Справа № 2а-2943/09/1770
22 жовтня 2009 р. < Текст >год. < Текст >хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд в колегіальному складі: під головуванням судді Боймиструка С.В., судді Дудар О.М., Жуковська Л.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу:
за позовом ОСОБА_1 < Список > < в особі > третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача< 3-тя особа >
до Дубенська об'єднана державна податкова інспекція
Державна податкова адміністрація України третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача < 3-тя особа >
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинення певних дій , -
Позивач -ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання дій Дубенської ОДПІ протиправними та зобов'язання анулювати ідентифікаційний номер (за наявності), облікову картку та всю інформацію з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів, що міститься у базах даних і надалі не вносити будь-яку інформацію в цей інформаційний фонд, зобов'язання зробити в паспорті відмітку наступного змісту «Має право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номеру», завірити її підписом відповідальної особи та гербовою печаткою Дубенської ОДПІ, зобов'язання здійснювати облік позивача як платника податків та інших обов'язкових платежів, за раніше встановленими формами (альтернативною) обліку по прізвищу, імені, по-батькові без застосування ідентифікаційного номера.
При цьому позивач в позовній заяві зазначив, що звернувся до Радивилівського відділення Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області із відповідною заявою про те, щоб на підставі Закону України «Про Державний реєстр фізичних осіб -платників податків та інших обов'язкових платежів»від 22 грудня 1994р. №320/94-ВР (у редакції Закону від 16 липня 1999 р. №1003-XIV) в її паспорті була зроблена відмітка про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера (завірена підписом відповідальної особи та гербовою печаткою), анулювати її ідентифікаційний номер (за наявності), облікову картку та всю інформацію з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів, що міститься у базах даних і надалі не вносити будь-яку інформацію у цей інформаційний фонд. Здійснювати облік ОСОБА_1, як платника податків та інших обов'язкових платежів, за раніше встановленими формами (альтернативною) обліку по прізвищу, імені, по-батькові, без застосування ідентифікаційного номера.
На подану заяву позивача було отримано відповідь відповідача, в якій він посилається на спільний наказ Державної податкової адміністрації України і Міністерства внутрішніх справ України № 602/1226 від 19 жовтня 2004 року (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.10.2004р. за №1345/9944) та стверджує, що цим наказом затверджений Порядок унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи -платника податків та інших обов'язкових платежів (далі -Порядок), у зв'язку з чим рекомендують оформити проставлення у паспорті необхідної відмітки відповідно до зазначеного Порядку.
Однак, проставлення відмітки у паспорті позивача, на його думку, відповідно до зазначеного Порядку є незаконною, тому що вищевказаний Порядок не відповідає вимогам Закону України «Про Державний реєстр фізичних осіб -платників податків та інших обов'язкових платежів»від 22 грудня 1994 року № 320/94-ВР, іншим Законам та Конституції України, що випливає з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.1 Закону України «Про державний реєстр фізичних осіб -платників податків та інших обов'язкових платежів»для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігається раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них трава здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.
Відповідно до ч.2 ст. 5 цього ж Закону до державного реєстру не вноситься інформація про осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи.
Відповідно до ч.3 ст. 8 вказаного Закону, реєстрація фізичних осіб -платників податків та інших обов'язкових платежів проводиться державними податковими інспекціями по районах, районах у містах і містах без районного поділу за місцем постійного проживання платників, а для осіб, які не мають постійного місця проживання в Україні, - за місцем отримання доходів або за місцезнаходженням іншого об'єкта оподаткування. Зміни та уточнення щодо даних, занесених до Державного реєстру під час реєстрації, вносяться державними податковими інспекціями за місцем постійного проживання платників податків та інших обов'язкових платежів, а для осіб які не мають постійного місця проживання в Україні, - за місцем отримання доходів або за місцезнаходженням іншого об'єкта оподаткування.
Відповідно до ч.6 ст.5 Закону України «Про державний реєстр фізичних осіб -платників податків та інших обов'язкових платежів»Головна державна податкова інспекція України (тепер нова назва Державна податкова адміністрація України) надає фізичній особі -платнику податків та інших обов'язкових платежів ідентифікаційний номер і надсилає до державної податкової інспекції за місцем проживання фізичної особи або за місцем отримання доходів чи за місцезнаходженням об'єкта оподаткування картку з ідентифікаційним номером.
На думку позивача, згідно з ст. 10 Закону України «Про Державну податкову службу України»внесення в паспорт даних стосовно ідентифікаційного номера -це обов'язок державної податкової інспекції, перекладення функцій та обов'язків податкової служби на структурні підрозділи органів внутрішніх справ не допускається.
ОСОБА_1 вважає, що вищевказаний Порядок не відповідає вимогам Закону України «Про Державний реєстр фізичних осіб -платників податків та інших обов'язкових платежів», а рекомендація відповідача оформити відмітку в її паспорті відповідно до вказаного Порядку, порушує статтю 19 Конституції України, оскільки примушують позивача робити те, що не передбачено законодавством, а саме -надавати зайві персональні дані, документи, просити вносити у паспорт відмітку з «номером довідки», просити обліковувати її як платника податків «за серією та номером паспорта»тощо. Позивач просить розглянути справу без її участі і задоволити позов в повному обсязі.
Представник відповідача - Дубенської об'єднаної податкової інспекції в судове засідання не з'явився. Відповідач подав заперечення проти позову та просить суд в позові позивачу відмовити і розглянути справу без участі представника Дубенської ОДПІ.
При цьому відповідач зазначив, що при відмові у вимогах позивачу стосовно виключення інформації із Державного реєстру фізичних осіб -платників податків та інших обов'язкових платежів, податковий орган виконував вимоги Порядку унесення відміток до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи-платника податків та інших обов'язкових платежів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України та Міністерства внутрішніх справ України від 19.10.2004 р. №602/1226, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 20.10.2004 року за № 1345/9944.
Представник відповідача - Державної податкової адміністрації України в судове засідання не з'явився, подав заперечення на позов ОСОБА_1, просить суд в задоволенні її позовних вимог відмовити та розглянути справу без участі представника ДПА України. Відповідач вказує, що позивач не зазначив які саме дії відповідачів порушують його права та законні інтереси, в позовній заяві наводяться аргументи щодо незаконності Порядку унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів, що не є предметом спору в даній справі. Крім того, відповідач наполягає на застосуванні строків звернення до адміністративного суду, визначених ст. 99 КАС України та застосуванні відповідних наслідків, встановлених ст.100 КАС України, а саме - відмови в задоволенні позову.
Повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими доказами, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Судом встановлено, що позивач -ОСОБА_1 є прихожанкою Української Православної Церкви, та через свої релігійні переконання відмовляється від присвоєння ідентифікаційного номера.
Позивач звертався до Дубенської ОДПІ із заявою щодо виключення ідентифікаційного номера та всієї інформацію про неї з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб платників податків та інших обов'язкових платежів, на яку відповідач надав відповідь та роз'яснив порядок офіційного звернення до податкового органу та процедури виключення ідентифікаційного номера та всієї інформації про неї з інформаційного фонду з Державного реєстру фізичних осіб платників податків та інших обов'язкових платежів і внесення відмітки у паспорт про право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.
Відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з ч. 2 ст. 1 Закону України «Про Державний реєстр фізичних осіб платників податків та інших обов'язкових платежів»для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.
Механізм реалізації вказаної норми Закону та уповноважений на це орган визначено Порядком унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства внутрішніх справ України від 19 жовтня 2004 року N 602/1226, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2004 року за N 1345/9944.
Відповідно до пп 1.4 та 1.5 Порядку особа, яка через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття ідентифікаційного номера у разі відсутності у неї ідентифікаційного номера, а також особа, яка через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття ідентифікаційного номера у разі наявності у неї ідентифікаційного номера, повідомляє у формі заяви податковий орган за місцем своєї реєстрації.
Пунктом 2 Порядку визначений перелік документів, що подає фізична особа, яка відмовляється від ідентифікаційного номера, до органу державної податкової служби.
Згідно з п. 1.3 орган державної податкової служби у термін до 30 календарних днів з дня прийняття заяви надає заявнику довідку, форма якої наведена у додатку 3 до Порядку, або відмовляє в наданні такої довідки із зазначенням причин відмови.
Відповідно до п. п. 4, 5 Порядку фізична особа, яка відмовляється від ідентифікаційного номера, подає до органу внутрішніх справ за своїм місцем реєстрації довідку за формою N В3 та паспорт громадянина України. Посадова особа органу внутрішніх справ при зверненні громадянина за місцем його реєстрації щодо внесення відмітки до його паспорта розглядає довідку за формою N В3 щодо повноти і правильності її заповнення та відповідності пред'явленому паспорту. У разі відсутності невідповідностей посадова особа вносить на 7 - 9 сторінку паспорта відмітку наступного змісту "Має право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера".
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Законом України «Про державну податкову службу в Україні»та Законом України «Про Державний реєстр фізичних осіб -платників податків та інших обов'язкових платежів», як і іншими законами, не передбачено повноважень податкового органу або його посадових осіб щодо вчинення в паспорті громадянина будь-яких відміток.
За таких обставин, позовна вимога позивача до Дубенської ОДПІ про зобов'язання зробити в паспорті позивача відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера, завірити її підписом відповідальної особи та гербовою печаткою не підлягає до задоволення, оскільки вказаний відповідач не наділений такими повноваженнями.
З матеріалів справи вбачається, що ідентифікаційний номер позивачу присвоєний не був, дані щодо ОСОБА_1 в Державний реєстр фізичних осіб платників податків та інших обов'язкових платежів внесені не були.
Тому, позовні вимоги позивача до відповідача -Дубенської ОДПІ щодо анулювання ідентифікаційного номера та всієї інформацію з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб платників податків та інших обов'язкових платежів, надалі не вносити будь-якої інформації про позивача у цей інформаційний фонд - до задоволення не підлягають.
Зазначивши відповідача -Державну податкову адміністрацію України, позивач фактично не пред'явив до нього жодних позовних вимог як до суб'єкта владних повноважень. А посилання позивача на невідповідність наказу Державної податкової адміністрації України, Міністерства внутрішніх справ України від 19 жовтня 2004 року N 602/1226, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2004 року за N 1345/9944, яким затверджений Порядок унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів, Закону України «Про Державний реєстр фізичних осіб -платників податків та інших обов'язкових платежів»- не заслуговує уваги, оскільки даний наказ позивачем не оскаржується, тобто не є предметом спору по даній справі, на момент розгляду справи - наказ чинний, у встановленому законом порядку не скасований. Порядок унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів розроблений згідно з Законом України «Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів»та з метою його виконання для усунення прогалин в регулюванні спірного питання.
Реалізація прав позивача на альтернативну форму обліку при сплаті податків та інших обов'язкових платежів залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідачів. Позивач, необґрунтовано відмовляючись від дотримання вказаного порядку, позбавляє себе можливості реалізувати своє право на альтернативну форму обліку при сплаті податків та інших обов'язкових платежів, відповідачами це право позивача порушене не було, а його нереалізація зумовлена власними діями (бездіяльністю) ОСОБА_1
Тому, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання дій Дубенської ОДПІ протиправними та зобов'язання анулювати ідентифікаційний номер (за наявності), облікову картку та всю інформацію з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів, що міститься у базах даних і надалі не вносити будь-яку інформацію в цей інформаційний фонд, зобов'язання зробити в паспорті відмітку наступного змісту «Має право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номеру», завірити її підписом відповідальної особи та гербовою печаткою Дубенської ОДПІ, зобов'язання здійснювати облік позивача як платника податків та інших обов'язкових платежів, за раніше встановленими формами (альтернативною) обліку по прізвищу, імені, по-батькові без застосування ідентифікаційного номера, - до задоволення не підлягають.
Відповідно до вимог ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, понесені позивачем судові витрати не відшкодовуються.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ОСОБА_1 в задоволенні позову до Дубенської об'єднаної податкової інспекції, Державної податкової адміністрації України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинення певних дій - відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10-ти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя Боймиструк С.В.
Судді Дудар О.М. Жуковська Л.А.
Постанова складена в повному обсязі 26 жовтня 2009 року