Справа № 2-479/10
іменем України
01 квітня 2010 року Дзержинський міський суд Донецької області у складі : головуючого - судді Челюбєєва Є.В.,
при секретарі - Троїцької Т.І.,
з участю
позивача - ОСОБА_1,
відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дзержинську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування завданої шкоди, -
Позивач звернулась до суду з позовом про відшкодування майнової і моральної шкоди, спричиненої внаслідок залиття квартири, що належить їй на праві приватної власності.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що є власницею квартири № 5 двоповерхового будинку № 17 по вул. Дзержинського в м. Дзержинську Донецької області. Користування квартирою здійснюється згідно Правил користування приміщенням жилих домів і при домовій території, затверджених Кабінетом Міністрів України № 572 від 08 жовтня 1992 року. Зазначена квартира розташована на першому поверху будинку. Відповідач по справі також проживає в цьому будинку, але поверхом вище. Відповідач, розуміючи суспільну небезпечність своїх діянь та передбачаючи наслідки, які настануть, неодноразово заливала її квартиру.
Так, 27 листопада 2009 року в 10 годин 00 хвилин відповідач у своїй квартирі відкрила кран холодної води і залишила його включеним на деякий час. В результаті дій відповідача їй було завдано майнової шкоди.
Розмір майнової шкоди складає 1632 грн.
Разом з цим, вважає, що внаслідок протиправних дій відповідача вона зазнала моральної шкоди, яка полягає в душевних переживаннях та хвилюваннях за пошкоджене майно. У зв'язку з залиттям квартири їй необхідно було витрачати кошти на ремонт квартири та придбання деяких речей, що потребувало від неї докладати додаткових зусиль для організації свого життя.
Крім того, на момент звернення до суду з зазначеним позовом, відповідач у добровільному порядку майнову шкоди, спричинену їй, не відшкодувала.
Розмір моральної шкоди оцінює в 2000 грн.
Позивач у судовому засіданні заявлені вимоги підтримала в повному обсязі.
Відповідач у судовому засіданні заявлені вимоги визнала, проти їх задоволення не заперечувала.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 16 ЦК України передбачається, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
У відповідності до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Судом встановлено, що позивач згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Державним нотаріусом Дзержинської державної нотаріальної контори є власницею квартири № 5 в двоповерховому будинку № 17 по вул. Дзержинського в м. Дзержинську Донецької області (а.с. 6). Зазначену квартиру позивач спадкувала від свого батька - ОСОБА_3, померлого 13 липня 2002 року. Проте, що квартира за вказаною адресою належить позивачу на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом також підтверджено реєстраційним посвідченням, виданим начальником Дзержинським бюро технічної інвентаризації та технічним паспортом на належну квартиру в житловому будинку, виданим на ім'я позивача (а.с. 7).
Належна позивачу квартира є двокімнатною і розташована на першому поверху двоповерхового житлового будинку. Відповідач по справі також проживає в даному будинку, але на другому поверху, тобто над квартирою позивача.
Судом з'ясовано той факт, що відповідач неодноразово здійснювала залиття квартири, що належить позивачу, причому всякий раз ігнорувала зауваження з цього приводу та не зробила висновків, а також не приймає ніяких заходів щодо попередження настання цих подій.
Так, 27 листопада 2009 року в 10 годину 00 хвилин відповідач, знаходячись в своїй квартирі, знову залишила відкритим кран холодної води. Внаслідок її дій були пошкоджені кімнати в квартирі позивача, а саме кухня, прихожа. Разом з цим, приведена у непридатність електрична проводка. Крім пояснень позивача, дані факти підтверджені актом, складеним комісією ДП «Житловик - 1» Дзержинського комунального підприємства «Дзержинськжитлосервіс». З цього акту вбачається, що саме внаслідок дій відповідача було пошкоджено майно позивача, у зв'язку з чим остання зазнала майнової шкоди.
У відповідності до локального кошторису 2-1-1, складеного на проведення ремонтних робіт в квартирі АДРЕСА_1, тобто в квартирі позивача, загальна вартість ремонтних робіт складає 1632 грн. (а.с. 14-16).
Таку вартість майнової шкоди спричиненої позивачу визнав відповідач, тому ця обставина в силу ст. 61 ч. 1 ЦПК України не підлягає доказуванню.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги в цій частині повністю доведеними, тому підлягають задоволенню.
Що стосується позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди, яку позивач зазнала внаслідок дій відповідача, направлених на пошкодження майна позивача шляхом залиття її квартири, то суд зазначає наступне.
У відповідності до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. В частині другій цієї статті зазначається, що моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданням, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
В приписах статті 1167 ЦК України зазначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Так, судом встановлено, що саме внаслідок неправомірних дій відповідача, направлених на пошкодження майна позивача шляхом залиття її квартири, позивач зазнала моральної шкоди, яка й полягає у душевних стражданнях, які вона зазнала у зв'язку із пошкодженням її майна.
Суд вважає, що пошкодження позивачу її майна спричинило їй моральну шкоду, яка виразилася в моральних стражданнях. Через це вона постійно хвилювалася, втратила душевний спокій. У зв'язку з тим, що вона була вимушена негайно відремонтувати квартиру, у неї виникли матеріальні труднощі. Суд вважає, що зазначене призвело до змін звичайного образу життя позивача та потребувало від неї додаткових зусиль для організації свого життя.
Разом з тим, вимога позивача про відшкодування моральної шкоди в розмірі 2000 грн. є завищеною. З врахуванням ступеня та глибини моральних страждань позивача, яких вона зазнала внаслідок пошкодження її майна, конкретних обставин справи, порушення нормального укладу життя, керуючись принципом розумності та справедливості, суд знаходить можливим стягнути з відповідача на користь позивача 300 грн. як відшкодування моральної шкоди.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги в цій частині доведеними частково, а тому вони підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст. 15, 16, 22, 23, 1166, 1167 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 1632 (одну тисячу шістсот тридцять дві) гр., у рахунок відшкодування моральної шкоди грошову компенсацію у розмірі 300 (триста) гр., а також понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 51 (п'ятдесят одна) гр., та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду судової справи у розмірі 120 (сто двадцять) гр.
Рішення суду вступає в законну силу після спливу строків на його апеляційне оскарження.
На рішення суду може бути подана заява про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення, апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя