про залишення позовної заяви без руху
03 серпня 2020 рокум. Ужгород№ 260/2636/20
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Микуляк П.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Міжгірської районної державної адміністрації про визнання протиправними та скасування реєстраційних записів, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Міжгірської районної державної адміністрації, яким просить суд визнати протиправним та скасувати у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, реєстраційний запис №13141110025000074 від 16.01.2020 року про припинення Комунальної установи "Міжгірська районна лікарня", а також реєстраційний запис №13141020000000819 від 09.09.2019 року про створення Комунального некомерційного підприємства "Лікувально-профілактична установа Міжгірська районна лікарня Міжгірської районної ради Закарпатської області" (код ЄДРГІОУ 43218512) внесений державним реєстратором Міжгірської районної державної адміністрації.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позовна заява відповідає вимогам ст. 160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши зміст позовної заяви та доданих до неї матеріалів, суддя встановив наявність підстав для залишення позову без руху, оскільки позов поданий із порушенням вимог встановлених ст. 161 КАС України.
Згідно ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Однак, з матеріалів, доданих до позовної заяви, вбачається, що позивачем не сплачений судовий збір. Як на підставу звільнення від сплати судового збору до суду представником позивача подано клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке мотивовано тим, що відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 03.06.2020 року №13295 дохід позивача за 12 місяців 2019 року становить 82726,70 грн. Крім того, відповідно Відомостей з державного реєстру фізичних осіб- платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 03.06.2020 року №13296 дохід ОСОБА_1 за 1 квартал 2020 року становить 0,00 грн. Оскільки позивач звільнений з роботи в 2019 році, то відповідно він всі свої попередні заощадження вже використав. Відповідно є підстави передбачені законом звільнити його від сплати судового збору.
Щодо зазначеного клопотання про звільнення від сплати судового збору суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України: суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Разом з тим, майновий стан сторони є оціночним поняттям та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану.
Проте, представником позивача не було надано жодних доказів на підтвердження факту відсутності відповідних коштів для сплати судового збору.
Існує рівність усіх учасників судового процесу перед законом, яка передбачає єдиний правовий режим судочинства, що забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та обов'язків, тобто є конкретизацією загального принципу рівності всіх перед законом і судом стосовно сфери здійснення судової влади і судочинства.
Тому, звільнення позивача від сплати судового збору в окремих категоріях справ може розцінюватися як надання певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу.
Відтак, суд приходить до висновку про необхідність подачі позивачем доказів - документів для підтвердження факту відсутності відповідних коштів в достатній кількості для сплати судового збору для вирішення питання, щодо звільнення його від сплати судового збору.
Законом України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI врегульовано правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Частиною 1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
У відповідності до пп. 7 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI (в редакції Закону України від 06.12.2016 р. № 1774-VIII) ставки судового збору встановлюються у таких розмірах, зокрема:
за подання до адміністративного суду адміністративного позову, а саме:
1) майнового характеру, який подано: а) суб'єктом владних повноважень, юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, б) фізичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 01.01.2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2102,00 грн. (0,4 х 2102= 840,8 грн.)
З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачами було заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру, кожна з яких є об'єктом сплати судового збору, а саме:
- визнати протиправним та скасувати у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, реєстраційний запис №13141110025000074 від 16.01.2020 року про припинення Комунальної установи "Міжгірська районна лікарня" (код ЄДРПОУ 01992601) внесений державним реєстратором Міжгірської районної державної адміністрації;
- визнати протиправним та скасувати у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, реєстраційний запис № 13141020000000819 від 09.09.2019 року про створення Комунального некомерційного підприємства "Лікувально-профілактична установа Міжгірська районна лікарня Міжгірської районної ради Закарпатської області" (код ЄДРПОУ 43218512) внесений державним реєстратором Міжгірської районної державної адміністрації.
Таким чином, враховуючи наведене, позивачеві слід сплатити судовий збір у розмірі 1681,60 грн.
Реквізити для сплати судового збору в Закарпатському окружному адміністративному суді (за подання до адміністративного суду адміністративного позову) є наступними: отримувач коштів УК у м.Ужгороді/м.Ужгород/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38015610; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA038999980313121206084007002; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Закарпатський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.4 КАС України суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Відповідно до ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом; 6) спорах щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; 8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності; 9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов'язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб; 10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб; 11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов'язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю; 12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень"; 13) спорах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 14) спорах із суб'єктами владних повноважень з приводу проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства; 15) спорах, що виникають у зв'язку з оголошенням, проведенням та/або визначенням результатів конкурсу з визначення приватного партнера та концесійного конкурсу.
Таким чином, адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин; вирішуючи спір суд повинен встановити, що у зв'язку з прийнятим рішенням, вчиненням дії чи допущенням бездіяльності суб'єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи інтереси особи у сфері публічно-правових відносин; при цьому, обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.
Розгляду та задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.
При цьому слід зазначити, що при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене, на його думку право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних відносин (предмет та підстави позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Згідно з п.4 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Як вбачається із прохальної частини позовної заяви, позивач просить визнати протиправним та скасувати у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, реєстраційні записи №13141110025000074 від 16.01.2020 року про припинення Комунальної установи "Міжгірська районна лікарня", а також реєстраційний запис №13141020000000819 від 09.09.2019 року про створення Комунального некомерційного підприємства "Лікувально-профілактична установа Міжгірська районна лікарня Міжгірської районної ради Закарпатської області" (код ЄДРГІОУ 43218512) внесений державним реєстратором Міжгірської районної державної адміністрації. При цьому, в позовній заяві позивач не зазначає в чому полягає публічно-правовий характер даного спору.
В той же час, необхідно зазначити, що відповідно до Постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 року по справі №813/6286/15 та Постанови від 20.09.2018 року у справі №813/6286/15, спори про скасування у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційні записи про припинення, чи створення підприємств розглядаються господарським судом в порядку господарського судочинства.
Відповідно до ч.6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Частинами 1 та 2 ст.122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З матеріалів поданої позовної заяви вбачається, що позивачем оскаржуються реєстраційні записи №13141110025000074 про припинення Комунальної установи "Міжгірська районна лікарня" від 16.01.2020 року, а також реєстраційний запис №13141020000000819 про створення Комунального некомерційного підприємства "Лікувально-профілактична установа Міжгірська районна лікарня Міжгірської районної ради Закарпатської області" від 09.09.2019 року.
Відтак, суд констатує, що позов поданий з пропущенням шестимісячного строку на звернення, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважності причин пропуску строку позивачем не надано.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на вищенаведене, позивачу необхідно обґрунтувати поважність причин пропуску строку звернення з даним адміністративним позовом до суду, звернувшись до суду з відповідною заявою.
Відповідно до ст. 123 КАС України позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для надання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважності пропуску цього строку.
Крім того, позивачем в супереч ч.1 ст.161 КАС до позовної заяви не було додано копії такої, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи.
Відповідно до ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.160 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала вважається виконаною у встановлений строк, якщо до вказаної дати необхідні документи були подані до канцелярії суду або відправлені поштою.
Таким чином, для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду позовну заяву із зазначенням в ній обґрунтування публічно-правового характеру даного спору, копію такої позовної заяви з додатками, відповідно до кількості учасників справи, докази сплати судового збору, або докази, які звільняють позивача від сплати такого, а також заяву з обґрунтуванням поважності причин пропуску строку звернення з даним адміністративним позовом до суду.
На підставі наведеного та керуючись ст. 122, 123, 160, 169, 171, 248 КАС України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Міжгірської районної державної адміністрації про визнання протиправними та скасування реєстраційних записів - залишити без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою та повідомити позивача про необхідність протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути, визначенні даним судовим рішенням недоліки, та роз'яснити, що у разі не усунення у визначений судом термін недоліків, позов буде повернуто позивачеві відповідно до приписів п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя П.П.Микуляк