Україна
Донецький окружний адміністративний суд
04 серпня 2020 р. Справа№200/4916/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Мозгової Н.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
18 травня 2020 року позивач, ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області (код ЄДРПОУ:41325231, місцезнаходження: Донецька область, м. Слов'янськ, вулиця Свободи, 5) про визнання протиправною бездіяльність Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області щодо відмови у нарахуванні та виплаті заборгованості по щомісячним страховим виплатам за період з 01.12.2016 року по 31.01.2020 року включно ОСОБА_1 , зобов'язання Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заборгованість по щомісячним страховим виплатам за період з 01.12.2016 року по 31.01.2020 року включно з нарахуванням та виплатою компенсації втрати частини страхових виплат у зв'язку з порушенням строків їх виплати з урахуванням компенсації, яка провадиться відповідно до Закону України від 19.10.2000 року «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою №159 від 21.02.2001 року.
Так, у позовній заяві позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що він перебуває на обліку та отримує страхові виплати у Краматорському міському відділенні Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області з 01.12.2014 року по 30.11.2016 року, як внутрішньо переміщена особа. З грудня 2016 року припинено нарахування та виплату страхових виплат у зв'язку з не підтвердженням місця проживання. У лютому 2020 року він звернувся із заявою про продовження страхових виплат, виплату відновлено з 01.02.2020 року, однак заборгованість не виплачена. Вважає таку бездіяльність протиправною та такою, що порушує його права на соціальний захист.
Ухвалою суду 25.05.2020 року позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.
02.06.2020 року через відділ документообігу та архівної роботи суду представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою суду від 09.06.2020 року було відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Представник відповідача надав відзив на адміністративний позов, де зазначив, що вимоги позивача не підлягають задоволенню. Свою позицію вмотивовував тим, що позивач отримував щомісячні страхові виплати, як внутрішньо переміщена особа в відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Краматорськ Донецької області з 17.12.2014 року по 31.11.2016 року включно на підставі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції № 1426/16471 від 17.12.2014 року. У листопаді 2016 року до Краматорського міського відділення надійшов протокол засідання комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам від 02.11.2016 року №52 про відмову позивачу у призначенні страхових виплат на підставі акту обстеження матеріально - побутових умов сім'ї від 10.10.2016 року №12368. На підставі вищевказаного Краматорським міським відділенням постановою від 09.11.2016 року № 0536/10995/10995/23, керуючись п.6 ч.1 ст.46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», припинено щомісячні страхові виплати з 01.12.2016 року згідно протоколу засідання комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам від 02.11.2016 року №52. Крім того, 16.02.2017 року до Краматорського міського відділення надійшла заява позивача про припинення щомісячних страхових виплат у відділенні Фонду з 01.12.2016 року у зв'язку зі зміною місця проживання. Постановами начальника Краматорського міського відділення №0536/10995/10995/24, №0536/10995/25 від 16.02.2017 року позивачу припинені страхові виплати з 01.12.2016 року та знято з обліку Краматорського міського відділення у зв'язку зі зміною місця проживання. З грудня 2016 року по січень 2020 року включно позивач до будь-якого відділення із заявою про продовження раніше призначених страхових виплат не звертався. У лютому 2020 року позивач повторно звернувся до Фонду із заявою про продовження раніше призначених щомісячних страхових виплат. Згідно протоколу засідання з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам від 06.03.2020 року №9 позивачу було поновлено проведення відповідних соціальних виплат. Звернув увагу на те, що у період з грудня 2016 року по січень 2020 року позивачем не надано рахунків, які відкриті в АТ «Ощадбанк» згідно постанови КМУ від 05.11.2014 року №637. Додав, що основними умовами для виплати суми компенсації є: порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів та виплата нарахованих доходів (а.с.34-39).
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, місце проживання якого було зареєстровано на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , а фактичне місце проживання/перебування - на підконтрольній українській владі території за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 19.10.2017 року №1426-16471 (а.с.13).
Відповідач - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області є юридичною особою, має самостійні кошториси, печатки із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, а також мають відділення в районах і містах обласного значення. Відділення управлінь виконавчої дирекції Фонду є відокремленими підрозділами робочих органів виконавчої дирекції Фонду, що створюються за рішенням правління Фонду без статусу юридичної особи.
Інвалідність позивачу встановлено безстроково, що підтверджується довідкою МСЕК №032033 (а.с.16-17).
Позивач перебував на обліку у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Калінінському районі м. Горлівки Донецької області.
З 01.12.2014 року по 30.11.2016 року позивач, як внутрішньо переміщена особа, перебував на обліку та отримував щомісячні страхові виплати у Краматорському міському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області.
17.12.2014 року позивач звернувся до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у м. Краматорську із заявою про продовження раніше призначеної страхової виплати у зв'язку з нещасним випадком на виробництві (професійним захворюванням) (а.с.40).
Крім того, позивачем була надана заява, у якій він просив суми грошової допомоги перераховувати на рахунок, який відкрито в ПАТ КБ «ПриватБанк» (а.с.41).
Постановою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Краматорську від 18.12.2014 року №0536/10995/10995/15 продовжено ОСОБА_1 раніше призначену щомісячну грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку з 01.12.2014 року по 31.01.2015 року включно (а.с.43).
Відповідно до витягу із протоколу №52 засідання Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам при виконкомі Краматорської міської ради від 02.11.2016 року відмовлено внутрішньо переміщеній особі ОСОБА_1 (довідка від 17.12.2014 року №1426/16471) у призначенні (відновленні) страхових виплат згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» на підставі акту обстеження матеріально - побутових умов сім'ї від 10.10.2016 року №12368 (а.с.44).
Постановою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Краматорську від 09.11.2016 року №0536/10995/10995/23 припинено виплату ОСОБА_1 щомісячної грошової суми в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку. Причина припинення - протокол №52 від 02.11.2016 року. Виплату припинено з 01.12.2016 року (а.с.45).
16.02.2017 року позивач звернувся до начальника відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Краматорську із заявою, у якій просив припинити страхові виплати з 01.12.2016 року у зв'язку зі зміною місця проживання (а.с.46).
Постановою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Краматорську від 16.02.2017 року №0536/10995/10995/24 знято з обліку страховий випадок «трудове каліцтво». Причина зняття - зміна місця проживання (ВПО). Припинено страхові виплати з 01.12.2016 року (а.с.47).
Постановою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Краматорську від 16.02.2017 року №0536/10995/25 знято з обліку справу потерпілого ОСОБА_1 . Причина зняття - зміна місця проживання (ВПО). Припинено страхові виплати з 01.12.2016 року (а.с.48).
13.02.2020 року позивач звернувся до Краматорського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Донецькій області із заявою про продовження раніше у м. Горлівка призначеної щомісячної страхової виплати. До заяви була додана довідка ТВБВ №10004/0271 філії - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» про відкритий картковий рахунок (а.с.49).
Відповідно до витягу із протоколу №9 засідання Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам при виконкомі Краматорської міської ради від 06.03.2020 року призначено внутрішньо переміщеній особі ОСОБА_1 (довідка від 19.10.2017 року №1426-16417) страхові виплати відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» з урахуванням п.12,15 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою КМУ від 08.06.2016 року №365 (а.с.52).
Постановою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Краматорську від 03.04.2020 року № 0526/10995/10995/26 продовжено потерпілому ОСОБА_1 раніше призначену щомісячну грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку. Виплату проводити з 01.02.2020 року безстроково. Проведено донарахування щомісячних страхових виплат за лютий 2020 року та березень 2020 року (а.с.53).
Відповідно до відомостей з «Реєстру потерпілих» за позивачем обліковується щомісячні страхові виплати за період з грудня 2016 року по січень 2020 року включно у розмірі 223387,62 грн. (а.с.60 зворотній бік).
Згідно відповіді Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області від 04.05.2020 року №01-04/15-850 представнику позивача повідомлено про те, що суми страхових виплат, які не виплачені за минулий час, виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України. На сьогоднішній день вказаний порядок відсутній (а.с.18).
Як вбачається зі змісту позовної заяви та відзиву на позов, спірними питанням у справі є правомірність невиплати позивачеві заборгованості по страховим виплатам за період з 01.12.2016 року по 31.01.2020 року.
Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.
Гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб визначено Законом України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII (надалі - Закон N 1706-VII).
Статтею першою Закону N 1706-VII визначено, що внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 цього ж Закону факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення (ч. 2 цієї статті).
Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону (ч. 1 ст. 5 Закону N 1706-VII).
Як зазналося судом раніше, позивач є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується копією довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, яка знаходиться в матеріалах справи.
Водночас, ст. 14 Закону № 1706-VII визначено, що внутрішньо переміщені особи користуються тими ж правами і свободами відповідно до Конституції, законів та міжнародних договорів України, як і інші громадяни України, що постійно проживають в Україні. Забороняється їх дискримінація при здійсненні ними будь-яких прав і свобод на підставі, що вони є внутрішньо переміщеними особами.
Виходячи із системного аналізу вищенаведених норм, слід дійти висновку, що внутрішньо переміщені особи користуються тими ж правами і свободами, що й інші громадяни, які постійно проживають на території України.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону № 1706-VII для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України.
З огляду на матеріали справи, позивач здобув право на отримання страхових виплат та наразі перебуває на обліку у Краматорському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, де отримує страхові виплати. До 01.06.2014 страхові виплати отримував за місцем постійного мешкання в Донецькій області.
Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, унормовано Законом України від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі - Закон № 1105-ХІV), який із 01 січня 2015 року діє в редакції Закону України від 28 грудня 2014 року № 77-VIII.
Відповідно до підпункту "в" пункту 1 частини першої статті 21 Закону № 1105-ХІV (у редакції, яка діяла до 01 січня 2015 року) у разі настання страхового випадку Фонд зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я, виплачуючи йому, зокрема, щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого.
Згідно зі статтею 28 Закону № 1105-ХІV, грошові суми, які відповідно до статті 21 цього Закону Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку, є страховими виплатами. Зазначені грошові суми складаються, зокрема, із страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності.
Статтею 40 Закону № 1105-ХІV (у редакції до 01 січня 2015 року) передбачено, що страхові виплати потерпілому провадяться щомісячно в установлені Фондом дні на підставі постанови цього Фонду або рішення суду з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання. Страхові виплати провадяться протягом строку, на який встановлено втрату працездатності у зв'язку із страховим випадком. Страхові виплати провадяться протягом строку, встановленого МСЕК або ЛКК.
З 01 січня 2015 року зазначені норми встановлені частинами першою, п'ятою та шостою статті 47 Закону № 1105-XIV (у редакції Закону України від 28 грудня 2014 року № 77-VІІІ).
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону № 1105-XIV страхові виплати і надання соціальних послуг припиняються: 1) на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 2) на весь час, протягом якого потерпілий перебуває на державному утриманні, за умови, що частка виплати, яка перевищує вартість такого утримання, надається особам, які перебувають на утриманні потерпілого; 3) якщо з'ясувалося, що виплати призначено на підставі документів, які містять неправдиві відомості; 4) якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми; 5) якщо потерпілий ухиляється від медичної чи професійної реабілітації або не виконує правил, пов'язаних з установленням чи переглядом обставин страхового випадку, або порушує правила поведінки та встановлений для нього режим, що перешкоджає одужанню; 6) в інших випадках, передбачених законодавством.
Таким чином, приписи чинного законодавства передбачають вичерпний перелік підстав, за наявності яких можуть бути припинені відповідні страхові виплати.
Судом встановлено, що постановою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Краматорську від 09.11.2016 року №0536/10995/10995/23 припинено виплату ОСОБА_1 щомісячної грошової суми в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку. Причина припинення - протокол №52 від 02.11.2016 року. Виплату припинено з 01.12.2016 року (а.с.45).
16.02.2017 року позивач звернувся до начальника відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Краматорську із заявою, у якій просив припинити страхові виплати з 01.12.2016 року у зв'язку зі зміною місця проживання (а.с.46).
Постановою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Краматорську від 16.02.2017 року №0536/10995/10995/24 знято з обліку страховий випадок «трудове каліцтво». Причина зняття - зміна місця проживання (ВПО). Припинено страхові виплати з 01.12.2016 року (а.с.47).
Постановою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Краматорську від 16.02.2017 року №0536/10995/25 знято з обліку справу потерпілого ОСОБА_1 . Причина зняття - зміна місця проживання (ВПО). Припинено страхові виплати з 01.12.2016 року (а.с.48).
Суд вважає за необхідне зауважити, що підзаконні нормативно-правові акти, на які посилається відповідач, не є законами, а тому, не можуть змінювати в бік звуження права громадян, які встановлено нормативно-правовими актами вищої юридичної сили.
Відповідно до статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема: права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров'я; екологічної безпеки (пункти 1, 6).
В даному випадку наявність або відсутність у позивача статусу внутрішньо переміщеної особи створює для нього, на відміну від інших громадян України, певні перешкоди в отриманні страхових виплат, та потребує від людини здійснення додаткових дій, не передбачених Законами.
Крім того, зміна місця проживання або тимчасова відсутність за місцем проживання після призначення виплат, у розумінні статті 46 Закону № 1105, не може вважатися належної підставою для припинення виплати та невиплаті недоодержаних позивачем сум.
Стаття 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачає, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Суд також звертає увагу на положення статті 1 Конвенції, Статті 1 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Париж, 20.III.1952) яка передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права, положення Статті 14 Конвенції якою визначено, що користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.
Також посилання відповідача на Порядок надання страхових виплат, фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу, передбачених загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання для внутрішньо переміщених осіб від 12.12.2018 № 27 є неприйнятним так як зазначений порядок прийнято після виникнення періоду несплати страхових виплат.
Відповідно до ч. 7 ст. 47 Закону №1105-XIV якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв'язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України "Про оплату праці".
Згідно з частинами 1 та 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області протиправно не нараховувались та не виплачувались щомісячні страхові виплати позивачу у період з 01.12.2016 року по 31.01.2020 року
Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно з частиною 2 статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
В рамках адміністративного судочинства:
дії - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб'єктом владних повноважень своїх обов'язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;
бездіяльність - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов'язків згідно із законодавством України;
рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
На підставі викладеного, враховуючи факт відсутності нарахованої заборгованості, з метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі ч. 2 ст. 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об'єкту порушеного права, а у спірних правовідносинах є достатнім, повним та необхідним (ефективним), а саме: визнати протиправною та скасувати постанову відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Краматорську від 09.11.2016 року №0536/10995/10995/23 та зобов'язати Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заборгованість по щомісячним страховим виплатам за період з 01.12.2016 року по 31.01.2020 року.
Позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльність задоволенню не підлягають, оскільки у спірних правовідносинах належним та повним способом захисту порушених прав позивача є скасування рішення, через те, що сама по собі бездіяльність відповідача не тягне за собою будь-яких правових наслідків, тобто, не впливає на обсяг прав та інтересів позивача, адже правові наслідки в даному випадку має акт індивідуальної дії - постанова відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Краматорську від 09.11.2016 року №0536/10995/10995/23.
Разом з тим, стосовно позовних вимог щодо виплати компенсації частини втраченого доходу, суд зазначає наступне.
Згідно з нормами статей 1, 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Отже, дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії (довічне грошове утримання), соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).
Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 47 Закону № 1105-XIV, статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком № 159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.
Згідно з пунктом 2 Порядку № 159 компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).
Згідно з вимогами статті 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та пункту 5 Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати від 21 лютого 2001 р. №159 виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Аналіз зазначених норм свідчить, що компенсація нараховується та проводиться при виплаті доходу, тобто право на компенсацію позивач набуває в момент отримання доходу.
При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.
Позивач просить нарахувати компенсацію на ще не нараховані та не виплачені суми доходу, що не відповідає вимогам закону.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати є передчасними, а, отже, не підлягають задоволенню.
Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 16 квітня 2020 року у справі №200/11292/19-а.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, з огляду на встановлені судом обставини, оцінюючи докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч.3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Відповідно до квитанції від 27.05.2020 року позивачем сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн. (а.с.26).
У зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог немайнового характеру, судовий збір підлягає стягненню з суб'єкта владних повноважень у розмірі 420,40 грн. (50% від сплаченої суми судового збору) на користь позивача.
Керуючись статтями 2, 9, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області (код ЄДРПОУ:41325231, місцезнаходження: Донецька область, м. Слов'янськ, вулиця Свободи, 5) про визнання протиправною бездіяльність Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області щодо відмови у нарахуванні та виплаті заборгованості по щомісячним страховим виплатам за період з 01.12.2016 року по 31.01.2020 року включно ОСОБА_1 , зобов'язання Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заборгованість по щомісячним страховим виплатам за період з 01.12.2016 року по 31.01.2020 року включно з нарахуванням та виплатою компенсації втрати частини страхових виплат у зв'язку з порушенням строків їх виплати з урахуванням компенсації, яка провадиться відповідно до Закону України від 19.10.2000 року «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою №159 від 21.02.2001 року - задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Краматорську від 09.11.2016 року №0536/10995/10995/23.
Зобов'язати Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області (код ЄДРПОУ:41325231, місцезнаходження: Донецька область, м. Слов'янськ, вулиця Свободи, 5) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) заборгованість по щомісячним страховим виплатам за період з 01.12.2016 року по 31.01.2020 року.
У задоволенні решти частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (код ЄДРПОУ: 41325231, місцезнаходження: Донецька область, м. Слов'янськ, вулиця Свободи, будинок №5) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп.
Повний текст судового рішення складено та підписано 04 серпня 2020 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Строк на апеляційне оскарження застосовується з урахуванням положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18.06.2020 року №731-ІХ (який набрав чинності 17.07.2020 року).
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Донецький окружний адміністративний суд.
Суддя Н.А. Мозговая