Справа № 20-387/10
25 лютого 2010 року Дзержинський міський суд Донецької області у складі: головуючого - судді Челюбєєва Є.В.,
народних засідателів - Деревянченко Т.Р.,
ОСОБА_1
при секретарі - Троїцькій Т.І.,
з участю:
представника заявника - ОСОБА_2,
заявниці - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дзержинську цивільну справу за заявою ОСОБА_4 про визнання особи безвісно відсутньою,
В листопаді 2009 року заявник звернулася до суду з заявою, в якій просить визнати ОСОБА_3 безвісно відсутнім.
Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що є має у власності житловий будинок № 23 по вул. Маріупольська в м. Дзержинську Донецької області, який придбала на підставі договору купівлі - продажу від 03 квітня 1967 року. В даному договорі було зазначено моє дівоче прізвище, так як на час його підписання вона після укладення шлюбу вчасно не змінила паспорт з новим прізвищем. У вказаному будинку вона мешкала зі своєю родиною і продовжує мешкати до теперішнього часу.
20 серпня 1960 року вона уклала шлюб з ОСОБА_5 і змінила прізвище на «Москаленко». Від зазначеного шлюбу вона має сина - ОСОБА_3, який після досягнення повноліття мешкав окремо від мене зі своєю родиною.
На початку 2003 року її син звернувся до неї з проханням зареєструвати його в своєму будинку, так як зі своєю родиною він розійшовся та не знайшов іншого місця реєстрації. Після цього, він виїхав до Російської Федерації в пошуках роботи і з 2003 року мешкав за межами України. Останнього разу в її будинку син з'являвся в 2007 році і від нього вона дізналася, що він отримав громадянство Російської Федерації і повертатись до України не збирається. Після останньої зустрічі зв'язок з сином обірвався остаточно і на теперішній час їй не відомо місце його проживання. Крім того, за весь зазначений час ОСОБА_3 не приймав участі в утриманні будинку і не відшкодовував її витрати, його особистих речей в її помешканні також не має.
Визнання ОСОБА_3 безвісно відсутнім необхідно їй для зняття його з реєстрації в будинку № 23 по вул. Марупольська в м. Дзержинську Донецької області.
Представник заявника в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав у повному обсязі. Враховуючи те, що у місці останнього проживання ОСОБА_3 немає відомостей про його місце перебування більше одного року, просив визнати його безвісно відсутнім.
Заявниця у судовому засіданні також підтримала заявлені позовні вимоги.
Представник заінтересованої особи в судове засідання не з'явився, надавши суду письмову заяву, в якій просив розглянути справу у його відсутності, проти задоволення заявлених вимог не заперечує.
Свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що вона є сусідкою ОСОБА_4, тобто заявниці по справі, яка має у власності житловий будинок № 23 по вул. Маріупольська в м. Дзержинську Донецької області. У вказаному будинку заявниця мешкала зі своєю родиною і продовжує мешкати до теперішнього часу. Від шлюбу з ОСОБА_5 вона має сина - ОСОБА_3. Після досягнення повноліття син заявниці мешкав окремо від неї зі своєю родиною. Однак, на початку 2003 року він розійшовся зі своєю родиною, а тому звернувся з проханням до матері, тобто заявниці по справі, зареєструвати його в її будинку, оскільки не знайшов іншого місця реєстрації. Разом з цим, суду доповнила, що ОСОБА_3 одразу ж виїхав до Російської Федерації в пошуках роботи. З того часу він мешкав за межами України і на теперішній час місце його проживання нікому не відомо. За весь зазначений час він не приймав участі в утриманні будинку, заявниці по справі самій приходиться нести всі витрати по обслуговуванню будинку. Його особистих речей в помешканні матері не має.
Вислухавши пояснення представника заявника, заявника, показання свідка, дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 43 ЦК України фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування.
В судовому засіданні встановлено, що заявник є власником житлового будинку по вул. Маріупольська, 23 в м. Дзержинську Донецької області, який вона придбала на підставі договору купівлі - продажу від 03 квітня 1967 року, посвідченого нотаріусом Дзержинської державної нотаріальної контори та зареєстрованому в Бюро технічної інвентаризації м. Дзержинська (а.с. 7,8) . У вказаному будинку заявниця мешкала зі своєю родиною і продовжує мешкати до теперішнього часу.
20 серпня 1960 року заявниця уклала шлюб з ОСОБА_5 і змінила прізвище на «Москаленко», про що свідчить відповідне свідоцтво про одруження (а.с. 5). Від зазначеного шлюбу заявниця має сина - ОСОБА_3. Після досягнення повноліття син заявниці проживав окремо від неї зі своєю родиною.
Однак, на початку 2003 року ОСОБА_3, син заявниці, звернувся до неї з проханням зареєструвати його в своєму будинку, так як зі своєю родиною він розійшовся та не знайшов іншого місця реєстрації. У відповідності до адресної довідки ОСОБА_3 у січні 2003 року був зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто за адресою своєї матері, заявниці по справі (а.с. 9).
Одразу ж, після реєстрації, ОСОБА_3 виїхав до Російської Федерації в пошуках роботи і з 2003 року мешкав за межами України. Останній раз ОСОБА_3 з'являвся в будинку матері в 2007 році і від нього вона дізналась, що він отримав громадянство Російської Федерації і повертатись до України не збирається.
Судом також з'ясовано той факт, що після останньої зустрічі з сином - ОСОБА_3 пройшло близько три роки, зв'язок з ним обірвався остаточно і на теперішній час місце його проживання (знаходження) не відомо.
За весь зазначений час ОСОБА_3 участі в утриманні будинку не приймав і не відшкодовував витрати по його обслуговуванню, його особистих речей в помешканні матері також не має.
У відповідності до довідки № 1390/03 від 19.02.2010 року з управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області встановлено, що ОСОБА_3 на обліку в УПФУ не знаходиться і ніяких видів пенсії не отримує (а.с. ) .
У відповідності до довідки № 04/777 від 18 лютого 2010 року з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дзержинську Донецької області встановлено, що ОСОБА_3 у відділенні Фонду в м. Дзержинську на обліку не знаходиться та страхові виплати не отримує (а.с. ) .
Факт того, що ОСОБА_3 не проживає за адресою заявниці більше одного року, відомостей про нього не має з 2007 року і на теперішній час місце його проживання не відомо, підтверджено актом вуличного комітету від 04 листопада 2009 року та всіма матеріалами справи, які повністю узгоджуються з поясненнями представника заявника, заявника та показаннями свідка.
Отже, проаналізувавши всі обставини справи, суд вважає встановленим факт відсутності ОСОБА_3 за місцем проживання більше одного року.
Таким чином, суд вважає заявлені вимоги повністю доведеними, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 11, 60, 212 ЦПК України, ст. 43 ЦК України, суд
Заяву ОСОБА_4 - задовольнити .
Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3 безвісно відсутнім.
Рішення суду набирає чинності після спливу строків на його апеляційне оскарження.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга на протязі 20-ти днів з дня подачі заяви на апеляційне оскарження, яка подається на протязі 10 днів з дня проголошення рішення.
Суддя: