ЄУН 336/1602/20
Провадження № 2/336/1673/2020
(заочне)
3 серпня 2020 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя в складі головуючого судді Жупанової І.Б. з участю секретарки судового засідання Палубінської К.М., розглянув в спрощеному провадженні без участі сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, трьох відсотків річних та індексу інфляції,
Адвокат Кузнецов І.С. звернувся до суду з зазначеною заявою в інтересах ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з ОСОБА_2 20 016 грн. 60 коп. основний борг за договором позики, інфляційні нарахування в розмірі 339 грн. 67 коп. і 3% річних в сумі 386 грн. 25 коп.
За змістом заяви 22 лютого 2019 року відповідач отримав від позивача в борг 800 доларів США на умовах позики до 01.08.2019 року, про що була складена відповідна розписка.
Оскільки відповідач не повернув у зазначений час грошові кошти, вважає, що поверненню підлягає позика 20 016 грн. 60 коп., як еквівалент 800 доларів США, сума інфляційних нарахувань за період прострочення повернення боргу з 02.08.2019 року по час звернення до суду - 23.03.2020 року, що дорівнює 339 грн. 67 коп. і 3% річних за цей же період в сумі 386 грн. 25 коп.
Відповідач в відзиві на позов проти позову заперечує, пояснив, що не має перед позивачем ніяких боргових зобов'язань, вважає, що позивачем не надано суду належних доказів існування договору позики, оскільки розписка не містить чітко прописаних реквізитів сторін, не має чітко визначеного предмета в частині визначення валюти платежу, а саме долари якої країни малися на увазі в розписці, просить в позові відмовити.
Сторони, повідомлені судом про час і місце розгляду справи, в суд не з'явились, позивач просить розглядати справу без його виклику.
Справа розглянута судом в спрощеному провадженні з повідомленням сторін.
Судом ухвалюється заочне рішення.
Дослідивши позов і відзив на нього, додані позивачем докази - боргову копію розписки, роздруківку інформації з сайту НБУ про курс долару, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в зв'язку з недоведеністю, укладення договору позики, виходячи з такого.
Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики позикодавець передає у власність позичальникові грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики). Такий договір є укладеним з моменту передання грошей.
Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у встановлений договором строк.
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України у постанові від 11.11.2015 р. у справі № 6-1967цс15, розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми.
Аналогічна позиція неодноразово висловлювалась і Верховним Судом у постановах від 10.12.2018 р. у справі № 319/1669/16, від 08.07.2019 р. у справі № 524/4946/16, від 12.09.2019 р. у справі № 604/1038/16.
Позивачем на підтвердження укладення договору позики від 22.02.2019 р. надано копію письмової розписки, що складена відповідачем (а.с.6). Згідно з її текстом ОСОБА_2 НОМЕР_1 , зовов'язується віддати 800 доларів до 01.08.2019 р. ОСОБА_1 .
Відповідач заперечує отримання в борг від позивача будь яких грошових коштів, а надана копія розписки не підтверджує його укладення.
Зміст наданої розписки є суперечливим та не підтверджує укладення між сторонами договору позики, оскільки не підтверджує факт отримання відповідачем у борг певної грошової суми від позивача.
З тексту розписки не вбачається моменту передання грошових коштів позивачем відповідачеві, що є обов'язковою умовою для того, щоб договір вважався укладеним.
Крім того, зміст розписки дозволяє його тлумачити неоднозначно, наприклад, що мова йде не про позику, а про зберігання, або про зобов'язання самого відповідача надати позивачеві до певного часу суму грошових коштів, наприклад, на відшкодування шкоди, тобто неможливо однозначно зрозуміти, що предметом договору, що засвідчений цією розпискою, є саме позика.
Таким чином, суд дійшов висновку, що надана позивачем на підтвердження укладення договору позики з відповідачем розписка не відповідає вимогам чинного законодавства, що пред'являються до договорів позики, а саме - розписка не містить посилання на момент передання грошових коштів позивачем відповідачеві, а також що ці кошти передані у борг, а, оскільки факту і моменту передання грошових коштів у борг позивачем відповідачеві не підтверджено, договір позики вважається таким, що не укладений, отже, юридичні наслідки між сторонами в виді зобов'язання не настають.
Суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення вказаної суми як боргу за договором позики.
У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України суд покладає всі понесені позивачем судові витрати на нього.
Керуючись ст. 4,12,13, 141, 247, 259, 263-265 ЦПК України, ст.. 203, 253, 256, 257, 261, 267, 526, 530, 610-638, 1046-1050 ЦК України, суд.-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики від 22.02.2019 року, трьох відсотків річних та індексу інфляції залишити без задоволення.
Понесені позивачем судові витрати покласти на позивача.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення (з урахуванням п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України).
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги в 30 денний строк з дня виготовлення його повного тексту.
Повний текст виготовлений 03.08.2020 року.
Суддя І.Б.Жупанова