Справа № 462/3047/20
Іменем України
03 серпня 2020 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Палюх Н.М., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 122-4 КУпАП
ОСОБА_1 о 22.35 год 20.05.2020 по вул. Городоцька, 367 у м.Львові, керуючи автомобілем Peugeot Boxer номерний знак НОМЕР_1 , будучи учасником ДТП, не зупинився, не залишився на місці пригоди та не повідомив про це орган чи підрозділ поліції, чим порушив п.п. 2.3 «а, е» ПДР України.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час і місце розгляду справи, про причину неявки суд не повідомив.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Згідно електронного сайту Залізничного районного суду м.Львова користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин, в тому числі інформацію про призначені судові засідання.
Приймаючи до уваги, що судом вжито необхідних заходів для забезпечення участі в судовому засіданні, а тому причини неявки особи до суду визнано неповажними та, відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, а також беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, вважаю за можливе провести розгляд справи у його відсутність на підставі наявних матеріалів.
Дослідивши письмові матеріали справи, приходжу до висновку про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, а його винуватість у вчиненому стверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 20.05.2020 серії ДПР18 №522168, письмовими поясненнями ОСОБА_1 , рапортом працівника поліції від 20.05.2020.
Вивчивши матеріали справи, виявивши діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП враховуючи характер вчиненого, вважаю за необхідне накласти на нього стягнення у виді штрафу.
Згідно ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у разі винесення суддею постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до Закону України «Про судовий збір».
Згідно ч.5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір 0,2 прожиткового мінімуму працездатних осіб.
Керуючись ст. 283, 284 КУпАП, -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 (двісті п'ятдесят п'ять) гривень 00 коп. в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 420 грн. 40 коп. судового збору.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова.
Суддя: