Справа № 2а-1172/10
09 квітня 2010 року Суддя Дзержинського міського суду Донецької області Челюбєєв Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області про стягнення суми,
В березні 2010 року позивач звернулася до суду з позовом, в якому просила зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську нарахувати на її користь недоплачену їй, як дитині війни, щомісячну соціальну допомогу з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року в сумі 1261 гр. 80 коп. Свої вимоги позивач мотивує тим, що вона відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни” є дитиною війни і їй з 01.01.2009 року повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Однак, їй така допомога не виплачувалася. Вона вважає, що невиплата їй соціальної допомоги є протиправною і такою, що суперечить Конституції та законам України. Відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” мінімальна пенсія встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Прожитковий мінімум встановлений Законами України “Про державні бюджети на відповідіні роки”.
Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Позивач та представник відповідача надали суду заяву про розгляд справи за їх відсутністю. Таким чином суд розглядав справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи позивач - ОСОБА_1 є дитиною війни відповідно до Закону України ««Про соціальний захист дітей війни», що підтверджується посвідченням (а. с. 3) .
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до принципу верховенства права та законності - суд, при вирішені справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема людина, її права та свободи визначаються найвищими цінностями та визначають зміст i спрямованість держави. Крім того, як роз'яснено постановою Пленуму Верховного суду України N 9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», - судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної ради України, постанови i розпорядження Кабінету Міністрів України), підлягають оцінці на відповідність як Конституції України так i закону.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За Преамбулою Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Статтею 58 зазначеного Закону на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.
Правовий статус дітей війни, визначає основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки встановлює Закон України “Про соціальний захист дітей війни”.
Підвищення дітям війни пенсії, грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, на 10 % законодавством України не передбачено.
Відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Принципи соціальної держави втілено у ратифікованих Україною міжнародних актах: Міжнародному пакті про економічні, соціальні і культурні права 1966 року, Європейській соціальній хартії (переглянутій) 1996 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, та рішеннях Європейського суду з прав людини. Зокрема, згідно зі статтею 12 Європейської соціальної хартії (переглянутої) 1996 року держава зобов'язана підтримувати функціонування системи соціального забезпечення, її задовільний рівень, докладати зусиль для її поступового посилення тощо.
Судом встановлено, що починаючи з 01.01.2009 року та станом на час розгляду справи у суді до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зміни не вносилися і положення ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” діють в редакції Закону від 18.11.2004 року, що передбачає дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державну соціальну допомогу, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, тому підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов'язання нарахувати та виплатити суми недоотриманого підвищення до пенсії, як дитині війни, за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року з урахуванням виплачених сум.
Враховуючи те, що суд може лише визнавати дії суб'єктів владних повноважень незаконними та покласти обов'язок на відповідача провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону за відповідний рік, і не є уповноваженим органом проводити розрахунок суми заборгованості, тому суд вважає за можливе зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у м. Дзержинську Донецької області здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року з урахуванням виплачених сум.
Отже, суд вважає позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, так як вони частково підтверджуються.
На підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», керуючись ст.ст. 20,22,55 Конституції України, ст.ст. 3, 6-11, 71,159-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячної соціальної допомоги, як дитині війни, на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із встановленого відповідними законами розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року з урахуванням виплачених сум.
В задоволенні інших вимог - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після спливу строку передбаченого для її апеляційного оскарження.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя