про залишення позовної заяви без руху
03 серпня 2020 року м. Житомир справа № 240/11377/20
категорія 112030500
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Черняхович І.Е., перевіривши дотримання вимог законодавства при подачі позовної заяви ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, викладене у протоколі від 17.04.2020 №46;
- зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити йому одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок поранення, контузії, пов'язаних із захистом Батьківщини, у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, а саме 25.09.2018, відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціалььні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975, з урахуванням раніше виплачених сум одноразової грошової допомоги.
В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2020 у справі №240/8413/19 за його позовом до Міністерства оборони України, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ІНФОРМАЦІЯ_1 , було визнано протиправним та скасовано рішення Міністерства оборони України, оформлене п.6 протоколу комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 22.03.2019 №37 про відмову у призначенні йому одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок травми, поранення (контузії), пов'язаних із захистом Батьківщини, а також зобов'язано Міністерство оборони України призначити та виплатити йому одноразову грошову допомогу у зв'язку зі встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок поранення, контузії, пов'язаних із захистом Батьківщини, у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, а саме: 25.09.2018 відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975, з урахуванням раніше виплачених сум одноразової грошової допомоги.
Разом з тим, позивач вказує, що на виконання вищезазначеної постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2020 у справі №240/8413/19, комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, прийняла рішення, оформлене п.8 протоколу від 17.04.2020 №46, яким відмовила йому у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку з тим, що зміна групи інвалідності у заявника відбулася понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності, а також у зв'язку з поданням касаційної скарги на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2020 у справі №240/8413/19 та клопотання про зупинення виконання вказаного судового рішення.
Вважаючи, що рішення Міністерства оборони України про відмову у призначенні йому одноразової грошової допомоги, оформлене п. 8 протоколу від 17.04.2020 №46, є протиправним, а тому ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду.
Перевіряючи адміністративний позов на відповідність його вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов висновку, що він не відповідає вимогам даної норми Кодексу з наступних підстав.
Частиною 1 статті 171 КАС України закріплено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи:
1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;
2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);
3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;
4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності;
5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);
6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та не чинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно п. 4 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Згідно з ст. 160 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд.
Отже, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен пересвідчитись, серед іншого, про наявність права на позов у матеріальному розумінні, а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення). З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що право ОСОБА_1 , як інваліда ІІ групи внаслідок травми, поранення (контузії), пов'язаних із захистом Батьківщини, на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", підтверджено та захищено судом у постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2020 у справі №240/8413/19, яка набрала законної сили 21 січня 2020 року.
Натомість, відповідач в процесі виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2020 у справі №240/8413/19, шляхом прийняття рішення, оформленого п. 8 протоколу від 17.04.2020 №46, відмовив ОСОБА_1 у призначенні та виплаті вказаної одноразової грошової допомоги.
Таким чином, спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
З огляду на зазначене, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
Позовні вимоги, предметом яких є невиконання чи неналежне виконання судового рішення, повинні вирішуватися в межах відповідної справи (невиконання рішення у якій оскаржується) в порядку статті 383 КАС України і не можуть розглядатися в іншому (новому) позовному провадженні.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне вказати, якщо позивач вважає, що рішенням Міністерства оборони України, оформленим п. 8 протоколу від 17.04.2020 №46, та прийнятим на виконання судового рішення у справі №240/8413/19 порушені його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звернутись до суду у порядку ст. 383 КАС України із заявою про визнання протиправним рішення дій чи бездіяльності відповідача, вчинених на виконання судового рішення, а не пред'являти новий адміністративний позов.
Отже, вказані обставини позбавляють суд можливості вирішити питання, чи є заявлені вимоги самостійними позовними вимогами про вирішення нового спору, чи повинні вирішуватися за правилами ст. 383 КАС України шляхом подання до суду окремої заяви. Як наслідок, судом не може бути вирішено питання щодо відкриття провадження у справі.
Крім того, якщо такі вимоги повинні розглядатися як адміністративний спір, то позовна заява має відповідати вимогам ст.160,161 КАС України. А у випадку, якщо такі вимоги щодо визнання протиправними дій, вчинених відповідачами на виконання рішення суду, то заява має відповідати вимогам ст. 383 КАС України.
Відповідно до частин 1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, для вирішення питання про відкриття провадження у справі, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу терміну визначитися з характером спірних правовідносин, а саме: чи є вони самостійними позовними вимогами чи мають розглядатися за правилами ст. 383 КАС України.
У разі усунення недоліків на подання адміністративного позову, позивачу необхідно надати до суду уточнену позовну заяву (в 3-х примірниках), оформлену у відповідності до вимог статей 160,161 КАС України. Уточнений позов надати у двох примірниках.
У разі усунення недоліків на подання заяви щодо визнання протиправними дій, вчинених відповідачами на виконання рішення суду, позивачу необхідно надати до суду уточнену заяву (в 3-х примірниках), оформлену у відповідності до вимог статті. 383 КАС України.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя І.Е.Черняхович