Україна
Донецький окружний адміністративний суд
03 серпня 2020 р. Справа№200/6024/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Галатіної О.О., розглянувши в порядку письмового провадження позовну заяву ОСОБА_1 до Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області про стягнення нарахованої пенсії у розмірі 74787,18 грн., -
30 червня 2020 року на адресу Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області про стягнення нарахованої пенсії у розмірі 74787,18 грн.
Позовні вимоги вмотивовані невиконанням рішення суду щодо зобов'язання управління пенсійного фонду виплатити заборгованість з пенсії з підстав відсутності законодавчого порядку здійснення таких виплат, а тому право на отримання нарахованої суми пенсії має бути забезпечено, на думку позивача, шляхом стягнення цих коштів з відповідача в порядку, особливості якого передбачені Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05 червня 2012 року
№ 4901-VI.
Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що виплата пенсій регулюється спеціальним законодавством та здійснюється з бюджету Пенсійного фонду України, і лише рішення суду, прийняте щодо стягнення грошових коштів з суб'єкта владних повноважень, буде в подальшому підпадати під врегулювання Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05 червня 2012 року № 4901-VI, за яким кошти стягуються з Державного бюджету України. Відповідач також вважає, що рішенням суду у справі №200/5074/19-а вже задоволено аналогічні вимоги позивача, на виконання цього рішення видано виконавчий лист, який може бути пред'явлений до примусового виконання. Крім того, відповідач вказує, що управління позбавлено можливості проводити нецільові витрати з бюджету і заборгованість буде виплачена за умови фінансування і прийняття відповідного порядку.
Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд встановив такі обставини.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 .
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/5074/19-а від 21 травня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені повністю, визнано протиправними дії Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо припинення виплати ОСОБА_1 пенсії з 01.03.2016 року; зобов'язано Бахмутсько-Лиманське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області поновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 та сплатити заборгованість за весь період починаючи з 01.03.2016 року.
21 травня 2019 року Донецьким окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 200/5074/19-а.
На письмовий запит позивача відповідач листом № 0574-03-8/1339 від 09.06.2020 року повідомив, що заборгованість з виплати пенсії за період з 01.03.2016 року по 31.08.2019 року у загальній сумі 74787,18 грн. обліковується на особовому рахунку позивача, однак виплата буде переведена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, рішення суду № 200/5074/19-а від 21 травня 2019 року виконано відповідачем частково, а саме: в частині нарахування пенсії, виплату пенсії не здійснено.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Відповідачем не заперечується факт невиплати пенсії позивачу за період з 01.03.2016 року по 31.08.2019 року у загальній сумі 74787,18 грн., що підтверджується листом № 0574-03-8/1339.
Право позивача на отримання заявлених до стягнення коштів підтверджено рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 21 травня 2019 року у справі №200/5074/19-а, яке набрало законної сили.
Доводи відповідача про тотожність позовів у цій справі та у справі № 200/5074/19-а суд вважає необґрунтованими, оскільки для такого висновку суб'єктний склад справ, предмет та підстави позовів повинні бути однакові. Вказані справи не збігаються ні за своїм предметом, ні за підставами. Предметом справи № 200/5074/19-а є вимоги про визнання протиправними дій щодо припинення виплати пенсії та зобов'язання поновити нарахування, виплатити заборгованість, які обумовлені підставами незаконного припинення пенсійних виплат. Предметом цієї справи є вимоги про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати позивачеві заборгованості з пенсії та стягнення цієї заборгованості, які обумовлені відсутністю законодавчого порядку здійснення таких виплат та відсутністю їх фінансування.
Доводи позивача про те, що право на отримання нарахованої суми пенсії має бути забезпечено шляхом стягнення цих коштів з відповідача в порядку, особливості якого передбачені Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05 червня 2012 року № 4901-VI (далі - Закон № 4901-VI), суд вважає помилковими з огляду на наступне.
За приписами статті 1 Закону № 4901-VI цей Закон встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження" (далі - рішення суду), та особливості їх виконання. Частиною першою статті 3 Закону № 4901-VI виконання рішення суду покладено на органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у зв'язку з чим останні є відповідачами у справах, пов'язаних з виконанням рішень суду. Абзац 1 частини другої статті 3 Закону № 4901-VI передбачає право стягувача на звернення до органів казначейства із заявою про виконання рішення суду у випадку його невиконання в передбачені строки, а не право звернення до суду, тощо.
Отже, Законом № 4901-VI створено додатковий механізм гарантування права осіб на обов'язковість судового рішення без повторного звернення до суду з новим адміністративним позовом.
Помилковість посилання позивача на Закон № 4901-VI не є підставою для відмови в позові, позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати позивачеві заборгованості з пенсії за період з 01.03.2016 року по 31.08.2019 року у розмірі 74787,18 грн. та стягнення цієї заборгованості шляхом перерахування на пенсійний рахунок підлягають задоволенню на підставі абзацу 1 частини другої статті Закону № 1058-IV.
Слід зазначити також, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховував висновки щодо незаконності зміни способу виконання рішення суду про зобов'язання здійснити виплату пенсії на такий спосіб виконання як стягнення пенсії, які викладені в постановах Верховного Суду України від 11 листопада 2014 року у справах № 21-394а14, № 21-475а14, Вищого адміністративного суду України від 16 грудня 2014 року (К/800/57482/13), Верховного Суду від 10 липня 2018 року у справі № 755/7078/16-а.
Доводи відповідача щодо неможливості виплати пенсії за минулий період з огляду на те, що суми пенсій, які не виплачено за період до місяця їх відновлення, обліковуються в органі, що здійснює пенсійні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України, який на цей час ще не прийнятий, суд вважає необґрунтованими з таких підстав.
Пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" від 05 листопада 2014 року № 637 доповнено абзацом 20 згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 788 від 21 серпня 2019 року, за змістом якого суми пенсій, які не виплачено за період до місяця їх відновлення, обліковуються в органі, що здійснює пенсійні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.
Внаслідок прийняття вказаної норми Кабінетом Міністрів України не тільки фактично зупинено виплату громадянам України пенсійних виплат на невизначений період часу, а й змінено строк виплати пенсій, регламентований частиною першою статті 47 Закону № 1058.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення, захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
У преамбулі до Закону № 1058 зазначено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
Судом встановлено, що жодних змін до Закону № 1058 з приводу особливостей виплати заборгованості пенсіонерам, які є внутрішньо переміщеними особами, Верховною Радою України не приймалось.
Отже, приписи абзацу 20 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" від 05 листопада 2014 року № 637 (з урахуванням змін, внесеними постановою Кабінету Міністрів України № 788 від 21 серпня 2019 року) не можуть бути застосовані до правовідносин у цій справі, оскільки не відповідають частині першій статті 47 Закону № 1058.
Пунктом 1 частини першої статті 371 КАС України передбачено, що негайно виконуються рішення суду про: присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
На підставі наведеної норми рішення суду в частині стягнення пенсії підлягає негайному виконанню в межах суми стягнення за один місяць, а не в частині стягнення всієї суми заборгованості, як просить позивач. Вимога про звернення рішення суду до негайного виконання не є позовною вимогою, а тому її часткове задоволення не впливає на задоволення адміністративного позову в цілому.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на задоволення позову у повному обсязі та відстрочення сплати позивачем судового збору до ухвалення судового рішення у справі судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 840, 80 грн, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь Державного бюджету України.
Керуючись статтями 139, 243-246, 255, 263, 295 КАС України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області про стягнення нарахованої пенсії у розмірі 74787,18 грн. - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області щодо невиплати ОСОБА_1 нарахованої пенсії у розмірі 74787,18 грн.
Стягнути з Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 нараховану, але невиплачену пенсію в розмірі 74787,18 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області на користь Державного бюджету України (стягувач - Державна судова адміністрація України, за наступними реквізитами: рахунок - UA 908999980313111256000026001, код ЄДРПОУ - 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) код банку 899998, отримувач - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 (вісімдесят) копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.О. Галатіна