вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"18" червня 2020 р. Справа№ 920/5/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Скрипки І.М.
суддів: Разіної Т.І.
Іоннікової І.А.
при секретарі судового засідання Припутніцькій Ю.В.
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 18.06.2020
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду Сумської області від 21.05.2019
у справі №920/5/19 (суддя Котельницька В.Л.)
за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
до Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання"
про стягнення 5 407 187,97 грн.
В судовому засіданні 18.06.2020 відповідно до ст.ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2018 Акціонерне товариство "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" Акціонерного товариства "Укртрансгаз" звернулось до Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" про стягнення 5 407 187,97 грн., з яких 3828206,52 грн. пені, 1578981,45 грн. штрафу.
Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов договору № 1608000491 від 22.08.2016 в частині обсягів поставки товару та дотримання строків поставки товару, що відповідно до п. 8.1 цього договору та положень ст.ст. 216, 218, 230, 231, 232 ГК України, ст. 611 ЦК України є підставою для стягнення з відповідача штрафних санкцій.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду Сумської області від 21.05.2019 у справі №920/5/19 в позові відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову в частині вимог позивача щодо стягнення з відповідача 3 828 206,52 грн. пені, суд дійшов висновку, що позивач неправильно визначив період нарахування пені, оскільки враховуючи порушення відповідачем договірних зобов'язань позивач мав право на нарахування пені за період з 16.05.2017 по 16.11.2017, тоді як позивачем здійснено нарахування пені за період з 02.01.2018 по 30.06.2018, виходячи з періоду з 18.10.2017 по 01.01.2018, протягом якого, на думку позивача, відповідач зобов'язаний був здійснити поставку товару.
Встановивши факт порушення права позивача з 16.05.2017, суд дійшов висновку, що звернувшись з позовом за захистом порушеного права 02.01.2019, позивач пропустив, встановлений положеннями ст. 258 ЦК України спеціальний строк позовної давності в 1 рік, про застосування наслідків спливу якого заявлено відповідачем, що відповідно до приписів ч. 4 ст. 267 ЦК України є підставою для відмови в задоволенні вимог про стягнення штрафу.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач 24.06.2019 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про задоволення позову.
Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм матеріального (ст.ст. 256, 258, 261, 267, 526, 530, 651, 653 ЦК України, ст.ст. 188, 193, 218 ГК України, норм Закону України «Про електронний цифровий підпис» та Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг») та процесуального (ст.ст. 2, 7, 11, 13, 42, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 87, 96, 236 ГПК України) права, рішення прийнято з неповним з'ясуванням судом обставин справи, невідповідністю висновків, викладених в оскаржуваному рішенні, обставинам справи.
Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:
- заявка №1444/28-04 від 27.02.2017 на поставку товару за договором не є належним та допустимим доказом у справі початку відліку строку 75 календарних днів, в межах яких здійснюється поставка;
- клопотання відповідача від 15.03.2019 про долучення доказів до матеріалів справи разом з додатками (скріншот поштової скриньки поштового клієнта, положення про представництво відповідача, копія виписки з ЄДРПОУ щодо представництва відповідача, копія довіреності) всупереч вимогам п. 9 ч. 1 ст.80 ГПК України, не були надіслані позивачу;
- пояснення позивача щодо електронних копій документів не розглянуті судом і не знайшли свого відображення в тексті оскаржуваного рішення;
- електронний документ (як визначено судом першої інстанції) «заявка 27 лютого.pdf» (паперова копія електронного документа, копія якої не посвідчена в порядку установленому законом) та скріншот поштової скриньки клієнта на 1 арк. (паперова копія документа) не є належними та допустимими доказами, які підтверджують факт відправлення позивачем листа за вих. №1444/28-04 від 27.02.2017;
- неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, відбулось в частині дослідження судом неналежного та недопустимого доказу відправки заявки вих. №1444/28-04 від 27.02.2017, яким є витяг з реєстраційної картки з електронного журналу вихідної кореспонденції, який вівся до липня 2017 за допомогою комп'ютерної програми руху вхідної та вихідної кореспонденції "Lotus Notes", яка містить інформацію про здійснення загальним відділом філії УМГ "Київтрансгаз" реєстрації 27.02.2017 листа за №1444/28-04, але не свідчить про його відправлення;
- необґрунтованими є висновки суду про застосування позовної давності, оскільки позивач заперечив щодо застосування до спірних правовідносин листа від 27.02.2017 за вих. №1444/28-04 від 27.02.2017, та вважає, що саме заявка від 17.10.2017 вих.№2401ВИХ-17-730 є тим належним (відповідним) документом, на підставі якого відповідач мав поставити позивачу визначений у ній товар у строк до 01.01.2018(включно)
- незаконними та необґрунтованими є висновки суду про те, що підписання додаткової угоди №2 від 17.07.2017 не змінило зобов'язання сторін по договору, враховуючи, що було змінено п.3.1 договору, специфікацію (додаток №1 до договору) викладено в новій редакції, змінено ціну за одиницю недопоставленого товару, кількість та вказано період, протягом якого позивач мав направити відповідну заявку (відповідно до п.5.1 договору) на поставку кранів. Оскільки сторони виклали специфікацію до договору в новій редакції, то відповідно до п. 5.2 договору заявка на поставку партії товару формується на підставі специфікації, викладеній в новій редакції, та мала бути поданою в період з 05.06.2017 по 22.08.2018.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає, що:
- подані паперові копії електронних документів завірені у відповідності до вимог діючого законодавства;
- під час розгляду справи позивач не ставив під сумнів відповідність поданої паперової форми заявки на крани кульові №1444/28-04 від 27.02.2017 його електронному примірнику та не заявляв клопотання про надання директором представництва відповідача Курбатовим О.Ю. доступу до його електронної пошти для огляду оригіналу листа, який містив додатком електронний файл «заявка на відгрузку 27 лютого.pdf»;
- позивачем не доведено, що ОСОБА_1 не є заступником начальника відділу матеріально-технічного постачання, що електронна адреса, з якої надійшла заявка від 27.02.2017, не належить вказаній особі та того, що вказана особа не відправляла відповідачу заявку від 27.02.2017;
- в ході розгляду справи знайшли своє відображення факти оформлення, підписання уповноваженою особою, реєстрації та передачі позивачем заявки №1444/28-04 від 27.02.2017 виконавцю на виконання, що на думку відповідача свідчить про те, що позивач виявив свою волю, направлену на настання правових наслідків передачі такої заявки відповідачеві, а факт отримання її відповідачем незалежно від каналів зв'язку, підтверджує остаточну реалізацію цієї волі позивачем;
- посилання позивача на невірне застосування судом вимог ст.653 ЦК України та можливість направлення на адресу постачальника (відповідача) нової заявки на поставку товару після зміни договору в частині вартості товару та загальної ціни договору спростовується вимогами ст.ст.36,37 Закону України "Про публічні закупівлі" та змістом заявок покупця на поставку товару
- оскільки позивач має заявку №1444/28-04 від 27.02.2017, не направлення копії цього документу разом з клопотанням про долучення доказів позивачу та врахування його судом першої інстанції, не є порушенням ч. 9 ст. 80 ГПК України;
- позивач в підтвердження направлення на адресу ПАТ «Сумське НВО» заявки на крани кульові №2401ВИХ-17-730 від 17.10.2017 надає докази, зміст яких поставлений під сумнів відповідачем, оскільки квитанція №1299 від 18.10.2017 та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №0306503423571, на його думку, не є належними доказами, що підтверджують направлення позивачем на адресу відповідача саме заявки №2401ВИХ-17-730 від 17.10.2017.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2019 апеляційну скаргу позивача передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2019 розгляд справи №920/5/19 призначено на 26.09.2019.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2019 оголошено перерву у справі №920/5/19 на 31.10.2019, враховуючи задоволення клопотання позивача про відкладення розгляду справи для ознайомлення з додатковими письмовими поясненнями відповідача.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 29.10.2019 у зв'язку з перебуванням суддів Тищенко А.І. та Михальської Ю.Б., які не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустках, апеляційна скарга передана на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Разіна Т.І., Іоннікова І.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2019 колегією суддів у визначеному складі відкрито апеляційне провадження, призначено розгляд справи на 05.12.2019.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2019 розгляд справи №920/5/19 відкладено на 23.01.2020 у зв'язку з неявкою представника відповідача.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2020 оголошено перерву у справі на 27.02.2020, з метою повного, всебічного та об'єктивного дослідження фактичних обставин справи.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2020 оголошено перерву у справі на 26.03.2020, з метою повного, всебічного та об'єктивного дослідження фактичних обставин справи, надання часу представнику позивача викласти позицію щодо врахування у справі висновків Верховного Суду у справах №920/1026/18, №920/1027/19, №910/4/19, №920/1025/18.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2020 повідомлено учасників справи №920/5/19, що судове засідання, призначене на 26.03.2020, не відбудеться, враховуючи постанову Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 №215), якою в період з 12 березня по 3 квітня 2020 в Україні запроваджено карантин через спалах у світі коронавірусу COVID-19.
Зазначено, що про дату та час наступного судового засідання у справі №920/5/19 учасники справи будуть повідомлені додатково ухвалою суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2020 розгляд апеляційної скарги призначено на 18.06.2020.
Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 18.06.2020 підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про задоволення позову.
Представник відповідача в судове засідання апеляційної інстанції 18.06.2020 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини його неявки суду невідомі.
Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень (ч. 3 ст.120 ГПК України).
Учасники процесу були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази.
Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка представника відповідача обов'язковою в судове засідання не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у його відсутність за наявними у справі матеріалами.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції
22.08.2016 між Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" (в подальшому Акціонерним товариством "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" Акціонерного товариства "Укртрансгаз") і Публічним акціонерним товариством "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" було укладено договір №1608000491 (далі за текстом - "Договір"), відповідно до умов якого відповідач зобов'язувався поставити і передати у власність позивачу крани, вентилі, клапани та подібні вироби до труб, котлів, резервуарів, цистерн і подібних виробів (Крани, вентилі та клапани (Крани кульові Ду50-Ду400 з пневмоприводом)) - "Товар", найменування, кількість і ціна якого вказані у Специфікації, яка є невід'ємною частиною цього Договору (Додаток №1), а позивач зобов'язувався на умовах цього Договору прийняти товар та сплатити його вартість.
Згідно п. 3.1. Договору ціна Договору згідно специфікації складає 30800914,80 грн., в т.ч. ПДВ 5133485,80 грн.
Зі змісту п. 3.3. Договору вбачається, що ціна цього Договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін. Обсяг закупівлі товару може зменшуватися, зокрема, з урахуванням фактичного обсягу видатків позивача (п.3.4. Договору).
Відповідно до п. 4.1. Договору сплата вартості поставленого товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок відповідача по факту поставки окремої партії товару не пізніше 90 робочих днів з дати поставки партії товару.
Пунктом 5.1. Договору передбачено, що Товар за цим Договором відповідач зобов'язується поставити та передати позивачу окремими партіями за письмовими заявками Покупця протягом 75 календарних днів з дати відправлення заявки Покупцем.
Перехід права власності на товар позивачу відбувається в момент передачі цього товару на склад позивача (п.5.4. Договору).
В пункті 12.1. Договору сторони передбачили, що всі зміни та доповнення до цього Договору здійснюються за згодою Сторін шляхом укладання додаткової угоди.
Відповідно до п. 11.1. в редакції Додаткової угоди №1 від 27.09.2016 до Договору цей Договір є чинним з моменту його укладання сторонами і діє протягом 2 років з дати укладання. Закінчення строку дії Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору".
Згідно специфікації (Додаток 1 до Договору) сторони домовились про поставку наступного асортименту товару: 1. Кран кульовий Ду400 Ру80 ПГП НУ в кількості 3 шт., ціна за одиницю без ПДВ, грн. 222918,00 грн.; 2. Кран кульовий Ду400 Ру100 ПГП НУ в кількості 2 шт., ціна за одиницю без ПДВ, грн. 222918,00 грн.; 3. Кран кульовий Ду400 Ру80 ПГП ПУ в кількості 1 шт., ціна за одиницю без ПДВ, грн. 278646,00 грн.; 4. Кран кульовий Ду300 Ру80 ПГП ПУ в кількості 74 шт., ціна за одиницю без ПДВ, грн. 182610,00 грн.; 5. Кран кульовий Ду300 Ру160 ПГП НУ в кількості 2 шт., ціна за одиницю без ПДВ, грн. 182738,00 грн.; 6. Кран кульовий Ду300 РУ80 ПГП НУ в кількості 12 шт., ціна за одиницю без ПДВ 166125,00 грн.; 7. Кран кульовий Ду200 РУ80 ПГП НУ в кількості 18 шт., ціна за одиницю без ПДВ 62418,00 грн.; 8. Кран кульовий Ду200 РУ80 ПГП ПУ в кількості 13 шт., ціна за одиницю без ПДВ 79894,00 грн.; 9. Кран кульовий Ду150 РУ80 ПГП НУ в кількості 22 шт., ціна за одиницю без ПДВ 51037,00 грн.; 10. Кран кульовий Ду150 РУ80 ПГП ПУ в кількості 30 шт., ціна за одиницю без ПДВ 58201,00 грн.; 11. Кран кульовий Ду100 РУ80 ПГП НУ в кількості 32 шт., ціна за одиницю без ПДВ 32060,00 грн.; 12. Кран кульовий Ду100 РУ80 ПГП НУ в кількості 4 шт., ціна за одиницю без ПДВ 32060,00 грн.; 13. Кран кульовий Ду100 РУ80 ПГП ПУ в кількості 3 шт., ціна за одиницю без ПДВ 38472,00 грн.; 14. Кран кульовий Ду100 РУ80 ПГП ПУ в кількості 18 шт., ціна за одиницю без ПДВ 38472,00 грн.; 15. Кран кульовий Ду80 РУ160 ПГП НУ в кількості 3 шт., ціна за одиницю без ПДВ 30850,00 грн.; 16. Кран кульовий Ду80 РУ80 ПГП НУ в кількості 11 шт., ціна за одиницю без ПДВ 28045,00 грн.; 17. Кран кульовий Ду80 РУ80 ПГП НУ в кількості 4 шт., ціна за одиницю без ПДВ 28045,00 грн.; 18. Кран кульовий Ду80 РУ80 ПГП ПУ в кількості 2 шт., ціна за одиницю без ПДВ 38562,00 грн.; 19. Кран кульовий Ду80 РУ80 ПГП ПУ в кількості 1 шт., ціна за одиницю без ПДВ 38562,00 грн.; 20. Кран кульовий Ду50 РУ80 ПГП НУ в кількості 4 шт., ціна за одиницю без ПДВ 23080,00 грн.; 21. Кран кульовий Ду50 РУ80 ПГП НУ в кількості 2 шт., ціна за одиницю без ПДВ 32312,00 грн.; 22. Кран кульовий Ду50 РУ80 ПГП НУ в кількості 27 шт., ціна за одиницю без ПДВ 23080,00 грн.; всього на загальну суму разом з врахуванням ПДВ - 30800914,80 грн.
17.07.2017 між сторонами укладено Додаткову угоду № 2 до договору, у якій сторони дійшли згоди про зменшення на 1437603,18 грн. загальної ціни договору та відповідно було змінено п. 3.1 договору, а Специфікацію (Додаток № 1 до договору) викладено у новій редакції.
Враховуючи умови Додаткової угоди № 2 до договору та Специфікації (Додаток № 1 до Додаткової угоди № 2) ціна договору склала 29363311,62 грн.
Відповідно до п. 3 Додаткової угоди № 2 Додаток №1 до Договору "Специфікація" викладено в новій редакції, що додається та є невід'ємною частиною цієї Додаткової угоди, в якій визначається одиниці виміру, кількість і ціна Товару, та відповідно до якої здійснюється поставка товару.
Інші умови Договору, що не порушено цією Додатковою угодою, залишаються незмінними, і сторони здійснюють по них свої зобов'язання (п. 4 Додаткової угоди №2).
Згідно специфікації (Додаток 1 до Додаткової угоди №2 до Договору) сторони домовились про поставку наступного асортименту товару: 1. Кран кульовий Ду400 Ру80 ПГП НУ в кількості 3 шт., ціна за одиницю без ПДВ, грн. 222918,00 грн.; 2. Кран кульовий Ду400 Ру100 ПГП НУ в кількості 2 шт., ціна за одиницю без ПДВ, грн. 222918,00 грн.; 3. Кран кульовий Ду400 Ру80 ПГП ПУ в кількості 1 шт., ціна за одиницю без ПДВ, грн. 278646,00 грн.; 4. Кран кульовий Ду300 Ру80 ПГП ПУ в кількості 74 шт., ціна за одиницю без ПДВ, грн. 173479,50 грн.; 5. Кран кульовий Ду300 Ру160 ПГП НУ в кількості 2 шт., ціна за одиницю без ПДВ, грн. 173601,10 грн.; 6. Кран кульовий Ду300 РУ80 ПГП НУ в кількості 12 шт., ціна за одиницю без ПДВ 157818,75 грн.; 7. Кран кульовий Ду200 РУ80 ПГП НУ в кількості 18 шт. (у тому числі 16 шт. за ціною за одиницю без ПДВ 59297,10 грн. та 2 шт. за ціною за одиницю без ПДВ 62418,10 грн.); 8. Кран кульовий Ду200 РУ80 ПГП ПУ в кількості 13 шт., ціна за одиницю без ПДВ 75899,30 грн.; 9. Кран кульовий Ду150 РУ80 ПГП НУ в кількості 22 шт., ціна за одиницю без ПДВ 48485,15 грн.; 10. Кран кульовий Ду150 РУ80 ПГП ПУ в кількості 30 шт., ціна за одиницю без ПДВ 55290,95 грн.; 11. Кран кульовий Ду100 РУ80 ПГП НУ в кількості 32 шт., ціна за одиницю без ПДВ 30457,00 грн.; 12. Кран кульовий Ду100 РУ80 ПГП НУ в кількості 4 шт., ціна за одиницю без ПДВ 30457,00 грн.; 13. Кран кульовий Ду100 РУ80 ПГП ПУ в кількості 3 шт., ціна за одиницю без ПДВ 36548,40 грн.; 14. Кран кульовий Ду100 РУ80 ПГП ПУ в кількості 18 шт., ціна за одиницю без ПДВ 36548,40 грн.; 15. Кран кульовий Ду80 РУ160 ПГП НУ в кількості 3 шт., ціна за одиницю без ПДВ 29307,50 грн.; 16. Кран кульовий Ду80 РУ80 ПГП НУ в кількості 11 шт., ціна за одиницю без ПДВ 26642,75 грн.; 17. Кран кульовий Ду80 РУ80 ПГП НУ в кількості 4 шт., ціна за одиницю без ПДВ 28045,00 грн.; 18. Кран кульовий Ду80 РУ80 ПГП ПУ в кількості 2 шт., ціна за одиницю без ПДВ 38562,00 грн.; 19. Кран кульовий Ду80 РУ80 ПГП ПУ в кількості 1 шт., ціна за одиницю без ПДВ 36633,90 грн.; 20. Кран кульовий Ду50 РУ80 ПГП НУ в кількості 4 шт., ціна за одиницю без ПДВ 21926,00 грн.; 21. Кран кульовий Ду50 РУ80 ПГП НУ в кількості 2 шт., ціна за одиницю без ПДВ 30696,40 грн.; 22. Кран кульовий Ду50 РУ80 ПГП НУ в кількості 27 шт., ціна за одиницю без ПДВ 21926,00 грн.; всього на загальну суму разом з врахуванням ПДВ - 29363311,62 грн.
Позивач зазначає, що з 11.10.2016 по 17.10.2017 відповідачем було здійснено часткову поставку товару згідно заявок Позивача на суму 3161019,24 грн.
Позивач мотивує свої вимоги тим, що 18.10.2017 Філією УМГ "Київтрансгаз" було направлено на адресу відповідача заявку вих.№2401ВИХ-17-730 від 17.10.2017 на поставку чергової партії товару, а саме: крану кульового Ду300 Ру80 ПГП ПУ - 59 шт.; крану кульового Ду300 Ру160 ПГП НУ - 2 шт., крану кульового Ду300 Ру80 ПГП НУ - 12шт., крану кульового Ду200 Ру80 ПГП НУ - 16 шт., крану кульового Ду200 Ру80 ПГП ПУ - 13 шт., крану кульового Ду150 Ру160 ПГП ПУ - 30 шт., крану кульового Ду100 Ру80 ПГП НУ - 32 шт., крану кульового Ду100 Ру80 ПП ПУ - 2шт., крану кульового Ду100 Ру80 ПП ПУ - 3 шт., крану кульового Ду100 Ру80 ПГП ПУ - 18 шт., крану кульового Ду80 Ру160 ПГП НУ -03шт., крану кульового Ду80 Ру80 ПГП НУ - 11 шт., крану кульового Ду80 Ру80 ПГП ПУ - 1 шт., крану кульового Ду50 Ру80 ПП НУ - 4 шт., крану кульового Ду50 Ру80 ПГП НУ - 27 шт. на загальну суму 22765053,30 грн.
На виконання умов п.5.1. Договору вказаний у заявці вих.№2401 ВИХ-17-730 від 17.10.2017 товар (крани кульові) відповідач був зобов'язаний поставити у строк до 01.01.2018 (включно), проте, у встановлений Договором строк крани кульові (в кількості 232 шт.) за вищевказаною заявкою відповідачем поставлено не було.
Позивач наголошує на тому, що з 18.10.2017 (дати направлення заявки вих.№2401 ВИХ-17-730 від 17.10.2017) по 22.08.2018 (дата закінчення строку дії Договору) відповідачем в строк, визначений Договором, товар був поставлений частково: 1 кран кульовий Ду300 Ру80 ПГП ПУ на суму 208175,40 грн. (згідно видаткової накладної № 5 від 04.12.2017), а товар, поставлений 03.04.2018 на суму 832701,60 грн., 10.04.2018 на суму 1040877,00 грн., 03.05.2018 на суму 208175,40 грн., 31.05.2018 на загальну суму 1944735,12 грн., 15.08.2018 на загальну суму 1381750,68 грн. (згідно видаткових накладних №26 від 03.04.2018, № 27 від 10.04.2018, № 41 від 03.05.2018, № 51 від 31.05.2018, №52 від 31.05.2018, № 53 від 31.05.2018, № 54 від 31.05.2018, № 55 від 31.05.2018, № 68 від 15.08.2018, № 69 від 15.08.2018, № 70 від 15.08.2018, № 71 від 15.08.2018, № 72 від 15.08.2018, № 73 від 15.08.2018 був поставлений відповідачем з порушенням строку, визначеного договором.
При цьому позивач наголошує, що за заявкою вих. № 2401ВИХ-17-730 від 17.10.2017 товар на загальну суму 17148637,10 грн. станом на 22.08.2018 (дата закінчення строку дії договору) залишився недопоставленим.
Позивач звертався до відповідача з Претензією №1 від 22.05.2018 №2401ВИХ-18-1170 та з Претензією №2 від 07.09.2018 №2401ВИХ-18-2577 про виконання зобов'язання за Договором в повному обсязі та сплату пені і штрафу, проте вказані претензії були залишені відповідачем без відповіді.
Станом на 27.12.2018 відповідачем товар, передбачений Договором, поставлено частково - всього на загальну суму 10130460,54 грн., а товар на загальну суму 19232851,08 грн. так і залишився недопоставленим.
Пунктом 8.1 Договору передбачено, що за порушення строку поставки товару або недопоставку товару Продавець сплачує Покупцю пеню в розмірі 0,1 відсотка вартості товару, поставку якого прострочено та/або недопоставлено, за кожний день такого прострочення, а за прострочення поставки товару понад тридцять днів Продавець додатково сплачує штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. Крім того Продавець зобов'язується відшкодувати усі пов'язані з цим збитки. Сплата пені та/або додаткового штрафу не звільняє Продавця від виконання зобов'язання.
Беручи до уваги порушення з боку відповідача зобов'язань щодо своєчасної поставки товару, позивачем на виконання п. 8.1. Договору нараховано штрафні санкції: пеню в розмірі 3828206,52 грн. за період з 02.01.2018 по 30.06.2018 та штраф в розмірі 1578981,45 грн., які останній просить суд стягнути з відповідача на свою користь.
Відповідач, в свою чергу, обґрунтовує свої заперечення тим, що посилання позивача на те, що строк виконання зобов'язання з поставки Товару по Договору сплинув 01.01.2018 та відповідне нарахування штрафних санкцій з 02.01.2018 є необґрунтованими, оскільки для визначення строку виконання зобов'язання слід брати до уваги заявку №1444/28-04 від 27.02.2017, яка була отримана відповідачем електронною поштою та прийнята до виконання, а строк виконання зобов'язання з поставки товару сплинув 15.05.2017. В свою чергу, заявка №2401ВИХ-17-730 від 17.10.2017 по суті дублює заявку № 1444/28-04 від 27.02.2017, уточнюючи кількість товару, що було недопоставлено відповідачем з моменту отримання попередньої заявки та зменшує ціну деяких одиниць товару, проте не змінює умов Договору щодо строку поставки товару (п. 5.1 Договору).
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Згідно зі ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
При цьому колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no.4241/03 від 28.10.2010).
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення підлягає залишенню без змін виходячи з наступного.
Відповідно до ст.ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з положеннями ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - ч. 1 ст. 530 ЦК України.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Пунктом 5.1. Договору передбачено, що Товар за цим Договором відповідач зобов'язується поставити та передати позивачу окремими партіями за письмовими заявками Покупця протягом 75 календарних днів з дати відправлення заявки Покупцем.
Згідно п.5.2 договору товар, зазначений в специфікації, поставляється відповідачем в місця призначення по території України відокремленим підрозділам позивача згідно з заявками позивача, в яких вказуються відвантажувальні реквізити, поштова адреса місця поставки та кількість товару.
За висновками місцевого господарського суду, відповідачем надано належні докази надсилання 03.03.2017 (час 11 год. 48 хв. 04 сек.) на електронну поштову скриньку директора представництва ПАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" у м. Києві Курбатова Олексія Юрійовича ІНФОРМАЦІЯ_1 поштового клієнту mail.ukr.net листа від ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2) з вказівкою на тему листа: "Заявка ПГП", який містив додаток: електронний документ під назвою "Заявка на відгрузку 27 лютого.pdf", що підтверджується скріншотом, копію якого додано до матеріалів справи.
Відповідно до інформації, що міститься в базі даних "Зареєстровані в Україні знаки для товарів і послуг" Українського інституту інтелектуальної власності, сторінка пошуку в якій розміщена на сайті Українського інституту інтелектуальної власності (http://base.uipv.org/searchBUL/), та пункту 3.1 правил Домену.UA, доменне ім'я другого рівня "utg.ua" належить АТ "Укртрансгаз" на підставі свідоцтва № 39507 від 15.04.2004, дію якого подовжено до 15.07.2022 (№ заявки 2002075882).
Таким чином, електронний документ під назвою "Заявка 27 лютого.pdf" було направлено з поштової скриньки AT "Укртрансгаз", що зареєстрована на ім'я ОСОБА_1 .
Крім того, факт отримання вказаного електронного документа саме від позивача доводить і той факт, що на Заявці 1444/28-04 від 27.02.2017 розміщено реквізит № 28 за ДСТУ 4163-2003 "Прізвище виконавця і номер його телефону", а саме: "Клименко А.Є. (044) 239-77-85".
Також в матеріалах справи також міститься заява свідка - Директора Представництва Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" у м. Києві Курбатова Олексія Юрійовича, підпис якого посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Аверіною Є.А. 25.03.2019 та зареєстровано в реєстрі за №6507.
В зазначеній заяві Курбатов О.Ю. підтверджує факт отримання заявки №1444/28-04 від 27.02.2017 електронною поштою від заступника начальника відділу матеріально-технічного постачання Філії "УМГ "Київтрансгаз" АТ "Укртрансгаз" ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2), яка вважалась належною та достатньою підставою для організації виготовлення та відвантаження кранів кульових по Договору.
Крім того, позивачем на вимогу суду надано витяг з реєстраційної картки з електронного журналу вихідної кореспонденції, який вівся до липня 2017 за допомогою комп'ютерної програми руху вхідної та вихідної кореспонденції "Lotus Notes", яка містить інформацію про здійснення загальним відділом філії УМГ "Київтрансгаз" реєстрації 27.02.2017 листа за №1444/28-04.
В матеріалах справи містяться належні докази здійснення відповідачем поставки товару на виконання заявки №1444/28-04 від 27.02.2017, факт часткового виконання зобов'язань з боку відповідача не заперечується позивачем, тобто письмовими матеріалами справи підтверджується факт виконання умов заявки №1444/28-04 від 27.02.2017 обома сторонами.
Отже заявка №1444/28-04 від 27.02.2017 на поставку товару за договором є належним доказом у справі, оскільки в ході розгляду справи найшли своє підтвердження факти оформлення, підписання уповноваженою особою, реєстрації та передачі позивачем цієї заявки виконавцю на виконання, в той час як позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що ОСОБА_1 не є заступником начальника відділу матеріально-технічного постачання позивача та що поштова адреса ІНФОРМАЦІЯ_2 не закріплена за ним.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 653 ЦК України у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.
Зі змісту частини 3 цієї статті слідує, що у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Під час підписання додаткової угоди №2 до Договору в преамбулі сторони зазначили, "враховуючи коливання ціни на Крани, вентилі, клапани та подібні вироби до труб, котлів, резервуарів, цистерн і подібних виробів (Крани, вентилі та клапани (Крани кульові Ду500-Ду400 з пневмоприладом)) (далі - Товар) на ринку України, сторони, керуючись п.п. 3.3, 13.1, 13.2 договору №1608000491 від 22.08.2016, ст. 651 ЦК України, ст. 188 ГК України, п. 5 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" №922-VІІІ від 25.12.2015, (п.5 ч.5 ст.40 Закону України "Про здійснення державних закупівель"), прийшли до згоди зменшити ціну Договору (без зміни кількості (обсягу) та якості товару) шляхом зменшення ціни за одиниці недопоставленого Товару, передбаченого Договором".
Заявка №2401ВИХ-17-730 від 17.10.2017 по суті дублює заявку від №1444/28-04 від 27.02.2017, уточнюючи кількість товару, який було недопоставлено відповідачем з моменту отримання попередньої заявки та зменшує ціну деяких одиниць товару, проте не змінює умов договору щодо строку поставки товару.
Враховуючи, що під час укладення додаткової угоди № 2 від 17.07.2017 сторони лише змінили загальну ціну договору шляхом зменшення вартості товару, який станом на дату укладення додаткової угоди №2 не був поставлений відповідачем, та не зазначили про скасування заявки №1444/28-04 від 27.02.2017 або ж про право позивача повторно направити заявку та зміну змісту заявки, який передбачений п. 5.2 договору, не вносячи при цьому змін до пункту 5.1 цього договору щодо строків поставки товару, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що строк виконання відповідачем зобов'язання з поставки товару має розраховуватися від дати направлення заявки №1444/28-04 від 27.02.2017 та сплинув 15.05.2017 (75 календарних днів з дати відправлення заявки).
З огляду на викладене, доводи позивача, що під час підписання Додаткової угоди №2 до Договору та надсилання нової заявки №2401ВИХ-17-730 від 17.10.2017 на адресу відповідача сторони домовились про нові строки поставки, які мають обраховуватися саме з дати відправлення такої заявки, тобто з 18.10.2017, колегією суддів відхиляються з підстав необгрунтованості.
Аналогічну правову позицію наведено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.10.2019 у справі №920/4/19, від 12.12.2019 у справі № 920/1026/18, від 19.12.2019 у справі №920/1027/18, від 18.12.2019 у справі №920/1025/18, сторонами у яких є позивач та відповідач у даній справі, а правовідносини у яких є подібними з даними правовідносинами.
Відповідно до ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Судом першої інстанції встановлено факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань в частині своєчасної поставки товару (товар на суму 19232851,08 грн. недопоставлено своєчасно).
Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 1.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.
З огляду на встановлені місцевим господарським судом обставини щодо строку поставки товару та враховуючи вимоги ч. 6 ст. 232 ГК України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач мав право на нарахування пені за період з 16.05.2017 по 16.11.2017, тоді як позивачем неправильно визначено період нарахування пені та заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені за інший період з 02.01.2018 по 30.06.2018, що стало обґрунтованою підставою для відмови у задоволенні позовних вимог в цій частині.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 1578981,45 грн. штрафу, нарахованого на підставі п. 8.1 договору, слід зазначити наступне.
В обґрунтування позовних вимог в цій частині позивач посилається на те, що відповідач не поставив позивачу товар у період часу з 18.10.2017 по 01.01.2018.
Судом встановлено факт неналежного виконання відповідачем зобов'язання в частині своєчасної поставки товару, що є предметом спору в даній справі, а також надано правову оцінку початку прострочення виконання такого зобов'язання - з 16.05.2017.
Відповідач наголошує на застосуванні до вимог позивача про стягнення штрафу наслідків спливу строків позовної давності, вважаючи, що позивачем такий строк пропущено, оскільки право на нарахування штрафу у нього виникло з 16.05.2017, а він звернувся до суду лише 06.01.2019, про що свідчить відмітка про дату позовної заяви.
Позивач, в свою чергу, наполягає на тому, що відповідач визнав свою заборгованість, підписавши Додаткову угоду №2 від 17.07.2017 до Договору, що призвело до переривання перебігу позовної давності, а порушення права позивача відбулося саме з 02.01.2018, а отже позивач звернувся з позовом в межах строків позовної давності.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).
Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) - п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України.
Згідно з положеннями ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати: визнання пред'явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.
Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 26.10.2018 у справі № 922/4099/17, від 30.01.2019 у справі №905/2324/17 та 05.03.2019 у справі №910/1389/18.
Згідно з абз. 5 п. 4.4.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" визнання боржником основного боргу, в тому числі і його сплата, саме по собі не є доказом визнання ним також і додаткових вимог кредитора (зокрема, неустойки, процентів за користування коштами), а так само й вимог щодо відшкодування збитків і, відтак, не може вважатися перериванням перебігу позовної давності за зазначеними вимогами.
Відповідно до 2.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013№ 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" вбачається, що за змістом частини першої ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
Судом встановлено, що факт недопоставки товару відповідачем не заперечується, проте відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог про стягнення штрафних санкцій в розмірі 3828206,52 грн. пені та 1578981,45 грн. штрафу в повному обсязі.
Згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Враховуючи те, що судом встановлено факт порушення прав позивача з 16.05.2017, тоді як позивач звернувся до суду з позовом за захистом свого порушеного права лише 29.12.2018 (відбиток поштового штемпелю на конверті, в якому позовна заява надійшла до суду (а.с.151, т.1), тобто з пропуском спеціального строку позовної давності в 1 рік, встановленого ст.258 ЦК України, про застосування наслідків спливу якого заявлено відповідачем, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про застосування строку позовної давності, що є наслідком відмови у задоволенні вимог про стягнення штрафу.
Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного позивачем в апеляційній скарзі
Колегією суддів відхиляються доводи скаржника про те, що заявка №1444/28-04 від 27.02.2017 є електронним документом, а її надсилання засобами електронного зв'язку зумовлює необхідність її скріплення електронним цифровим підписом, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Проте, відповідачем до матеріалів справи було надано паперову копію заявки №1444/28-04 від 27.02.2017, яка містить "Прізвище виконавця і номер його телефону", а саме: "Клименко А.Є. (044) 239-77-85", виконана на фірмовому бланку позивача та містить факсимільний підпис заступника директора Філії УМГ "Київтрансгаз" Василенко Ю. Л., а наданий на вимогу суду першої інстанції витяг з реєстраційної картки з електронного журналу вихідної кореспонденції, який вівся до липня 2017 за допомогою комп'ютерної програми руху вхідної та вихідної кореспонденції "Lotus Notes", містить інформацію про здійснення загальним відділом філії УМГ "Київтрансгаз" реєстрації цього листа.
Отже, вказана заявка від 27.02.2017 була створена позивачем шляхом складання паперового письмового документа, а не у вигляді електронних даних, тому позивач помилково ототожнює поняття електронного документу та надсилання електронної копії письмового документу засобами електронного зв'язку.
Твердження скаржника, що підписавши 17.07.2017 Додаткову угоду № 2 та Специфікацію у новій редакції, сторони, змінили зобов'язання сторін по договору, тому прострочення виконання обов'язку з поставки у визначені Специфікацією строки мало місце починаючи з 01.01.2018, суперечить вимогам ст. 654 ЦК України, якою встановлено форму зміни договору, та не відповідає встановленим місцевим господарським судом обставинам про те, що зазначеною Додатковою угодою сторони лише змінили загальну ціну договору, шляхом зменшення вартості товару, який станом на дату її укладення не був поставлений відповідачем не вносячи при цьому змін до п. 5.1 договору щодо строків поставки товару.
Оскільки позивач має заявку №1444/28-04 від 27.02.2017, не направлення копії цього документу разом з клопотанням про долучення доказів позивачу та врахування його судом першої інстанції, не є порушенням ч. 9 ст. 80 ГПК України.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.
Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29).
За таких обставин решту аргументів позивача (апелянта) суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду про відмову в позові.
Доводи відповідача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає обґрунтованими з вищевикладених підстав.
Таким чином, застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду Сумської області від 21.05.2019 у справі №920/5/19.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.129 ГПК України покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271, 273, 275, 276, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду Сумської області від 21.05.2019 у справі №920/5/19 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Сумської області від 21.05.2019 у справі №920/5/19 залишити без змін.
3. Матеріали справи №920/5/19 повернути до Господарського суду Сумської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.
Повний текст постанови складено 04.08.2020.
Головуючий суддя І.М. Скрипка
Судді Т.І. Разіна
І.А. Іоннікова