про залишення позовної заяви без руху
03 серпня 2020 року м. Житомир справа № 240/11927/20
категорія 108110000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Капинос О.В., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа - Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб по ліквідації АТ "Банк "Фінанси та Кредит" Міхно С.С. про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа - Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб по ліквідації АТ "Банк "Фінанси та Кредит" Міхно С.С. про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Перевіряючи матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд вважає, що така не відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), з наступних підстав.
Відповідно до п.4,5 ч.5 ст.160 КАС України у позовні заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
У прохальній частині позовної заяви позивач просить визнати протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб по ліквідації АТ "Банк "Фінанси та Кредит" Міхно С.С. щодо порушення прав ОСОБА_1 , що виявилися у ненаданні інформації на звернення та зобов"язання Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб по ліквідації АТ "Банк "Фінанси та Кредит" Міхно С.С. надати обгрунтовані відповіді на звернення від 10.08.2016, 14.09.2018 та 03.04.2020.
В той же час, відповідачем у справі визначено лише Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб по ліквідації АТ "Банк "Фінанси та Кредит" Міхно С.С. визначено у справі третьою особою.
Зазначені обставини позбавляють можливості суд вирішити питання щодо персонального складу відповідачів у справі та змістовність позовних вимог до кожного з них.
Таким чином, позивачу необхідно уточнити позовну заяву у цій частині.
Крім того, відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами; для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними, після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Встановлений ст. 122 КАС України строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З аналізу вищезазначених норм вбачається, що процесуальне законодавство пов'язує початок перебігу строку на звернення до адміністративного суду з моментом коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
При визначенні початку цього строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Позивач оскаржує бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб по ліквідації АТ "Банк "Фінанси та Кредит" Міхно С.С. щодо ненадання відповіді на звернення від 10.08.2016, 14.09.2018 та 03.04.2020.
Я вбачається зі змісту позову, за результатами розгляду заяви позивача від 10.08.2016, поданої до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб по ліквідації АТ "Банк "Фінанси та Кредит", отримав лист від 29.06.2016.
Тобто, ще у 2016 році позивачу було відомо про те, що відповідь надана на запит не містить усієї необхідної інформації, проте з позовом про оскарження бездіяльності щодо ненадання інформації на запит від 10.08.2016 позивач звернувся лише 28.07.2020, тобто майже через 4 роки.
Крім того, позивач вказує, що 14.09.2018 звернувся до відповідача із заявою про повідомлення інформації щодо включення до реєстру акцентованих вимог кредиторів, на що відповіді не отримав.
Тобто, позивачу було відомо ще у 2018 році про те, що відповідь на запит не надходила.
В той же час, з вимогою про оскарження бездіяльності з приводу ненадання відповіді на запит від 14.09.2018 , позивач звернулася майже через два роки.
Зазначене свідчить про те, що позивачем зазначений позов в частині ненадання відповіді на звернення від 10.08.2016 та від 14.09.2018 поданий з пропуском шестмісячного строку.
Додатково, звертаю увагу, що оскільки на звернення від 10.08.2018 надано відповідь, тому не має місце бездіяльність.
Частиною 6 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи може поновити пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
До позовної заяви позивач додав клопотання про поновлення строку звернення до суду з вказаним позовом, в якому не заперечував, що про порушення своїх прав дізнався у 2016 році (що стосується звернення від 10.08.2016) та у 2018 році (що стосується звернення від 14.09.2018).
З даного приводу суд зазначає, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій, в тому числі звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
В той же час, позитвачем у заяві не наведено жодного обгнрунтування поважності причини пропуску звернення до суду з вказаними вимогами.
Посилання у клопотання на ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов"язкове державне соціальне страхування" є безпідставним, оскільки цей Закон не регулює спірні правовідносини та не встановлює строк звернення до суду з даним позовом.
Інших обґрунтувань на підтвердження поважності пропуску звернення до суду з вказаним позовом, клопотання не містить.
Таким чином, викладені у клопотанні доводи не є поважними причинами пропуску звернення до суду з вказаним позовом.
Відповідно до ч1. ст.123 Кодексу у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частинами першою та другою статті 169 КАС України, визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску, а також уточнену позовну заяву, з урахуванням вказаних ухвалі недоліків.
Клопотання про звільнення від сплати судового збору буде вирішуватись після усунення недоліків позовної заяви (враховуючи кількість відповідачів та заявлених позовних вимог).
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України,
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом 10 днів днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Визначені вище судом процесуальні строки також обраховуються з урахуванням положень п. 3 розд. VI Кодексу адміністративного судочинства України, який доповнено Законом № 540-IX від 30.03.2020; в редакції Закону № 731-IX від 18.06.2020.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя О.В. Капинос