Постанова від 12.04.2010 по справі 2«а»-2/10

Справа № 2«а»-2/10

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2010 року м.Димитров

Димитровський міський суд Донецької області в складі:

головуючого - судді Редько Ж.Є.,

при секретарі Баутіній Н.О.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Димитров справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 Пенсійного Фонду України в м.Димитров Донецької області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, визнання протиправними дій, стягнення підвищення до пенсії та відшкодування моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в м.Димитров Донецької області (далі за текстом Фонд) про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, визнання протиправними дій, стягнення підвищення до пенсії та відшкодування моральної шкоди, в обґрунтування якого вказав , що він народився у 1938 році і відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус дитини війни, у зв,язку з чим згідно за ст.6 зазначеного Закону з 1 січня 2006 року виплачувана йому пенсія повинна підвищуватись на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Проте у 2006, 2007 та 2008 роках йому таке підвищення не проводилось через призупинення дії ст.6 вказаного Закону законами України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» та «Про Державний бюджет України на 2007 рік», та внесення змін до цієї статті Законом України .« Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законів України », яким право на підвищення державної допомоги дітям війни було обмежено, і положення яких у цій частині він вважає такими, що не відповідають Конституції України і не можуть застосовуватись. Таким чином, сума невиплаченого підвищення за 2006-2007 роки становить згідно наданого у позові розрахунку 2733,30 грн., за 2008 рік - 1158,60 грн., яку відповідач відмовляється йому сплатити. Тому позивач просить визнати неправомірною відмову Фонду у нарахуванні та виплаті йому спірної доплати до пенсії та стягнути з Фонду недоплачену суму підвищення за 2006-2008 роки у сумі 3891,90 грн. Крім того, позивач вказує на те, що через неправомірну бездіяльність відповідача щодо невиплати йому спірного підвищення, він був вимушений змінити звичайний уклад свого життя, додавати додаткових фізичних і психічних зусиль для самостійного поновлення порушення права. Тому просить суд стягнути на його користь з відповідача моральну шкоду у сумі 5000 грн. Позивач також просить суд поновити порушений ним строк для звернення до суду, допустити негайне виконання рішення суду за всією сумою позову за рахунок коштів відповідача, Резервного Фонду Кабінету Міністрів України та звернутися у порядку ст.150 Конституції України до Конституційного Суду України з приводу звуження його прав при зменшенні розміру виплати даної допомоги з 30% до 10 % щомісячного розміру мінімальної пенсії за віком .

У судовому засіданні позивач повністю підтримав заявлені вимоги і доповнив їх новими, за якими просить визнати неправомірними дії Фонду щодо відмові йому у виплаті спірного підвищення з 01.01.2009 року по день набрання постановою суду законної сили, стягнути з Фонду дане підвищення за вказаний період, стягнути з Фонду на його користь у відшкодування нанесеної йому неправомірними діями відповідача моральної шкоду у сумі 6000 грн. та понесені ним судові витрати у сумі 35,10 грн, 3,81 грн., 3,40 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнала через те, що порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Кабінетом Міністрів України у 2006 році не було впроваджено. Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" призупинена, законодавче не було врегульовано питання стосовно фінансування виплати підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком дітям війни. Законом України .« Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законів України» стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладена у новій редакції, за якою підвищення вперше виплачувалося у 2008 році, а потім і у 2009 році у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, а саме 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідно до вказаного Закону підвищення до пенсії дітям війни виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України, а не за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Тому вимоги позивача вважає незаконними, наполягає на застосуванні строку звернення до адміністративного суду, який позивачем пропущено без поважної причини та звертає увагу суду на те, що постановою Димитровського міського суду від 12.06.2009 року та ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.12.2009 року зазначені позовні вимоги ОСОБА_1 вже були предметом розгляду цих судів.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що в ідповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року № 2195-1У (далі за текстом Закон № 2195-1У) до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.

Позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, віднесений до категорії дітей війни, знаходиться на обліку в УПФУ в м.Димитров Донецької області та отримує пенсію за віком , що підтверджується пенсійним посвідченням серії АА № 115466 (а.с.6, 7).

Ухвалою суду від 12.04.2010 року провадження у даній справі про визнання неправомірною відмову Фонду у нарахуванні та виплаті позивачу спірної доплати до пенсії та стягнення з Фонду недоплаченої суми підвищення за 2006-2008 роки у сумі 3891,90 грн., стягнення на його користь моральної шкоди у сумі 5000 грн., поновлення порушеного ним строку для звернення до суду, допуску негайного виконання рішення суду за всією сумою позову за рахунок коштів відповідача, Резервного Фонду Кабінету Міністрів України та звернення у порядку ст.150 Конституції України до Конституційного Суду України з приводу звуження його прав при зменшенні розміру виплати даної допомоги з 30% до 10 % щомісячного розміру мінімальної пенсії за віком закрито через те, що судами вже був вирішений спір за позовом ОСОБА_1 до Фонду щодо зазначених вимог.

Відповідно до ст.6 Закону № 2195-1У, який набрав чинності з 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до п.41 розділу П Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законів України" від 28.12.2007 року № 107-У1 текст статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в новій редакції, за якою розмір спірного підвищення дорівнює розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

На підставі цієї правової норми позивачу у 2008 - 2009 роках році було сплачено відповідачем спірне підвищення у розмірі:

з 01.01.2008 року - 47,00 грн.,

з 01.04.2008 року - 48,10 грн.,

з 22.05.2008 року - 48,10 грн.,

з 01.07.2008 року - 48,20 грн.,

з 01.10.2008 року - 49,80 грн. по теперішній час.

Зазначена норма Закону визнана неконституційною за рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008.

Згідно за ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009» від 26.12.2008 року № 835-У1 Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Оскільки ця норма Закону передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих випадків, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати, її дія не поширюється на спірні відносини, де розмір зазначеної соціальної допомоги залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України № 2195-1У.

Відповідно до ст.54 Закону України « Про Державний бюджет України на 2009 рік » та абз.1 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та згідно з умовами Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» від 20 жовтня 2009 року № 1646-У1, який набрав чинність і має застосовуватися з 01.11.2009 року, у 2009 році діяли наступні розміри мінімальної пенсії за віком: з 1 січня - 498 грн., з 1 листопада - 573 грн.

З огляду на вищенаведене, за період з 1 січня по 31 грудня 2009 року включно позивач не доотримав підвищення до пенсії на підставі ст.6 Закону № 2195-1У у розмірі 1240,20 грн. із розрахунку: (498 грн. х 10 місяців х 30% + 573 х 2 місяці х 30%) - (49,80 грн. х 12 місяців).

Як зазначено вище, у 2010 році відповідач продовжує спірну виплату позивачу у розмірі 49,80 грн. Проте нарахування та виплата у 2010 році дітям війни підвищення до пенсії повинні здійснюватися відповідно до ст.6 Закону України № 2195-1У, яка є чинною і дія якої не обмежена і не зупинена ніяким нормативно-правовим актом.

Відповідно до Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» від 20 жовтня 2009 року № 1646-У1 розмір мінімальної пенсії за віком з 1 січня 2010 року становить 695 грн., з 1 квітня 2010 року - 706 грн.

Суд вважає, що за період з 1 січня по 12 квітня 2010 року (день постановлення рішення) позивач має право на отримання з відповідача спірного підвищення у розмірі 540,90 грн. із розрахунку: (695 грн. х 3 місяць х 30% - 49,80 грн. х 3 місяця) + (706 грн. х 30% : 30 день х 12 днів - 49,80 грн. : 30 день х 12 днів).

Таким чином, загальна сума недоотриманої позивачем спірної доплати складає 1240,20 грн. + 540,90 грн. = 1781,1 грн.

Суд зауважує, що судове рішення має бути наслідком правового регулювання, і воно не може обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому, тому вимога позивача щодо стягнення спірного підвищення по день набрання рішення суду чинності задоволенню не підлягає.

Вимоги позивача, які на думку суду підлягають задоволенню, розглянуті у межах річного строку звернення до суду, передбаченого ст.99 КАС України.

Стосовно вимог позивача щодо відшкодування моральної шкоди суд зазначає, що відшкодування повинно проводитися відповідно до норм діючого законодавства, однак можливість відшкодування моральної шкоди не передбачена Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

Позивач просить покласти на відповідача судові витрати, здійснені ним по оплаті судового збору у сумі у сумі 35,10 грн, 3,81 грн., 3,40 грн.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб,єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Позивачем пред,явлено суду у цій справі квитанція про сплату ним судового збору у сумі 3,40 грн., іншого судом не встановлено, тому саме ця сума підлягає присудженню з Державного бюджету на користь позивача.

На підставі вищевикладеного, Конституції України, Закону України «Про соціальний захист дітей війни» , Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законів України", Закону України «Про Державний бюджет України на 2009», рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, к еруючись ст.ст. 11, 17, 18, 87, 94, 99, 100, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 Пенсійного Фонду України в м.Димитров Донецької області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, визнання протиправними дій, стягнення підвищення до пенсії та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії ОСОБА_3 Пенсійного Фонду України в м.Димитров Донецької області щодо відмови у виплаті підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 01.01.2009 року по 12.04.2010 року на користь ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_3 Пенсійного Фонду України в м.Димитров Донецької області на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 01 січня 2009 року по 12 квітня 2010 року 1781,1 грн. (одна тисяча сімсот вісімдесят одна) грн. 10 коп.

Присудити ОСОБА_1 за рахунок Державного бюджету судовий збір у сумі 3 грн. 40 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд Донецької області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд Донецької області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст рішення виготовлено 16.04.2010 року.

Суддя

Попередній документ
9075121
Наступний документ
9075123
Інформація про рішення:
№ рішення: 9075122
№ справи: 2«а»-2/10
Дата рішення: 12.04.2010
Дата публікації: 23.04.2010
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Мирноградський міський суд Донецької області
Категорія справи: