61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
іменем України
29.07.2020 Справа № 905/2311/19
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Чернової О.В. при секретарі судового засідання Шакуровій І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Фізичної особи - підприємця Крупнова Дениса Андрійовича, м. Харків
до відповідача: Фізичної особи - підприємця Сергєєнка Сергія Васильовича, м. Маріуполь Донецької області
про стягнення заборгованості у розмірі 40 500,00 грн., з яких 33 750,00 грн. - сума основного боргу та 6 750,00 грн. - неустойка, -
за участі представників сторін:
від позивача: Крупнов Д.А. особисто
від відповідача: не з'явився
Відповідно до ч.3 ст.177 ГПК України - 04.02.2020 строк підготовчого провадження продовжено на 30 днів до 12.03.2020 року.
У судовому засіданні 15.07.2020 оголошено перерву до 29.07.2020 року.
Фізична особа - підприємець Крупнов Денис Андрійович, м. Харків звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи - підприємця Сергєєнка Сергія Васильович, м. Маріуполь Донецької області про стягнення заборгованості у розмірі 40 500,00 грн., з яких 33 750,00 грн. - сума основного боргу та 6 750,00 грн. - неустойка.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором про надання послуг №У-ПИ-2 від 01.04.2019 внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 33 750,00 грн. та виникли підстави для нарахування неустойки.
Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 55, 173, 174, 180, 193, 218, 230 Господарського кодексу України, ст.ст. 2, 4, 162 Господарського процесуального кодексу України.
З дотриманням приписів ст.6 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/2311/19 визначено суддю Чернову О.В.
Ухвалою судді господарського суду Донецької області від 13.12.2019 позов прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження та відкрито провадження у справі №905/2311/19.
27 січня 2020 року на адресу господарського суду Донецької області від відповідача надійшло клопотання б/н від 23.01.2020, в якому останній просив зобов'язати позивача повторно надіслати на фактичну адресу відповідача позовну заяву та додані до неї документи, продовжити строк для подання відзиву на позовну заяву, а також залишити позовну заяву без розгляду у разі неявки позивача у судове засідання.
03 лютого 2020 року до господарського суду Донецької області від позивача надійшла заява про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у 12 500,00 грн., в підтвердження понесення яких останнім надано договір про надання правової допомоги від 07.10.2019, укладений між Адвокатом Єрьоменко А.В. та ФОП Крупновим Д.А., додаткову угоду від 09.10.2019 до договору, попередній (орієнтований розрахунок) суми судових витрат, Акт про надану правову допомогу від 03.02.2020 на суму 12 500,00 грн., рахунок на оплату №1525/09102019/1 від 09.10.2019 на суму 12 500,00 грн.,платіжне доручення №6 від 02.11.2019 на суму 12 500,00 грн.
04.02.2020 на адресу господарського суду Донецької області від позивача надійшли письмові пояснення б/н б/д, в яких останній зазначив, що ним здійснено 505 робіт за які отримано оплату, після чого позивачем виконано другу частину робіт та направлено відповідачу акт здачі-приймання №8, який не підписано відповідачем. Крім того, позивач вказав, що процес приймання - передачі програмного забезпечення відбувався через демонстрацію реалізованого функціонала клієнту, він підтверджував приймання, що значило перенесення функцій, шляхом перенесення коду, що являє собою файли, в яких запрограмовані функції, які відпрацьовують через натискання відповідних кнопок на сайті, на його сервер.
24.02.2020 року до господарського суду Донецької області від відповідача надійшли письмові пояснення щодо позовних вимог від 19.02.2020, в яких останній заперечив проти позовних вимог, зазначивши, що договір про надання послуг №У-ПИ-2 від 01.04.2019 між сторонами не укладався, що підтверджується наданими саме позивачем актами здачі - приймання робіт та рахунками на оплату, в яких зазначено про договір №У-ПИ-2 від 25.03.2019. Разом з цим, відповідачем зазначено, що між сторонами було досягнуто усних домовленостей щодо надання позивачем послуг з розроблення програмного забезпечення, які приймаються відповідачем шляхом проведення спеціального тестування розробленого програмного забезпечення, після чого останні підлягають оплаті. Отже, за період з квітня по серпень 2019 року відповідачем проведено оплату на загальну суму 368 550,00 грн., з огляду на що відсутня будь-яка заборгованість з боку відповідача, натомість має місце переплата на 5400,00 грн., оскілки вартість виконаних робіт позивачем згідно актів здачі - приймання робіт складає 363 150,00 грн.
26 червня 2020 року на адресу господарського суду від позивача надійшли письмові пояснення від 26.06.2020, в яких позивач зазначив, що невідповідність дати спірного договору виникла внаслідок узгодження кількох редакцій останнього, отже після внесення правок у договір №У-ПИ-2 від 25.03.2019, між сторонами підписано договір №У-ПИ-2 в редакції відповідача, датованої від 01.04.2019, після чого сторонами помилково у додатках та первинних документах зазначалась дата договору від 25.03.2019, будь-які інші договірні відносини між сторонами відсутні. Також, позивачем зазначено про хибність посилань відповідача щодо відсутності між сторонами спірних зобов'язань, оскільки саме останній зазначає про прийняття виконаних позивачем робіт з розроблення програмного забезпечення та часткову їх оплату з боку відповідача.
У підготовчому судовому засіданні 12.03.2020 судом закрито підготовче провадження та призначено справу №905/2311/19 до розгляду по суті на 09.04.2020 року.
В порядку ст.216 ГПК України розгляд справи неодноразово відкладено.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 30.06.2020 відкладено розгляд справи на 15.07.2020 року.
Представники позивача у судовому засіданні 29.07.2020 підтримали позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином.
Заслухавши представників позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду сторонами докази в порядку ст. 210 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
01 квітня 2019 року між Фізичною особою - підприємцем Крупновим Денисом Андрійовичем (далі - Виконавець) та Фізичною особою - підприємцем Сергєєнко Сергієм Васильовичем (далі - Замовник) укладено договір про надання послуг №У-ПИ-2 (далі - Договір), за умовами п.2.1. якого Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується надати Замовнику послуги з розроблення, постачання та тестування Програмного забезпечення, а також інші послуги у сфері інформатизації з подальшою передачею прав інтелектуальної власності на розроблене Програмне забезпечення (далі - Послуги) в порядку, визначеному цим Договором або його додатками.
Замовник, в свою чергу, зобов'язується здійснити оплату за надані Виконавцем Послуги в порядку, розмірі та строки, встановлені цим договором, а також належним чином виконати усі інші зобов'язання Замовника, передбачені цим договором (п.2.2.).
Розділом 3 Договору визначені обов'язки сторін.
Згідно п.3.1. Договору Виконавець зобов'язується здійснювати розробку, постачання та тестування конкретного Програмного забезпечення та/або надавати інші пов'язані Послуги згідно з вимогами та у строки, наведені у відповідному Технічному завданні (далі - Технічне завдання), що є невід'ємною частиною цього договору.
Пунктом 3.2. Договору визначено, що Замовник бере на себе зобов'язання здійснювати оплату за Послуги, які мають бути надані Виконавцем протягом строку дії цього договору.
Відповідно до п.4.1. Договору за надання Послуг, що є предметом цього договору, і надання Замовнику майнових прав інтелектуальної власності на розроблене Програмне забезпечення, Замовник зобов'язується виплатити Виконавцю вартість Послуг, зазначену у Технічних завданнях, що є невід'ємною частиною цього договору.
За приписами п.4.2. Договору Сторони погодили, що, якщо інше не буде передбачено відповідним Технічним завданням, вартість послуг, зазначена у Технічних завданнях, має бути виплачена Замовником Виконавцю протягом 10 (десяти) банківських днів з дати виставлення Рахунку на оплату.
Якщо Замовник не виконує своє зобов'язання, передбачене п.4.2. цього договору, Замовник повинен виплатити Виконавцю неустойку в розмірі 20% від суми, яка не була виплачена вчасно, за винятком випадків, коли така затримка була попередньо узгоджена Сторонами (п.4.3. Договору).
Згідно п.5.1. Договору за умови виконання Замовником усіх платіжних зобов'язань за відповідним Технічним завданням Виконавець передає Замовнику усі майнові права інтелектуальної власності на Програмне забезпечення, що було предметом розробки за таким Технічним завданням, які є чинними на території будь-яких країн світу без будь-яких часових та/або територіальних обмежень.
Умовами п.7.1. встановлено, що цей Договір набирає чинності з моменту підписання його Сторонами та продовжує свою дію до моменту виконання Сторонами покладених на них цим договором обов'язків.
Договір підписаний Сторонами у встановленому чинним законодавством порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, між Сторонами складено та підписано Технічне завдання №1 від 25.03.2019 до договору №У-ПИ-2 від 25.03.2019 на розробку програмного забезпечення - гру: Open Face Chinese Poker (Fantasyland), згідно якого сума оплати за кожен етап визначається як сума годин витрачених за робочий тиждень, з розрахунку 540,00 грн. за годину.
В підтвердження виконання позивачем робіт за ТЗ №1 від 25.03.2019 на загальну суму 194 400,00 грн., між сторонами складено та підписано Акти здачі - приймання робіт №1 від 29.03.2019 на суму 21 600,00 грн., №2від 08.04.2019 на суму 21 600,00 грн., №3 від 16.04.2019 на суму 37 800,00 грн., №4 від 22.04.2019 на суму 54 000,00 грн. та №5 від 15.05.2019 на суму 59 400,0 грн. (а.с.77-81), які підписані відповідачем без заперечень.
Після, позивачем виставлено рахунки на оплату №1 від 01.04.19 на суму 21 600,00 грн., №2 від 08.04.19 на суму 21 600,00 грн., №3 від 16.04.19 на суму 37 800,00 грн., 34 від 22.04.19 на суму 59 400,00 грн. та №5 від 15.05.19 на суму 59 400,00 грн.
Відповідачем здійснено оплату вказаних Актів здачі - приймання робіт у загальному розмірі 199 800,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №30 від 03.04.19 на суму 21 600,00 грн., №32 від 16.04.19 на суму 21 600,00 грн., №33 від 19.04.19 на суму 37 800,00 грн., №36 від 02.05.19 на суму 59 400,00 грн. та №37 від 16.05.19 на суму 59 400,00 грн., копії яких наявні в матеріалах справи (а.с.115-117).
20 травня 2019 року між сторонами узгоджено та підписано Технічне завдання №2 договору №У-ПИ-2 від 25.03.2019, за умовами якого сума оплати за цим ТЗ складає 67 500,00 грн., 50% якої у розмірі 33 750,00 грн. відповідач сплачує передоплатою, на підставі рахунку позивача не пізніше 5 (п'яти) днів з дня виставлення рахунку, а також 50% від пової суми оплати робіт 33 750,00 грн. після прийняття Акту виконаних робіт, на підставі рахунку від Виконавця на пізніше 5 (п'яти) днів з дня виставлення рахунку (а.с.73-74).
Позивачем виставлено рахунок на оплату №6 від 20.05.19 «передоплата по Технічному завданню №2від 20.05.19, години розробки» на суму 33 750,00 грн. (а.с.89)
Згідно Акту здачі-прийняття робіт №6 від 31.04.2019, позивач виконав, а відповідач прийняв роботи за Технічним завданням №2 на загальну суму 67 500,00 грн., який підписаний відповідачем без зауважень (а.с.82).
31.05.2019 позивачем виставлено рахунок на оплату №7 на суму 33 750,00 грн. (а.с.90).
Відповідачем здійснено оплату Акту здачі-прийняття робіт №6 від 31.04.2019 на загальну суму 67 500,00 грн., що вбачається з платіжних доручень №39 від 27.05.19 на суму 18 900,00 грн., №40 від 20.06.19 на суму 37 800,00 грн. та №38 від 05.07.19 на суму 10 800,00 грн. (а.с.113,114).
27.05.2019 між позивачем та відповідачем підписано Технічне завдання №3 (а.с.75-76), відповідно до якого сума оплати за цим технічним завданням складає 67 500,00 грн., що дорівнює 125 годинам розробки.
За умовами п.2.2. ТЗ №3 після закінчення робіт Виконавець направляє акт виконаних робіт Замовнику, Замовник приймає роботи протягом 5 (п'яти) днів, якщо акт не був прийнятий протягом цього терміну, а також Замовник не направив претензію зі списком невідповідностей, таких акт вважається прийнятим.
Замовник сплачує 50% від повної суми оплати робіт 33 750,00 грн. передоплатою, на підставі рахунку позивача не пізніше 5 (п'яти) днів з дня виставлення рахунку, а також 50% від пової суми оплати робіт 33 750,00 грн. після прийняття Акту виконаних робіт, на підставі рахунку від Виконавця на пізніше 5 (п'яти) днів з дня виставлення рахунку (п.2.3. ТЗ №3).
Актом здачі - приймання робіт №7 від 22.07.2019, позивач виконав, а відповідач прийняв роботи за Технічним завданням №3 на загальну суму 67 500,00 грн., який підписаний останнім без заперечень (а.с.83).
Позивачем виставлено рахунок на оплату №8 від 22.07.2019 на суму 33 750,00 грн. (а.с.91).
Разом з цим, 22.07.2019 між сторонами підписано Технічне завдання №4, за умовами якого сума оплати за цим ТЗ складає 67 500,00 грн., що дорівнює 125 годинам розробки.
Відповідно до положень п.п.4.2.,4.3. ТЗ №4 після закінчення робіт Виконавець направляє акт виконаних робіт Замовнику, Замовник приймає роботи протягом 5 (п'яти) днів, якщо акт не був прийнятий протягом цього терміну, а також Замовник не направив претензію зі списком невідповідностей, таких акт вважається прийнятим.
Замовник сплачує 50% від повної суми оплати робіт 33 750,00 грн. передоплатою, на підставі рахунку позивача не пізніше 5 (п'яти) днів з дня виставлення рахунку, а також 50% від пової суми оплати робіт 33 750,00 грн. після прийняття Акту виконаних робіт, на підставі рахунку від Виконавця на пізніше 5 (п'яти) днів з дня виставлення рахунку (а.с.35,36).
На виконання вимог Технічного завдання №4 від 22.07.2019 та в підтвердження виконання робіт за ним , позивачем складено Акт здачі - прийняття робіт №8 на загальну суму 67 500,00 грн., який з боку відповідача не підписаний (а.с.26).
Також, позивачем виставлено рахунок на оплату №9 від 22.07.2019 на суму 33 750,00 грн. та рахунок на оплату №10 від 08.08.2019 на суму 33 750,00 грн. (а.с.24,25).
Відповідачем здійснено оплату виконаних робіт за Актами здачі - прийняття робіт №7 та №8 у розмірі 101 250,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №31 від 08.07.19 на суму 33 750,00 грн., №43 від 26.07.19 на суму 33 750,00 грн. та №44 від 05.08.19 на суму 33 750,00 грн. (а.с.112,113).
Посилаючись на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за наданні послуги у розмірі 33 750,00 грн., внаслідок чого позивачем нарахована неустойка, останній звернувся до суду з розглядуваним позовом.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача такими, що підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до оплати виконаних робіт з розробки програмного забезпечення за Технічним завданням №4 від 22.07.2019 та застосуванні наслідків порушення грошового зобов'язання шляхом стягнення неустойки.
Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями та іншими актами господарського законодавства, зокрема Цивільним кодексом України.
Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.
Відповідно до ч.1 ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч.2 ст.837 ЦК України).
Частина 1 ст.626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зі змісту ч.1 ст.627 Цивільного кодексу України вбачається, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За приписами ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч.3 ст.638 ЦК України).
Як встановлено судом, позивачем, згідно Технічного завдання №1 від 25.03.2019, №2 від 20.05.2019, №3 від 27.05.2019 та №4 від 22.07.2019, виконані роботи з розробки та тестування програмного забезпечення, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами здачі - приймання робіт на загальну суму 396 900,00 грн.
В свою чергу, відповідачем здійснено часткову оплату виконаних робіт на загальну суму 368 550,00 грн., в підтвердження чого слугують наявні в матеріалах справи платіжні доручення №30 від 03.04.19, №32 від 16.04.19, №33 від 19.04.19, №36 від 02.05.19, №37 від 16.05.19, №39 від 27.05.19, №40 від 20.06.19, №38 від 05.07.19, №31 від 08.07.19, №43 від 26.07.19 та №44 від 05.08.19.
Частиною 2 ст.642 Цивільного кодексу України визначено, що якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Отже, фактично між Позивачем та Відповідачем склалися договірні відносини з виконання робіт згідно Технічних завдань №1 від 25.03.2019, №2 від 20.05.2019, №3 від 27.05.2019 та №4 від 22.07.2019., що є належною підставою для виникнення у відповідача зобов'язань з повної оплати виконаних робіт.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов'язку щодо здійснення оплати виконаних робіт згідно Технічних завдань №1 від 25.03.2019, №2 від 20.05.2019, №3 від 27.05.2019 та №4 від 22.07.2019.
Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Між тим, як вбачається із матеріалів справи, і Відповідачем, всупереч ст.ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України належних у розумінні ч.1 ст. 76 цього Кодексу доказів іншого до матеріалів справи не надано, внаслідок неналежного виконання зобов'язань з оплати виконаних робіт утворилась та має місце заборгованість Відповідача в сумі 28 350,00 грн.
Таке невиконання грошових зобов'язань кваліфікується судом як порушення зобов'язання у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам Відповідач вважається таким, що прострочив виконання відповідних грошових зобов'язань у розумінні ч. 1 ст. 612 цього Кодексу.
Беручи до уваги встановлений судом факт виконання позивачем робіт з розробки програмного забезпечення та фактичне їх отримання відповідачем та враховуючи часткову оплату останнім, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 33 750,00 грн. підлягають задоволенню частково у розмірі 28 350,00 грн.
Посилання відповідача щодо відсутність заборгованості останнього за фактичні договірні відносини між сторонами з розробки програмного забезпечення спростовуються фактично встановленими судом обставинами справи та доказами, наявними в матеріалах справи.
Суд вважає за необхідне зауважити на тому, що відповідачем не висловлено заперечень з приводу невиконання або неналежного виконання робіт позивачем.
Що стосується позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідача неустойки у розмірі 6 750,00 грн. згідно п.4.6. договору №У-ПИ-2 від 01.04.2019, суд зазначає, що останні не підлягають задоволенню, оскільки належних доказів виникнення спірних правовідносин саме за договором №У-ПИ-2 від 01.04.2019 позивачем не надано, приймаючи до уваги вимоги ст.547 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості письмової форми правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання, видом якого у розумінні ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України є неустойка.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.1,2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано договір про надання правової допомоги від 07.10.2019, укладений між Адвокатом Єрьоменко А.В. та ФОП Крупновим Д.А., додаткову угоду від 09.10.2019 до договору, попередній (орієнтований розрахунок) суми судових витрат, Акт про надану правову допомогу від 03.02.2020 на суму 12 500,00 грн., рахунок на оплату №1525/09102019/1 від 09.10.2019 на суму 12 500,00 грн., платіжне доручення №6 від 02.11.2019 на суму 12 500,00 грн.
Згідно ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Принцип «розумного обґрунтування» розміру оплати юридичної допомоги набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати - обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка, тощо.
Визначаючи розмір сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, повинні братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистки або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.
Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.
За змістом п.1 ч.2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.126 ГПК України).
Водночас за змістом частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Аналогічна правова позиція закріплена у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та постанові Верховного Суду від 08.04.2020 у справі №922/2685/19.
Так, попереднім (орієнтованим) розрахунком суми судових витрат, встановлено понесення позивачем витрат на правничу допомогу: підготовка та складання позовної заяви - 1600,00 грн.; підготовка та складання клопотання - 1600,00 грн.; підготовка та складання відзиву, заперечень, пояснень, інших процесуальних документів - 6400,00 грн.; представництво адвокатом інтересів позивача у судових засіданнях (з розрахунку 1судо/день - 1000,00 грн.) - 2000,00 грн.; підготовка та складання адвокатських запитів - 800,00 грн.
Актом про надану правову допомогу від 03.02.2020 на суму 12 500,00 грн., сторони визначили, що адвокатом надані наступна правнича допомога на загальну суму 12 500,00 грн.
Проте, в матеріалах справи відсутні докази підготовки та складання адвокатом відзиву, заперечень, пояснень, інших процесуальних документів на суму 6400,00 грн., також матеріали справи не містять жодних адвокатських запитів, вартість складання яких становить 800,00 грн.
У попередньому (орієнтованому) розрахунку суми судових витрат зазначено про підготовку та складання клопотання вартістю 1600,00 грн., однак яке саме клопотання складено адвокатом не визначено, враховуючи, що усі заяви та пояснення підписані особисто позивачем, про що свідчить підпис останнього на документах наданих до суду.
Таким чином, дослідивши надані позивачем докази в підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи невелику кількість судових засідань, в яких адвокат прийняв участь (два судових засідання 04.02.2020 та від 24.02.2020) час, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, часткове задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку, що належна до компенсації відповідачем частина витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню у розмірі 3 600,00 грн.
Судові витрати у відповідності до вимог п.3 ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України стягуються з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 7, 13, 42, 86, 123, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Фізичної особи - підприємця Крупнова Дениса Андрійовича, м. Харків до Фізичної особи - підприємця Сергєєнка Сергія Васильовича, м. Маріуполь Донецької області про стягнення заборгованості у розмірі 40 500,00 грн., з яких 33 750,00 грн. - сума основного боргу та 6 750,00 грн. - неустойка - задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Сергєєнка Сергія Васильовича ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ) на користь Фізичної особи - підприємця Крупнова Дениса Андрійовича ( АДРЕСА_2 ; ІПН НОМЕР_2 ) заборгованість у розмірі 28 350,00 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 600,00 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 344,70 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено у Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення через Господарський суд Донецької області в порядку, передбаченому розділом ІV ГПК України з урахуванням положень п.4 розділу Х «Прикінцеві положення» ГПК України.
Суддя О.В. Чернова
Повний текст рішення складено та підписано 03.08.2020 року.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/