03 серпня 2020 року Справа № 160/4977/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЮркова Е.О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
06 травня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з вимогами:
- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах ОСОБА_1 , відповідно ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058VI, та не зарахування періоду його роботи з 25.05.2000 року по 05.04.2001 року (по Списку - 1) на посаді готувача составів до розливання плавок, цеху підготовки составів Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" до трудового стажу, який дає право пенсію на пільгових умовах;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до загального пільгового стажу ОСОБА_1 , період його роботи з 25.05.2000 року по 05.04.2001 року (по Списку -1) на посаді готувача составів до розливання плавок, цеху підготовки составів Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь"", та нарахувати й призначити пенсію ОСОБА_1 на пільгових умовах, згідно ч. 2 ст. 114 ЗУ "Про загальнообов'язкое державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058VI, з дня подання заяви про призначення пенсії, а саме з - 20 лютого 2020 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що після досягнення необхідного віку 20.02.2020 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно ч.2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за результатами розгляду якої прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком № 1 за № 2128/03.05.17 від 28.02.2020 року. Таке рішення вважає протиправним, з огляду на наявність документів, що свідчать про те, що позивач працював повний робочий день, без будь-яких прогалин у місяцях, має безперервний стаж у вказаний період. Вказує, що в трудовій книжці наявні записи перебування позивача у вказаний період на відповідних професіях, зокрема з 25.05.2000 року по 05.04.2001 року (по Списку - 1) на посаді готувача составів до розливання плавок, цеху підготовки составів Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", яка відноситься до списку, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 1 у відповідності до вимог ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.05.2020 року відкрито провадження у даній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачем 05.06.2020 року подано відзив на позовну заяву (вх.. № 33986/20), в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що ОСОБА_1 претендує на призначення пенсії на пільгових умовах. Вказує, що в період роботи з 25.05.2000 р. по 05.04.2001 р. підприємством не проводилась атестація робочих місць на відповідній посаді, отже підстав для зарахування позивачу періоду роботи з 25.05.2000 р. по 05.04.2001 р. на посаді готувача составів до розливання плавок, цеху підготовки составів Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" до пільгового стажу за Списком № 1 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області немає.
Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , зокрема:
- 21.10.1985 р. прийнятий гидрочистильником Запорізький металургійний комбінат «Запорожсталь» ім..С.Орджонікідзе (наказ № 1924 від 21.10.1985 р.),
- 04.08.1998 р. переведений готувачем составів до розливання плавок, цех підготовки (наказ № 1384 від 03.08.1998 р.),
- 25.08.2003 р. звільнений за власним бажанням (наказ № 376 від 26.08.2003 р.).
Вказані періоди роботи підтверджені даними трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_1 .
Довідкою ПАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" № 46 від 20.01.2020 року про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії підтверджено, що позивач з 21.10.1985 р. по 31.12.1991 р. виконував роботу у виробництві чорної металургії гидрочистильником у цеху видивниць. що передбачено Списком № 2 розділ ХV підрозділ 1а постанови РМ СРСР від 22.08.1956 р. № 1173, у період з 04.08.1998 р. по 25.08.2003 р. виконував роботу у виробництві чорної металургії готувачем составів до розливання плавок в цеху підготовки составів, що передбачено Списком № 1 розділу ІІІ підрозділу 2а, код 1030200а - 16719 позиція 3.2а постанови КМ України № 162 від 11.03.1994 р., постанови КМ України № 36 від 16.01.2003 р.
Судом встановлено, що 20.02.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову в призначенні № 2128/03-05-17 від 28.02.2020 року відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» через відсутність необхідного стажу роботи. Вказано, що за документами наданими для призначення пенсії загальний стаж 31 рік 04 місяці 22 дні, в тому числі робота на пільгових умовах за Списком № 1 - 4 роки 02 місяці 11 днів, робота на пільгових умовах за Списком № 2 - 6 років 02 місяці 11 днів. До стажу на пільгових умовах за Списком № 1 не зараховано період роботи з 25.05.2000 р. по 05.04.2001 р., у зв'язку з відсутністю атестації робочих місць.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
У відповідності до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років.
У відповідності до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Згідно частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах;
працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
З аналізу вищенаведеного можливо зробити висновок, що для призначення пенсії відповідно до частини 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" необхідним є: 1) наявність страхового стажу не менше 25 років у чоловіків; 2) віднесення професії до списку робіт і професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію зазначених роботах; 3) безпосередня зайнятість повний робочий день на підземних роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1.
Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі по тексту Порядок № 637).
Так, згідно пункту 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Таким чином, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників мають бути надані лише у разі, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, для підтвердження спеціального трудового стажу.
Матеріалами справи, а саме трудовою книжкою ОСОБА_1 НОМЕР_1 підтверджено, що позивач у період, зокрема з 25.05.2000 р. по 05.04.2001 р. працював готувачем составів до розливання плавок ПАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь".
Також довідкою ПАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" № 46 від 20.01.2020 року про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії підтверджено, що позивач з 21.10.1985 р. по 31.12.1991 р. виконував роботу у виробництві чорної металургії гидрочистильником у цеху видивниць. що передбачено Списком № 2 розділ ХV підрозділ 1а постанови РМ СРСР від 22.08.1956 р. № 1173, у період з 04.08.1998 р. по 25.08.2003 р. виконував роботу у виробництві чорної металургії готувачем составів до розливання плавок в цеху підготовки составів, що передбачено Списком № 1 розділу ІІІ підрозділу 2а, код 1030200а - 16719 позиція 3.2а постанови КМ України № 162 від 11.03.1994 р., постанови КМ України № 36 від 16.01.2003 р.
Судом встановлено, що вказана професія позивача «готувачі составів до розливання плавок» відноситься до Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановами Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.1994 року та № 36 від 16.01.2003 року.
Таким чином, вище вказані обставини вказують на наявність права на зарахування ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи за Списком № 1, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" періоду роботи готувачем составів до розливання плавок в ПАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" періоду з 25.05.2000 р. по 05.04.2001 р..
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком № 442 та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 року № 41.
Згідно із зазначеними нормативними актами основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року № 442 пенсії за віком на пільгових умовах призначаються за результатами атестації робочих місць, яка також надає інші пільги і компенсації, передбачені законодавством, а саме надбавка за роботу в зазначених умовах, право на скорочений робочий день, додаткову відпустку й одержання лікувально-профілактичного лікування. Атестація повинна проводитися на підприємстві не рідше одного разу на п'ять років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації. Контроль за проведенням атестації, правильністю застосування Списків покладено на Держпраці.
Отже, своєчасність та проведення атестації робочих місць за умовами праці не залежить від працівника і не може обмежувати його право на отримання пенсії.
Якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку № 442 строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі № 348/1079/17.
Окрім того, наказом Міністерства праці і соціальної політики України "Про затвердження роз'яснення про проведення атестації робочих місць за умовами праці в окремих випадках" від 21.08.2000 року № 205, зазначено, що в окремих випадках через складний фінансово-економічний стан, що склався по незалежним від підприємства причинам, для проведення атестації робочих місць, де не відбулися корінні зміни умов і характеру праці, можливе використання результатів попередньої атестації.
Отже, посилання відповідача на те, що період роботи в ПАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" з 25.05.2000 р. по 05.04.2001 р. не може бути зараховано до пільгового стажу за Списком № 1, оскільки в цей період підприємством не проведено атестацію робочих місць на посаді "готувача составів до розливання плавок", судом визнаються безпідставними.
Частиною другою статті другої Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У свою чергу, суд перевіряє, зокрема, чи діяв ПФУ обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
На підставі викладеного, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 2128/03-05-17 від 28.02.2020 року прийнято відповідачем необґрунтовано, оскільки у рішенні про відмову у призначенні пенсії не обґрунтовано мотиви не зарахування до стажу спірних періодів, а наведені підстави судом визнано необґрунтованими.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Також, при вирішені цього спору, суд, відповідно до частин першої-другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Поряд з тим, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень, з боку суб'єктів владних повноважень (частина 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з частиною третьою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Відповідно до абзацу 2 частини 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
На підставі викладеного суд доходить висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову в призначенні пенсії № 2128/03-05-17 від 28.02.2020 року прийнято не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з порушенням використаного повноваження з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без врахування усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення, а тому підлягає скасуванню.
Надавши правову оцінку обставинам справи, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.02.2020 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, оскільки органи Пенсійного фонду України наділені дискреційними повноваженнями на прийняття рішення про призначення пенсії (здійснення перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший) та визначення підстав, за яких призначається (перераховується) пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні (перерахунку).
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Як вбачається з матеріалів позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 840,80 грн., що документально підтверджується квитанцією № N1EOI3518M від 30.04.2020 року.
За результатами розгляду справи суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а тому, з урахуванням пропорційності задоволених позовних вимог, підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір у сумі 420,40 грн.
У зв'язку з перебуванням головуючого судді у період з 13.07.2020 року по 31.07.2020 року у відпустці, справа розглянута 03.08.2020 року.
Керуючись ст.ст. 8, 9, 72-77, 90, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, ІК в ЄДРПОУ 219104270) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 № 2128/03-05-17 від 28.02.2020 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи за Списком № 1, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" періоду роботи на посаді "готувача составів до розливання плавок" в ПАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" з 25.05.2000 р. по 05.04.2001 р.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.02.2020 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, буд. 26, ІК в ЄДРПОУ 21910427) понесені витрати з оплати судового збору в сумі 420,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 03 серпня 2020 року.
Суддя (підпис) Е.О. Юрков