03 серпня 2020 року Справа № 160/6936/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд. у складі головуючого судді - Віхрової В.С., розглянувши у місті Дніпрі в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
25.06.2020 р. ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області (надалі - відповідач), в якій просить:
-визнати дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області щодо незарахування до загального трудового стажу ОСОБА_1 період роботи з 09.09.1994 р. по 30.04.1998 р. протиправними;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи у СП «ЮМК» з 09.09.1994 р. по 30.04.1998 р.;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок з урахуванням зазначеного періоду роботи.
В обґрунтування позовної заяви вказано, що відповідачем протиправно незараховані означені періоди роботи до страхового стажу, необхідного при призначенні пенсії, у зв'язку із чим вважає, що наявні усі документальні докази і правові підстави для зобов'язання відповідача зарахувати спірні періоди до страхового стажу.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду справа №160/6936/18 передана судді Віхровій В.С.
Згідно з ч. 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Враховуючи положення ч.4 вказаної статі, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи № 160/6936/20 у спрощеному провадженні.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 261 КАС України відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Згідно з ч.ч. 5, 8 ст. 261 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.07.2020 р. адміністративний позов прийнято до провадження та відкрито спрощене провадження без виклику сторін.
16.07.2020 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого орган пенсійного фонду заперечує проти вимог позову з наступних підстав. Відповідач вказує, що при розрахунку стажу позивача за трудовою книжкою не враховано період роботи у СП «ЮМК» з 09.09.1994 р. по 30.04.1998 р., оскільки мається ряд порушень Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників. Також вказано, що для зарахування спірного стажу позивачу необхідно надати довідку та первинні документи, які б підтвердили факт роботи на зазначеному підприємстві, його перейменування, архівну довідку у разі ліквідації або показання свідків.
До відзиву на вимогу суду надано копію пенсійної справи ОСОБА_1
27.07.2020 р. до суду надійшла відповідь на відзив, згідно якого позивач наполягає на своїй правовій позиції та просить задовольнити позов у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Положенням статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (надалі - Закон № 1788-XII) встановлено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Статтею 2 Закону № 1788-XII визначені види пенсій: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.
Згідно матеріалів справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 18.12.2019 р. призначена пенсія за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до матеріалів пенсійної справи страховий стаж становить 40 років 3 місяців 5 днів (483 місяців).
За записами трудової книжки не зараховано період роботи у СП «ЮМК» з 09.09.1994 р. по 30.04.1998 р.
Листом від 05.03.2020 р. №2447-3318/К-03/8-0400/20 від 05.03.2020 р. відповідач на звернення позивача пояснив, що період роботи у СП «ЮМК» з 09.09.1994 р. по 30.04.1998 р. не зарахований, оскільки запис трудової книжки проведено з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29.07.1993 р. №58, а саме:
-при прийнятті на роботу назва підприємства записана як СП «ЮМК», а на печатці при звільненні значиться назва підприємства як «Українсько-канадське підприємство з обмеженою відповідальністю». Дані про перейменування/правонаступництво/реорганізацію підприємства відсутні;
-при звільненні відсутня посада відповідальної особи, яка внесла записи в трудову книжку;
-на печатці при звільненні відсутній ідентифікаційний код з ЄДРПОУ, що суперечить вимогам постанови КМУ від 22.01.1996 р. №118.
Отже, спірним при розгляді даної справи є наявність або відсутність правових підстав для зарахування періоду роботи позивача з 09.09.1994 р. по 30.04.1998 р. на СП «ЮМК» до страхового стажу.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд виходить з наступного.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до п. 6 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Положенням ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (надалі - Закон № 1788-XII) встановлено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Статтею 2 Закону № 1788-XII визначені види пенсій: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.
Згідно із ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (із мінами внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» передбачено, що починаючи з 01.01.2018 р. право на призначення пенсії за віком після досягнення 60 років мають особи за наявності страхового стажу (з 01.01.2018 р. по 31.12.2018 р.) не менше 25 років).
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за які щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий внесок обчислюється територіальними органами ПФУ відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку (з 01.01.2004), а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку (до 01.01.2004) - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Процедура подання документів для оформлення пенсій визначається Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 р. № 22-1 (надалі - Порядок №22-1).
Відповідно до пункту 1.1 Порядку 22-1, заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об'єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).
Згідно пункту 2.1 Порядку 22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються, серед іншого, такі документи: документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування та документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (надалі - Порядок №637). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 1 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.
Положеннями пунктів 4.1, 4.2, 4.3 Порядку 22-1 визначено, що орган, який призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).
Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.
При прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі. 4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.
Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем 22.01.2020 р. була подана заява про призначення пенсії, яка зареєстрована за №350.
До заяви було подано пакет документів, які перелічені у розписці-повідомлення до заяви про призначення пенсії, а саме: довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру, паспорт, трудова книжка, диплом про навчання, довідка СПОВ про заробітну плату з 01.07.2000 р. по день звернення, довідка про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000 р., заява про спосіб виплати пенсії (для виплати через банк).
Також до заяви наведений перелік документів, яких недостатньо для призначення пенсії, а саме: документи про стаж з 09.09.1994 р. по 30.04.1998 р. , строк подання - 21.04.2020 р.
Заявник ознайомлений з даним переліком, про що свідчить його особистий підпис.
Згідно до ст. 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Пунктом 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу і призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.19 № 637 (далі Порядок 637), передбачено, що у разі, коли в трудовій книжці містяться неправильні або неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються, зокрема, довідки, виписки наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Відповідно ДО ПП.2 Інструкції № 58 якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідоване, відповідний запис робиться правонаступником засвідчується печаткою, а в разі його відсутності - вищестоящою організацією якій було підпорядковане підприємство, а в разі його відсутності, зокрема облдержархівом.
Пунктом 18 Порядку 637 передбачено, що у разі відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок, зокрема, ліквідації підприємства, установи, організації, трудовий стаж можливо установлювати на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Судом встановлено, що у трудовій книжці позивача містяться неточності у найменуванні підприємства, на якому працював ОСОБА_1 (записи №№12,13).
Так, позивач 09.09.1994 р. був переведений на посаду провідного інженера до (мовою оригіналу) «Совместное предприятие «ЮМК» (приказ №26 от 09.09.1994 г.)».
30.04.1998 р. позивач був звільнений за ст. 36 п. 5 КЗпПУ у зв'язку із переведенням до (мовою оригіналу) «ООО «ЮМТ» по согласованию сторон» (приказ №117 к от 30.04.1998 г.)».
При цьому, при звільненні проставлена печатка підприємства з іншою організаційно-правовою формою: «Українсько-канадське підприємство з обмеженою відповідальністю «ЮМК».
Позивачем наявність документів (архівних/уточнюючих довідок, документів на підтвердження правонаступництва підприємства) не підтверджена, оскільки такі відомості відсутні в матеріалах пенсійної справи.
Подання уточнюючих документів до суду не підтверджує їх подання у визначений строк до органу пенсійного фонду. При цьому, суд зауважує, що подані до суду документи на підтвердження спірного стажу, не містять відомостей про перейменування підприємтсва.
Крім того, в матеріалах пенсійної справи відсутня заява позивача про перерахунок пенсії з урахуванням додатково наданих письмових доказів на підтвердження зарахування спірного стражу.
Також, судом встановлено, що відповідачем у відповідь на звернення позивача щодо підстав неврахування спірного стажу до загального трудового стажу роз'яснено, що для його зарахування необхідно надати уточнюючі документи.
В даному випадку, суд не може констатувати що позивачу було відмовлено у перерахунку пенсії та такі дії відповідача є протиправними, оскільки орган пенсійного фонду діяв у відповідності до встановленого Порядку, в межах визначених повноважень та перевіряючи документи з метою призначення пенсії, встановивши недостатність відомостей за спірний період, вказав про необхідність надання уточнюючих довідок, архівних довідок, документів про правонаступництво. При цьому, підтверджені періоди роботи були зараховані та пенсія була призначена позивачу у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку із чим позивач не позбавлений права на звернення до органу пенсійного фонду із заявою про перерахунок пенсії за наявності пакету документів, який підтверджує стаж роботи за спірний період, правонаступництво підприємства (роботодавця), його перейменування, архівної довідки в разі ліквідації підприємства або показання свідків.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо.
За наведених обставин у сукупності, позовна заява задоволенню не підлягає.
У відповідності до положень ст. 139 КАС України, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 132, 139, 246-247, 249, 255, 297 КАС України, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.
Розподіл судових витрат за наслідками розгляду справи не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.С. Віхрова