Справа №461/5425/20
30 липня 2020 року м. Львів.
Суддя Галицького районного суду м. Львова Юрків О.Р., за участю представника особи, що притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Петришина В.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого водієм, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст.44-3 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АА №154265 від 03.07.2020 року, ОСОБА_1 03.07.2020 рку о 09 год 15 хв. у м. Львові на проспекті Чорновола, 2 керуючи транспортним засобом марки МАЗ 203069, д.н.з. НОМЕР_1 здійснював регулярні перевезення пасажирів по маршруту №49, будучи при цьому без засобів індивідуального захисту (респіратора чи захисної маски), чим порушив правила карантину передбачені Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та пп.7, п.3 Постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 року №393.
Дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 органом поліції кваліфіковано за ст.44-3 КУпАП.
В судовому засіданні представник особи, що притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Петришин В.М. вину ОСОБА_1 заперечив та просить провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Зазаначає, що протокол про адміністративне правопорушення серії АА № 154265 від 03.07.2020 року не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки в ньому не зазначено належним чином суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; не має пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Заслухавши пояснення адвоката Петришина В.М., дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку що у діях ОСОБА_3 відсутній склад правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП враховуючи наступне.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Відповідно до п. 9 розділу II Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України №1376 від 06.11.2015 року, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в ньому зазначаються, зокрема: у графі «назва документа, серія, №, ким і коли виданий» - документ, що посвідчує особу (серія, номер паспорта, дата видачі і назва органу, що його видав, або серія, номер іншого документа, що посвідчує особу, яка вчинила правопорушення (службове чи пенсійне посвідчення, студентський квиток тощо), дата видачі і найменування органу (установи, підприємства, організації), що його видав(ла)).
В протоколі про адміністративне правопорушення серії АА №154265 від 03.07.2020 рокуне зазначено найменування органу (установи, підприємства, організації), що його видав.
У графі «дата і місце народження» протоколу не зазначено місце народження особи, відносно якої складено протокол.
В графі «місце роботи (навчання), посада» протоколу зазначено: «водій маршрутки 49», тобто в протоколі не вказано місця роботи (навчання) ОСОБА_1 .
Відповідно до п. 9 розділу II Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в ньому зазначаються, зокрема: у графі «до протоколу додається» -пояснення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, викладені на окремому аркуші, рапорти посадових осіб органів поліції, довідки, акти тощо (у разі складення).
Однак, в протоколі про адміністративне правопорушення у графі «до протоколу додаються» не перелічено документів, що додаються до нього, як це передбачено вказаною Інструкцією.
В матеріалах справи наявний рапорт від 04.07.2020 року, однак можливість уточнення кваліфікації дій особи згідно з рапортом чи внесення змін до протоколу про адміністративне правопорушення шляхом написання рапорту працівником поліції не передбачена КУпАП чи Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції.
Рапорт є внутрішнім документом та не може слугувати доказом у справі, оскільки механізм складання рапорту не врегульований законодавцем.
Дана позиція викладена зокрема у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15.04.2020 року № 489/4827/16-а вбачається, що свідчення службової особи інспектора патрульної поліції не можуть вважатись об'єктивними доказами у справі, оскільки така особа є представником суб'єкта владних повноважень, який виконує функції нагляду та контролю.
У постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20 травня 2020 року по справі №524/5741/16-а Верховний Суд зазначено, що рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень.
Також у протоколі не зазначено який пункт, підпункт, статтю Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» порушив ОСОБА_1 .
В протоколі про адміністративне правопорушення відсутні відомості про свідків адміністративного правопорушення, ці особи не встановлені та не опитані.
Будь-яких доказів того, що ОСОБА_1 перебував в громадському транспорті без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіратора або захисної маски, суду не надано.
Крім того в матеріалах справи відсутні відомості та належні докази того, що ОСОБА_1 здійснював регулярні перевезення пасажирів по маршруту №49, не надано доказів того, що 03.07.2020 року він керував транспортним засобом МАЗ 203 069 д.н.з. НОМЕР_1 , а також доказів, що цей транспортний засіб являється громадським транспортним засобом.
В протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено свідків адміністративного правопорушення.
Єдиним доказом на обґрунтування вини ОСОБА_1 є протокол про адміністративне правопорушення, який відповідно до ст. 251 КУпАП є самостійним видом доказу, проте він не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.
Враховуючи наведене суд приходить до висновку, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, є недоведеним.
Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У відповідності зі ст. 9 КУпАП адміністративним проступком визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
В свою чергу, під час розгляду справи не здобуто доказів наявності у діянні ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбачених ст. 44-3 КУпАП, оскільки не надано жодних доказів вини.
Згідно із ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 7, 22, 44-3, 247, 251, 283-284 КУпАП, суддя ,-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 44-3КУпАП України - закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти діб з дня винесення постанови через Галицький районний суд м. Львова.
Суддя О.Р. Юрків.