вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"15" липня 2020 р. Справа№ 920/174/17
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Іоннікової І.А.
суддів: Михальської Ю.Б.
Тарасенко К.В.
за участю секретаря судового засідання Котенка О.О.
за участю представників згідно протоколу судового засідання від 15.07.2020
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми "Берегиня-Агро"
на ухвалу Господарського суду Сумської області від 20.06.2019 (повний текст якої підписано 24.06.2019) про задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Бакс" (вх. № 1731к від 10.06.2019) про визнання виконавчого документу (наказу) таким, що не підлягає виконанню (в порядку ст. 328 ГПК України)
у справі № 920/174/17 (суддя Коваленко О.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Агробіопродукт"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бакс"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю агрофірма "Берегиня-Агро"
про стягнення 36724,20 доларів США (що еквівалентно 1000000,00 грн згідно з курсом НБУ станом на 15.02.2017),
Товариство з обмеженою відповідальністю "Бакс" звернулось до Господарського суду Сумської області із заявою від 07.06.2019 (вх. №1731к від 10.06.2019) про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню у справі №920/174/17, в якій заявник просив суд першої інстанції, визнати наказ Господарського суду Сумської області від 24.10.2017 у справі №920/174/17 таким, що не підлягає виконанню повністю.
Вищезгадана заява мотивована тим, що відповідач виконав свій обов'язок за судовим наказом у добровільному порядку.
Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 20.06.2019 у справі №920/174/17 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Бакс" (вх. №1731к від 10.06.2019) про визнання наказу у справі № 920/174/17 таким, що не підлягає виконанню. Визнано таким, що не підлягає виконанню, наказ Господарського суду Сумської області від 24.10.2017 у справі №920/174/17, який виданий на виконання рішення Господарського суду України від 05.10.2017.
Задовольняючи заяву про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем надано докази сплати заборгованості по договору №125/33 від 06.08.2013 на виконання рішення Господарського суду Сумської області від 05.10.2017 та наказу Господарського суду Сумської області від 24.10.2017 у справі №920/174/17, а також заборгованості зі сплати судових витрат.
З огляду на вищевикладене, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що обов'язок відповідача (боржника) відсутній повністю за судовим наказом від 24.10.2017 у справі №920/174/17, у зв'язку з його добровільним виконанням.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю агрофірма "Берегиня-Агро" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Сумської області від 20.06.2019 у справі № 920/174/17 та винести нову ухвалу, якою в задоволенні заяви відповідача від 10.06.2019 про визнання виконавчого документу (наказу) таким, що не підлягає виконанню, у справі № 920/174/17 відмовити.
Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів
В обґрунтування наведеної позиції, викладеної у апеляційній скарзі, третя особа зазначає, місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваної ухвали неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції впливає на права та інтереси третьої особи, так як остання отримала права кредитора по вимозі щодо сплати заборгованості відповідача по договору безпроцентної позики №125/33 від 06.08.2013 в частині права вимоги сплати відповідачем грошових коштів у розмірі 36 724,20 доларів США (що є еквівалентом 1 000 000,00 грн, відповідно курсу НБУ станом на 15.02.2017), які були присуджені до стягнення, згідно рішення Господарського суду Сумської області від 05.10.2017, про що в подальшому 24.10.2017 видано наказ у цій справі.
Разом з цим, третя особа посилаючись на правову позицію Великої Палати Верховного Суду викладену у постанові від 04.07.2018 у справі №761/12665/14-ц, наголошує на тому, що відповідачем на виконання судового рішення у даній справі, не було перераховано позивачу грошові кошти в іноземній валюті, зокрема у розмірі 37 664,78 доларів США.
За таких обставин третя особа вважає, що судове рішення у даній справі не може вважатися виконаним.
Також третя особа зауважує, що долучені до матеріалів справи докази відповідача про належне виконання судового рішення у справі №920/174/17 є недопустимими, оскільки в матеріалах знаходяться лише три платіжні доручення №263 № 265 № 266 від 27.05.2019 на загальну суму 38 170,00 грн, з призначенням платежу: "згідно рішення суду №920/174/17", решта платіжних доручень в призначенні платежу не містить посилання на судове рішення №920/174/17.
Крім цього, від третьої особи надійшли письмові доводи, в яких остання підтримує правову позицію викладену в апеляційній скарзі.
Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу та узагальнення його доводів
Заперечуючи проти доводів викладених у апеляційній скарзі, відповідач зазначає, що третя особа не має права на оскарження ухвали місцевого господарського суду від 20.06.2019 у справі № 920/174/17.
Разом з цим, відповідач наголошує на тому, що усі доводи викладені в апеляційній скарзі третьої особи, були предметом розгляду іншої апеляційної скарги позивача в суді апеляційної інстанції та за результатами розгляду 20.08.2019 Північним апеляційним господарським судом було винесено відповідну постанову, в тому числі вирішено питання щодо валюти виконання зобов'язання.
Крім цього, відповідач акцентує увагу на тому, що підставою для виникнення грошових зобов'язань останнього перед позивачем є договір безпроцентної позики №125/03 від 06.08.2013, який передбачає надання та повернення позики саме у гривнях.
З огляду на викладене, відповідач зауважує, що рішення суду першої інстанції у справі № 920/174/17 не є самостійною підставою для виникнення зобов'язань між сторонами щодо повернення суми позики в доларах США, яку надано відповідачем у гривнях.
Також від відповідача до суду апеляційної інстанції надійшли письмові заперечення щодо прийняття та розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми "Берегиня-Агро"; клопотання про закриття апеляційного провадження.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.11.2019 справа № 920/174/17 передана на розгляд колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Зубець Л.П., Мартюк А.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2019 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми "Берегиня-Агро" на ухвалу Господарського суду Сумської області від 20.06.2019 у справі № 920/174/17 залишено без руху, скаржнику надано час для усунення недоліків шляхом подання до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали доказів сплати судового збору в сумі 1824,95 грн та доказів про надсилання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів (фіскальний чек, опис вкладення) позивачу та відповідачу.
06.12.2019 до суду апеляційної скарги від Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми "Берегиня-Агро" надійшла заява на виконання вимог ухвали суду, до якої додані платіжне доручення № 670 від 27.11.2019 на суму 1824,00 грн, квитанція № 47865 від 04.12.2019 на суму 1,00 грн та докази про надсилання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів (фіскальний чек, опис вкладення) позивачу та відповідачу.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2019 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю агрофірма "Берегиня-Агро" строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Сумської області від 20.06.2019 у справі № 920/174/17; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми "Берегиня-Агро" на ухвалу Господарського суду Сумської області від 20.06.2019 у справі № 920/174/17; призначено апеляційну скаргу до розгляду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2020 залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю агрофірму "Берегиня-Агро".
Згідно розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2020 у справі №920/174/17 призначено повторний автоматизований розподіл, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми "Берегиня-Агро" на ухвалу Господарського суду Сумської області від 20.06.2019 у справі №920/174/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя: Іоннікова І.А., судді: Михальська Ю.Б., Тарасенко К.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми "Берегиня-Агро" на ухвалу Господарського суду Сумської області від 20.06.2019 у справі № 920/174/17 колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Михальської Ю.Б., Тарасенко К.В.; призначено апеляційну скаргу до розгляду на 07.04.2020.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2020 повідомлено учасників справи №920/174/17 про те, що судове засідання з розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми "Берегиня-Агро" на ухвалу Господарського суду Сумської області від 20.06.2019 у справі № 920/174/17 не відбудеться 07.04.2020; розгляд апеляційної скарги призначено на 29.04.2020.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2020 повідомлено учасників справи №920/174/17 про те, що судове засідання з розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми "Берегиня-Агро" на ухвалу Господарського суду Сумської області від 20.06.2019 у справі № 920/174/17 не відбудеться 29.04.2020; розгляд апеляційної скарги призначено на 03.06.2020.
03.06.2020 оголошено в судовому засіданні перерву до 15.07.2020.
В судове засідання, яке відбулося 15.07.2020 з'явилися представник позивача та представник відповідача та третьої особи, які підтримали свої правові позиції щодо апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми "Берегиня-Агро".
Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Рішенням Господарського суду Сумської області від 05.10.2017 у справі №920/174/17 позов задоволено. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бакс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма "Берегиня-Агро" суму 37 664,78 доларів США (що є еквівалентом 1 000 000,00 грн згідно з готівковим курсом продажу долара США для фізичних осіб в ПАТ "Державний ощадний банк" станом на 18.05.2017) заборгованості, 15 000,00 грн витрат по сплаті судового збору, 15 000,00 грн витрат на оплату послуг адвоката та 8 170,00 грн витрат за проведення судової експертизи.
24.10.2017 на виконання рішення Господарського суду Сумської області від 05.10.2017 видано наказ у справі №920/174/17.
10.06.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю "Бакс" до Господарського суду Сумської області подано заяву про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, на підставі статті 328 Господарського процесуального кодексу України, вказавши, що обов'язок боржника відсутній повністю, у зв'язку з його припиненням, а саме, добровільним виконанням боржником судового рішення.
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 20.06.2019 у справі №920/174/17 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Бакс" (вх. №1731к від 10.06.2019) про визнання наказу у справі № 920/174/17 таким, що не підлягає виконанню. Визнано таким, що не підлягає виконанню, наказ Господарського суду Сумської області від 24.10.2017 у справі №920/174/17, який виданий на виконання рішення Господарського суду України від 05.10.2017.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга третьої особи не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.
Предметом апеляційного оскарження є ухвала суду першої інстанції про задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Бакс" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.
За правилами статті 326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Частиною першою статті 327 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
За змістом ч. 4 ст. 328 Господарського процесуального кодексу України визначено, що про виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом.
Отже, системний аналіз частини 4 стаття 328 Господарського процесуального кодексу України передбачає правовий механізм визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, у разі, зокрема, коли обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд правомірно застосував дію приписів статті 328 Господарського процесуального кодексу України щодо наслідків добровільного виконання обов'язку положеннями чинного законодавства, які регулюють порядок та процедуру здійснення виконання рішення суду в порядку державного примусу.
Відповідно до статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 цього Кодексу).
Враховуючи те, що боржник самостійно виконав судове рішення, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень з призначенням платежу: "погашення кредиторської заборгованості за договором позики №125/33 від 06.08.2013" та "повернення безпроцентної позики за дог. №125/33", які свідчать про сплату відповідачем загалом 8 426 743,30 грн.
Датовані періодом по 03.07.2018 платіжні доручення із призначенням платежу "повернення безпроцентної позики за дог. №125/33" свідчать про сплату відповідачем 4321509 грн.
Також в матеріалах справи містяться платіжні доручення з призначення платежу "відшкодування витрат на проведення судової експертизи за рішенням Господарського суду Сумської області №920/174/17 від 05.10.2017" №266 від 27.05.2019 на суму 8 170,00 грн; з призначенням платежу "відшкодування витрат на оплату послуг адвоката за рішенням Господарського суду Сумської області №920/174/17 від 05.10.2017" №265 від 27.05.2019 на суму 15 000,00 грн; з призначенням платежу "відшкодування витрат по сплаті судового збору за рішенням Господарського суду Сумської області №920/174/17 від 05.10.2017" №263 від 27.05.2019 на суму 15 000,00 грн.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з правомірним висновком місцевого господарського суду про те, що обов'язок відповідача (боржника) відсутній повністю, у зв'язку з добровільним виконанням відповідачем рішення Господарського суду Сумської області від 05.10.2017 у справі №920/174/17.
Твердження скаржника про те, що відповідачем не виконано рішення Господарського суду Сумської області від 24.10.2017 у даній справі, оскільки сума заборгованості сплачена відповідачем у гривнях України, а не доларах США, колегією суддів відхиляється, так як розрахунки між сторонами повинні проводитись у гривні, оскільки відповідно до п. 5.1. договору безпроцентної позики №125/33 від 06.08.2013 позика надавалася у гривнях України та позовні вимоги позивачем теж заявлені у гривні.
Щодо посилання позивача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 року у справі №№761/12665/14-ц, стосовно застосування норм права у подібних правовідносинах колегія суддів зазначає, що у справі №761/12665/14-ц на відміну від даної справи предметом позову є стягнення боргу в іноземній валюті, що еквівалентно у гривні, тоді як у справі, що розглядається Північним апеляційним господарським судом позовна вимога заявлена у гривні, що еквівалентно в іноземній валюті, тому висновки викладені Великою палатою Верховного Суду у справі №761/12665/14-ц не можуть бути враховані під час розгляду даної справи з огляду на відмінність обставин справи.
Підсумовуючи вищевикладене, колегією суддів за наслідками розгляду справи в апеляційному порядку встановлено, що ухвала суду першої інстанції постановлена з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв'язку з чим, підстав для зміни або скасування ухвали Господарського суду міста Сумської області від 20.06.2019 у справі № 920/174/17 немає.
Загалом доводи позивача по суті вирішеного спору зводяться до переоцінки обставин, повно та достовірно встановлених судом першої інстанції.
Наведені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування ухвали місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права.
Наведене в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги третьої особи.
За таких обставин колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.
Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Висновки за результатами апеляційної скарги
За викладених обставин, колегія суддів вважає, що ухвала Господарського суду Сумської області від 20.06.2019 у даній справі прийнята з повним з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни оскарженого у даній справі судового рішення не вбачається.
Судові витрати
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми "Берегиня-Агро" залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Сумської області від 20.06.2019 у справі № 920/174/17 - без змін.
Матеріали справи № 920/174/17 повернути до Господарського суду Сумської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 03.08.2020.
Головуючий суддя І.А. Іоннікова
Судді Ю.Б. Михальська
К.В. Тарасенко