№2-449/2010 р.
16 квітня 2010 року Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючий суддя Лаврушин О.М.
за участю секретаря Верній М.Г.
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Добропілля цивільну справу за позовм ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди мотивуючи тим, що 27 грудня 2007 року ОСОБА_2 вчинив крадіжку майна із його гаража на суму 2063 гривні, за що вироком Добропільського міськрайонного суду від 27 листопада 2008 року ОСОБА_2 було визнано винним і засуджено за ст.185 ч.3 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі.
Вирок набрав чинності.
Матеріальна шкода підтверджується довідкою наданою в судове засідання, а також вироком суду.
Моральну шкоду обгрунтовує тим, що після крадіжки він зазнав душевних страждань, почав хворіти що, порушило звичайний спосіб життя і моральну шкоду він оцінює в 5000 гривень.
Відповідач ОСОБА_2, допитаний окремим дорученням позов не визнав.
Вислухавши пояснення позивача та дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно до ст.61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню, в тому числі і вироком у кримінальній справі, що набрав законної сили.
Винність відповідача в заподіянні матеріальної шкоди позивачу підтверджується вироком Добропільського міськрайонного суду від 27 листопада 2008 року який набрав чинності, і згідно якого ОСОБА_2 було визнано винним і засуджено за ст.185 ч.3 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, а також наданою позивачем довідкою в судове засідання.
Відповідно до ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідно до п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року, з відповідними змінами та доповненнями від 25 травня 2001 року, обов”язковому з”ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають; наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв”язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з”ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайногово характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Безумовно позивачу були завдані моральні страждання які полягали в тому, що було викрадено його майно, але розмір моральної шкоди підлягає зменшенню, так як позивач не надав суду доказів та не зміг пояснити з яких міркувань виходив встановлюючи її розмір.
Тому суд вважає, що на користь позивача слід стягнути 1000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.
При визначені розміру моральної шкоди яка підлягає відшкодуванню суд враховує матеріальне становище відповідача який перебуває в місцях позбавлення волі.
Керуючись ст.1166,1167 ЦК України, ст.212-215,60,61 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково і стягнути на його користь з ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 2063 (дві тисячі шістдесят три) гривні і в рахунок відшкодування моральної шкоди 1000 (одна тисяча) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 206 (двісті шість) гривень 30 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 (сто двадцять) гривень.
На рішення може бути подано апеляцію в Апеляційний суд Донецької області через Добропільський міськрайонний суд протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, яку може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Надруковано в нарадчій кімнаті у одному примірнику.
Головуючий
Суддя О.М. Лаврушин