проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"03" серпня 2020 р. Справа №922/3149/18
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Сіверін В.І., суддя Склярук О.І.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги арбітражного керуючого - ліквідатора ПрАТ «Верифікаційні проекти» - Бондаренко Василя Анатолійовича (вх.№1833Х/1 від 28.07.2020) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 18.12.2018 (головуючий суддя Швидкін А.О., повний текст ухвали складено 22.12.2018) у справі №922/3149/18,
за заявою Фізичної особи ОСОБА_1 , м. Харків,
до Приватного акціонерного товариства «Верифікаційні проекти», м. Харків,
про визнання банкрутом, -
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.12.2018 відкрито провадження у справі про банкрутство Приватного АТ «Верифікаційні проекти», м. Харків. Визнано безспірними вимоги ініціюючого кредитора Вакулика Олександра Сергійовича у розмірі 72739416,90 грн. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Бондаренко Василя Анатолійовича. Оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оголошення про порушення справи про банкрутство Приватного АТ «Верифікаційні проекти». Текст додається. Зобов'язано розпорядника майна розглянути в тридцятисемиденний строк від дня публікації оголошення вимоги кредиторів, за наслідками розгляду вимог кредиторів повністю або частково визнати їх або відхилити, з обґрунтуванням підстав відхилення, про що повідомити письмово заявників та господарський суд в строк до 30.01.2019. Зобов'язано розпорядника майна скласти реєстр вимог кредиторів та подати його на затвердження до господарського суду в строк до 30.01.2019. Зобов'язано розпорядника майна здійснити аналіз фінансового становища підприємства, інвестиційного положення, та положення на товарному ринку, в строк до 30.01.2019. Зобов'язано розпорядника майна разом з боржником організувати та забезпечити проведення інвентаризації майна боржника та визначити його вартість в строк до 30.01.2019. Призначено попереднє засідання суду на 06.02.2019.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, арбітражний керуючий Бондаренко В.А. звернувся до Східного апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 18.12.2018 та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про порушення провадження у справі про банкрутство ПрАТ «Верифікаційні проекти».
Одночасно з апеляційною скаргою апелянт подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження посилаючись на те, що документи відносно правовідносин між ПрАТ «Верифікаційні проекти» та ТОВ «Аквізіт-Інвест», ОСОБА_1 не передавались в повному обсязі, а отже ліквідатор не мав інформації про те, що ТОВ «Аквізіт-інвест» відступив ОСОБА_1 право вимоги до ПрАТ «Верифікаційні проекти» лише за 1000,00 грн і ця інформація стала відома лише після ознайомлення з матеріалами справи №640/17566/17 у Київському районному суді м. Харкова 07.07.2020. Таким чином, на думку ліквідатора строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин та підлягає поновленню.
Також скаржником заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, посилаючись на те, що ПрАТ «Верифікаційні проекти» перебуває у скрутному матеріальному становищі та не здатний оплатити судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу суду.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження з огляду на наступне.
Відповідно до вимог статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Статтею 261 ГПК України передбачено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків:
1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки;
2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Тобто, зазначений у частині 2 статті 261 ГПК України річний строк є присічним і не застосовується лише у двох випадках, вказаних у цій нормі права.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана ухвала була постановлена судом першої інстанції 18.12.2018 і набрала чинності з моменту її підписання 22.12.2018.
Заявник апеляційної скарги був обізнаний про наявність ухвали суду, в силу того, що був призначений оскаржуваною ухвалою розпорядником майна боржника та приймав участь у провадженні справи про банкрутство, про що свідчать, зокрема, наступні документи у справі: заява про участь у справі про банкрутство (т.1, а.с.27); звіт станом на 29.01.2019, в якому ліквідатор посилається на постановлену ухвалу про відкриття провадження у справі (т.1, а.с.84); клопотання від 05.02.2019 (т.1, а.с.137); звіт станом на 06.02.2019 (т.1, а.с.169) та інші.
Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Порушення пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод констатував Європейський суд з прав людини у справі «Устименко проти України».
Зокрема, Високий Суд вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).
Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року) (п. 47 рішення).
Однак, у статті 261 ГПК України законодавцем чітко визначено час протягом якого суд має право поновити строк, крім встановлених п. 1 та 2 частини 2 статті 261 випадків. А саме, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року після складання повного тексту оскаржуваного судового рішення суд незалежно від причин пропуску такого строку відмовляє у відкритті апеляційного провадження. Оскаржувана ухвала суду була прийнята 18.12.2018 (підписана 22.12.2018), тоді як апеляційна скарга подана 28.07.2020. Апелянт був обізнаний щодо наявності оскаржуваної ухвали та не надав доказів наявності обставин непереборної сили, які зумовили пропуск строку на звернення з апеляційною скаргою.
Зважаючи на вищевикладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою арбітражного керуючого - ліквідатора ПрАТ «Верифікаційні проекти» - Бондаренко Василя Анатолійовича на ухвалу Господарського суду Харківської області від 18.12.2018 у справі №922/3149/18.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 234, 256, 261 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -
1.Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою арбітражного керуючого - ліквідатора ПрАТ «Верифікаційні проекти» - Бондаренка Василя Анатолійовича на ухвалу Господарського суду Харківської області від 18.12.2018 у справі №922/3149/18.
2.Повернути апеляційну скаргу арбітражному керуючому - ліквідатору ПрАТ «Верифікаційні проекти» - Бондаренко Василю Анатолійовичу на ухвалу Господарського суду Харківської області від 18.12.2018 у справі №922/3149/18.
Додаток на адресу заявника апеляційної скарги: апеляційна скарга з додатками, в тому числі фіскальні чеки, поштові накладні з описами вкладення цінних листів всього на 21 арк.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки встановлені ст.ст. 287,288 ГПК України.
Головуючий суддя Р.А. Гетьман
Суддя В.І. Сіверін
Суддя О.І. Склярук