Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
03 серпня 2020 р. Справа №200/7005/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Донецькій області (87515, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59, ЄДРПОУ 43142826) Головного управління ДФС у Донецькій області (87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Таганрозької дивізії, 114, ЄДРПОУ 39406028) про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки), -
29 липня 2020 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління ДПС у Донецькій області (далі - відповідач -1, ГУ ДПС у Донецькій області), Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - відповідач -2, ГУ ДФС у Донецькій області) відповідно до тексу позову позивач просить суд:
визнати протиправними та скасувати вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 07.02.2019 №Ф-84510-42У у розмірі 18 276,72 грн., та від 07.11.2019 №Ф-84510-42У у розмірі 26 539,26 грн.
Згідно пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Правовими положеннями ч. 3 ст.122 КАС України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У даному випадку дія спеціального Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі по тексту - Закон про ЄСВ) поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону (ч. 1 ст. 2 цього Закону).
Згідно з абзацами 4, 5, 6 ч. 4 ст. 25 Закону про ЄСВ платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.
Відповідно до абз. 9 ч. 4 ст. 25 Закону про ЄСВ у разі, якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.
Пунктом 1.3 Податкового кодексу України визначено, що цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з банків, на які поширюються норми Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.
Зазначене свідчить про те, що положення ПК України не поширюються на відносини щодо порядку сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, як і відповідальність за порушення такого порядку.
Відтак, при оскарженні рішення податкового органу, прийнятого в межах Закону про ЄСВ, строк звернення до адміністративного суду визначений приписами п. 56.18 ПКУ, ст. 102 ПКУ не застосовується.
Зазначена правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 31 січня 2019 року у справі №802/983/18-а та від 17 липня 2019 року у справі №0740/1050/18.
Разом з тим, Верховний Суд вказав, що у особи зберігається право оскаржити вимогу про сплату внеску ще і в суді, після оскарження її в адміністративному порядку. Таке право має бути реалізоване протягом 10 днів з дня надходження відповідного рішення органу ДФС України платнику ЄСВ.
Отже, позивач має право на оскарження податкової вимоги протягом 10 днів з моменту її отримання або оскарження.
У даному випадку, позивач наголошує, що про існування оскаржуваних вимог він дізнався 03.06.2020, після отримання відповіді на адвокатський запит копій постанов про відкриття виконавчих проваджень з копіями вимог що оскаржуються, при цьому зазначає, що вищевказані рішення органів ДПС та ДФС від відповідачів не отримував та повідомлень про можливість їх отримання йому не надсилалось.
Частиною 6 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
02.04.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX. Пунктом 9 цього Закону розділ VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України доповнено пунктом 3 такого змісту:
"3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину".
Отже, з дня набрання чинності Законом № 540-IX, тобто з 02.04.2020, строки звернення до адміністративного суду продовжено на весь строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.
Водночас відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Позивач до суду звернувся 24.07.2020.
17.07.2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18.06.2020 № 731-IX, відповідно до якого п. 3 розд. 6 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України викладено у новій редакції: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.».
Позивачем до позову надано клопотання про поновлення строку звернення до суду, в обґрунтування якого, позивач посилається на карантинні заходи в країні, що введені згідно постанови КМУ від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України корона вірусу COVID-19, при цьому позивачем зазначив, що про порушення своїх прав йому стало відомо 03.06.2020, до суду останній звернувся 24.07.2020.
Проте суд наголошує, що у клопотанні позивачем не вказано, які саме обмеження введені вищевказаною постановою КМУ, стали на заваді своєчасного звернення до суду із даним позовом, будь-то хворобливий стан, відсутність можливості направлення поштової кореспонденції у зв'язку із обмеженням роботи поштових відділень, тощо.
Таким чином, з урахуванням вищезазначених положень, суд зазначає, що клопотання позивача жодним чином не обґрунтовано та не доведено належними та достатніми доказами наявність обставин, зумовлених обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином, які унеможливили своєчасне звернення до суду із даними позовом, що в свою чергу, суперечить нормам адміністративного судочинства.
Відповідно до ч.1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, суд доходить висновку, що для запобігання обмеження права позивача на звернення до суду, останньому необхідно подати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням конкретних підстав, пов'язаних із карантинними обмеженнями, які унеможливили своєчасне звернення та підтвердити їх належними доказами поважності причин такого пропуску.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з наданням позивачеві часу для усунення недоліків.
Вказані судом недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду:
- клопотання із зазначенням обґрунтованих підстав, а саме: повідомити суду, які саме обмеження введені постановою КМУ від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України корона вірусу COVID-19, стали на заваді, своєчасного звернення до суду із даним позовом та доказів поважності причин його пропуску.
Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суд -
У задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду із даним позовом відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) - залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Позивачу усунути недоліки позовної заяви, а саме надати:
- клопотання із зазначенням обґрунтованих підстав, а саме: повідомити суду які саме обмеження введені постановою КМУ від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України корона вірусу COVID-19, стали на заваді, своєчасного звернення до суду із даним позовом та доказів поважності причин його пропуску.
Ухвала оскарженню не підлягає та відповідно до частини 2 ст. 256 КАСУ набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя І.В. Буряк