Справа № 464/2480/20
31 липня 2020 року головуючий суддя Залізничного районного суду м. Львова Бориславський Ю.Л., при секретарі судових засідань Каралюс Т.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, третя особа на стороні відповідача - інспектор роти №1 батальйону №1 Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Малиш Олег Володимирович - про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом про визнання дій інспектора рота №1 батальйону №1 Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Малиша О.В. під час винесення постанови серії ЕАК №2467684 від 30.04.2020 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. - протиправними, визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕАК №2467684 від 30.04.2020 р. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. - і закрити справу про адміністративне правопорушення. Свої вимоги мотивує тим, що постановою у справі про адміністративне правопорушення від 30.04.2020 року його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425.00 гривень за те, що він 30.04.2020 року о 20:21 год. у м. Львові по вул. Угорській, 4 керуючи транспортним засобом МАЗ 203069, номерний знак НОМЕР_1 не включив покажчик повороту при заїзді на перехрестя з круговим рухом, порушивши п. 9.2б Правил дорожнього руху.Вважає, що його притягнуто до адміністративної відповідальності безпідставно, а вказана постанова інспектора є протиправною та підлягає скасуванню.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 23.07.2020 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін. Відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.
У вказаний в ухвалі суду строк відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, поважних причин такого не вказав.
Суд, ухвалив проводити розгляд справи за відсутності учасників справи, які про місце, дату та час судового розгляду справи були повідомлені належним чином, а їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.
Вивчивши матеріали справи, суд виходить з такого.
Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справи в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до п.1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Відповідно до ч.2 ст.122 КУпАП порушення вимог дорожніх знаків тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Справи про вказане адміністративне правопорушення мають право розглядати і накладати адміністративні стягнення працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень (ст.222 КУпАП).
Згідно п.4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України 07.11.2015 №1395, уразі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, в тому числі передбачених ч.2 ст.122 КУпАП.
Судом встановлено, що інспектором поліції УПП ВП ГУ НП у Львівській області Малишем О.В. 30.04.2020 року відносно позивача винесено постанову серії ЕАК№ 2467684 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП, за те, що позивач 30.04.2020 року о 20:21 год., керуючи транспортним засобом МАЗ 203069, номерний знак НОМЕР_1 на вул. Угорській, 4 у м. Львові не включив покажчик повороту при заїзді на перехрестя з круговим рухом, порушивши п.9.2б Правил дорожнього руху.
Як ствердив позивач та його представник у поданій позовній заяві, на вул. Угорська, 4 у м. Львові відсутнє перехрестя з круговим рухом, що також підтверджується долученим до матеріалів справи витягом з інтернет-сторінки.
Відтак, відповідач не довів того факту, що при розгляді справи та винесенні оскаржуваної постанови прийняв зазначене рішення на підставі об'єктивних доказів, оскільки жодного доказу на підтвердження обставин, викладених в оскаржуваній постанові суду не представлено.
Відповідач мав можливість реалізувати свої процесуальні права і доводити правомірність своїх дій на стадії судового розгляду справи, однак, небажання відповідача надавати докази в судовому засіданні дало суду право вирішити справу, обмежившись доказами наданими позивачем, що повністю відповідає положенням ч.3 ст.205 КАС України.
Суд вважає встановленим наявність фактів, якими обґрунтовуються вимоги позивача, з таких мотивів.
Згідно ст. 62 Конституції України визначає, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно ч.1 і ч.3 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, прокурорським наглядом, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження в справі про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, що встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки чи відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У відповідності до вимог ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, враховуючи, що норми КАС України покладають на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльність та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів, невиконання відповідачем свого обов'язку довести правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності, свідчить про достовірність повідомлених позивачем обставин і не викликає у суду обґрунтованого сумніву.
Зі змісту ст. 280 КУпАП випливає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Виходячи з наведеного та враховуючи, що судом не встановлено, а відповідачем не представлено жодного належного, об'єктивного та обґрунтованого доказу, який би спростовував доводи позивача та вказував на наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, а тому суд вважає, що позов слід задовольнити, спірну постанову слід скасувати.
Разом з тим, частиною 3 статті 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відтак, даним порядком не передбачено визнання протиправними дій відповідача щодо складання оскаржуваної постанови, а тому позовна вимога в цій частині не підлягає до задоволення.
Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст.139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова особа чи службова особа.
Враховуючи, що судове рішення прийняте не на користь відповідача - суб'єкта владних повноважень, судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань із суб'єкта владних повноважень на користь позивача.
Крім цього, відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Згідно із ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення..
Як вбачається із матеріалів справи, позивач 15.05.2020 р. звернувся із позовною заявою про скасування спірної постанови від 30.04.2020 року, оскільки таку йому було надіслано не за місцем його реєстрації та фактичного проживання, як вказано у його паспорті громадянина України, а тому отримав таку лише 13.05.2020 року.
За наведених обставин суд вважає, що строк на оскарження позивачем пропущено із поважних причин, а тому такий слід поновити.
Керуючись ст. 19, 62 Конституції України, ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241-246, 257-263, 286, 293 КАС України, ст.7, 9, 122, 245, 251, 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Поновити строк на звернення до суду із адміністративним позовом.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, третя особа на стороні відповідача - інспектор роти №1 батальйону №1 Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Малиш Олег Володимирович - про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити частково.
Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАК №2467684 від 30.04.2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань із суб'єкта владних повноважень - УПП ВП ГУ НП у Львівській області, ЄДРПОУ 40108646, м. Львів, вул. Перфецького, 19 на користь ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 понесені витрати на оплату судового збору в розмірі 420 /чотириста двадцять/ гривень 40 копійок.
У решті позову - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Текст рішення суду складений 31 липня 2020 року.
Суддя: /підпис/
З оригіналом згідно.
Суддя: Бориславський Ю. Л.