезпеченні безпеки від насильства чи обману з боку клієнтів.
Також встановлено, що ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , починаючи з червня 2020 року за допомогою своїх мобільних телефонів з № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 зв'язувалась за номерами телефонів із особами жіночої статі, які займаються проституцією: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 для надання ними у орендованих в м. Вінниці квартирах послуг сексуального характеру особам чоловічої статі, яких для них спільно підшукували ОСОБА_7 з ОСОБА_4 та ОСОБА_8 . Останні в мережі Інтернет на сайті «keksik.net», з метою підшукання клієнтів для забезпечення зайняття проституцією осіб жіночої статі, розмістили оголошення про надання сексуальних послуг за грошову винагороду, де зазначили власний номер телефону « НОМЕР_1 ».
Так, 25.06.2020 приблизно в обідній час доби, на номер НОМЕР_2 , зазначений в оголошеннях, в ході проведення контролю за вчиненням злочину, зателефонував ОСОБА_13 , з проханням замовити повію. ОСОБА_14 узгодивши із ОСОБА_15 місце надання сексуальних послуг - квартиру АДРЕСА_2 , прийняла рішення про подальші дії по вчиненню злочину, надавши за допомогою мобільного зв'язку вказівки повії ОСОБА_10 . На виконання вказівок остання зустрілась із ОСОБА_15 у квартирі АДРЕСА_2 та надала йому послуги сексуального характеру, за що ОСОБА_4 отримав грошову винагороду в сумі 1400 грн.
Крім цього, 19.07.2020, точний час слідством не встановлений, на номер НОМЕР_1 , зазначений в оголошеннях, зателефонував ОСОБА_16 , з проханням замовити повію. ОСОБА_14 , узгодивши із ОСОБА_16 , місце надання сексуальних послуг - квартиру АДРЕСА_2 , прийняла рішення про подальші дії по вчиненню злочину, надавши за допомогою мобільного зв'язку вказівки повії ОСОБА_17 . На виконання вказівок остання зустрілась із ОСОБА_16 у квартирі АДРЕСА_2 та надала йому послуги сексуального характеру, за що ОСОБА_9 отримала грошову винагороду в сумі 800 грн, частину з яких у подальшому передала ОСОБА_4 та ОСОБА_8 .
Окрім того, 30.07.2020 приблизно о 20:00 годині, на номер НОМЕР_1 , зазначений в оголошеннях, в ході проведення контролю за вчиненням злочину, зателефонував ОСОБА_18 , з проханням замовити повію. ОСОБА_14 , узгодивши із ОСОБА_18 місце надання сексуальних послуг - квартиру АДРЕСА_3 , прийняла рішення про подальші дії по вчиненню злочину, надавши за допомогою мобільного зв'язку вказівку повії - неповнолітній ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яку шляхом переконання доцільності та матеріальної вигідності залучив до надання сексуальних послуг ОСОБА_8 . На виконання ОСОБА_14 ОСОБА_12 зустрілась із ОСОБА_18 у квартирі АДРЕСА_3 та надала йому послуги сексуального характеру, за що ОСОБА_14 отримала грошову винагороду в сумі 2500 грн, та у подальшому передала їх ОСОБА_4 .
30.07.2020 о 22 годині 00 хвилин, після вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
Викладені обставини свідчать про наявність достатніх доказів для підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 303 КК України - сутенерство, вчинене щодо неповнолітньої особи.
Письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 303 КК України складено 31.07.2020 та цього ж дня вручено.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: показаннями свідків, протоколом затримання, повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, протоколом обшуку, протоколами про результати контролю за вчиненням злочину та іншими матеріалами, отриманими у встановленому порядку під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.
У той же час, відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Так, при визначенні обґрунтованості підозри необхідно враховувати практику Європейського суду з прав людини, згідно з якою, а саме у рішеннях у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» та «Фокс, Кембел і Гартлі проти Сполученого Королівства», Європейський суд з прав людини зазначив, що термін «обґрунтована підозра» означає наявність фактів або відомостей, які здатні переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення. Від сукупності обставин справи залежить, що саме можна вважати обґрунтованою підозрою.
Зокрема, зважаючи на вимоги ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно врахувати практику Європейського суду з прав людини з аналогічних питань, а саме рішення у справі «Мангурас проти Іспанії» від 28.09.2010 № 12050/04, у якому Європейським судом підкреслено важливість оцінки, при визначенні розміру застави, шкоди, завданої злочином, рівня відповідальності підозрюваного та тяжкості злочину. При цьому Європейським судом з прав людини визнано правильним підхід національного суду Іспанії щодо необхідності врахування вказаних чинників за наявності сумнівів у тому, що застава, сума якої визначатиметься виключно пропорційно до майнового стану підозрюваного, зможе забезпечити виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, передусім щодо участі у судовому розгляді справи. Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Мангурас проти Іспанії», сума застави за звільнення з-під варти заявника не була надмірною. У рішенні, у справі «Мангурас проти Іспанії», Європейський суд з прав людини постановив, що не було порушено ч. 3 ст. 5 (право на свободу та особисту недоторканість) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за наступних підстав.
Також, розглядаючи скаргу у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, Європейський суд з прав людини підкреслив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Феррарі - Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим лише тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням органів досудового розслідування (попереднього слідства).
На даному етапі кримінального провадження стороною обвинувачення та слідчим суддею не вирішуються питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінальних правопорушень.
Сторона обвинувачення на підставі оцінки сукупності отриманих доказів стверджує, що причетність особи до вчинення нею злочинів є достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу.
У ході досудового розслідування є необхідність у застосуванні запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, оскільки є достатньо підстав вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
1) Переховуватися від органів досудового розслідування та суду: враховуючи, що ОСОБА_19 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, існує ризик, що підозрюваний з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Окрім цього, зважаючи що ОСОБА_19 , після отримання неправомірної вигоди уже на даному етапі досудового розслідування ухилявся від проведення будь-яких слідчих дій за його участі, при цьому що, стан здоров'я останнього за результатами огляду являвся задовільним, не надає будь-яких пояснень щодо інкримінованого йому злочину, що свідчить про відсутність у його діях співпраці з правоохоронними органами та можливим переховування від органу досудового розслідування в подальшому.
2) Незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні: у органу досудового розслідування є підстави вважати, що підозрюваний в подальшому може як у спосіб погроз, підкупу, психологічного впливу, так і в інший спосіб незаконно впливати на осіб, які будуть допитані в якості свідків у кримінальному проваджені, у тому числі на осіб, які брали участь у викритті її протиправної діяльності, а також на інших свідків, враховуючи той факт, що усі свідки на даний час в ході досудового розслідування не допитані в силу об'єктивних підстав, які можуть вказувати на вчинення злочину, а тому має можливість та може їх примушувати та вимагати від них дачу неправдивих показів, а також перешкоджати проведенню досудового розслідування.
3) Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується: враховуючи, що злочинна діяльність підозрюваного носила тривалий характер, тому також може продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Вищевикладене свідчить про те, що на даний час існують ризики того, що ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, не буде виконувати покладені на ню процесуальні обов'язки у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу та матиме можливість перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування справи, а тому керуючись вимогами ст. 36, 40, 131, 132, 176 - 178, 183, 184, 194 КПК України, за наведених підстав слідчий, просив слідчого суддю клопотання задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, слідчому судді пояснив, що по кримінальному провадженні існують ризики, зокрема те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, тому може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, що унеможливлює обрання йому менш суворого запобіжного заходу.
Захисник та підозрюваний в судовому засіданні заперечили щодо задоволення клопотання слідчого, просили слідчого суддю застосувати більш м'який запобіжний захід не пов'язаний із позбавленням волі.
Слідчий суддя, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши та проаналізувавши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.
Стаття 177 КПК України, передбачає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Стаття 183 КПК України, передбачає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.
Відповідно до вимог ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків в даному кримінальному провадженні, продовжити свою злочинну діяльність, а також іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводяться наданні сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.
Вирішуючи питання про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вік та стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання останньої та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
Зокрема, слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_4 не працює, раніше не судимий, має постійне місце проживання.
Крім того, органом досудового розслідування обґрунтовано наявність низки ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
На теперішній час органом досудового розслідування ОСОБА_4 оголошено про підозру у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, враховуючи обставини кримінального правопорушення, його наслідки, тяжкість покарання за злочин, особу підозрюваного, відсутність у нього соціально стримуючих факторів та соціальних зв'язків, а тому слідчий суддя під час розгляду клопотання дійшов обґрунтованого висновку, що підозрюваний ОСОБА_4 перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, продовжити свою злочинну діяльність, незаконно впливати на потерпілих та свідків в даному кримінальному провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює обрання йому більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
При цьому, підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу ОСОБА_4 слідчий суддя не вбачає.
На час розгляду даного клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 303 КК України - обґрунтована.
З огляду на вищенаведене, враховуючи те, що прокурором в ході розгляду даного клопотання доведено, що вказані в клопотанні ризики, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів в даному випадку є недоцільним та не можливим і саме - тримання під вартою може запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам, а тому дане клопотання слідчий суддя вважає обґрунтованим, доведеним, та таким, що підлягає до задоволення.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, тому слідчий суддя вважає, що, з метою надання права на альтернативний вид запобіжного заходу, з урахуванням обставин кримінального правопорушення та клопотання слідчого, підозрюваному ОСОБА_4 необхідно визначити заставу.
На підставі наведеного, керуючись ст. 176, 177, 178, 183, 184, 186, 193, 196, 197, 400 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_6 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді - тримання під вартою.
Строк тримання під вартою діє протягом 60 (шістдесяти) днів з моменту затримання ОСОБА_4 , тобто до 22 години 00 хвилин 27 вересня 2020 року.
Строк дії ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 27 вересня 2020 року.
Визначити ОСОБА_4 , заставу в розмірі 175 760 (сто сімдесят п'ять тисяч сімсот шістдесят) гривень, які необхідно внести на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У разі внесення застави на ОСОБА_4 , будуть покладені наступні обов'язки:
прибувати на виклики слідчого, прокурора чи суду із встановленою періодичністю;
не відлучатися із населеного пункту, де він проживає без дозволу слідчого, прокурора чи суду;
повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;
утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними та свідками у даному кримінальному провадженні;
здати на зберігання свій паспорт для виїзду за кордон, паспорт громадянина України, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Якщо ОСОБА_4 , не виконає покладені на нього обов'язки, то застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.
У разі внесення застави та покладення обов'язків на підозрюваного ОСОБА_4 - визначити термін їх дії відповідно до ч. 6 ст. 194 КПК України, тобто в межах строку досудового розслідування на час покладення обов'язків.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя