04 серпня 2020 року м. Житомир справа № 240/6508/20
категорія 111010000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панкеєвої В.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Барнетта-Торг" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Барнетта-Торг" звернулось до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління ДПС у Житомирській області №117-р від 03.04.2020, яким анульовано Ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним №06180314201900083;
- зобов'язати відповідача вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод та інтересів ТОВ "Барнетта-Торг", а саме видалити з Єдиного державного реєстру суб'єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним інформацію щодо анулювання Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним №06180314201900083 та відновити дію даної Ліцензії.
В обґрунтування позову вказано, що розпорядженням Головного управління ДПС у Житомирській області №117-р від 03.04.2020 анульовано Ліцензію товариства з обмеженою відповідальністю "Барнетта-Торг" на право роздрібної торгівлі пальним №06180314201900083. Підставою анулювання ліцензії вказано порушення ст.15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального (зі змінами та доповненнями)", а саме у зв'язку з встановленням факту подання заявником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії. Позивач вважає, що оскаржуване розпорядження є протиправним, прийнятим безпідставно та з порушенням вимог Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального".
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2020 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.
Разом з позовною заявою позивачем було подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову.
Ухвалою суду від 29.04.2020 заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Барнетта-Торг" про забезпечення позову задоволено частково.
Вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії розпорядження Головного управління ДПС у Житомирській області "Про анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним" №117-р від 03.04.2020 щодо анулювання ліцензії № 06180314201900083 до набранням законної сили судовим рішенням у адміністративній справі №240/6508/20.
Відповідач у строк та в порядку, визначеному ст.152, ч.1 ст.261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) подав відзив на позовну заяву.
Зважаючи на незначну складність справи, суд вважає за необхідне розглянути її в порядку п.2 ч.1 ст.263 КАС України.
У відповідності до частини 4 статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з частиною 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Як свідчать матеріали справи, товариство з обмеженою відповідальністю "Барнетта-Торг" зареєстроване платником податків у Головному управлінні ДПС у Житомирській області, здійснює господарську діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами, оптова та роздрібна торгівля пальним (а.с.24-26).
Позивач є платником акцизного податку, у зв'язку з чим отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним за реєстраційним номером № 06180314201900083 від 01 липня 2019 року з терміном дії до 01.07.2024 з адресою місця торгівлі: Житомирська обл., Попільнянський р-н, смт.Корнин, вул.Королівська,5, АЗС №55 (а.с.19-20).
В подальшому, 13.08.2019 ліцензію було переоформлено (а.с.22-23).
Головним управлінням ДПС у Житомирській області на підставі наказу від 04.02.2020 №165 з 05.02.2020 проведено фактичну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Барнетта-Торг" (а.с.27-28).
З метою всебічного та об'єктивного проведення фактичної перевірки фінансово-господарської діяльності товариства з обмеженою відповідальністю "Барнетта-Торг" контролюючим органом сформовано запит про отримання ксерокопій документів (а.с.29).
Листом від 11.02.2020 №16 позивачем разом з поясненнями щодо вимоги про надання ксерокопій документів надано відповідачу копії необхідних документів (а.с.30-33).
Актом перевірки від 19.02.2020 №43/32/42369400 встановлено факт подання заявником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним (а.с.34-35).
Не погоджуючись з висновками акту перевірки в частині порушення ст.15 Закону України № 481/95-ВР від 19.12.1995 щодо подання заявником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою щодо ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, позивачем було подано до ГУ ДПС в Житомирській області заперечення на акт перевірки (а.с.36-38).
За результатами розгляду заперечень, ГУ ДПС в Житомирській області висновки акту фактичної перевірки ТОВ "Барнетта-Торг" щодо порушення вимої ст.15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" від 19.12.1995 №481/95-ВР (із змінами та доповненнями) в частині подання заявником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним за адресою: Житомирська обл., Попільнянський р-н, смт.Корнин, вул. Королівська,5, залишено без змін (а.с.39-40).
Листом від 30.03.2020 №30 позивач повідомив відповідачу, що ним відповідно до ст.15 Закону України № 481/95-ВР від 19.12.1995 були надані документи, що підтверджують право використання об'єкта та передбачене законодавством право землекористування. Однак, посилаючись на порушення суб'єктом господарювання даної статті, податковий орган не зазначає, які саме недостовірні дані було виявлено у цих документах, а тому підстави для притягнення для відповідальності відсутні (а.с.41).
Розпорядженням Головного управління ДПС у Житомирській області №117-р від 03.04.2020 анульовано Ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним №06180314201900083 (а.с.16).
Вважаючи таке розпорядження протиправним, позивач звернувся до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Основні засади державної політики щодо регулювання роздрібної торгівлі пальним на території України врегульовані Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" від 19.12.1995 № 481/95-ВР (далі - Закон № 481/95-ВР).
Статтею 1 Закону України № 481/95-ВР визначено, що ліцензія (спеціальний дозвіл) - це документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку; роздрібна торгівля пальним - діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції/автогазозаправної станції/газонаповнювальної станції/газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки.
Відповідно до ст.15 Закону № 481/95-ВР роздрібна торгівля пальним може здійснюватися суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на п'ять років.
Ліцензія видається за заявою суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.
Суб'єкти господарювання (у тому числі іноземні суб'єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.
Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:
- документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об'єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;
- акт вводу в експлуатацію об'єкта або акт готовності об'єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об'єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об'єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;
- дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
Відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник.
Ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставі, зокрема, встановлення факту подання заявником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії.
Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб'єктом господарювання (у тому числі іноземним суб'єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) письмового розпорядження про її анулювання.
Після анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, вносить відповідні відомості до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального не пізніше наступного робочого дня з дня анулювання відповідної ліцензії.
Вимагати інші документи, крім зазначених у цьому Законі, забороняється.
Порядок ведення Єдиного державного реєстру суб'єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним (далі - Єдиний реєстр ліцензіатів та місць обігу пального) затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 р. № 545 (далі - Порядок 545).
Відповідно до абз.2 п.1 Порядку № 545 Єдиним реєстром ліцензіатів та місць обігу пального є електронна база даних, яка містить інформацію про суб'єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місця виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним у розрізі суб'єктів господарювання, які провадять діяльність на таких місцях на підставі виданих ліцензій.
Обставини, що встановлені під час розгляду справи по суті свідчать на користь того, що подані позивачем документи у 2019 році були достатніми для прийняття відповідачем рішення про видачу ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним, що підтверджується фактом видачі такої ліцензії 01.07.2019 та її перереєстрації з 13.08.2019 (а.с.19-23).
Відповідач в обґрунтування підстав прийняття спірного розпорядження №117-р від 03.04.2020 "Про анулювання ліцензій" вказує, що фактичною перевіркою встановлено факт подання заявником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі ним за адресою: Житомирська обл., Попільнянський р-н, смт.Корнин, вул.Королівська,5. Зокрема вказано, що разом із заявою надано договір оренди "Автозаправочної станції № 55" від 20.08.2018 № 15 у ТОВ "Люкс Інвестмент", земельна ділянка відповідно до інформації Державного реєстру речових прав перебуває в оренді АТ "Комерційний банк "ПРИВАТБАНК", який відповідно до листа від 20.01.2020 не передавав право користування земельною ділянкою на якій розташована "Автозаправочна станцій № 55" разом із АЗС, яка була предметом фінансового лізингу (а.с.100-101).
Таким чином, враховуючи вимоги ст.796 Цивільного кодексу України, відповідач під час проведення фактичної перевірки дійшов висновку, що ТОВ "Барнетта-Торг" не надано документи, що підтвердять право користування земельною ділянкою.
Водночас згідно з договором оренди від 20.08.2018 №15 ТОВ "Барнетта-Торг" є орендарем у ТОВ "Люкс Інвестмент" автозаправної станції №55 за адресою: Житомирська обл., Попільнянський р-н, смт.Корнин, вул.Королівська,5. Термін дії договору становить 2 роки, та у разі продовження користування майном після закінчення строку договору та відсутності заперечень з боку орендодавця, договір вважається продовженим на строк, що попередньо встановлений (а.с.49-50).
В свою чергу ТОВ "Люкс Інвестмент" передає право користування автозаправною станцією позивачу у зв'язку з наявністю договору фінансового лізингу №4Л16072ЛИ від 20.09.2016. На підставі договору ТОВ "Люкс Інвестмент" отримало від АТ "Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" майно в платне володіння та користування, а після сплати всієї суми лізингових платежів у власність (а.с.54-58, 111-112).
Згідно додаткової угоди від 25.08.2016 до договору фінансового лізингу №4Л16072ЛИ від 20.08.2016 врегульовано право ТОВ "Люкс Інвестмент" протягом всього строку дії договору лізингу передавати предмет лізингу в оренду третім особам (а.с.59-60).
З метою надання позивачу документа, що підтверджує право власності (користування) ТОВ "Люкс Інвестмент" зверталось до АТ "Комерційний банк "ПРИВАТ БАНК" з листом, про що отримало відповідь від 19.07.2019. Зі змісту листа встановлено, згідно частини 2 статті 3 Закону України "Про фінансовий лізинг" в редакції Закону України від 11 грудня 2003 року, N 1381-IV, не можуть бути предметом лізингу земельні ділянки та інші природні об'єкти. Тому згідно умов договору фінансового лізингу № 4Л16072ЛИ від 20.08.2016 земельні ділянки не були предметом лізингу і у володіння чи користування ними ТОВ "ЛЮКС ІНВЕСТМЕНТ" не передавались. З врахуванням зазначеного, АТ КБ "ПРИВАТБАНК" немає жодних підстав інформувати лізингоодержувача про наявність чи відсутність у банка прав на земельні ділянки та документів на підтвердження таких прав (а.с.52).
Водночас згідно зі ст.796 ЦК України одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму.
У договорі найму сторони можуть визначити розмір земельної ділянки, яка передається наймачеві. Якщо розмір земельної ділянки у договорі не визначений, наймачеві надається право користування усією земельною ділянкою, якою володів наймодавець.
Якщо наймодавець не є власником земельної ділянки, вважається, що власник земельної ділянки погоджується на надання наймачеві права користування земельною ділянкою, якщо інше не встановлено договором наймодавця з власником земельної ділянки.
Аналіз норм чинного законодавства дозволяє зробити висновок, що Цивільним кодексом України імперативно встановлено беззаперечне право наймача будівлі (споруди) на користування земельною ділянкою для обслуговування предмету найму.
Таким чином, твердження про відсутність у товариства з обмеженою відповідальністю "Барнетта-Торг" права користування земельною ділянкою, на якій розміщено орендовану ним автозаправну станцію є безпідставними та необгругнтованими.
Суд звертає увагу, що аналіз норм Закону №481/95-ВР дозволяє зробити висновок, що відповідальність суб'єкта господарювання у вигляді анулювання ліцензії може мати місце тоді, коли контролюючим органом достовірно встановлено, що конкретний документ, наявний серед інших документів, які подавались разом з заявою для отримання ліцензії, насправді є підробленим (сфальшованим).
Так, у відповідача були відсутні підстави для анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі у зв'язку з поданням заявником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії.
З огляду на наведене, суд вважає, що відповідач не довів правомірність винесеного ним розпорядження, а тому таке розпорядження суперечить нормам чинного законодавства, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статей 1та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
В справі "East/West Alliance Limited" проти України" (№ 19336/04) Суд вказує, що дія статті 13 вимагає надання національного засобу юридичного захисту у спосіб, який забезпечує вирішення по суті поданої за Конвенцією "небезпідставної скарги" та відповідне відшкодування, хоча договірним державам надається певна свобода дій щодо вибору способу, в який вони виконуватимуть свої конвенційні зобов'язання за цим положенням. Межі обов'язків за статтею 13 різняться залежно від характеру скарги заявника відповідно до Конвенції. Незважаючи на це, засоби юридичного захисту, які вимагаються за статтею 13 Конвенції, повинні бути ефективними як у теорії, так і на практиці (Kudla v. Polandа № 30210/96).
Відповідно до п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій щодо внесення до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального відомостей про анулювання ліцензії товариства з обмеженою відповідальністю "Барнетта-Торг" на право роздрібної торгівлі пальним №06180314201900083.
За приписами ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оскільки відповідачем, як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності прийняття спірного розпорядження, суд дійшов обґрунтованого висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
З приводу розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Позивачем при подачі до суду позовної заяви було сплачено судовий збір у розмірі 4204,00 грн, про, що свідчить платіжне доручення №7786 від 27.04.2020 (а.с.14).
Враховуючи вимоги ст.139 КАС України, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з Головного управління ДПС у Житомирській області сплачений судовий збір в сумі 4204,00 грн.
Керуючись статтями 242-246,295 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління ДПС у Житомирській області №117-р від 03.04.2020, яким анульовано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним №06180314201900083.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Житомирській області (вул.Юрка Тютюнника,7, м.Житомир, 10003, ЄДРПОУ 43142501) видалити з Єдиного державного реєстру суб'єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним інформацію щодо анулювання ліцензії товариства з обмеженою відповідальністю "Барнетта-Торг" (проспект Незалежності,10 Г, м.Житомир, 10020, ЄДРПОУ 42369400) на право роздрібної торгівлі пальним №06180314201900083 та відновити дію даної ліцензії.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Барнетта-Торг" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 4204,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.А. Панкеєва