10 липня 2020 року Справа № 160/6107/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді:Царікової О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» про визнання протиправною та скасування постанови,-
04 червня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Алекскредит», в якій просить суд визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни про відкриття виконавчого провадження № 61687923 від 01.04.2020, відкритого на підставі виконавчого напису № 4646 від 30.03.2020, вчиненого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що оскаржена постанова є протиправною та такою, що підлягає скасуванню судом, оскільки її винесено з порушенням місця відкриття виконавчого провадження. ОСОБА_1 зареєстрований та проживає за адресою реєстрації: АДРЕСА_1 . За приписами статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника фізичної особи, за місцезнаходженням боржника юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчим округом приватного виконавця Дорошкевич Віри Леонідівни визначено місто Київ. Позивачем було знайдено за попереднім місцем реєстрації (вул. Тиха, буд. 13, м. Дніпро) поштовий лист від відповідача, з якого він дізнався про відкрите виконавче провадження № 61687923 та інші постанови, винесені в рамках цього ж виконавчого провадження. Вважаючи оскаржену постанову протиправною, позивач звернувся до суду із означеним позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 160/6107/20 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи. Судове засідання призначено на 10 липня 2020 року о 09:30 год. Цією ж ухвалою суду залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Алекскредит».
Відзив від приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віри Леонідівни на адресу суду не надійшов.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача не скористалася своїм правом про надання пояснень по суті заявлених позовних вимог.
Позивач у судове засідання не з'явився, до суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Представники відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлені судом, що підтверджується матеріалами справи, будь- яких клопотань та заяв від останніх до суду не надійшло.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з ч. 4 ст. 287 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.
Враховуючи особливості розгляду справи, передбачені ч.4 ст.287 КАС України, суд вважає, що неявка учасників справи не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи, не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Таким чином, враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, а також відсутність перешкод для розгляду справи за відсутності учасників процесу, суд вважає за необхідне розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню, виходячи з таких підстав.
Як встановлено судом, та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Дата реєстрації 22 березня 2018 року.
14 листопада 2018 року між ТОВ «Алекскредит» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено договір про надання кредиту №1636045, за умовами якого кредитодавець надає позичальнику кредит у розмірі 8000 гривень.
Договір про надання кредиту №1636045 містить відомості про позичальника: ОСОБА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Амур -Нижньодніпровським РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області 21.10.2008, РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Позивачем зазначено, що зазначена адреса АДРЕСА_2 є попереднім місцем його реєстрації, що підтверджується відміткою в паспорті серії НОМЕР_1 , яким встановлено період реєстрації за вищевказаною адресою: з 24 червня 2014 року по 22 березня 2018 року.
01 квітня 2020 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Вірою Леонідівною прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 61687923 з примусового виконання виконавчого напису №4646, виданого 30.03.2020, про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» заборгованості в розмірі 14221,60 грн.
У постанові про відкриття виконавчого провадження від 01.04.2020 №61687923 зазначена адреса боржника: АДРЕСА_3 .
Згідно із супровідним листом від 01.04.2020 № 16994 до постанови про відкриття виконавчого провадження відповідачем вказані дві адреси направлення постанови про відкриття виконавчого провадження від 01.04.2020 №61687923, а саме: АДРЕСА_3 ; АДРЕСА_4 .
Як зазначив позивач, 27 травня 2020 року в поштовій скриньці за попереднім зареєстрованим місцем проживання ( АДРЕСА_2 ) він знайшов поштовий лист від приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віри Леонідівни, в якому містилися наступні документи: постанова про відкриття виконавчого провадження від 01.04.2020 №61687923; постанова про арешт коштів боржника від 01.04.2020 №61687923; постанова про арешт майна від 01.04.2020 №61687923; постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 01.04.2020 №61687923; постанова про стягнення з боржника основної винагороди від 01.04.2020 №61687923; договір про надання кредиту від 14.11.2018 №1636045.
Позивач, не погодившись із постановою про відкриття виконавчого провадження від 01.04.2020 №61687923, звернувся до суду із даним позовом за захистом своїх прав.
Надаючи оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Правові та організаційні засади щодо примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) визначає Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).
Приписами пункту 3 частини 1 статті 3 Закону №1404-VIII визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів як виконавчі написи нотаріусів.
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Право вибору пред'явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення відповідно до статті 5 цього Закону віднесено до компетенції і органів державної виконавчої служби, і приватних виконавців, належить стягувачу (абзац 2 частини 1 статті 19 Закону №1404-VIII).
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати (частина 3 статті 26 Закону №1404-VIII).
Положеннями частини 1 статті 24 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна.
Відповідно до частини 2 статті 24 Закону №1404-VIII, приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.
Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Таким чином, наведеними нормами чітко встановлено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи та вчиняє виконавчі дії лише за місцезнаходженням боржника або за місцезнаходженням його майна.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, місцем реєстрації та проживання боржника з 22 березня 2018 року: є провулок Кленовий, буд. 6, смт. Слобожанський, що підтверджено паспортом серії НОМЕР_1 , виданим Амур -Нижньодніпровським РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області 21.10.2008, належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи.
За змістом приписів пункту 1 частини другої статті 18 Закону №1404-VIII, виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Пунктом 4 частини другої статті 23 Закону№1403-VІІІ передбачено, що в Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.
Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 23 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" у Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.
Разом з тим, з урахуванням відомостей з Єдиного реєстру приватних виконавців України та змісту оскарженої постанови, виконавче провадження від 01.04.2020 №61687923, відкрите на підставі виконавчого напису №4646 від 30.03.2020 саме приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Вірою Леонідівною.
Відповідно до пункту 10 частини 4 статті 4 Закону №1404-VIIІ передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо: виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.
Тобто, Законом №1404-VIIІ саме на виконавця покладено обов'язок встановити чи пред'явлено виконавчий документ за належним місцем виконанням, відповідно до ч.1 ст.24 Закону №1404-VIIІ.
Отже, можна дійти висновку, що питання з'ясування місця проживання боржника та/або місця розташування його майна передує відкриттю виконавчого провадження та має вирішальне значення для вирішення питання про те, чи дотримано порядок пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Тобто, відповідач, у цьому випадку, відповідно до частини 2 статті 24 Закону №1404-VIII, мав підстави для відкриття виконавчого провадження та винесення оскарженої постанови лише у разі, якщо місцезнаходження боржника або його майна є місто Київ.
Згідно з частиною 2 статті 25 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.
Отже, за приписами частини 2 статті 25 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", приватний виконавець виконавчого округу міста Київ Дорошкевич Віра Леонідівна має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких знаходиться у межах, де розташовано його виконавчий округ, тобто, виключно місто Київ.
У спірних правовідносинах виконавче провадження було відкрито за адресою: АДРЕСА_3 , проте жодних доказів на підтвердження проживання позивачем за вказаною адресою відповідачем та третьою стороною не надано.
Будь-які інші дані, які б підтверджували, що місце виконання цього виконавчого документа знаходиться саме в межах міста Києва, у якому розташований виконавчий округ приватного виконавця Дорошкевич Віри Леонідівни, матеріали справи також не містять.
Таким чином, на дату прийняття оскарженої постанови у приватного виконавця не було підстав для прийняття до виконання виконавчого напису №4646 від 30.03.2020, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни про відкриття виконавчого провадження № 61687923 від 01.04.2020, відкритого на підставі виконавчого напису №4646 від 30.03.2020, вчиненого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем.
За нормами частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Аналогічна позиція стосовно обов'язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).
Слід також зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "РуїсТоріха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Приватним виконавцем, як суб'єктом владних повноважень, не виконано покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності прийняття оскарженої постанови.
За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віри Леонідівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» про визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни про відкриття виконавчого провадження №61687923 від 01.04.2020, відкритого на підставі виконавчого напису №4646 від 30.03.2020 р., вчиненого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 6, 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 268-272, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віри Леонідівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни про відкриття виконавчого провадження №61687923 від 01.04.2020, відкритого на підставі виконавчого напису №4646 від 30.03.2020 р., вчиненого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем.
Стягнути з приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни (вул. Р. Окіпної, б. 4-А, офіс 71-А м. Київ, 02002) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строк, передбачений частиною 6 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст судового рішення складений 10.07.2020.
Суддя О.В. Царікова